Entrepreneurship in the Era of the Digital Economy. Neuroeconomic Aspect

Total technologization inherent in the present encourages economic units, and especially enterprises, to adapt to the requirements of the era of the digital economy. In order to achieve the main goal of activity, entrepreneurs need to make decisions, applying not only generally accepted economic knowledge, but also take into account the emotional state, values and ethical preferences of their consumers.   The issue of synergistic application of digital capabilities and scientific achievements in brain research and their adaptation to the economic sphere in business activities is becoming relevant. The purpose of the study is the analysis of entrepreneurial activity in the era of the digital economy in the aspect of neuroeconomic development. A high technical and intellectual level in the era of the digital economy requires entrepreneurs to be constantly up-to-date. An interdisciplinary approach is becoming more effective in training entrepreneurs, which includes not only economic and digital sciences, but also psychology and neurophysiology, which allows expanding the methodology and deepening knowledge about a person. The study of the influence of brain activity on the emotional mood and preferences of consumers has modified standard marketing approaches. The synthesis of marketing science with neurophysiology expands the opportunities of entrepreneurs to study customer preferences and improve their products. Synthesizing the economic meaning of enterprise activity and the way to achieve this meaning led to the digitalization of business activity. Innovative solutions of enterprise activity and the use of digital technologies are the key factors in the development of contemporary enterprises.</p

The transformation of the higher education system in Ukraine: proposals and perspectives

Монографія рекомендована до друку вченою радою СумДУ Протокол № 5 від 17.11.2022Економічні успіхи розвинених країн, як показує практика, досягаються завдяки розвитку освіти та наукових досліджень, які швидко освоюються. Освіту людей можна розглядати як ефективний фактор економічного зростання. Водночас це найважливіша складова людського капіталу, який акумулюється в суспільстві і стає основним економічним ресурсом. Проте її довгостроковий розвиток потребує державної підтримки. Досвід надання державної підтримки та розвитку освіти в передових країнах світу може бути корисним для України, яка потребує реформування системи освіти та побудови інноваційної економіки. Але тут потрібно чітко уявляти собі проблеми, які виникнуть, і шукати шляхи їх вирішення. Вирішення проблем освітнього простору наразі ускладнено повномасштабною війною та пандемічним станом, за якого COVID-19 отримав постійну «прописку» у сучасному світі. Актуальність дослідження визначається зростанням проблем в освіті, зумовлених зовнішніми та внутрішніми факторами, важливістю забезпечення якісної освіти на всіх рівнях та підтримки міжвузівської співпраці. Російська військова агресія, часткове знищення навчального фонду, велика кількість переселенців та багатогодинні відключення електроенергії унеможливлюють процес якісної ініціації, як наживо, так і онлайн. Ця монографія покликана акцентувати увагу на складних і, водночас, важливих викликах освітнього середовища, які, у свою чергу, можуть змінити майбутнє нашої країни.Экономический успех развитых стран, как показывает практика, достигается за счет развития образования и научных исследований, которые быстро осваиваются. Образование людей можно рассматривать как действенный фактор экономического роста. В то же время это важнейшая составляющая человеческого капитала, которая накапливается в обществе и становится основным экономическим ресурсом. Однако его долгосрочное развитие требует государственной поддержки. Опыт государственной поддержки и развития образования в передовых странах мира может быть полезен для Украины, которая нуждается в реформировании системы образования и построении инновационной экономики. Но здесь нужно четко представлять проблемы, которые возникнут, и находить пути их решения. Решение проблем образовательного пространства в настоящее время осложнено полномасштабной войной и состоянием пандемии, при котором COVID-19 получил постоянную «прописку» в современном мире. Актуальность исследования определяется ростом количества проблем в образовании, вызванных внешними и внутренними факторами, важностью обеспечения качественного образования на всех уровнях и поддержки межвузовского сотрудничества. Российская военная агрессия, частичное уничтожение образовательного фонда, большое количество мигрантов и многочасовые отключения электроэнергии делают невозможным процесс качественной инициации как вживую, так и онлайн. Данная монография призвана акцентировать внимание на сложных и в то же время важных задачах образовательной среды, которые, в свою очередь, могут изменить будущее нашей страны.The economic success of developed countries, as practice shows, is achieved due to the development of education and scientific research, which are quickly mastered. Education of people can be considered as an effective factor of economic growth. At the same time, it is the most important component of human capital, which accumulates in society and becomes the main economic resource. However, its long-term development requires state support. The experience of providing state support and development of education in advanced countries of the world can be useful for Ukraine, which needs to reform the education system and build an innovative economy. But here you need to clearly imagine the problems that will arise and find ways to solve them. Solutions to the problems of the educational space are currently complicated by a full-scale war and the pandemic state, under which COVID-19 has received a permanent "registration" in the modern world. The relevance of the study is determined by the growing number of problems in education caused by external and internal factors, the importance of ensuring quality education at all levels and supporting inter-university cooperation. Russian military aggression, the partial destruction of the educational fund, a large number of migrants and many hours of power outages make the process of qualitative initiation impossible, both live and online. This monograph is designed to focus attention on complex and, at the same time, important challenges of the educational environment, which, in turn, can change the future of our country

Mokslinis-metodinis Ukrainos regionų elektroninės valdžios vertinimas

CC BY-NC-ND 4.0This article substantiates the notion that the development of e-governance is an important direction of increasing government efficiency in the conditions of building an information society. The modern development of globalization trends determines the need for systems for monitoring and analyzing the development of e-governance in regions. The purpose of the article is to assess the level of development of e-governance of the regions of Ukraine in order to determine digital opportunities and prospects for the introduction of the latest information technologies. The information base for the evaluation of e-governance of the regions of Ukraine is: the data of the State Statistics Service of Ukraine and the Ministry of Digital Transformation of Ukraine; the data of regional and district state administrations; and reference and information publications of the Ukrainian Institute of the Future and the Innovation Development Center regarding the state of development of e-governance. On the basis of the taxonometric approach, a comparative assessment of e-governance of the regions of Ukraine was carried out according to certain indicators: the share of internet subscribers by region in the total number of subscribers in Ukraine; the level of development of local electronic democracy; the share of state authorities that use e-democracy tools in the region in the total number of state administration bodies; the number of registered e-applications; the share of “Participation budget (public budget)” projects submitted by the public of the region in the total number of submitted projects; the level of publicity of local self-government; the share of electronic services provided in the TsNAP of the region per day in the total number of services provided; and the share of published reports in the region based on the results of the implementation of the open data policy in the total number of published reports. According to the results of the assessment of the level of development of e-government in the regions using the taxonometric method, the leading regions (the Kyiv, Dnipropetrovsk, Lviv, Odesa, and Ivano-Frankivsk regions) and the regions with the lowest level of development of e-government (the Luhansk and Cherkasy regions) were determined. The main prospects for the implementation of the latest information technologies in the regions were also determined: the creation of digital platforms; the introduction of innovative technologies into the management system based on the smart city concept; the development of IT infrastructure; the increase of institutional capacity; and the implementation of digital development projects and open data

INOVATYVAUS UŽIMTUMO VALSTYBINIS REGLAMENTAS INOVATYVOS ĮMONĖS PLĖTROS KONTEKSTE

The basis for the development of an innovative economy in Ukraine is to ensure the functioning of innovative entrepreneurship. At the same time, the efficiency of enterprises is conditioned by the use of innovative types of employment, aimed at providing them with highly qualified specialists with the necessary level of motivation to work. In their turn, the processes of effective formation of innovative employment involve the control by the state authorities. The aim of the study is to develop the architectonics of the state regulation mechanism of the innovative employment in Ukraine. To achieve this goal, the following methods of scientific research were used: the method of statistical analysis; the method of comparison and synthesis; the abstract-logical method; the graphic method. According to the results of the study, the recommendations on implementation of the regulation mechanism of innovative employment in Ukraine were suggested for use in practical activity of public authorities.Inovatyvios ekonominės plėtros Ukrainoje pagrindas yra užtikrinti novatorišką verslumo funkcionavimą. Tuo pat metu įmonių efektyvumą lemia inovatyvių užimtumo būdų panaudojimas, siekiant suteikti rinkai aukštos kvalifikacijos specialistus, turinčius reikiamą motyvaciją dirbti. Savo ruožtu, efektyvaus novatoriško darbo formavimo procesai apima valstybės institucijų kontrolę. Tyrimo tikslas - plėtoti Ukrainos novatoriško užimtumo valstybės reguliavimo mechanizmo architektoniką. Šiam tikslui pasiekti buvo naudojami tokie mokslinio tyrimo metodai: statistinės analizės metodas; palyginimo ir sintezės metodas; abstraktus-loginis metodas; grafinis metodas. Remiantis tyrimo rezultatais, rekomenduojamos rekomendacijos dėl naujoviško užimtumo reguliavimo mechanizmo įgyvendinimo Ukrainoje, siekiant jas panaudoti praktinėje valdžios institucijų veikloje.Reikšminiai žodžiai: inovacinė veikla, novatoriškas užimtumas, novatoriškas verslumas, inovacijų užimtumo reguliavimo mechanizmas, darbo rinka.JEL kodai E24, L26, O32, O38

INOVACIJŲ KLASTERIS KAIP ĮMONIŲ SĄVEIKOS INOVACIJOS SFEROJE UŽTIKRINIMO MECHANIZMAS

International experience in managing the innovation development of national economies demonstrates the synthesis of scientific, industrial, economic and social policies in the form of specific entities – innovation clusters in order to create and active use of innovations. In its turn, the competitiveness of the modern economy is directly dependent on technological advances and organizational changes that contribute to the commercialization of the results of scientific and technological developments. In this regard, ensuring the effective functioning and development of innovative clusters that positively affect the competitiveness of the economy of any country in the world is of particular relevance. The aim of the study is to develop a methodology for assessing the effectiveness of the enterprises interaction in the innovation cluster for further planning of measures to improve its functioning. To achieve this goal, the following methods of scientific research were used: the method of comparison and synthesis; the econometric method; abstract-logical method; the graphic method. The methodology developed in the course of the study should be used in forming the directions of the development strategy of new cluster members, in adjusting the existing strategy to the acting clusters of enterprises and in developing measures aimed at increasing the effectiveness of their interaction