Role of сathepsin G in pathogenesis of chronic obstructive lung disease: possible ways of regulation

This review article presents the literature data supporting an idea on the role of serine proteases, and, especially, cathepsin G (CG), in pathogenesis of chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Most studies show that the imbalance in protease-antiprotease systems in COPD is one of the main factors in the disease progression and deterioration of patient’s prognosis. CG seems to act simultaneously in several main pathogenetic aspects of the disease: it stimulates inflammation in the bronchial mucous membranes, leads to remodeling of elastic framework of the lungs, causes degradation of the phospholipid transfer protein (PLTP). A study by Gudmann et al. (2018) reported on quantitative assays of elastin fragments, which are formed under the action of CG (EL-CG) and significantly increased in COPD, thus proving the effects of CG on destruction of elastic framework in lungs. In a recent study, Rønnow S.R. et al. have recommended the assays of EL-CG fragments, reflecting elastin CG remodeling, for use as a prognostic biomarker for overall mortality in COPD. The effect of CG on PLTP was studied in the works of Brehm A. et al. It is known that the anti-inflammatory effect of PLTP is mediated by macrophages, via the ATP-binding cassette transporter (ABCA1), blocking the nuclear factor light chain enhancer (NF-kB) and reducing secretion of pro-inflammatory mediators by these cells, including (TNFα). The CG inhibition in bronchoalveolar lavage fluid (BALF) of the patients with COPD consistently disrupts its ability to cleave recombinant PLTP (rPLTP). At the same time, the highest CG activity was registered in BALF from smokers and in patients with COPD. Negative correlations between CG activity and PLTP level were detected. With respect to above, one may expect an increased interest for developing the inhibitors of serine proteases, including CG. E.g., the sunflower trypsin-1 inhibitor (SFTI-1) is a potent CG inhibitor, showing a significant increase of its activity when the P1 residue is replaced from Arg5 to Phe5. According to most researchers, powerful and selective CG inhibitors may be developed in future on the basis of SFTI-1, thus requiring further in-depth research

A chronosequence of wood decomposition in the boreal forests of Russia

Coarse woody debris (CWD) decomposition in the Russian boreal forests of the southern taiga zone was studied at four sites located near St. Petersburg in Northwestern Russia, Krasnoyarsk in Eastern Siberia, lrkutsk in the Baikal region, and Khabarovsk in the Russian Far East. This study was part of a broader research project assessing processes associated with accumulation, storage, and release of carbon by woody detritus in the forests of Russia. A five-class system based on CWD visual characteristics was used to separate logs and snags into decay classes and to estimate their wood density. The largest effect on density was associated with decay classes and species. Region and position had minor effects on density. Decay-class specific density showed a gradual decrease from decay class one (least decayed) to decay class five (most decayed) regardless of species and region. Coniferous snags showed no decrease in density at least for the first two decay classes; for birch this decrease was gradual for both logs and snags. Species became more similar in density from decay class one to decay class five. The chronosequence approach was used to study CWD decomposition by determining change in CWD mass over time. Larch (Larix spp.) and white pine (Pinus siberica/koraiensis) logs had lower decomposition rate-constants than other studied species among the regions fluctuating between 0.015 and 0.031 year [superscript] -1 for larch and 0.015 and 0.019 year[superscript]-1 for white pine. Birch (Betula pendula) had the highest decomposition rate-constants among all species and regions ranging between 0.042 and 0.078 year-1. No effect of temperature or precipitation on decomposition rates was observed among the studied regions, although globally there is a significant effect of temperature at least for species with non-decay resistant heartwood. The management implications of the project results for increasing carbon storage potential of Russian forests through CWD management were examined. The current carbon store of CWD including all forest covered land and disturbed forestland was estimated to be 4.31 Pg C. Depending on species composition, this store can be either decreased to 1.56 Pg C with all tree species being replaced by birch, the fastest decomposing species, or increased to 8.11 Pg C with all species being replaced by Korean pine, the slowest decomposing species. The magnitude of these changes is substantial when compared to the potential increases in carbon sequestration of 2.02 Pg C associated with other management steps such as establishing plantations on forest and agricultural lands, reducing stand replacement fires, reducing harvest rates and increasing rotation age, increasing stand productivity via silvicultural treatments, and establishing plantations on sands, drained peat bogs, and mine tailings

Розробка технології переробки купрумвмісних відходів гальванічного виробництва із подальшим їх використанням

The study reports results of experimental studies into processing highly concentrated metal-containing wastes (HCMW) from galvanic production with obtaining precipitates of the predefined chemical composition, specified physical-and-chemical properties and with copper ions content. We defined the following precipitate properties in the study of copper-iron containing sludges obtained by coprecipitation of copper and iron-containing spent technological solutions (STS): humidity ‒ 89.7 %, density ‒ 1.17 kg/dm3, specific precipitate resistance ‒ 15–16∙1011 m2/kg. It is easy to filter such precipitate. Therefore, it reduces consumption of reagents, increases purification efficiency, and makes it possible to obtain the precipitate, which is ready for transportation. Therefore, it is advisable to obtain copper-containing precipitates (sludges) with iron content for easier separation and avoiding of the conditioning operation. A technological scheme was developed for processing and subsequent disposal of copper-containing HCMW. It included transformation of copper- and iron-containing precipitate into a solution by addition of sulfuric acid; precipitation of iron ions with 25 % ammonia solution; separation of the obtained precipitate of iron hydroxide (ІІІ) by filtration for disposal; sending the obtained copper-containing filtrate for electrochemical removal of copper in the form of a metal precipitate or for disposal by the reagent method. We established in the processing of copper-containing HCMW in a diaphragm electrolyzer to extract copper in the form of a metal precipitate that the current consumption decreases with an increase in the initial metal concentration. Therefore, it is possible to ensure the degree of transformation of a=0.9 with current efficiency >80 % at the concentration of copper ions >0.1 mol/dm3. For reagent copper precipitation, it is optimal to use KOH and К2СО3 mixtures рН=9.5–10 as reagents to obtain a hydroxocarbonate precipitate. Precipitates obtained in this way are suitable for further disposal by processing or they can be raw materials for production of ready-to-use products, which may be a final stage of galvanic productionВ работе представлены результаты экспериментальных исследований переработки высококонцентрированных металлосодержащих отходов (ВКМО) гальванического производства с получением осадков заданного химического состава и заданными физико-химическими свойствами, содержащие ионы меди. При исследовании медь-железосодержащих шламов, полученных соосаждением меди и железосодержащих отработанных технологических растворов (ОТР), были получены такие свойства осадка: влажность – 89,7 %, плотность – 1,17 кг/дм3, удельное сопротивление осадка –15–16 ∙ 1011 м2/кг. Такой осадок легко фильтруется, что позволяет уменьшить расход реагентов, повысить эффективность очистки и получить готовый к транспортировке осадок. Поэтому для более легкого разделения и исключения операции кондиционирования, целесообразно получениемедьсодержащих осадков (шламов) уже с содержанием железа. Для переработки с последующей утилизацией медьсодержащих ВКМО разработана технологическая схема, включающая: перевод медь-железосодержащего осадка в раствор добавлением серной кислоты; осаждения ионов железа 25 % раствором аммиака; отделение фильтрацией полученного осадка гидроксида железа (ІІІ) с направлением на утилизацию; полученный медьсодержащий фильтрат направляют на электрохимическое изъятие меди в форме металлического осадка или на утилизацию реагентным способом. При обработке в диафрагменном электролизере медьсодержащих ВКМО с целью извлечения меди в форме металлического осадка установлено, что с увеличением исходной концентрации металла уменьшается расход тока, благодаря чему при концентрации ионов меди> 0,1 моль/дм3 возможно обеспечить степень превращения а=0,9 с выходом по току>80 %. Для реагентного осаждения меди оптимальным является использование в качестве реагентов смеси KOH и К2СО3, при рН=9,5 – 10, для получения осадка гидроксокарбоната. Полученные таким способом осадки пригодны для дальнейшей утилизации путем переработки или являются сырьем при получении готовой к использованию продукции, которая может быть завершающей стадией гальванического производстваУ роботі представлені результати експериментальних досліджень переробки висококонцентрованих металовмісних відходів (ВКМВ) гальванічного виробництва із отриманням осадів заданого хімічного складу та заданими фізико-хімічними властивостями, що містять йони купруму. При дослідженні купрум-ферумних шламів, отриманих співосадженням купрум- і ферумвмісних відпрацьованих технологічних розчинів (ВТР), властивості отриманого осаду були такими: вологість – 89,7 %, густина − 1,17 кг/дм3, питомий опір осаду – 15–16 ∙ 1011 м2/кг. Такий осад легко фільтрується, що дозволяє зменшити витрату реагентів, підвищити ефективність очистки та отримати готовий до транспортування осад. Тому для легшого розділення та виключення операції кондиціювання доцільним є отримування купрумвмісних осадів (шламів) уже з вмістом феруму. Для переробки із подальшою утилізацією купрумвмісних ВКМВ розроблена технологічна схема, що включає: переведення купрум-ферумовмісного осаду у розчин додаванням сірчаної кислоти; осадження йонів феруму 25 % розчином аміаку; відділення фільтруванням отриманого осаду гідроксиду феруму (ІІІ) із направленням на утилізацію; отриманий купрумвмісний фільтрат направляють на електрохімічне вилучення купруму у формі металічного осаду або на утилізацію реагентним способом. При обробці в діафрагменному електролізері купрумвмісних ВКМВ з метою вилучення купруму у формі металічного осаду встановлено, що із збільшенням вихідної концентрації металу зменшується витрата струму, завдяки чому при концентрації йонів купруму >0,1 моль/дм3 можливо забезпечити ступінь перетворення а=0,9 із виходом за струмом >80 %. Для реагентного осадження купруму оптимальним є використання в якості реагентів суміші KOH і К2СО3, при рН=9,5–10, для отримання осаду гідроксокарбонату. Отримані у такі способи осади придатні для подальшої утилізації шляхом переробки або є сировиною при отриманні готової до використання продукції, що може бути завершальною стадією гальванічного виробництв

Розробка систем комплексної переробки молочної сировини у сироробній промисловості

For the functioning of integrated systems for processing dairy raw materials in the cheesemaking industry, it is proposed to consider the basic concepts of synthesis of production systems. In order to implement the concept of waste minimization, it is proposed to separate the industrial wastewater into flows based on the concentration and values of the main parameters, as well as to protect the cheese whey from entering the water treatment facilities and direct it for disposal. The possibilities of implementing the concepts of deep raw materials processing into a target product have been analyzed, as well as the full utilization of raw and auxiliary materials. To this end, an experimental study was performed on the extraction of protein clots and adjusting the buffer capacity of infant dairy products using cheese whey. The study results indicate the insufficient effect of extracting the protein clot from whey (5–50 %) by combining the thermal and chemical processes. It was established that the redox conditions of the medium, in terms of the Eh indicator, can significantly affect the results, in close connection with the pH parameter and the estimated value of rH2. It was found that the optimal conditions for the functioning of lactic acid microflora in the production of soft cheeses can be ensured by adjusting the Eh indicator through the introduction of whey of pH=4.4–4.6 units, Eh≤–0.1 V. Whey is introduced at the stage of dairy raw material fermentation, which creates optimal conditions for the formation of a clot until reaching rH2 in the range from −5 to –7, and increases the product output by 1.5–7 %. The results of the experimental study indicate the high potential of using whey desalinated by ion exchange in order to reduce the buffer capacity in terms of acidity and adjust the redox conditions for infant milk mixtures until achieving rH2=15.5–15.9. The research reported in this paper could be the basis for the further development of systems for the integrated processing of dairy raw materials in the cheesemaking industryДля функционирования систем переработки молочного сырья в сыродельной промышленности как комплексных предлагается рассматривать основные концепции синтеза производственных систем. С целью реализации концепции минимизации отходов предложено разделять сточные воды производств на потоки по концентрации и по значениям основных параметров, а также обезопасить подсырную сыворотку от попадания на очистные сооружения и направлять ее на утилизацию. Проанализированы возможности реализации концепций глубины переработки сырья в целевой продукт, а также полноты использования сырья и вспомогательных материалов. Для такого анализа проведены экспериментальные исследования по извлечению белковых сгустков и регулирования буферной емкости детских молочных продуктов с использованием подсырной сыворотки. Результаты исследований свидетельствуют о недостаточном эффекте извлечения белкового сгустка из сыворотки (5–50 %) сочетанием тепловых и химических процессов. Установлено, что существенное влияние на результаты могут иметь окислительно-восстановительные условия среды по показателю Eh в тесной связи с параметром рН и расчетным значением rH2. Установлено, что обеспечение оптимальных условий функционирования молочнокислой микрофлоры в производстве мягких сыров возможно регулированием показателя Eh благодаря внесению молочной сыворотки с pH=4,4–4,6 единиц, Eh ≤–0,1 В. Сыворотка вносится на стадии заквашивания молочного сырья , что создает оптимальные условия образования сгустка до достижения rH2 в пределах от –5 до –7 и повышает выход продукта на 1,5–7 %. Результаты экспериментальных исследований указывают на высокий потенциал использования обессоленной ионным обменом сыворотки для снижения буферной емкости по кислотности и регулирования окислительно-восстановительных условий детских молочных смесей к достижению rH2=15. Проведенные исследования являются основой для дальнейшей разработки систем комплексной переработки молочного сырья в сыродельной отраслиДля функціонування систем переробки молочної сировини в сироробній промисловості як комплексних пропонується розглядати основні концепції синтезу виробничих систем. З метою реалізації концепції мінімізації відходів запропоновано розділяти стічні води виробництв на потоки за концентрацією та за значеннями основних параметрів, а також убезпечити підсирну сироватку від потрапляння на очисні споруди та направляти її на утилізацію. Проаналізовано можливості реалізації концепцій глибини переробки сировини в цільовий продукт, а також повноти використання сировини та допоміжних матеріалів. Для такого аналізу проведено експериментальні дослідження з добування білкових згустків та регулювання буферної ємності дитячих молочних продуктів із використанням підсирної сироватки. Результати досліджень свідчать про недостатній ефект вилучення білкового згустка з сироватки (5–50 %) поєднанням теплових та хімічних процесів. Встановлено, що вагомий вплив на результати можуть мати окисно-відновні умови середовища за показником Eh у тісному зв'язку з параметром рН та розрахунковим значенням rH2. Встановлено, що забезпечення оптимальних умов функціонування молочнокислої мікрофлори у виробництві м’яких сирів можливе регулюванням показника Eh завдяки внесенню молочної сироватки з pH=4,4–4,6 одиниць, Eh≤–0,1 В. Сироватка вноситься на стадії заквашування молочної сировини, що створює оптимальні умови утворення згустка до досягнення rH2 в межах від –5 до –7 та підвищує вихід продукту на 1,5–7 %. Результати експериментальних досліджень вказують на високий потенціал використання знесоленої іонним обміном сироватки для зниження буферної ємності за кислотністю та регулювання оксино-відновних умов дитячих молочних сумішей до досягнення rH2=15,5–15,9. Проведені дослідження є основою для подальшої розробки систем комплексної переробки молочної сировини у сироробній галуз

Розробка технології переробки купрумвмісних відходів гальванічного виробництва із подальшим їх використанням

The study reports results of experimental studies into processing highly concentrated metal-containing wastes (HCMW) from galvanic production with obtaining precipitates of the predefined chemical composition, specified physical-and-chemical properties and with copper ions content. We defined the following precipitate properties in the study of copper-iron containing sludges obtained by coprecipitation of copper and iron-containing spent technological solutions (STS): humidity ‒ 89.7 %, density ‒ 1.17 kg/dm3, specific precipitate resistance ‒ 15–16∙1011 m2/kg. It is easy to filter such precipitate. Therefore, it reduces consumption of reagents, increases purification efficiency, and makes it possible to obtain the precipitate, which is ready for transportation. Therefore, it is advisable to obtain copper-containing precipitates (sludges) with iron content for easier separation and avoiding of the conditioning operation. A technological scheme was developed for processing and subsequent disposal of copper-containing HCMW. It included transformation of copper- and iron-containing precipitate into a solution by addition of sulfuric acid; precipitation of iron ions with 25 % ammonia solution; separation of the obtained precipitate of iron hydroxide (ІІІ) by filtration for disposal; sending the obtained copper-containing filtrate for electrochemical removal of copper in the form of a metal precipitate or for disposal by the reagent method. We established in the processing of copper-containing HCMW in a diaphragm electrolyzer to extract copper in the form of a metal precipitate that the current consumption decreases with an increase in the initial metal concentration. Therefore, it is possible to ensure the degree of transformation of a=0.9 with current efficiency >80 % at the concentration of copper ions >0.1 mol/dm3. For reagent copper precipitation, it is optimal to use KOH and К2СО3 mixtures рН=9.5–10 as reagents to obtain a hydroxocarbonate precipitate. Precipitates obtained in this way are suitable for further disposal by processing or they can be raw materials for production of ready-to-use products, which may be a final stage of galvanic productionВ работе представлены результаты экспериментальных исследований переработки высококонцентрированных металлосодержащих отходов (ВКМО) гальванического производства с получением осадков заданного химического состава и заданными физико-химическими свойствами, содержащие ионы меди. При исследовании медь-железосодержащих шламов, полученных соосаждением меди и железосодержащих отработанных технологических растворов (ОТР), были получены такие свойства осадка: влажность – 89,7 %, плотность – 1,17 кг/дм3, удельное сопротивление осадка –15–16 ∙ 1011 м2/кг. Такой осадок легко фильтруется, что позволяет уменьшить расход реагентов, повысить эффективность очистки и получить готовый к транспортировке осадок. Поэтому для более легкого разделения и исключения операции кондиционирования, целесообразно получениемедьсодержащих осадков (шламов) уже с содержанием железа. Для переработки с последующей утилизацией медьсодержащих ВКМО разработана технологическая схема, включающая: перевод медь-железосодержащего осадка в раствор добавлением серной кислоты; осаждения ионов железа 25 % раствором аммиака; отделение фильтрацией полученного осадка гидроксида железа (ІІІ) с направлением на утилизацию; полученный медьсодержащий фильтрат направляют на электрохимическое изъятие меди в форме металлического осадка или на утилизацию реагентным способом. При обработке в диафрагменном электролизере медьсодержащих ВКМО с целью извлечения меди в форме металлического осадка установлено, что с увеличением исходной концентрации металла уменьшается расход тока, благодаря чему при концентрации ионов меди> 0,1 моль/дм3 возможно обеспечить степень превращения а=0,9 с выходом по току>80 %. Для реагентного осаждения меди оптимальным является использование в качестве реагентов смеси KOH и К2СО3, при рН=9,5 – 10, для получения осадка гидроксокарбоната. Полученные таким способом осадки пригодны для дальнейшей утилизации путем переработки или являются сырьем при получении готовой к использованию продукции, которая может быть завершающей стадией гальванического производстваУ роботі представлені результати експериментальних досліджень переробки висококонцентрованих металовмісних відходів (ВКМВ) гальванічного виробництва із отриманням осадів заданого хімічного складу та заданими фізико-хімічними властивостями, що містять йони купруму. При дослідженні купрум-ферумних шламів, отриманих співосадженням купрум- і ферумвмісних відпрацьованих технологічних розчинів (ВТР), властивості отриманого осаду були такими: вологість – 89,7 %, густина − 1,17 кг/дм3, питомий опір осаду – 15–16 ∙ 1011 м2/кг. Такий осад легко фільтрується, що дозволяє зменшити витрату реагентів, підвищити ефективність очистки та отримати готовий до транспортування осад. Тому для легшого розділення та виключення операції кондиціювання доцільним є отримування купрумвмісних осадів (шламів) уже з вмістом феруму. Для переробки із подальшою утилізацією купрумвмісних ВКМВ розроблена технологічна схема, що включає: переведення купрум-ферумовмісного осаду у розчин додаванням сірчаної кислоти; осадження йонів феруму 25 % розчином аміаку; відділення фільтруванням отриманого осаду гідроксиду феруму (ІІІ) із направленням на утилізацію; отриманий купрумвмісний фільтрат направляють на електрохімічне вилучення купруму у формі металічного осаду або на утилізацію реагентним способом. При обробці в діафрагменному електролізері купрумвмісних ВКМВ з метою вилучення купруму у формі металічного осаду встановлено, що із збільшенням вихідної концентрації металу зменшується витрата струму, завдяки чому при концентрації йонів купруму >0,1 моль/дм3 можливо забезпечити ступінь перетворення а=0,9 із виходом за струмом >80 %. Для реагентного осадження купруму оптимальним є використання в якості реагентів суміші KOH і К2СО3, при рН=9,5–10, для отримання осаду гідроксокарбонату. Отримані у такі способи осади придатні для подальшої утилізації шляхом переробки або є сировиною при отриманні готової до використання продукції, що може бути завершальною стадією гальванічного виробництв

Improvement of the technological treatment scheme of iron-containing wastewater from etching operations

The aim of the research is to improve the technological scheme of treatment of iron-containing wastewater from etching operations by creating combined systems, including reagent wastewater treatment, their mutual neutralization, regeneration of etching solutions, deep post-treatment using a magnetic device. The main volume of wastewater is treated in centralized systems with partial return of water to the production process. Spent solutions from etching operations are subject to regeneration with return to the production process and partial dosing into the main wastewater stream from flushing operations. The consumption of commercial HCl is reduced by 50%. The use of hydrogen peroxide can increase the effect of extracting iron from etching solutions by 30% (total purification effect of 70%). Given that deep purification from iron-containing impurities is provided using a magnetic device, the possibilities of practical implementation of reverse osmosis to obtain "pure" water in centralized systems, which can be used for preparation of process solutions and in a mixture with technical water - for flushing operations, increase. In experimental and industrial conditions the expenses of reagents, their concentrations, dosing time are establishe

Lipopolysaccharide and ARDS caused by new coronavirus infection: hypotheses and facts

This review presents data from the literature that provide insight into the role of the lipopolysaccharide (LPS) of the Gram-negative bacteria in pathogenesis of acute respiratory distress syndrome (ARDS) caused by the novel SARS-CoV-2 coronavirus infection. ARDS is a syndrome of severe respiratory failure, an acutely occurring diffuse inflammatory lesion of lung tissue that develops as a nonspecific reaction to various direct (aspiration, inhalation of toxic gases), and systemic (sepsis, polytrauma) damaging factors and leading to development of acute respiratory failure (ARF), due to impaired structure of the lung parenchyma, disturbances in vascular permeability, decreased area of ventilated lung tissue. ARDS from coronavirus infection appears to have worse outcomes than ARDS from other causes. Mortality from typical ARDS at the intensive care units and hospitals is 35.3% and 40.0%, respectively, while the lethality rates for COVID-19-associated ARDS, ranged from 26% to 61.5%. Among patients who underwent artificial ventilation of the lungs, the mortality rates can range from 65.7% to 94%. Risk factors for poor outcomes include, e.g., older age, presence of concomitant diseases such as hypertension, cardiovascular disease and diabetes mellitus; decreased number of lymphocytes, kidney injury, and increased D-dimer levels. Death with ARDS in COVID-19 occurs as a result of respiratory failure (53%), respiratory failure combined with heart failure (33%), myocardial damage and circulatory failure (7%), or death from an unknown cause. A large number of studies show that bacterial LPS is directly or indirectly involved in all pathogenetic links of ARDS caused by the SARS-CoV-2 virus, i.e., worsening the course of inflammatory lung diseases due to decreased level of angiotensin-converting enzyme 2 (ACE2); increasing generation of reactive oxygen species (ROS) via NADPH oxidase and subsequent inactivation of endothelial nitric oxide synthase (eNOS) and decreasing bioavailability of endothelial NO, thus leading to endothelial dysfunction; interacting with proteins of surfactants. SP-A and SP-D, promoting early destruction of the cellular monolayers and lowering surface tension, interact with soluble CD14 receptor, which also has a pro-inflammatory effect on epithelial and endothelial cells, leading to p38MAPK activation via TLR4 receptors, causing degradation of IêBá protein and subsequent translocation of p65 NF-êB into the nucleus, thus inducing transcription of IL-6 and adhesion molecules (ICAM-1, VCAM-1 and E-selectin), and, as shown by Petruk et al. (2020), causing direct binding to the viral S protein in combination with LPS, thus enhancing activation of nuclear factor-kappa B (NF-êB) in monocytic THP-1 cells and cytokine responses in mononuclear blood cells. These pathophysiological mechanisms require further in-depth study in order to understand the nature of changes that occur in the patients with new SARS-CoV-2 infection

Розробка технології переробки рідких ферумовмісних відходів травлення сталевих поверхонь

Results of the conducted theoretical and practical research into processes of recycling the iron-containing wastes of steel surfaces etching are presented, namely, regeneration and utilization of used-up etching solutions and purification of wash water. Based on the results of research, new technological approaches to waste recycling with the view of minimizing their discharge into the environment and reducing costs of an enterprise were substantiated and practically tested.The existing technologies for recycling the iron-containing wastes of steel surfaces etching require updating in order to minimize their discharge into environment and to reduce the expenditures of an enterprise. It is known that in the theoretical approach to the concentrated solutions of electrolytes, so many correction coefficients were introduced to the theory of calculations that the results of calculations lose their physical essence. Therefore, for the concentrated solutions, it is necessary to determine the basic parameters experimentally.After exploring the technology of wash water purification, it was established that the most effective way is treatment with lime with flocculant (brand Zetag 8180) and filtering through a filter with polystyrene foam. A part of the treated water was passed through a reverse osmosis system, which, at subsequent mixing with the main part of the flow, makes it possible to obtain water of the “Technical water” category II quality.In order to develop a technology for the regeneration of used-up etching solutions, we conducted research into redox properties of UES both with Н2О2 and without it at different pH values. The optimal scheme of treatment is the one that includes alkalization with a 40 % solution of Са(ОН)2 until achieving pH=4.2, and treatment with a hydrogen peroxide solution.The technology of recycling of used-up etching solutions with the application of UES as a chemical reagent makes it possible:1) with the alkalization, to provide optimal extraction of zinc from complex compounds, which also increases at a co-sedimentation of zinc and iron;2) to provide optimal conditions for the oxidation of organic compounds in alkaline wastewater after degreasing operations.Представлены результаты проведенных теоретических и практических исследований процессов переработки железосодержащих отходов травления стальных поверхностей, а именно: регенерации и утилизации отработанных травильных растворов, очистки промывных вод. На основе результатов исследований обоснованы и практически апробированы новые технологические подходы к переработке отходов с целью минимизации их сбросов в окружающую среду и снижения расходов предприятияПредставлені результати проведених теоретичних та практичних досліджень процесів переробки ферумовмісних відходів травлення сталевих поверхонь, а саме: регенерації та утилізації відпрацьованих травильних розчинів, очищення промивних вод. На основі результатів досліджень обґрунтовані та практично апробовані нові технологічні підходи щодо перероблення відходів з метою мінімізації їх скидів у навколишнє середовище та зниження витрат підприємств