THE PECULIARITIES OF THE PRENATAL MORPHOGENESIS OF THE EPIDIDYMIS

Epididymis serves a critical function in the process of sperm cells maturation, since it provides with a unique liquid microbiomedium that allows maturation and survival of the spermatozoa. Therefore, the aim of our study is to clarify the patterns of the morphogenesis of the epididymis during the perinatal period of human ontogenesis. 27 series of the serial histological sections of the human embryos and prefetuses (4.0-80.0 mm of parietal-coccygeal length (PСL)) and 56 specimens of human fetuses (81.0-375.0 mm PCL) have been studied, using the methods of microscopy, macroscopy, graphic and plastic reconstruction and morphometry. It has been found that the anlage of the epididymal tubules occurs in the prefetuses 14,0-16,0 mm of PCL, and the formation of the epididymal segments (caput, corpus and cauda), as well as establishment of the correlation between the tubules of the testicle and epididymis is observed in prefetuses 18,0-65,0 mm of PCL. At the early fetal period the asymmetry of the shape and size of the right and left epididymises is observed; it is preserved during the entire fetal period and is accompanied by the process of their accelerated and slowed development. At the end of the fetal period of the ontogenesis the structure and shape of the epididymal tubular system is close to the definite state

Морфогенез желчных проток человека в эмбриональном периоде

Numerous publications in scientific periodical press are indicative of an extraordinary interest of scientists in the issues of intrauterine morphogenesis. The study deals with the issue of prenatal morphogenesis of extra-hepatic biliary ducts, since developmental defects of this segment of the digestive system constitute approximately 6-8 % out of all developmental defects. The objective of the study is to specify regularities of the spatial-temporal dynamics of the prenatal morphogenesis of the extrahepatic bile ducts. The investigation resulted in the following: the rudiment of the common bile duct in embryos of 4,0-5,0 mm of the parietococcygeal length is in the form of a hollow epithelial cord connecting the hepatic diverticulum with the ventral wall of the primary intestine. Physiological atresia of the common bile duct occurs in embryos of 8,5-11,0 mm of the parietococcygeal length due to intensive epithelial proliferation. Recanalization of the common bile duct is completed at the later stages of the intrauterine development.Численні публікації в науковій періодичній пресі свідчать про надзвичайну зацікавленість науковців проблемою внутрішньоутробного морфогенезу. Дослідження присвячене проблемі пренатального морфогенезу позапечінкових жовчних проток, адже вади розвитку цього сегмента травної системи складають близько 6-8 % від усіх вад розвитку. Метою дослідження є з'ясування закономірностей просторово-часової динаміки пренатального морфогенезу позапечінкових жовчних проток. В результаті дослідження встановлено: у зародків 4,0-5,0 мм тім'яно-куприкової довжини зачаток спільної жовчної протоки являє собою порожнистий епітеліальний тяж, який з'єднує печінковий дивертикул з вентральною стінкою первинної кишки. Фізіологічна атрезія спільної жовчної протоки виникає в зародків 8,5-11,0 мм тім'яно-куприкової довжини в наслідок інтенсивної проліферації епітелію. Реканалізація спільної жовчної протоки завершується на пізніших етапах внутрішньоутробного розвитку.Многочисленные публикации в научной периодической прессе свидетельствует о чрезвычайной заинтересованности ученых проблемой внутриутробного морфогенеза. Исследование посвящено проблеме пренатального морфогенеза внепеченочных желчных путей так как пороки развития этого сегмента пищеварительной системы составляют около 6-8 % от всех пороков развития. Целью исследования является выяснение закономерностей пространственно-временной динамики пренатального морфогенеза внепеченочных желчных проток, в результате исследования установлено: у зародышей 4,0-5,0 мм теменно-копчиковой длинны зачаток общей желчной протоки являет собой полый эпителиальный тяж, который соединяет печеночный дивертикул с вентральной стенкой первичной кишки. Физиологическая атрезия общей желчной протоки возникает у зародышей 8,5-11,0 мм теменно-копчиковой длинны вследствие интенсивной пролиферации эпителия. Реканализация общей желчной протоки заканчивается на более поздних этапах внутриутробного развития

Our experience of using kinesiotapes in the treatment of patients with pain in lumbar part of spinal column

На основі досвіду лікування хворих із болями в поперековому відділі хребта визначені покази до застосування в клінічній практиці методу кінезіотейпінгу. Запропоновано метод мануального м'язового тестування для оцінки ефективності фіксації кінезіотейпами.На основании опыта лечения больных с болями в поясничном отделе позвоночника определены показания к применению в клинической практике метода кинезиотейпинга. Для оценки функционального состояния мышц и эффективности фиксации кинезиотейпами предложен метод мануального мышечного тестирования.Indications for usage of kinesio taping method in clinical practice have been defined on the basis of the treatment of patients with pain in lumbar part of the spinal column. To estimate the functional state of the muscle and the efficiency of fixation a method of manual muscle testing has been offered

Ontology of Congenital Malformations of Pelvic Bone

Актуальним у сучасній медицині стає поглиблення та узагальнення уже існуючих знань про рідкісні захворювання та уроджені аномалії. Найчастіше серед уроджених вад розвитку кісток тазового поясу зустрічаються дисплазія кульшового суглоба та уроджений вивих стегна. Уроджені вади розвитку кульшової кістки часто поєднуються з іншими аномаліями, зокрема сечово-статевих органів. Припускається, що існує рідкісна модель асоційованих аномалій, обмежених певною ділянкою тіла. Deepening and generalization of already existing knowledge about rare diseases and congenital anomalies are becoming relevant in modern medicine. Congenital malformations are often combined with other abnormalities, including the genitourinary tract. It is assumed that there is a rare model of associated anomalies limited to a specific area of the body

Ontology of Congenital Spine Defects

Актуальним у сучасній медичній практиці стає поглиблення та узагальнення уже існуючих знань про рідкісні захворювання та уроджені аномалії. Розуміння особливостей пренатального морфогенезу хребтового стовпа та спинного мозку, а також постнатальних змін кістково-хрящового хребта необхідні для інтерпретації важкості патологій та прогнозування їх ускладнень. Deepening and generalization of existing knowledge about rare diseases and congenital anomalies are becoming relevant in modern medical practice. Understanding the features of prenatal morphogenesis of the spine and spinal cord, as well as postnatal changes of the cartilaginous spine, is necessary to interpret the severity of pathologies and predict their complications