Підпільна група ОУН в Маріуполі (жовтень 1941 - червень 1943)

У статті висвітлюється питання розвитку українського визвольного руху в Маріуполі в 1941-1943 рр. Розглянуто формування маріупольської підпільної групи ОУН, ідейні засади та напрямки її боротьби, місце осередку "Просвіти" в боротьбі ОУН, роль Євгена Стахіва як керівника зазначеної підпільної групи. Руйнується історичний міф про брак підтримки ОУН на сході України

Північне Приазов'я в період наростання Громадянської війни (листопад 1918 - березень 1919 рр.)

The article focuses on issues conserving the position of northern Priazov region in the period of growth of the civil war. It also analyses the problems of military opposition in November 1918 - march1919 inPriazov region. The article highlights the role of Makhnovskiy`s movement, Greek military groups, soviet union troops, Denikin`s soldiers in the civil war of the period conserved on the territory of Mariupol country.У статті розглядаються малодосліджені питання щодо становища Північного Приазов'я в період наростання громадянської війни в Україні. Аналізуються проблеми військового протистояння в листопаді 1918 - березні 1919 років у Приазовському регіоні. Висвітлюється роль махновського руху, грецьких загонів, більшовицьких військ, денікінців у подіях громадянської війни зазначеного періоду на території Маріупольського повіту.

Socio-political processes in Greek villages of Mariupol region оf People’s Republic of Ukraine at the period Сentral Rada

The article deals with the socio-political processes in Greek villages of Northern Azov region that happened in UNR at the period ofCentral Rada. The author identifies the problem of political struggle which took place among Greek-peasants at the boundary of 1917-1918. The questions of national cultural revival, the problems of agrarian relations in Greek villages community are highlighted

The Ukrainian people’s national liberation war problem of the chronological framenwork in national historiography

Disputable periodization problem of the XVII midcentury Ukrainian people’s national liberation war has been analysed. Criteria of determining chronological boundaries of the future - making events for Ukrainian history are being considered. National historians’ concaptions concerning the liberation war periodization problem is being compared

Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради

The article deals with the socio-political processes in Greek villages of Northern Azov region that happened in UNR at the period ofCentral Rada. The author identifies the problem of political struggle which took place among Greek-peasants at the boundary of 1917-1918. The questions of national cultural revival, the problems of agrarian relations in Greek villages community are highlighted. У статті аналізуються суспільно-політичні процеси в грецьких селах Північного Приазов'я, які відбувалися в УНР доби Центральної Ради. Розглядаються проблеми політичної боротьби серед селян-греків на рубежі 1917-1918 рр. Висвітлюються питання національно-культурного відродження, проблеми аграрних відносин у грецькій сільській спільноті

Проблема хронологічних меж Національно-визвольної війни українського народу середини ХVIII ст. у вітчизняній історіографії

Disputable periodization problem of the XVII midcentury Ukrainian people’s national liberation war has been analysed. Criteria of determining chronological boundaries of the future - making events for Ukrainian history are being considered. National historians’ concaptions concerning the liberation war periodization problem is being compared. У статті проаналізовано дискусійне питання щодо періодизації Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Розглянуто критерії визначення хронологічних меж цих доленосних подій української історії. Порівнюються погляди вітчизняних істориків на проблему періодизації Національно-визвольної війни

Політичне повсякдення українців Маріуполя в революційних процесах 1917 р. (на матеріалах періодичної преси)

The article highlights the issue of political everyday life of Mariupol Ukrainians in the revolutionary processes of 1917 on the basis of the analysis of periodicals. The informational and organizing role of the regional periodicals of that time, that, along with other aspects, contained reports on the political situation in Ukraine, the activities of Mariupol Ukrainians and the political influence on them by the Ukrainian Central Rada, have been emphasized. An analysis of the political everyday life of Mariupol Ukrainians in the revolutionary processes of 1917 makes it possible to determine the peculiarities of this social phenomenon. The change of vectors of everyday life of Mariupol Ukrainians in the political sphere during 1917 under the influence of revolutionary processes have been traced. It has been proved that the political everyday life of Mariupol Ukrainians in the rapid events of the revolution was determined by the influence of several factors: the Ukrainian Revolution, which began in 1917 as part of the Russian democratic revolution and after the adoption of the Third Universal, received a national character; the struggle for the revival of Ukrainian statehood, which was legally documented by the Universals of the Central Rada; active formation of Ukrainian identity at the regional level, social attitude in Ukraine in general and the Northern Azov and Mariupol; worsening of social contradictions and intensification of military and political confrontation at the end of the year. The place of activists of the Ukrainian movement in Mariupol in the political life of the revolutionary period has been defined.В статье на основе анализа материалов периодической печати освещены вопросы политической повседневности украинцев Мариуполя в революционных процессах 1917 года. Акцентируется внимание на информационной и организующей роли региональной периодической печати того времени, которая наряду с другими аспектами содержала сообщение о политической ситуации в Украине, о деятельности украинцев Мариуполя, о политическом влиянии на них Украинской Центральной Рады. Анализ политического повседневности украинцев Мариуполя в революционных процессах 1917 года дает возможность выяснить особенности этого общественного феномена. Прослеживается изменение векторов повседневной жизни горожан в политической сфере в течение 1917 года под влиянием революционных процессов. Доказано, что политическая повседневность мариупольских украинцев в быстротечных событиях революции определялась под влиянием нескольких факторов: украинская революция, которая началась в 1917 году как составляющая Русской демократической революции, а после принятия ІІІ Универсала утвердила национальный характер; борьба за возрождение украинской государственности, которая юридически была оформлена Универсалом Центральной Рады; активный процесс формирования украинской идентичности на региональном уровне, социальные настроения в Украине в целом и Северном Приазовье и Мариуполе; обострение общественных противоречий и усиление военно-политического противостояния на конец года. Отмечается место активистов украинского движения в Мариуполе в политической повседневности революционной эпохи.У статті на основі аналізу матеріалів періодичної преси висвітлено питання політичного повсякдення українців Маріуполя в революційних процесах 1917 р. Акцентується увага на інформаційній та організуючій ролі регіональної періодичної преси того часу, яка поряд з іншими аспектами містила повідомлення про політичну ситуацію в Україні, про діяльність українців Маріуполя, про політичний вплив на них Української Центральної Ради. Аналіз політичного повсякдення українців Маріуполя у революційних процесах 1917 р. дає можливість з’ясувати особливості цього суспільного феномену. Простежується зміна векторів повсякденного життя українців Маріуполя у політичній сфері протягом 1917 р. під впливом революційних процесів. Доведено, що політичне повсякдення маріупольських українців у швидкоплинних подіях революції визначалося під впливом кількох чинників: Українська революція, яка почалася у 1917 р. як складова Російської демократичної революції, а після прийняття ІІІ Універсалу утвердила національний характер; боротьба за відродження української державності, яка юридично була оформлена Універсалами Центральної Ради; активний процес формування української ідентичності на регіональному рівні, соціальні настрої в Україні загалом та Північному Приазов’ї й Маріуполі; загострення суспільних суперечностей та посилення військово-політичного протистояння на кінець року. Відзначається місце активістів українського руху в Маріуполі у політичному повсякденні революційної доби

THE ROMAN CATHOLIC CHURCH ON THE TERRITORY OF NADDNIPRIANSKA UKRAINE AT THE END OF 40-S OF THE 19TH – THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY

An attempt of analysis of written sources of the history of the Roman Catholic Church on the territory of Ukraine at the end of 40-s of the 19th – the beginning of the 20th century was performed in the article. Such types of sources as act documents were selected due to the type-specificity principle. Concordat of 1847 as an international agreement between Vatican and the Russian Empire has become a crucial object of analysis. The legislative acts included into “The full collection of laws of the Russian Empire” are considered among the documents of the authorities engaged in the study that are crucial legislative acts the power of which was extended on all administrative and territorial units. The documents of religious organizations are represented in the study by the bull of “Diocesan separation” written by the Pope of Rome Pius IX.Business documentation, statistical materials, among of which is “The first general census of inhabitants of the Russian Empire in 1897”, are considered in the study. Moreover, “Diocesan Gazette” – an official periodical of the Russian Orthodox Church in the Russian Empire is presented in the study. Compendiums dated of the second half of the 19th – the beginning of the 20th century are a particular type of written sources, namely they are represented by “Commemorative books”, for example, an issue: “The Roman Catholic hierarchy in the Russian Empire and the Kingdom of Poland and a list to secular and monastic clergy in Lutsk-Zhytomyr diocese and Podillia province” that contained essential statistical information as well as records regarding a hierarchical structure of the diocesan clergy of the Roman Catholic Church on the territory of Naddniprianska Ukraine in defined period. </jats:p

Маріупольський міський народний університет 1917-1919 рр.: нарис історії у контексті сучасних методологічних підходів

The foundation and activity of the Mariupol Local Public University under the social processes of the Ukrainian Revolution during 1917-1919-s is highlighted in the paper on the base of the modern methodological approaches. The history of the educational institution is analyzed in the context of anthropological, social, cultural and interdisciplinary approaches. The issues of the Mariupol Local Public University’s organization and principles of its activity are considered regarding the principles of microhistory in detail. The educational activity, personnel and university enrolment are presented. The attention was drawn to the activity of the Mariupol democratic community regarding university’s establishment, to an impact of changing social processes that were in Ukraine in general and in Mariupol in particular, according to the methodological principles of socio-cultural history. The role of the particular historical and public figures (namely, the head of the Board of trustees of the public university S. Vainerova, the heads of the City Council of Mariupol I. Popov and O. Levytskyi, the member of Mariupol public executive committee I. Kovalenko and others) is considered on the methodological bases of historical anthropology. The elements of history, social and cultural studies are combined in the article according to the interdisciplinary approach.В статье на основе современных методологических подходов освещается вопрос о создании и деятельности Мариупольского городского народного университета в общественных процессах Украинской революции в 1917-1919 гг. История указанного учебного заведения анализируется в контексте антропологического, социокультурного, междисциплинарного подходов. Согласно методологических принципов микроистории подробно рассматриваются вопросы об организации Мариупольского городского народного университета, принципы его функционирования. Освещается образовательная деятельность университета, его преподавательский состав, контингент слушателей. Согласно методологических принципов социокультурной истории акцентируется внимание на активной организующей деятельности мариупольской демократической общественности того времени в деле основания университета, на влиянии меняющихся общественных процессов, которые происходили в целом в Украине, в частности в Мариуполе по решению указанных образовательных вопросов. На методологических принципах исторической антропологии рассматривается роль отдельных исторических персонажей образовательной, общественной жизни города (председателя попечительского совета народного университета С. Вайнеров, глав Мариупольской городской думы И. Попова, А. Левицкого, члена комиссии Мариупольского общественного исполнительного комитета по народному образованию И. Коваленко и другие). Согласно междисциплинарным подходам в статье объединены элементы истории, социологии и культурологии.У статті на засадах сучасних методологічних підходів висвітлюється питання щодо створення та діяльності Маріупольського міського народного університету у суспільних процесах Української революції протягом 1917-1919 рр. Історія зазначеного закладу освіти аналізується в контексті антропологічного, соціокультурного, міждисциплінарного підходів. Відповідно до методологічних принципів мікроісторії детально розглядаються питання про організацію Маріупольського міського народного університету, принципи його функціонування. Висвітлюється освітня діяльність університету, його викладацький склад, контингент слухачів. Відповідно до методологічних принципів соціокультурної історії акцентується увага на активній організуючій діяльності маріупольської демократичної громадськості того часу у справі заснування університету, на впливі мінливих суспільних процесів, які відбувалися загалом в Україні, зокрема в Маріуполі щодо вирішення зазначених освітніх питань. На методологічних засадах історичної антропології розглядається роль окремих історичних персонажів освітнього, громадського життя міста (голови опікунської ради народного університету С. Вайнерової, голів Маріупольської міської думи І. Попова, О. Левицького, члена комісії Маріупольського громадського виконавчого комітету з народної освіти І. Коваленка та інших). Згідно з міждисциплінарним підходом у статті поєднані елементи історії, соціології та культурології