Experimental Study of Antimicrobial Properties and Acute Toxicity of the Peo-based Combined Suppositories

Aim. The research of antimicrobial and toxicological parameters of a promising pharmaceutical composition with indole-3-carbinol and meloxicam in the form of rectal suppositories.Materials and methods. The research of antimicrobial activity was carried out in vitro by diffusion in nutrient agar in the modification of "holes" on the reference strains of common pathogens Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Bacillus subtilis, Candida albicans.Adult rats were used for the study of acute toxicity. Suppository mass were administrated in the largest possible volume rectally or orally. The animals were periodically monitored according to the experimental plan – the assessment of physiological parameters before administration and after 6, 12, 18, 24 hours, at 3, 7 and 14 days. The animals were removed from experiment and necropsy provided after 1, 3, 7, and 14 days.Results. The sizes of zones of inhibition of the microorganisms growth were most significant (from 19.27±0.61 mm of E. coli to 40.80±0.42 mm of S. aureus) near sample of the combined composition suppository compared with other combination of active substances and excipients.During the observation of animals for 14 days and the study of internal organs after autopsy, deviations in physiological (weight, temperature, activity, respiratory rate) and macroscopic morphological indicators of animals from reference values were not detected.Conclusion. According to the results of microbiological studies, a moderate antimicrobial effect of suppositories of combined composition in relation to all the studied pathogens was revealed. The absence of manifestations of acute toxicity allows us to conclude that the pharmaceutical composition can be classified as practically non-toxic substances.The obtained results allow us to recommend a pharmaceutical composition with indole-3-carbinol and meloxicam on a polyethylene oxide basis in the form of suppositories for further preclinical studies of specific pharmacological effects as a prostate protective agent

Підвищення стійкості підземних виробок шляхом формування нових геотехнічних властивостей прилеглих шарів методом роликового ущільнення

Purpose. To create a model reproducing the process of forming geotechnical properties of the rock massif adjoining circuit of underground excavation by roller compaction method incorporating hardening and creating the zone of slow plastic deformation. Methods. Modelling the main technological parameters of manufacturing process as for adjoining circuit of the tunnel: distribution of normal pressures and heights of the core seal depending on the main strength and deformation properties of rock massif, geometry and characteristics of the contact area of roller working body with the working medium. Findings. The choice of the computational model simulating the formation of adjoining mountain contour properties by roller method has been justified taking into account the processes caused by soil deformation: appearance of elastic and plastic deformation, change of soil characteristics, formation of compaction core. The main stages and parameters interrelations in modelling the processing of the tunnel adjoining zone are shown. Originality. Scientific novelty is referred to the development of a method to analyze contact interaction of the roller working body of a molding machine with the massif, considering changes in the process of the treated medium physical and mechanical properties stabilization, with the aim to predict the required stress and depth of the formed layer. Practical implications. The research allowed to infer theoretical fundamentals for the formation of geotechnical properties inherent to the adjoining contour of underground excavation by roller method, taking into account peculiarities of soil deformation and contact interaction of the working body with the environment which allows to improve the tunnel construction technology by strengthening the carrying capacity of the marginal massif. The obtained results are instrumental in determining parameters of the elastic and plastic deformations zone with the view to establishing its height and stresses.Мета. Створення моделі процесу формування геомеханічних властивостей прилеглого контуру гірського масиву підземної виробки методом роликового пресування з урахуванням зміцнення і створення зони уповільнененої пластичної деформації. Методика. Змодельовані основні технологічні параметри процесу обробки прилеглого контуру тунелю: розподіл нормальних тисків і висоти ядра ущільнення у залежності від основних характеристик міцності та деформаційних властивостей гірського масиву, геометрії й особливостей зони контакту роликового робочого органу з оброблюваним середовищем. Результати. Обґрунтовано вибір розрахункової моделі процесу формування властивостей прилеглого контуру гірського масиву роликовим методом з урахуванням виникаючих процесів при деформації ґрунтів: виникнення пружної та пластичної деформацій, зміна характеристик ґрунту, виникнення ядра ущільнення. Показані основні етапи та взаємозв’язки параметрів при моделюванні процесу обробки прилеглої зони тунелю. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у розробці методу аналізу контактної взаємодії роликового робочого органу формуючого агрегату з масивом із урахуванням зміни в процесі стабілізації фізико-механічних властивостей оброблюваного середовища, метою якого є прогнозування необхідних напружень і глибини сформованого шару. Практична значимість. Створено теоретичні основи формування геотехнічних властивостей прилягаючого контуру підземної виробки роликовим методом з урахуванням особливостей деформації ґрунтів та контактної взаємодії робочого органу з оброблюваним середовищем, які дозволяють удосконалити технологію будівництва тунелів шляхом посилення несучої здатності приконтурного масиву. Отримані результати дозволяють визначити параметри зони пружних і пластичних деформацій з метою встановлення її висоти і виникаючої напруги.Цель. Создать модель процесса формирования геотехнических свойств прилегающего контура горного массива подземной выработки методом роликового прессования с учетом упрочнения и создания зоны замедленной пластической деформации. Методика. Смоделированы основные технологические параметры процесса обработки прилегающего контура тоннеля: распределение нормальных давлений и высоты ядра уплотнения в зависимости от основных прочностных и деформационных свойств горного массива, геометрии и особенностей зоны контакта роликового рабочего органа с обрабатываемой средой. Результаты. Обоснован выбор расчетной модели процесса формирования свойств прилегающего контура горных массива роликовым методом с учетом возникающих процессов при деформации грунтов: возникновения упругой и пластической деформации, изменение характеристик почвы, возникновение ядра уплотнения. Показаны основные этапы и взаимосвязи параметров при моделировании процесса обработки прилегающей зоны тоннеля. Научная новизна. Научная новизна заключается в разработке метода анализа контактного взаимодействия роликового рабочего органа формующего агрегата с массивом с учетом изменения в процессе стабилизации физико-механических свойств обрабатываемой среды, целью которого является прогнозирование необходимых напряжений и глубины сформированного слоя. Практическая значимость. Созданы теоретические основы формирования геотехнических свойств прилегающего контура подземной выработки роликовым методом с учетом особенностей деформации грунтов и контактного взаимодействия рабочего органа с обрабатываемой средой, которые позволяют усовершенствовать технологию строительства тоннелей путем усиления несущей способности приконтурного массива. Полученные результаты позволяют определить параметры зоны упругих и пластических деформаций с целью установления ее высоты и возникающих напряжений.The authors express their gratitude to the staff of the Department of Computer Material Engineering of Superhard Composite Materials at V. Bakul Institute for Superhard Materials of the National Academy of Sciences of Ukraine for providing test instrumentation system

Експериментальне дослідження крему з наночастинками церію діоксиду на моделі фотодинамічної травми у мурчаків

Aim. To study the photoprotective action of the cream with cerium dioxide nanoparticles (CDN) on the model of the photodynamic injury in guinea pigs.Materials and methods. CDN were synthesized in OOO “NanoMedTech”, the cream with CDN was developed in SSI “Institute for Single Crystals” of the NAS of Ukraine. The photodynamic injury in guinea pigs was modeled with an UV-emitter. The cream with CDN was applied preventively in the dose of of 2 mg/cm2. The erythema intensity was assessed according to S. V. Suvorov colorimetric scale, then the photoprotective activity (PPA) was calculated. The skin temperature was measured within 4 hours after exposure. The wound healing action was assessed as the number of days till complete healing of the skin of guinea pigs.Results and discussion. The photoprotective action (PPA – 43.2 %) of the cream with CDN exceeded that of the reference drug (the cream with titanium dioxide) since the number of ulcers and deep lesions of the skin was lower. The preventive application of the cream with CDN led to the skin temperature normalization, which confirmed the ability of CDN to prevent inflammation. The wound healing action of the cream was also observed – the complete epithelization of the damaged zone took place in 5.86 days compared to 11.00 days in untreated animals.Conclusions. The results regarding the photoprotective, wound healing action of the cream with CDN and its ability to prevent inflammation create opportunities for further study of this formulation as a photoprotector. Цель работы – изучение фотопротекторной активности крема с наночастицами диоксида церия (НДЦ) на модели фотодинамической травмы у морских свинок.Материалы и методы. НДЦ синтезированы в ООО «НаноМедТех», крем с НДЦ разработан в НТК «Институт монокристаллов» НАН Украины. Фотодинамическую травму морских свинок вызывали УФ-облучателем. Крем с НДЦ наносили профилактически в дозе 2 мг/см2. Оценку степени выраженности эритемы проводили по колориметрической шкале С. В. Суворова, рассчитывали фотопротекторную активность (ФПА). В течение 4 часов после облучения измеряли температуру кожных покровов. Ранозаживляющую активность определяли по количеству дней до полного заживления кожи морских свинок.Результаты и их обсуждение. По фотопротекторной активности (ФПА – 43,2 %) крем с НДЦ превысил референтный препарат крем с диоксидом титана, на что указывало меньшее количество язв и глубоких поражений кожных покровов. Профилактическое нанесение крема с НДЦ способствовало нормализации температуры кожи животных, что является подтверждением способности предотвращать воспаление. На ранозаживляющую активность крема указывала полная эпителизация зоны поражения за 5,86 суток по сравнению с 11,00 сутками у нелеченых животных.Выводы. Результаты касательно фотопротекторной, ранозаживляющей активности крема с НДЦ и его способности предотвращать воспаление открывают перспективы для дальнейшего изучения данной лекарственной формы как фотопротектора.Мета роботи – вивчення фотопротекторної активності крему з наночастинками церію діоксиду (НЦД) на моделі фотодинамічної травми у мурчаків.Матеріали та методи. НЦД синтезовані у ТОВ «НаноМедТех», крем з НЦД розроблений у НТК «Інститут монокристалів» НАН України. Фотодинамічну травму мурчаків викликали УФ-опромінювачем. Крем з НЦД наносили профілактично в дозі 2 мг/см2. Оцінку ступеня вираженості еритеми проводили за колориметричною шкалою С. В. Суворова, розраховували фотопротекторну активність (ФПА). Впродовж 4 годин після опромінення вимірювали температуру шкірних покривів. Ранозагоювальну активність визначали за кількістю діб до повного загоєння шкіри мурчаків.Результати та їх обговорення. За фотопротекторною активністю (ФПА – 43,2 %) крем з НЦД перевищив референтний препарат, крем з титану діоксидом, на що вказувала менша кількість виразок і глибоких уражень шкірних покривів. Профілактичне нанесення крему з НЦД сприяло нормалізації температури шкіри тварин, що є підтвердженням здатності попереджати запалення. На ранозагоювальну активність крему вказувала повна епітелізація зони ураження за 5,86 діб порівняно з 11,00 у нелікованих тварин.Висновки. Результати щодо фотопротекторної, ранозагоювальної активності крему з НЦД та його здатності попереджати запалення відкривають перспективи для подальшого вивчення даної лікарської форми як фотопротектора

ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ КРЕМУ З НАНОЧАСТИНКАМИ ЦЕРІЮ ДІОКСИДУ

Мета роботи. Скринінгове дослідження активності тест-зразків кремів із наночастинками церію діоксиду (НЦД) на моделі фотодинамічного запалення в мурчаків із виявленням зразка-лідера з оптимальним вмістом НЦД у складі лікарської форми для подальшого поглибленого фармакологічного вивчення крему. Матеріали і методи. Стандартизовані НЦД розміром 6–15 нм синтезовані співробітниками ТОВ «НаноМедТех», тест-зразки кремів розроблені під керівництвом професора М. О. Ляпунова. Фотодинамічну травму у мурчаків викликали УФ опромінюванням за допомогою ртутно-кварцової лампи. Креми наносили профілактично дозою 2 мг/см2. Ступінь вираженості еритеми – головного прояву запальної реакції – оцінювали за колориметричною шкалою С. В. Суворова у динаміці. За цим показником розраховували фотопротекторну активність (ФПА). Здатність кремів попереджати запальний процес визначали за зміною температури шкірних покривів, кількості лейкоцитів та вмісту гістаміну в крові мурчаків. Результати й обговорення. За сукупністю досліджених показників крем із 0,25 % НЦД виявив найвищу фармакологічну активність: ФПА була найбільшою серед усіх тест-зразків та становила 43,6 %. Одноразове нанесення крему сприяло нормалізації температури шкіри та вмісту гістаміну у крові, кількість лейкоцитів була на 17,4 % нижче, ніж у групі контрольної патології. Висновки. За результатами скринінгових досліджень крем з 0,25 % НЦД визнано зразком-лідером та рекомендовано як остаточний склад лікарської форми для подальшого поглибленого фармакологічного вивчення

Дослідження субхронічної токсичності крему з наночастинками церію діоксиду при нашкірному нанесенні кролям

The development of photoprotectors with cerium dioxide nanoparticles (CDN) for prevention of sunburns and skin cancer is expedient.Aim. To study the subchronic toxicity of the cream with CDN in cutaneous application in rabbits.Materials and methods. The cream with 0.25 % CDN in the doses of 0.06, 0.18, and 0.60 g/kg was applied cutaneously to Chinchilla rabbits for 90 days. The toxicity was assessed by the general state, behavior of animals, the body mass dynamics, and blood hematological and biochemical indices.Results. The repeated cutaneous application of the cream with CDN in the doses of 0.06, 0.18, and 0.60 g/kg in rabbits did not cause significant changes in the general state and behavior of animals, consumption of food and water, the body mass dynamics, and blood hematological (hemoglobin level, erythrocyte, leukocyte, and thrombocyte count, leukogram) and biochemical (total protein, albumin, glucose, cholesterol, potassium, sodium, and chloride levels, ALT and AST activity) indices. After 1 month of application of the cream in the dose of 0.60 g/kg the glucose level was 44.5 % higher than in the intact control group, but in 3 months of the experiment differences in this parameter disappeared.Conclusions.The data obtained concerning the safety of the cream with CDN determined the expediency of further non-clinical studies of this photoprotector. Актуальной является разработка фотопротекторных средств с наночастицами диоксида церия (НДЦ) для предотвращения солнечных ожогов и злокачественных новообразований кожи.Цель. Исследовать субхроническую токсичность крема с НДЦ при накожном нанесении кроликам.Материалы и методы. Кроликам породы Шиншилла в течение 90 суток накожно наносили крем с 0,25 % НДЦ в дозах 0,06, 0,18 и 0,60 г/кг. Токсичность оценивали по общему состоянию, поведению животных, динамике изменения массы тела, гематологическим и биохимическим показателям крови.Результаты. При повторном накожном нанесении кроликам крема с НДЦ в дозах 0,06, 0,18 и 0,60 г/кг не наблюдалось значительных изменений в общем состоянии и поведении животных, потреблении корма и воды, динамике изменения массы тела, значениях гематологических (содержание гемоглобина, количество эритроцитов, лейкоцитов и тромбоцитов, лейкограмма) и биохимических (содержание общего белка, альбумина, глюкозы, холестерина, калия, натрия и хлоридов, активность АлАТ и АсАТ) показателей крови. Содержание глюкозы через 1 месяц применения крема в дозе 0,60 г/кг было на 44,5 % выше, чем в группе интактного контроля, но через 3 месяца наблюдения различия по данному параметру отсутствовали.Выводы. Полученные данные касательно безопасности крема с НДЦ обусловили целесообразность проведения дальнейших доклинических исследований этого фотопротектора.Актуальною є розробка фотопротекторних засобів з наночастинками церію діоксиду (НЦД) для попередження сонячних опіків та злоякісних новоутворень шкіри.Мета. Дослідити субхронічну токсичність крему з НЦД при нашкірному нанесенні кролям.Матеріали та методи. Кролям породи Шиншила впродовж 90 діб нашкірно наносили крем з 0,25 % НЦД дозами 0,06, 0,18 і 0,60 г/кг. Токсичність оцінювали за загальним станом, поведінкою тварин, динамікою зміни маси тіла, гематологічними і біохімічними показниками крові.Результати. При повторному нашкірному нанесенні кролям крему з НЦД дозами 0,06, 0,18 і 0,60 г/кг не спостерігалося значних змін у загальному стані і поведінці тварин, споживанні корму і води, динаміці зміни маси тіла, значеннях гематологічних (вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, лейкограма) та біохімічних (вміст загального білка, альбуміну, глюкози, холестерину, калію, натрію і хлоридів, активність АлАТ і АсАТ) показників крові. Вміст глюкози через 1 місяць застосування крему дозою 0,60 г/кг був на 44,5 % вище, ніж у групі інтактного контролю, але через 3 місяці спостереження відмінності за даним параметром були відсутні.Висновки. Отримані дані щодо безпеки крему з НЦД обумовили доцільність проведення подальших доклінічних досліджень цього фотопротектора

Глюкозамін – перспективний коректор менопаузальних проявів

Genitourinary disorders occupy a significant place in the in the symptomatology of the climacteric syndrome and estrogen deficiency in women. In this regard, the urgent task of modern medicine and pharmacy is the search and creationof new medicines for correction and treatment of these menopausal symptoms.Aim. To study experimentally the efficacy of the genitourinary syndrome treatment with a new vaginal cream-gel containing 5 % glucosamine hydrochloride, in female rats with hypestrogenism.Materials and methods. The hypestrogenism status, which was close to the state of women at menopause, was modelled in rats using bilateral oophorectomy.Results. During the study it was found that after the 28-day intravaginal introduction of the cream-gel to female rats the pH value of the vaginal secretion was restored to 5.8 (p<0.05) compared to the group of animals of the control pathology up to the physiological range. The vaginal microbiocaenosis was also improved. A moderate decrease of the number ofopportunistic pathogens, increase of lactobacillus colonization by 1.3 times (p<0.05) compared to the group of animals of the control pathology and no effect on clostridia were observed. The study of the vaginal histostructure showed that the cream-gel had no “typical” estrogenic effects on the state of the vaginal mucosa compared to the reference drug – suppositories with estriol, but at the same time it reduced the manifestations of the endothelial dysfunction in the vaginal vessels.Conclusions. The test sample examined can be considered as promising for further studies in order to use it for pharmacological correction of the genitourinary menopausal syndrome in women.Значительное место в симптоматике климактерического синдрома и дефицита эстрогенов у женщин занимают генитоуринарные расстройства. В связи с этим актуальной задачей современной медицины и фармации является поиск и создание новых лекарственных препаратов для коррекции и лечения данных менопаузальных проявлений.Целью данной работы является экспериментальное изучение эффективности лечения генитоуринарного синдрома у самок крыс с гипоэстрогенией новым вагинальным крем-гелем, содержащим 5 % глюкозамина гидрохлорида.Материалы и методы. Моделирование у крыс гипоэстрогенового состояния, приближающегося к таковому у женщин в период менопаузы, осуществляли с помощью билатеральной овариоэктомии.Результаты. В ходе исследования было установлено, что после 28-дневного интравагинального введения крем-геля крысам восстанавливался показатель кислотности вагинального секрета до 5,8 (р<0,05) в сравнении сгруппой животных контрольной патологии, что соответствовало физиологическому диапазону. Отмечено также улучшение вагинального микробиоценоза, а именно умеренное уменьшение количества условно-патогенных микроорганизмов, увеличение колонизации лактобактерий в 1,3 раза (р<0,05) по отношению к животным, которым не вводили исследуемый тест-образец. Изучение гистоструктуры влагалища показало, что по сравнению с вагинальными суппозиториями с эстриолом крем-гель не оказывал «типичного» эстрогеноподобного влияния на состояние слизистой оболочки вагины, но при этом уменьшал проявления эндотелиальнойдисфункции в сосудах влагалища.Выводы. Исследуемый тест-образец можно считать перспективным для дальнейшего изучения с целью использования для фармакологической коррекции менопаузального генитоуринарного синдрома у женщин.Значне місце в симптоматиці клімактеричного синдрому і дефіциту естрогенів у жінок посідають генітоуринарні розлади. У зв’язку з цим актуальним завданням сучасної медицини і фармації є пошук і створення нових лікарських препаратів для корекції і лікування даних менопаузальних проявів.Метою роботи є експериментальне вивчення ефективності лікування генітоуринарного синдрому у самиць щурів з гіпоестрогенією новим вагінальним крем-гелем з глюкозаміну гідрохлоридом.Матеріали та методи. Моделювання у щурів гіпоестрогенового стану, близького до такого у жінок у період менопаузи, відтворювали шляхом білатеральної оваріоектомії самиць.Результати. Встановлено, що після 28-денного інтравагінального введення крем-гелю відновлювався показник кислотності вагінального секрету до 5,8 (р<0,05) порівняно з тваринами контрольної патології, що відповідало фізіологічному рівню. Також відмічене покращення вагінального мікробіоценозу, а саме помірне зменшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів, збільшення колонізації лактобактерій в 1,3 рази (р<0,05) повідношенню до тварин, яким не вводили досліджуваний тест-зразок. Вивчення гістоструктури піхви показало, що в порівнянні з вагінальними супозиторіями з естріолом крем-гель не чинив «типового» естрогеноподібно-го впливу на стан слизової оболонки піхви, але зменшував прояви ендотеліальної дисфункції у судинах піхви.Висновки. Отримані дані відкривають перспективи розробки нових вагінальних лікарських форм з глюкозаміну гідрохлоридом для фармакологічної корекції менопаузального генітоуринарного синдрому

Антимікробна активність in vitro нанодисперсного кремнезему і композиту полігексаметиленгуанідину гідрохлориду для лікування місцевих інфекцій

The problem of antimicrobial drug resistance can be solved through the development of novel antimicrobial compounds and combination drugs. In order to enhance polyhexamethyleneguanidine hydrochloride (PHMG-HC) therapeutic benefits, a composite (code name CMU-211) of PHMG-HC with a nanoparticle-based sorbent of highly dispersed silica (HDS) was developed.Aim. To evaluate in vitro antimicrobial activity of highly dispersed silica and PHMG-HC (HDS + PHMG-HC) composite (CMU-211), highly dispersed silica (HDS) suspension (CMU-212), and PHMG-HC solution as a reference against standard test-strains.Materials and methods. HDS + PHMG-HC composite, HDS suspension, and PHMG-HC solution. Microbial test-strains (Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella enterica, Klebsiella pneumoniae, and Candida albicans). An antimicrobial activity of substances was studied with broth dilution method in LB liquid medium, minimum inhibitory concentrations (MIC) were obtained.Results. CMU-211 has been shown to have high activity against C. albicans and S. aureus with a minimum inhibitory concentration (MIC) of 48.83/9.77 μg/mL (HDS/PHMG-HC) and marked effect on E. coli (MIC of 97.66/19.53 μg/mL) and S. enterica (MIC of 195.31/39.06 μg/mL). The relatively low activity of CMU-211 was reported against K. pneumoniae (MIC of 390.63/78.13 μg/mL) and P. aeruginosa (MIC of 195.31/39.06 μg/mL), however, the effect on P. aeruginosa was consistent with the activity of PHMG-HC applied alone. The concentrations of CMU-211 had to be twice as high as the MICs to ensure bactericidal (fungicidal) effect on microorganisms studied, except of S. enterica and K. pneumoniae for which bacteriostatic concentration was also proved to be bactericidal.Conclusions. These results taken together with previous findings on CMU-211 high sorption activity suggest that the composite has double therapeutic activity and may be beneficial for local infections treatment.Резистентность к антимикробным препаратам является актуальной проблемой для всего мира, которая негативно влияет на результаты лечения больных. Решить поставленную проблему можно путем создания и внедрения новых антимикробных соединений и комплексных лекарственных средств. Актуальным остается разработка комбинированного антимикробного средства, которое бы проявляло выраженное антимикробное действие и сорбционные свойства. В качестве противомикробного компонента был избран полигексаметиленгуанидина гидрохлорид (ПГМГ-ГХ), который является высокомолекулярным катионным поверхностно-активным веществом группы гуанидина.Цель. Определить противомикробную активность суспензии нанодисперсного кремнезема (НДК), композита НДК и ПГМГ-ГХ и раствора полимера ПГМГ-ГХ.Материалы и методы. В работе были использованы 5 % суспензия НДК, модифицированная полимером ПГМГ-ГХ; 5 % суспензия НДК и 20 % водный раствор полигексаметиленгуанидина гидрохлорида. Исследование антимикробной активности веществ проводили на микроорганизмах: Escherichia coli; Staphylococcus aureus; Pseudomonas aeruginosa; Salmonella enterica; Klebsiella pneumoniae; Candida albicans.Результаты. Композит НДК/ПГМГ-ГХ обладает высокой активностью против C. albicans и S. aureus с МИК ~10 мкг/мл (в пересчете на ПГМГ-ГХ) и выраженной активностью против Е. coli (MIC ~20 мкг/мл), S. enterica (MIC ~40 мкг/мл) и P. aeruginosa (MIC ~40 мкг/мл). Относительно низкую активность композит НДК/ПГМГ-ГХ проявил к K. pneumoniae (MIC ~ 80 мкг/мл). Активность композита НДК/ПГМГ-ГХ была сходна с таковой у ПГМГ-ГХ.Выводы. Разработанный композит НДК/ПГМГ-ГХ проявляет выраженное антибактериальное действие по отношению к грамположительным, грамотрицательным микроорганизмам, а также C. albicans.Резистентність до антимікробних препаратів є актуальною проблемою для всіх країн світу, що негативно впливає на результати лікування хворих. Вирішити поставлену проблему можна шляхом створення та впровадження нових антимікробних сполук та комплексних лікарських засобів. Актуальним залишається розробка комбінованого антимікробного засобу, який би проявляв виражену антимікробну дію та сорбційні властивості. В якості антимікробного компоненту було обрано полігексаметиленгуанідину гідрохлорид (ПГМГ-ГХ), що є високомолекулярною катіонною поверхнево-активною речовиною групи гуанідинів.Мета. Визначити антимікробну активність суспензії нанодисперсного кремнезему (НДК), композиту НДК та ПГМГ-ГХ і розчину полімера ПГМГ-ГХ.Матеріали та методи. В роботі була використана 5 % суспензія НДК, модифікована полімером ПГМГ-ГХ; 5 % суспензія НДК та 20 % водний розчин полігексаметиленгуанідину гідрохлориду. Дослідження антимікробної активності речовин проводили на мікроорганізмах: Escherichia coli; Staphylococcus aureus; Pseudomonas aeruginosa; Salmonella enterica; Klebsiella pneumoniae; Candida albicans.Результати. Композит НДК/ПГМГ-ГХ має високу активність проти C. albicans і S. aureus з МІК ~10 мкг/мл (у перерахунку на ПГМГ-ГХ) і виражену активність проти Е. coli (MIC ~20 мкг/мл), S. enterica (MIC ~40 мкг/мл) і P. aeruginosa (MIC ~40 мкг/мл). Відносно низьку активність композит НДК/ПГМГ-ГХ проявив щодо K. pneumoniae (MIC ~80 мкг/мл). Активність композиту НДК/ПГМГ-ГХ була подібна до такої ж у ПГМГ-ГХ.Висновки. Розроблений композит НДК/ПГМГ-ГХ проявляє виражену антибактеріальну дію щодо грампозитивних, грамнегативних мікроорганізмів, а також C. albicans

Місце мелоксикаму в ряду сучасних нестероїдних протизапальних препаратів

The article describes the pharmacological characteristics of the first selective COX-2 inhibitor – meloxicam, aspects of its mechanism of action, peculiarities of pharmacodynamics and indications, as well as the advantages of the drug compared to the classic and highly selective NSAIDs in terms of safety. The efficiency and safety of meloxicam have been confirmed in 230 clinical trials, in which more than 30 thousands patients took part. In most of them it has been proven that meloxicam is as effective as classic NSAIDs, and moreover, it has a high safety profile, particularly with regard to the GI tract. By severity of the anti-inflammatory and analgesic effect meloxicam is not inferior to conventional NSAIDs, and compares favourably with them by good tolerability with regard to the gastrointestinal and cardiovascular safety, and it can be recommended as a drug of the first choice for the treatment of inflammatory and degenerative arthropathies.В статье приведена фармакологическая характеристика первого селективного ингибитора ЦОГ-2 мелоксикама, отражены аспекты его механизма действия, указаны особенности фармакодинамики и показаний к применению, а также преимущества препарата по сравнению с классическими и высокоселективными НПВП по уровню безопасности. Эффективность и безопасность мелоксикама подтверждены в 230 клинических испытаниях, в которых в общей сложности приняли участие более 30 тыс. пациентов. В большинстве из них было доказано, что мелоксикам не уступает по эффективности классическим НПВП и при этом обладает высоким профилем безопасности, прежде всего в отношении ЖКТ. По выраженности противовоспалительного и анальгетического эффекта мелоксикам не уступает традиционным НПВП и выгодно отличается от них хорошей переносимостью с учетом гастроинтестинальной и кардиоваскулярной безопасности, что позволяет рекомендовать его в качестве препарата первого выбора для лечения воспалительных и дегенеративных артропатий.У статті наведена фармакологічна характеристика першого селективного інгібітора ЦОГ-2 мелоксикаму, відображені аспекти його механізму дії, вказані особливості фармакодинаміки і показань до застосування, а також переваги препарату в порівнянні з класичними і високоселективними НПЗП за рівнем безпеки. Ефективність та безпечність мелоксикаму підтверджені в 230 клінічних випробуваннях, в яких в цілому взяли участь більше 30 тис. пацієнтів. У більшості з них було доведено, що мелоксикам не поступається за еффективністю класичним НПЗП і при цьому володіє високим профілем безпеки, перш за все щодо ШКТ. За вираженістю протизапальної та анальгетичної дії мелоксикам не поступається традиційним НПЗП і вигідно відрізняється від них тим, що добре переноситься з урахуванням гастроинтестинальной і кардіоваскулярної безпеки, що дозволяє рекомендувати його як препарат першого вибору для лікування запальних і дегенеративних артропатий

Вплив екстракту з листя артишоку польового на постнатальний розвиток потомства від самок щурів з алкогольною плацентарною дисфункцією

The experimental research of the artichoke (Cynara scolymus) leaves extract (ALE) influence on the postnatal development of the Ist generation rats born by female rats with the ethanol-induced placental dysfunction (PD) has been conducted. It has been found that the therapeutic and preventive regimen of ALE and the reference medicine Solcoseryl from the 14th to the 19th day of gestation (on the background of introduction of 40% ethanol solution in the dose of 4 g/kg) reduced the level of death in infant rats: ALE in 2.4 times and Solcoseryl in 1.6 times compared to the untreated control. The medicines studied caused a significant weight gain in rats compared to the control pathology group. From the 1st to 14th days of the experiment the weight gain caused by ALE was more significant. The difference in the efficacy of the medicines was not further observed. Introduction of ALE and Solcoseryl also promoted the correction of pathological deviations in the postnatal development of infant rats. Moreover, ALE showed a higher activity compared to Solcoseryl. Therefore, the data obtained allow to recommend ALE for the preventive correction of alcoholic embryopathy developed on the background of PD.Проведено экспериментальное исследование влияния экстракта из листьев артишока полевого (ЭЛАП) на постнатальное развитие крысят I-го поколения, родившихся от самок с алкогольной плацентарной дисфункцией (АПД). Установлено, что ЭЛАП и препарат сравнения солкосерил на фоне введения самкам крыс 40% раствора этанола в дозе 4 г/кг в лечебно-профилактическом режиме с 14-го по 19-й день гестации способствовали снижению летальности крысят: ЭЛАП в 2,4 раза, а солкосерил в 1,6 раза по сравнению с нелеченными животными. Изучаемые препараты вызывали достоверное повышение массы тела крысят в сравнении с контрольной патологией. С 1-го по 14-й дни эксперимента прослеживался более значительный прирост в массе тела крысят под влиянием ЭЛАП. В дальнейшем разницы в действии препаратов не наблюдалось. Введение ЭЛАП и солкосерила также способствовало коррекции патологических отклонений в постнатальном развитии крысят. При этом ЭЛАП проявлял большую активность, чем солкосерил. Полученные данные позволяют рекомендовать ЭЛАП для применения в акушерстве с целью превентивной коррекции фетального алкогольного синдрома, который развивается на фоне АПД.Проведено експериментальне дослідження впливу екстракту з листя артишоку польового (ЕЛАП) на постнатальний розвиток щурів I-го покоління, народжених від самок з алкогольною плацентарною дисфункцією (АПД). Встановлено, що ЕЛАП та препарат порівняння солкосерил на тлі введення самкам щурів 40% розчину етанолу в дозі 4 г/кг в лікувально-профілактичному режимі з 14-го по 19-й день гестації сприяли зниженню летальності щурів: ЕЛАП в 2,4 рази, а солкосерил в 1,6 рази в порівнянні з нелікованими тваринами. Досліджувані препарати викликали вірогідне зростання маси тіла щурів в порівнянні з контрольною патологією. З 1-го по 14-й день експерименту прослідковувався більш значний приріст маси тіла щурів під впливом ЕЛАП. В подальшому різниці в дії препаратів не спостерігалося. Введення ЕЛАП та солкосерилу також сприяло корекції патологічних відхилень в постнатальному розвитку щурів. При даних умовах ЕЛАП проявляв більшу активність, ніж солкосерил. Отримані дані дозволяють рекомендувати ЕЛАП з метою використання в акушерстві для превентивної корекції фетального алкогольного синдрому, який розвивається на тлі АПД

Фармакогенетичні особливості людини, що впливають на дію протитуберкульозних препаратів

For a long time it is known about deviations in efficiency and toxicity of the medications in different persons. These could be related to genetic polymorphism of the person, which determine metabolism of medications. In this connection, studying of genes polymorphism, which controls the processes of medicines biotransformation in human, and its influence on the effectiveness and safety of treatment of different diseases, including tuberculosis (TB) is an important task of clinical pharmacology. In given review there are data related to the value of genotype polymorphisms, which determine activity of two cytochromes (CYP) 450 – CYP2E1 and CYP2C9, and also N-acetyltransferase-2 (NAT2), for concentration in blood of the most effective anti-tuberculosis preparations isoniazid and rifampicin, for efficiency and toxicity of TB treatment. It is shown that polymorphism of CYP2C9, CYP2E1, NAT2, GST, UGT genotype in TB patients can be used as predictors of antitubercular drug-induced liver injuries. Variation of human genes that control transcription of interleukins, interferon-γ, SLC11A1 etc predicts TB susceptibility and treatment outcome.Издавна известно об отличиях в эффективности и токсичности лекарственных препаратов при лечении разных больных. Это может быть связано с генетическим полиморфизмом генов человека, которые определяют метаболизм лекарств. В связи с этим изучение генетического полиморфизма человека, который контролирует биотрансформацию, и его влияние на эффективность и безопасность лечения различных заболеваний, включая туберкулез (ТБ), является  важнейшим заданием клинической фармакологии. В обзоре приводятся данные относительно отличий генотипов, которые определяют активность двух цитохромов (CYP) 450 – CYP2Е1 и CYP2С9, а также N-ацетилтрансферазы-2 (NAT2) для содержания наиболее эффективных противотуберкулезных препаратов изониазида и рифампицина для эффективности и токсичности лечения ТБ. Показано, что полиморфизм генотипов CYP2C9, CYP2E1, NAT2, GST, UGT у больных ТБ может использоваться как предиктор поражения печени, вызванного противотуберкулезными препаратами. Вариативность генов человека, которые контролируют транскрипцию ряда интерлейкинов, интерферона-γ, SLC11A1 и т.д., позволяет предвидеть склонность к развитию ТБ и эффективность его лечения.Здавна відомо про відмінності в ефективності і токсичності лікарських препаратів у різних хворих. Це може бути пов’язано з генетичним поліморфізмом генів людини, що визначають метаболізм ліків. У зв’язку з цим вивчення генетичного поліморфізму людини, що контролює біотрансформацію, та його вплив на ефективність і безпечність лікування різних захворювань, включаючи туберкульоз (ТБ), є важливим завданням клінічної фармакології. В огляді наводяться дані щодо значення відмінностей генотипів, які визначають активність двох цитохромів (CYP) 450 – CYP2Е1 і CYP2С9, а також N-ацетилтрансферази-2 (NAT2), для вмісту найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів ізоніазиду і рифампіцину для ефективності і токсичності лікування ТБ. Показано, що поліморфізм генотипів CYP2C9, CYP2E1, NAT2, GST, UGT у хворих на ТБ може використовуватись як предиктор ураження печінки, спричинене протитуберкульозними препаратами. Варіативність генів людини, що контролюють транскрипцію низки інтерлейкінів, інтерферону-γ, SLC11A1 тощо, допомагає передбачати схильність до розвитку ТБ і ефективність його лікування