Результати моніторингу якості питних вод фасованих і доочищених з пунктів розливу за санітарно-хімічними показниками

It was determined that 57 % of samples of potable water from points of bottling and bottled water after the direct installation of equipment or after their long production didn’t meet the hygienic requirements. Every second sample of potable water after additional treatment of tap potable water, especially for surface sources of potable water supply, didn’t meet the hygienic requirements for the trihalomethanes (THMs) content. The most common method of reverse osmosis couldn’t remove from the water more than 40–60 % of THMs, what is not always taken into consideration by manufacturers in installation of modern systems for tertiary treatment of potable water with multiple modules. Among the 33 different samples of tertiary treated tap water and 38 samples of groundwater, which quality didn’t meet the hygienic requirements, nearly 33 % and 24 % respectively (significantly more in fact) had dry residue less than 100 mg/l. Depending on the frequency of not meeting the hygienic requirements, indicators of potable water quality can be placed in the following row: chloroform and other THMs > dry residue > permanganate demand > color > ammonium and nitrates > phenols > hydrogen ion exponent, silicon, sodium, chlorides, iodine ( for the potable waters produced from the tap water); silicon > dry residue > color > nitrates > alkalinity, manganese, hydrogen ion exponent, total hardness, turbidity > total iron > fluorine, permanganate demand, nitrates (for the potable waters produced from the groundwater). The reason of inappropriate potable water quality is the lack of professional selection of water treatment equipment, particularly the violation of applicable legal requirements regarding conducting the laboratory research of source water, selection of a rational scheme and technology of water treatmentЦелью исследования было провести гигиеническую оценку качества питьевых вод фасованных и из пунктов разлива для определения санитарно-химических показателей, не соответствующих гигиеническим требованиям, и факторов их несоответствия с целью дальнейшей разработки профилактических мероприятий. При проведении исследований использованы методы: cанитарно-химические, экспертной оценки, гигиенического мониторинга. Выявлено, что 57 % проб питьевых вод из пунктов разлива и фасованных после непосредственной установки оборудования или их длительного производства не соответствовали гигиеническим требованиям. Каждая вторая проба питьевой воды после дополнительной очистки водопроводных питьевых вод, в первую очередь, поверхностных источников питьевого водоснабжения, не отвечала гигиеническим требованиям относительно содержания тригалогенметанов (ТГМ). Самый распространенный метод обратного осмоса не способен обеспечить очистку воды от ТГМ более чем на 40–60 %, что не учитывается производителями питьевых доочищенных вод. Среди 33 вод доочищенных водопроводных и 38 из подземных источников, качество которых не соответствовало гигиеническим требованиям, почти 33 % и 24 % соответственно (фактически существенно больше) имели сухой остаток менее 100 мг/л. Относительно частоты отклонения от гигиенических нормативов показатели качества питьевых вод возможно расположить в следующий ряд: хлороформ и другие ТГМ > сухой остаток > перманганатная окисляемость > цветность > аммоний и нитраты > фенолы > водородный показатель, кремний, натрий, хлориды, йод (для питьевых вод, которые производятся из водопроводных); кремний > сухой остаток > цветность > нитраты > щелочность, марганец, водородный показатель, общая жесткость, мутность > общее железо > фтор, перманганатная окисляемость, нитриты (для питьевых вод из подземных источников). К несоответствующему качеству питьевых вод приводит отсутствие профессионального подбора водоочистного оборудования (нарушение действующих нормативных требований по проведению предварительных лабораторных исследований исходной воды, выбора рациональной схемы, технологии водоподготовки) и государственного надзора за их качествомМетою дослідження було провести гігієнічну оцінку якості питних вод фасованих та з пунктів розливу для визначення санітарно-хімічних показників, що не відповідають гігієнічним вимогам, та чинників їх невідповідності з метою подальшої розробки профілактичних заходів. При проведенні досліджень використані методи: cанітарно-хімічні, експертної оцінки, гігієнічного моніторингу. Виявлено, що 57 % проб питних вод з пунктів розливу та фасованих після безпосереднього встановлення обладнання або їх тривалого виробництва не відповідали гігієнічним вимогам. Кожна друга проба питної води після додаткового очищення водопровідних питних вод, в першу чергу, поверхневих джерел питного водопостачання, не відповідала гігієнічним вимогам щодо вмісту тригалогенметанів (ТГМ). Найпоширеніший метод зворотного осмосу не спроможний забезпечити вилучення з води ТГМ більше ніж на 40–60 %, що не враховується виробниками доочищених питних вод. Серед 33 вод доочищених водопровідних та 38 з підземних джерел, якість яких не відповідала гігієнічним вимогам, майже 33 % та 24 % відповідно (фактично суттєво більше) мали сухий залишок менше 100 мг/л. За частотою відхилення від гігієнічних нормативів показники якості питних вод можливо розташувати у наступний ряд: хлороформ та інші ТГМ > сухий залишок > перманганатна окиснюваність > забарвленість > амоній та нітрати > феноли > водневий показник, кремній, натрій, хлориди, йод (для питних вод, що виготовляються з водопровідних); кремній > сухий залишок > забарвленість > нітрати > лужність, марганець, водневий показник, загальна жорсткість, каламутність > загальне залізо > фтор, перманганатна окиснюваність, нітрити (для питних вод з підземних джерел). До невідповідної якості питної води приводе відсутність професійного підбору водоочисного обладнання (порушення чинних нормативних вимог щодо проведення попередніх лабораторних досліджень вихідної води, вибору раціональної схеми, технології водопідготовки) та держаного нагляду за їх якіст

Гігієнічна оцінка якості водопровідних питних вод за санітарно-хімічними показниками у маловодних регіонах України

The aim of current research was to make the hygienic assessment of sanitary and chemical indicators of potable tap water quality in Ukraine in regions with the shortage of potable water, where drinking water is used from underground low-quality sources or the big water pipelines. While conducting the research, the following methods were used: sanitary-chemical, hygienic monitoring, and mathematical statistics. It was determined, that the groundwater and hybrid water supply are used for provision of shallow water regions with potable tap water. In some regions of Ukraine, the water of centralized supply of drinking water from underground sources is of inadequate quality, which is due to the following indicators: nitrates, fluorine, dry residue, total hardness, chlorides, sulfates, iron, and manganese. Quantity of indicators for groundwater, which levels doesn’t meet the hygienic requirements, can vary from 1-2 to 6-8, in average - 6 indicators. Detected exceedances of maximum permitted hygienic requirements reach up to 2-4,6 times. With the use of combined water supply in the drinking water of consumers of the Communal Enterprise "Berdyanskvodokanal" maximum content was detected: nickel -10MAC, selen-5MAC, permanganate demand — 1,2MAC (before transporting by the big water pipeline, dry residue — 3,5MAC, total hardness—3,9 MAC, sulfates — 7,8MAC, colour — 2MAC, permanganate demand —  1,4 MAC (because of the water pollution in local surface water source). Reasonability of membrane technologies implementing for potable tap water purification has been proved. For the purpose of solving the crisis in the sphere of potable water supply considering the European legislation, the following actions need to be taken: to improve the national water legislation on water bodies protection from pollution and on assessment of potable water quality, as well as to implement the efficient modern technologies of water treatment and equip the measuring laboratoriesЦелью исследования было провести гигиеническую оценку качества водопроводных питьевых вод Украины по санитарно-химическим показателям в регионах, где используются питьевые воды некондиционные подземные или больших водоводов. При проведении исследований использованы методы: cанитарно-химические, гигиенического мониторинга, математической статистики. Установлено, что для обеспечения маловодных регионов Украины водопроводной питьевой водой используют подземные воды или комбинированное водоснабжение (воду больших водоводов и местных источников). В ряде областей Украины вода централизованного питьевого водоснабжения из подземных источников имеет некондиционное качество, что обусловлено следующими показателями: нитраты, фтор, сухой остаток, общая жесткость, хлориды, сульфаты, железо, марганец. Указанные показатели превышают гигиенические нормативы в 2-4,6 раза. Количество показателей в подземной воде, уровни содержания которых не соответствуют действующим гигиеническим требованиям, может варьировать от 1-2 до 6-8 и в среднем составлять 5. При использовании комбинированного водоснабжения в питьевой воде КП «Бердянскводоканал» выявлено максимальное содержание никеля - 10ГДК, селена - 5ГДК, перманганатной окисляемости - 1,2ГДК (из-за загрязнения воды перед транспортировкой по большому водоводу), сухого остатка - 3,5ГДК, общей жесткости - 3,9ГДК, сульфатов - 7,8ГДК, цветности - 2ГДК, перманганатной окисляемости - 1,4ГДК (из-за загрязнения воды местного поверхностного водоисточника). Подтверждена целесообразность внедрения мембранных технологий для очистки водопроводных питьевых вод. С целью выхода из кризиса в сфере питьевого водоснабжения с учетом европейского законодательства следует: усовершенствовать национальное водное законодательство по защите водных объектов от загрязнения и оценке качества питьевой воды, а также внедрить эффективные современные технологии водоподготовки и оснастить измерительные лабораторииМетою дослідження було гігієнічну оцінку якості водопровідних питних вод України за санітарно-хімічними показниками у регіонах, де використовуються питні води некондиційні підземні або великих водоводів. При проведенні досліджень використані методи: cанітарно-хімічні, гігієнічного моніторингу, математичної статистики. Встановлено, що для забезпечення маловодних регіонів України водопровідною питною водою використовують підземні води або комбіноване водопостачання (воду великих водоводів і місцевих джерел). У ряді областей України вода централізованого питного водопостачання з підземних джерел має некондиційну якість, що обумовлено наступними показниками: нітрати, фтор, сухий залишок, загальна жорсткість, хлориди, сульфати, залізо, марганець. Зазначені показники перевищують гігієнічні нормативи у 2-4,6 разів. Кількість показників у підземній воді, рівні вмісту яких не відповідають чинним гігієнічним вимогам, може варіювати від 1-2 до 6-8 та у середньому становити 5. При використанні комбінованого водопостачання у питній воді КП «Бердянськводоканал» виявлено максимальний вміст: нікелю – 10ГДК, селену – 5ГДК, перманганатної окиснюваності – 1,2ГДК (через забруднення води перед транспортуванням по великому водоводу), сухого залишку – 3,5ГДК, загальної жорсткості – 3,9ГДК, сульфатів – 7,8ГДК, забарвленості – 2ГДК, перманганатної окиснюваності – 1,4ГДК (через забруднення води місцевого поверхневого вододжерела). Підтверджено доцільність впровадження мембранних технологій для очищення водопровідної питної води. З метою розв’язання кризи у сфері питного водопостачання з урахуванням європейського законодавства слід: удосконалити національне водне законодавство щодо захисту водних об’єктів від забруднення та оцінки якості питних вод, а також впровадити ефективні сучасні технології водопідготовки та оснастити вимірювальні лабораторі

Evaluation of medication safety in the discharge medication of 509 surgical inpatients using electronic prescription support software and an extended operational interaction classification

Purpose: Our aim was to study drug interactions and dose adjustments in patients with renal impairment in the discharge medication of surgical inpatients and to evaluate the strengths and limitations of clinical decision support software (CDSS) for this task. Methods: This was a cross-sectional study involving 509 surgical patients of a primary care hospital. We developed a customized interface for the CDSS MediQ, which we used for automated retrospective identification of drug interactions in the patients' discharge medication. The clinical relevance of the interactions was evaluated based on the Zurich Interaction System (ZHIAS) that incorporates the operational classification of drug interactions (ORCA). Prescriptions were further analyzed for recommended dose adjustments in patients with a glomerular filtration rate <60ml/min. Results: For the total of 2,729 prescriptions written for the 509 patients enrolled in the study, MediQ generated 2,558 interaction alerts and 1,849 comments. Among these were ten "high danger” and 551 "average danger” alerts that we reclassified according to ORCA criteria. This reclassification resulted in ten contraindicated combinations, 77 provisionally contraindicated combinations, and 310 with a conditional and 164 with a minimal risk of adverse outcomes. The ZHIAS classification also provides categorical information on expected adverse outcomes and management recommendations, which are presented in detail. We identified 56 prescriptions without a recommended dose adjustment for impaired renal function. Conclusions: CDSS identified a large number of drug interactions in surgical discharge medication, but according to ZHIAS criteria only a minor fraction of these appeared to involve a substantial risk to the patient. CDSS should therefore aim at reducing over-alerting and improve usability in order to become more efficacious in terms of the prevention of adverse drug events in clinical practic

New palynological data for Toarcian (Lower Jurassic) deep-marine sandstones of the Western Caucasus, southwestern Russia

Information on Jurassic palynomorphs from the Greater Caucasus is potentially of great importance, but its availability to the international research community is severely limited. New palynological data for Toarcian deposits of the Western Caucasus are recorded in the present paper. Particularly, dinoflagellate cysts are described for the first time from the Bagovskaja Formation; palynomorphs are found in sandstone levels within this unit. The most representative assemblage includes pollen (with predominant bisaccate pollen), spores (Cyathidites being commonest), and dinoflagellate cysts amongst which the predominant taxon is Nannoceratopsis spiculata. The dinocyst assemblage implies a late Toarcian age for the upper part of the Bagovskaja Formation. On the basis of these new palynostratigraphical results, the range of the formation is extended; previously, only the lower part had been dated on ammonite evidence

РезультатИ моніторингУ якостІ питниХ воД фасованиХ І доочищениХ З пунктіВ розливУ зА санітарно-хімічнИмИ показнИкамИ

Метою дослідження було провести гігієнічну оцінку якості питних вод фасованих та з пунктів розливу для визначення санітарно-хімічних показників, що не відповідають гігієнічним вимогам, та чинників їх невідповідності з метою подальшої розробки профілактичних заходів. При проведенні досліджень використані методи: cанітарно-хімічні, експертної оцінки, гігієнічного моніторингу. Виявлено, що 57 % проб питних вод з пунктів розливу та фасованих після безпосереднього встановлення обладнання або їх тривалого виробництва не відповідали гігієнічним вимогам. Кожна друга проба питної води після додаткового очищення водопровідних питних вод, в першу чергу, поверхневих джерел питного водопостачання, не відповідала гігієнічним вимогам щодо вмісту тригалогенметанів (ТГМ). Найпоширеніший метод зворотного осмосу не спроможний забезпечити вилучення з води ТГМ більше ніж на 40–60 %, що не враховується виробниками доочищених питних вод. Серед 33 вод доочищених водопровідних та 38 з підземних джерел, якість яких не відповідала гігієнічним вимогам, майже 33 % та 24 % відповідно (фактично суттєво більше) мали сухий залишок менше 100 мг/л. За частотою відхилення від гігієнічних нормативів показники якості питних вод можливо розташувати у наступний ряд: хлороформ та інші ТГМ &gt; сухий залишок &gt; перманганатна окиснюваність &gt; забарвленість &gt; амоній та нітрати &gt; феноли &gt; водневий показник, кремній, натрій, хлориди, йод (для питних вод, що виготовляються з водопровідних); кремній &gt; сухий залишок &gt; забарвленість &gt; нітрати &gt; лужність, марганець, водневий показник, загальна жорсткість, каламутність &gt; загальне залізо &gt; фтор, перманганатна окиснюваність, нітрити (для питних вод з підземних джерел). До невідповідної якості питної води приводе відсутність професійного підбору водоочисного обладнання (порушення чинних нормативних вимог щодо проведення попередніх лабораторних досліджень вихідної води, вибору раціональної схеми, технології водопідготовки) та держаного нагляду за їх якіст

ГігієнічнА оцінкА якостІ водопровідниХ питниХ воД зА санітарно-хімічнИмИ показнИкамИ У маловодниХ регіонаХ УкраїнИ

Метою дослідження було гігієнічну оцінку якості водопровідних питних вод України за санітарно-хімічними показниками у регіонах, де використовуються питні води некондиційні підземні або великих водоводів. При проведенні досліджень використані методи: cанітарно-хімічні, гігієнічного моніторингу, математичної статистики. Встановлено, що для забезпечення маловодних регіонів України водопровідною питною водою використовують підземні води або комбіноване водопостачання (воду великих водоводів і місцевих джерел). У ряді областей України вода централізованого питного водопостачання з підземних джерел має некондиційну якість, що обумовлено наступними показниками: нітрати, фтор, сухий залишок, загальна жорсткість, хлориди, сульфати, залізо, марганець. Зазначені показники перевищують гігієнічні нормативи у 2-4,6 разів. Кількість показників у підземній воді, рівні вмісту яких не відповідають чинним гігієнічним вимогам, може варіювати від 1-2 до 6-8 та у середньому становити 5. При використанні комбінованого водопостачання у питній воді КП «Бердянськводоканал» виявлено максимальний вміст: нікелю – 10ГДК, селену – 5ГДК, перманганатної окиснюваності – 1,2ГДК (через забруднення води перед транспортуванням по великому водоводу), сухого залишку – 3,5ГДК, загальної жорсткості – 3,9ГДК, сульфатів – 7,8ГДК, забарвленості – 2ГДК, перманганатної окиснюваності – 1,4ГДК (через забруднення води місцевого поверхневого вододжерела). Підтверджено доцільність впровадження мембранних технологій для очищення водопровідної питної води. З метою розв'язання кризи у сфері питного водопостачання з урахуванням європейського законодавства слід: удосконалити національне водне законодавство щодо захисту водних об'єктів від забруднення та оцінки якості питних вод, а також впровадити ефективні сучасні технології водопідготовки та оснастити вимірювальні лабораторі

Гігієнічна оцінка якості водопровідних питних вод за санітарно-хімічними показниками та удосконалення науково-методологічних підходів до їх оцінки з урахуванням вимог європейського законодавства

Aim. The aim of the study was to carry out a hygienic assessment of the quality of tap water produced from the Dnipro River water in relation to the content of sanitary-chemical indicators and to improve the scientific and methodological approaches to their evaluation, according to the relevant indicators, taking into account the requirements of European legislation.Materials and methods. The materials of the Communal Enterprise «Dniprovodokanal»,Communal Enterprise «Vodokanal» (Zaporizhzhya), Communal Enterprise «Berdyanskvodokanal», the Communal Enterprise «Oblvodokanal» regarding the technologies of water purification, the quality of the outgoing and plumbing drinking water for 2015-2017 were analyzed. The requirements of the normative documents - ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Hygienic requirements for drinking water intended for human consumption" and Directive 98/83/EC of 3 November 1998 on the quality of water intended for human consumption. While conducting the research were used following methods: hygienic monitoring, expert evaluation and mathematical statistics.Results. It was found out that at the investigated water supply stations that clean the river Dnipro water, technologies of water treatment had a different type of facilities for coagulation and clarification, presence or absence of preamonization, flocculation, coagulation, type of chlorinated reagent (liquid chlorine or sodium hypochloritе), trademark of aluminum hydroxychloride. The exceedances of nine indicator sanitary-chemical parameters: turbidity, color, taste, permanganate demand, ammonium, hydrogen indicator, aluminum, iron, manganese — were found in potable tap water. It was discovered that the most problematic parameter is the permanganate demand (PD), the number of samples of potable water which didn't meet the standard for the content of this parameter in potable water of UC «Dniprovodokanal» and UC «Vodokanal» — 100 %, UC «Berdyanskvodokanal» —19,4 %. Maximum exceedance of standard for the PD (5mg/l) in comparison with other parameters was the highest (by two times). Other parameters were determined in different samples of potable water periodically in concentrations which didn't exceed the temporarily established hygienic standards, or episodically and slightly exceeded the standard. It was determined that treatment technologies for potable water, which were used on UC «Dniprovodokanal» (KPFS, DPFS), are more efficient for the increase of PD than technologies on UC «Vodokanal» (almost two times) and less efficient than technology, which allows for consistent potable water treatment on the stations of UC «Oblvodokanal» and UC «Berdyanskvodokanal» (by 1,2 and 1,3 times respectively). The quality of source water at the waterworks stations as to the content of water samples met the 2nd and 3d class of quality according to the DSTU 4808:2007. The results of researches on the quality of drinking water of 6 water supply stations also indicate the presence of 7 problem indicators (chloroform, dibromochloromethane, chlorine, nickel, selenium, phenols and petroleum products), the excess content of 4 of them testifies to anthropogenic pollution of water p. Dnepr. It was determined that according to the requirements of European legislation it is possible to decide to increase of standard of PD for water from Dnipro River, but only for determined and scientifically substantiated conditions in each particular case. For the crisis resolution in the sphere of potable water supply according to the requirements of European legislation DSanPin 2.2.4-171-10, the following should be added: the concept of “indicator” parameters, new parameter (electrical conductivity), and also indicative maximum permitted standards, which will meet the current regulations to 01.01.2020 in accordance with DSanPin 2.2.4-171-10. Today a new version of DSanPin 2.2.4-171-10 was developed, where the above-mentioned is described.Conclusions.1. It was proved, that for cleaning surface waters at water supplying stations there are used stale traditional technologies, so potable waters may continuously contain chloroform (in concentrations  1,8 MPC -  4,7 MPC), periodically dibromchlormethane ( to 3 MPC) and bound chlorine (to 1,1 MPC).2. It was determined, that nowadays potable water quality, which is produced from the water of Dnipro river, doesn’t meet the requirements according to 9 indicator parameters: turbidity, color, taste, and flavor, PD, ammonium, hydrogen ion exponent, iron, aluminum, manganese. When comparing with the other parameters, PD has the biggest maximum excess of the standard (5mg/l) (twice), the quantity of the non-standard samples for this parameter can be up to 100%.3. On the background of excess content of organic substances in the water of studied potable water intakes of r. Dnipro, there was found the anthropogenic pollution by such substances as: nickel, selenium, phenol and oil products. These substances are constantly or periodically revealed in water pipe drinking waters, including in concentrations, exceeding MPC.4. It was determined that according to the legislation requirements in acting DsanPiN 2.2.4-171-10 there is a need of making changes for the determination of indicator parameters. The principles and assessment criteria, which are needed to be taken into account by competent bodies if necessary to correct normative by indicator parameters, were determined Цель. Провести гигиеническую оценку качества водопроводных питьевых вод, получаемых из воды реки Днепр, по санитарно-химическим показателям и усовершенствовать научно-методологические подходы их оценки по соответствующим индикаторными показателями с учетом требований европейского законодательства.Материалы и методы. Проанализированы материалы КП «Днепроводоканал», КП «Водоканал» (г. Запорожье), КП «Бердянскводоканал», КП «Облводоканал» относительно технологий водоочистки, качества исходных и водопроводных питьевых вод в течение 2015–2017 гг. Проанализированы требования нормативных документов - ДСанПіН 2.2. 4-171-10 «Гигиенические требования к воде питьевой, предназначенной для потребления человеком» и Директивы 98/83/ЕС от 3 ноября 1998 г. относительно воды, предназначенной для потребления человеком. При проведении исследований использованы методы: гигиенического мониторинга, экспертной оценки и математической статистики. Результаты.Выявлено, что на исследуемых водопроводных станциях, где очищается вода реки Днепр, технологии для осветления питьевых вод отличаются применением различных 2-х сооружений (контактные осветители или горизонтальные отстойники) и 7-ми видов засыпок для скорых фильтров, наличием преаммонизации, флокуляции, коагуляции, видом хлорсодержащего реагента (жидкий хлор или гипохлорит натрия), маркой гидроксихлорида алюминия. В питьевых водах выявлялось сверхнормативное содержание следующих 9-ти индикаторных санитарно-химических показателей: мутность, цветность, вкус, перманганатная окисляемость (ПО), аммоний, водородный показатель, алюминий, железо, марганец. Самым проблемным показателем является ПО, количество нестандартных проб питьевой воды относительно его содержания в питьевых водах КП «Днепроводоканал» и КП «Водоканал» - 100 %, КП «Бердянскводоканал» - 19,4 %. Максимальное превышение норматива по ПО (5 мг/л) по сравнению с другими показателями было наибольшим (в 2 раза). Другие показатели выявлялись периодически, в разных пробах питьевых вод и концентрациях, не превышающих временно установленные максимальне значения нормативов, или эпизодически и незначительно превышали нормативы. Установлено, что технологии очистки питьевых вод, применяющиеся на КП «Днепроводоканал» (КНФС, ЛНФС), эффективнее очищают воду от органических веществ относительно технологии на КП «Водоканал» (почти в 2 раза), и менее эффективно, чем та, которая предусматривает последовательную очистку питьевой воды на станциях КП «Облводоканал» и КП «Бердянскводоканал» (в 1,2 и 1,3 раза соответственно). Качество исходной воды на водопроводных станциях относительно содержания органических веществ в большинстве отобранных проб соответствовало 2-му и 3-му классу по ДСТУ 4808:2007. Результаты проведенных исследований качества питьевых вод 6-ти водопроводных станций свидетельствуют также о наличии 7-ми проблемных показателей (хлороформ, дибромхлорметан, хлор, никель, селен, фенолы и нефтепродукты), сверхнормативное содержание 4-х из них свидетельствует об антропогенном загрязнении воды р. Днепр в местах питьевых водозаборов. В соответствие с требованиями европейского законодательства, учитывая сверхнормативное содержание в исходной воде, возможно принять решение о поднятии норматива для ПО в питьевой воде, произведенной из днепровской, но при определенных научно обоснованных условиях в каждом конкретном случае. Имплементация европейского водного законодательства в Украине будет способствовать выходу из кризиса в сфере питьевого водоснабжения. Для этого ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гигиенические требования к воде питьевой, предназначенной для потребления человеком» следует дополнить: понятием «индикаторных» показателей, показателем (электрическая проводимость), а также ориентировочными максимальными значениями нормативов, которые будут соответствовать действующим до 01.01.2020 г. согласно с ГСанПиН 2.2.4-171-10. С учетом указанного сегодня разработана новая редакция ГСанПиН 2.2.4-171-10.Выводы.1. Подтверждено, что для очистки поверхностных вод на водопроводных станциях используются устаревшие традиционные технологии, имеющие низкую эффективность очистки относительно ПО (около 12 %  ̶ 30 %) и не позволяющие доводить качество питьевой воды до действующих гигиенических требований. По причине несовершенных технологий и сверхнормативного содержания органических веществ находятся в сверхнормативных количествах в питьевых водах КП «Днепроводоканал» постоянно хлороформ (от 1,8ГДК к 4,7ГДК) и периодически дибромхлорметан (до 3 ПДК), КП «Водоканал» - хлор связанный (до 1,1 ПДК). На большинстве водопроводных станций отсутствует порядок проведения производственного контроля качества питьевых вод, регламентированный ГСанПиН 2.2.4-171-10.2. Выявлено, что на сегодняшний день качество водопроводной питьевой воды, производимой из воды р. Днепр, не соответствует гигиеническим требованиям по 9-ти индикаторным показателям: мутность, цветность, вкус и привкус, ПО, аммоний, водородный показатель, железо, алюминий, марганец. По сравнению с другими показателями ПО имеет большее максимальное превышение норматива (5 мг/л) (в 2 раза), количество нестандартных проб по этому показателю может достигать 100 %.3. На фоне сверхнормативного содержания органических веществ в воде питьевых водозаборов р. Днепр выявлено антропогенное загрязнение такими веществами как: никель, селен, фенолы и нефтепродукты. Никель и селен постоянно оказываются в исходной и питьевой воде КП «Бердянскводоканал», периодически в сверхнормативных концентрациях и в воде КП «Водоканал» в концентрациях, не превышающих гигиенические нормативы (0,02 мг/л и 0,01 мг/л соответственно). Нефтепродукты периодически выявляются в исходных и питьевых водах КП «Водоканал» и Кайдакской насосно-фильтровальной станции в концентрациях, не превышающих или эпизодически превышающих гигиенический норматив (≤ 0,1 мг / л). Фенолы периодически выявляются в исходных и питьевых водах КП «Водоканал» в сверхнормативных концентрациях (&gt; 0,001 мг/л).4. Установлено, что в соответствии с требованиями законодательства в действующие ГСанПиН 2.2.4-171-10 следует вносить изменения относительно определения индикаторных показателей. Из-за наличия антропогенного загрязнения вод в местах питьевых водозаборов принятия решений по корректировке нормативов для индикаторных (-ого) показателей (-я) следует проводить после научного обоснования, в частности, на основании результатов экологического мониторинга водного объекта, анализа факторов и последствий сверхнормативного содержания в воде указанных (-ого) показателей (-я), а также выявление необходимых условий для предупреждения негативного влияния питьевой воды на здоровье потребителей. Определены критерии оценки, которые следует принимать во внимание при проведении научного обоснованияМета. Провести гігієнічну оцінку якості водопровідних питних вод, що виготовляються з води річки Дніпро, щодо рівнів вмісту санітарно-хімічних показників та удосконалити науково-методологічні підходи до їх оцінки за відповідними індикаторними показниками з урахуванням вимог європейського законодавства.Матеріали та методи. Проаналізовано матеріали КП «Дніпроводоканал», КП «Водоканал» (м. Запоріжжя), КП «Бердянськводоканал», КП «Облводоканал» щодо технологій водоочищення, якості вихідних та водопровідних питних вод за 2015–2017 рр. Проаналізовано вимоги нормативних документів – ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та Директиви 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 р. щодо води, призначеної для споживання людиною. При проведенні досліджень використані методи: гігієнічного моніторингу, експертної оцінки та математичної статистики.Результати. Виявлено, що на досліджуваних водопровідних станціях, де очищають воду річки Дніпро, технології водоочищення відрізняються застосуванням різних споруд (2 види) і засипок для швидких фільтрів (7 видів), а також наявністю преамонізації, флокуляції, коагуляції, видом хлорвміщуючого реагенту (рідкий хлор або гіпохлорит натрію), маркою гідроксихлориду алюмінію. У питних водах виявлялися перевищення наступних 9-ти індикаторних санітарно-хімічних показників: каламутність, забарвленість, смак, перманганатна оксиснюваність (ПО), амоній, водневий показник, алюміній, залізо, марганець. Найпроблемнішим показником є ПО, кількість нестандартних проб питної води за його вмістом у питних водах КП «Дніпроводоканал» та КП «Водоканал» - 100 %, КП «Бердянськводоканал» - 19,4 %. Максимальне перевищення нормативу щодо ПО (5 мг/л) у порівнянні з іншими показниками було найбільшим (у 2 рази). Інші показники виявлялися періодично, у різних пробах питних вод та концентраціях, що не перевищували тимчасово встановлені максимальні значення нормативів (чинні до 01.01.2020 р.), або епізодично та несуттєво перевищували нормативи. Встановлено, що технології очищення питних вод, що застосовувалися на КП «Дніпроводоканал» (КНФС, ЛНФС), ефективніші щодо поліпшення ПО за технології на КП «Водоканал» (майже у 2 рази), та менш ефективні за ту, що передбачає послідовне очищення питної води на станціях КП «Облводоканал» та КП «Бердянськводоканал» (у 1,2 та 1,3 рази відповідно). Якість вихідної води на водопровідних станціях за вмістом органічних речовин у більшості відібраних проб відповідала 2-му та 3-му класу за ДСТУ 4808:2007. Результати проведених досліджень якості питних вод 6-ти водопровідних станцій свідчать також про наявність 7-ми проблемних показників (хлороформ, дибромхлорметан, хлор, нікель, селен, феноли та нафтопродукти), понаднормативний вміст 4-х з них свідчить про антропогенне забруднення води р. Дніпро. Згідно з вимогами європейського законодавства, враховуючи понаднормативний вміст у вихідній воді, можливо прийняти рішення щодо підняття нормативу для ПО у питній воді, виготовленій з дніпровської води, але за визначених науково обґрунтованих умов у кожному конкретному випадку. Імплементація європейського водного законодавства в Україні буде сприяти виходу з кризи у сфері питного водопостачання. Для цього ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» слід доповнити: поняттям «індикаторних» показників, показником (електрична провідність), а також орієнтовними максимальними значеннями нормативів, що відповідатимуть чинним до 01.01.2020 р. згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10. З урахуванням зазначеного на сьогодні розроблено нову редакцію ДСанПіН 2.2.4-171-10.Висновки.1. Підтверджено, що для очищення поверхневих вод на водопровідних станціях використовуються застарілі традиційні технології, які мають низьку ефективність очищення щодо ПО (близько 12 %  ̶ 30 %) і не дозволяють доводити якість питної води до діючих гігієнічних вимог. Через недосконалі технології та понаднормативний вміст органічних речовин у понаднормативних кількостях у питних водах КП «Дніпроводоканал» безперервно знаходиться хлороформ (від 1,8ГДК до 4,7ГДК) та періодично дибромхлорметан (до 3 ГДК), КП «Водоканал» – хлор зв’язаний (до 1,1 ГДК).На більшості водопровідних станціях відсутній порядок проведення виробничого контролю якості питних вод, регламентований ДСанПіН 2.2.4-171-10.2. Виявлено, що на сьогодні якість водопровідної питної води, що виготовляється з води р. Дніпро, не відповідає гігієнічним вимогам за 9-тьма індикаторними показниками: каламутність, забарвленість, смак та присмак, ПО, амоній, водневий показник, залізо, алюміній, марганець. У порівнянні з іншими показниками ПО має найбільше максимальне перевищення нормативу (5 мг/л) (у 2 рази), кількість нестандартних проб за цим показником може сягати 100 %.3. На фоні понаднормативного вмісту органічних речовин у воді досліджуваних питних водозаборів р. Дніпро виявлено антропогенне забруднення такими речовинами як: нікель, селен, феноли та нафтопродукти. Нікель та селен постійно знаходяться у вихідній та питній воді КП «Бердянськводоканал», періодично у понаднормативних концентраціях та у воді КП «Водоканал» у концентраціях, що не перевищують гігієнічні нормативи (0,02 мг/л та 0,01 мг/л відповідно). Нафтопродукти періодично виявляються у вихідних та питних водах КП «Водоканал» та Кайдакської насосно-фільтрувальної станції у концентраціях, що не перевищують або епізодично перевищують гігієнічний норматив (≤ 0,1 мг/л). Феноли періодично виявляються у вихідних та питних водах КП «Водоканал» у понаднормативних концентраціях (&gt; 0,001 мг/л).4. Встановлено, що згідно з вимогами законодавства у чинні ДСанПіН 2.2.4-171-10 слід вносити зміни щодо визначення індикаторних показників. Через наявність антропогенного забруднення вод у місцях питних водозаборів прийняття рішень щодо корегування нормативів для індикаторних (-ого) показників (-а) слід проводити після наукового обґрунтування, зокрема, на підставі результатів екологічного моніторингу водного об’єкту, аналізу чинників та наслідків понаднормативного вмісту у питній воді зазначених (-ого) показників (-ка), а також виявлення необхідних умов для попередження негативного впливу питної води на здоров’я споживачів. Визначені критерії оцінки, що слід брати до уваги під час проведення наукового обґрунтування

New palynological data for Toarcian (Lower Jurassic) deep-marine sandstones of the Western Caucasus, southwestern Russia

Information on Jurassic palynomorphs from the Greater Caucasus is potentially of great importance, but its availability to the international research community is severely limited. New palynological data for Toarcian deposits of the Western Caucasus are recorded in the present paper. Particularly, dinoflagellate cysts are described for the first time from the Bagovskaja Formation; palynomorphs are found in sandstone levels within this unit. The most representative assemblage includes pollen (with predominant bisaccate pollen), spores (Cyathidites being commonest), and dinoflagellate cysts amongst which the predominant taxon is Nannoceratopsis spiculata. The dinocyst assemblage implies a late Toarcian age for the upper part of the Bagovskaja Formation. On the basis of these new palynostratigraphical results, the range of the formation is extended; previously, only the lower part had been dated on ammonite evidence

Evaluation of medication safety in the discharge medication of 509 surgical inpatients using electronic prescription support software and an extended operational interaction classification

PURPOSE: Our aim was to study drug interactions and dose adjustments in patients with renal impairment in the discharge medication of surgical inpatients and to evaluate the strengths and limitations of clinical decision support software (CDSS) for this task. METHODS: This was a cross-sectional study involving 509 surgical patients of a primary care hospital. We developed a customized interface for the CDSS MediQ, which we used for automated retrospective identification of drug interactions in the patients' discharge medication. The clinical relevance of the interactions was evaluated based on the Zurich Interaction System (ZHIAS) that incorporates the operational classification of drug interactions (ORCA). Prescriptions were further analyzed for recommended dose adjustments in patients with a glomerular filtration rate <60 ml/min. RESULTS: For the total of 2,729 prescriptions written for the 509 patients enrolled in the study, MediQ generated 2,558 interaction alerts and 1,849 comments. Among these were ten "high danger" and 551 "average danger" alerts that we reclassified according to ORCA criteria. This reclassification resulted in ten contraindicated combinations, 77 provisionally contraindicated combinations, and 310 with a conditional and 164 with a minimal risk of adverse outcomes. The ZHIAS classification also provides categorical information on expected adverse outcomes and management recommendations, which are presented in detail. We identified 56 prescriptions without a recommended dose adjustment for impaired renal function. CONCLUSIONS: CDSS identified a large number of drug interactions in surgical discharge medication, but according to ZHIAS criteria only a minor fraction of these appeared to involve a substantial risk to the patient. CDSS should therefore aim at reducing over-alerting and improve usability in order to become more efficacious in terms of the prevention of adverse drug events in clinical practice