Proces zrównoważonego rozwoju przedsiębiorstwa: przykład przemysłu spożywczego

The number of SMEs is growing rapidly, because owning one’s own business became a trend in the 21st century. Entrepreneurs seek freedom, money and sustainable development, however the U.S. Small Business Administration indicated that more than 95% of SMEs bankrupt in the first 5 years [24]. Consumers started to be more aware of health issues and the obesity problem in the world, therefore government interference is inevitable. The recently implemented health taxes in several EU countries largely affected the competitive environment of the food and beverage industry. Therefore, the goal of this paper is to develop a sustainable business development process oriented to the food and beverage industry. The methodology in this study consisted of business strategy development based on a food and beverage industry’s case study; the results were elaborated by referring to the Canvas Business Model concept and the Four Factors to Success concept. The Canvas Business model is oriented to all industries and does not consider the health and natural product trend. The authors’ created methodology includes legislative issues and elements of business support in the business development process. The developed business model methodology identifies the importance of legislative issues, use of ingredients, the brand’s image and distribution strategies based on early adopters. Moreover, a business support system is included in the strategy, which is not considered by other research on the topic. These findings can also be used in the fast-moving consumer goods industry for achieving a sustainable competitive advantage. Health, obesity and consumer’s rights is now a concern for the world. Business development models that consider the trend of health would be beneficial in lowering the obesity rate in the world.Małe i średnie przedsiębiorstwa szybko rozwijają się, ponieważ posiadanie własnego biznesu stało się trendem XXI wieku. Przedsiębiorcy poszukują swobody, funduszy i zrównoważonego rozwoju, jednak ponad 95% z nich ogłasza upadłość w ciągu pierwszych 5 lat. Przemysł dóbr szybkozbywalnych (FMCG) jest jednym z najszybciej rozwijających się branż, a dziś zwraca wiele uwagi ze strony rządu i konsumentów. Konsumenci szukają zdrowej żywności i zaczęli czytać etykiety. Rząd zaczął działać bardziej w skali globalnej i rozwija podatki zdrowotne, dlatego środowisko konkurencyjności w przemyśle spożywczym zmieniło się drastycznie. Celem niniejszej pracy jest opracowanie procesu zrównoważonego rozwoju dla przemysłu spożywczego i napojów. Autorzy nawiązali do znanego modelu rozwoju biznesu typu canvas. Ten model jest ukierunkowany do wszystkich branż, ale nie bierze pod uwagę trendu zdrowia i produktów naturalnych. W celu dostosowania modelu rozwoju biznesu dla przemysłu spożywczego i napojów zostały wykorzystane dodatkowo cztery czynniki powodzenia koncepcji zostaną wykorzystane. Autorzy opracowali metodę, która obejmuje kwestie ustawodawstwa i elementy wspierające biznes w rozwoju. Dzięki zastosowaniu tej metody w rozwoju procesu żywności w nowych przedsiębiorstwach, może zostać osiągnięta zrównoważona przewaga konkurencyjności. Model rozwoju przedsiębiorstwa identyfikuje znaczenie kwestii legislacyjnych, markę i dystrybucję bazując na pierwszych użytkownikach. Ponadto unikalną częścią modelu biznesowego jest prezentowany system wsparcia biznesu, który nie dotyczy innych badań praktycznych. Te ustalenia mogą być również wykorzystywane do szybkiego ruchu konsumenckiego dóbr na rzecz zrównoważonego osiągnięcia przewagi konkurencyjnej. Zdrowie, otyłość i prawa konsumenta są obecnie problemem świata. Naukowiec obecnie analizuje te problemy i rekomenduje rozwiązania, jednak praktycznie nie zostały wykonane żadne badania dotyczące ustalenia źródła problemu, a nie samego problemu. Model rozwoju biznesu, który bierze pod uwagę trend zdrowia byłby korzystny dla obniżenia wskaźnika otyłości na świecie

Інновації в державному управлінні системою охорони здоров’я: прогнозування наслідків COVID-19 на соціальний, інвестиційний та підприємницький розвиток в країні

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання необхідності проведення інноваційної політики урядом у сфері охорони здоров’я у зв’язку з трансформацією траєкторії соціальноекономічного розвитку країни через пандемію COVID-19. Основною метою даного дослідження є прогнозування двох сценаріїв розвитку основних показників соціально-економічного розвитку країни: з урахуванням пандемії COVID-19 та можливий перебіг подій без впливу епідеміологічних загроз. Систематизація літературних джерел та підходів щодо проведення інноваційної діяльності та визначення обсягу негативних наслідків для національної економіки, через введення карантинних обмежень засвідчила, що це питання є досить актуальним по всьому світі. Дослідження питання трансформації траєкторії економічного розвитку України в статті здійснено в наступній логічній послідовності: 1) збір статистичної інформації, що включає 118 індикаторів соціального розвитку, стану капітального інвестування та ділових очікувань підприємств України та відсіювання мультиколінеарних показників серед них; 2) проведення декомпозиції часових рядів окремо для проміжку за 5 років до карантину та з урахуванням впливу пандемії; 3) прогнозування наслідків пандемії по досліджуваним індикаторам економічного розвитку у 2020-2022 роках за допомогою перетворення часового ряду в ряд Фур‘є. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи перевірки на мультиколінеарність коефіцієнтами Пірсона, декомпозиції адитивних моделей на трендову та циклічну складову, виділення циклічних коливань методом швидкого перетворення Фур’є, екстраполяція побудованих моделей на наступні роки та перевірка якості побудованих моделей за допомогою F-тесту, періодом дослідження обрано щоквартальні дані за 2015-2020 роки. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що серед досліджуваних факторів соціально-економічного розвитку велика частина зазнала значних трансформацій, через введення урядом карантинних обмежень. Це обумовлює необхідність проведення інноваційної політики у сфері охорони здоров’я для мінімізації подібних наслідків у майбутньому.This paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the issue of the need for an innovative policy in the area of health protection at the link with the transformation of the social and economic development of the country through the pandemic COVID-19. The main goal of this study is to predict two scenarios for the development of the main indicators of the country's socio-economic development: considering the pandemic COVID-19 and the possible course of events without the influence of epidemiological threats. The systematization of literary sources and approaches to innovation and the determination of the volume of negative consequences for the national economy, due to the introduction of quarantine restrictions, has shown that this issue is quite relevant around the world. The study of the transformation of the trajectory of economic development of Ukraine in the article was carried out in the following logical sequence: 1) collection of statistical information, including 118 indicators of social development, the state of capital investment and business expectations of Ukrainian enterprises and screening of multicollinear indicators among them; 2) performing a time series decomposition separately for the interval 5 years before quarantine and taking into account the impact of the pandemic; 3) forecasting the consequences of the pandemic according to the investigated indicators of economic development in 2020-2022 by turning the time series into the Fourier series. The methodological tools of the study were methods of checking for multicollinearity by Pearson coefficients, decomposition of additive models into trend and cyclic components, selection of cyclic oscillations by fast Fourier transform, extrapolation of constructed models for subsequent years and quality control of constructed models by F-test quarterly data for 2015-2020 are selected. The study empirically confirms and theoretically proves that among the socio-economic development factors studied, most experienced significant transformations due to the introduction of quarantine restrictions by the government. This leads to the need for innovation policy in the health sector in order to minimize such consequences in the future