МОТИВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЖІНОК ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ. АНАЛІЗ ХАРАКТЕРИСТИК ГЕСТАЦІЙНОЇ ДОМІНАНТИ У КОНТЕКСТІ ТРИВОЖНОСТІ

The aim of the study – to analyze gestational dominant within the framework of anxiety based on estimation of psychoemotional state of pregnant women.Materials and Methods. 336 pregnant women were examined in ІІ and ІІІ trimesters (26.29 ± 0.55 week). Individual and psychological features of pregnant women and their psychoemotional state were studied using the complex of psychodiagnostic methods: Personality Questionnaire of Bekhterev University, Spielberger-Hanin scale, Pregnant Woman Attitude Test of I.V. Dobryakov. Variation and statistical processing of results was performed with STATISTICA 6.0 analysis programs.Results and Discussion. Results of estimation of trait anxiety (TA) permit to determine that its level of 330 (98.21 %) pregnant women exceeds the bounds of low indices. Also such results are typical for state anxiety (SA) where medium and high indices are determined in 256 pregnant women that made 76.19 %. Optimal variant of psychological component of gestational dominant (PCGD) is determined in 41 (12.20 %) pregnant women and euphoric one – in 3 (0.89 %) pregnant women. Prevalence of points in favour of certain type of PCGD (type which deviates from the optimal variant) was not determined in 292 pregnant women that made 86.91 %. Analysis of characteristics of gestational dominant within framework of anxiety has shown that indicator of points (which characterizes optimal type and is estimated with consideration of SА level) was statistically proved (р < 0.05) and lower in pregnant women with high SA level (4.10 ± 0.60 points) comparing to appropriate index of pregnant women with both medium (4.68 ± 0.22 points) and lower (4.94 ± 0.36 points) levels.Conclusions. Estimation of psychological component of gestational dominant permitted to determine the fact that its optimal variant occurred only in 12.20 % of pregnant women. Prevalence of points in favour of certain type was not determined in majority of pregnant women (86.91 %). Analysis of characteristics of gestational dominant within framework of anxiety showed that index of points which characterizes optimal type and is estimated with consideration of SA level was statistically proved (р < 0.05) and lower in pregnant women with high SA level comparing to appropriate index of pregnant women with both medium and low level of SA. Цель исследования – на основании оценки психоэмоционального состояния беременных, провести анализ характеристик гестационной доминанты в контексте тревожности.Материалы и методы. Обследовано 336 беременных во II и III триместрах ((26,29±0,55) недели). Индивидуально-психологические особенности беременных и их психоэмоциональное состояние исследовали с использованием комплекса психодиагностических методов, таких как: личностный опросник Бехтеревском института, шкала Спилбергера – Ханина, тест отношений беременной И. В. Добрякова. Вариационно-статистическая обработка результатов осуществлялась с использованием программ анализа «STATISTICA 6.0».Результаты исследования и их обсуждение. Результаты оценки личностной тревожности (ЛТ) позволили установить, что у 330 (98,21 %) беременных ее уровень выходит за пределы низких показателей. Такие результаты характерны и для ситуативной тревожности (СТ), где средние и высокие показатели установлены у 256 беременных, что составило 76,19 %. Оптимальный вариант психологического компонента гестационной доминанты (ПКГД) установлен лишь у 41 (12,20 %) беременной, а эйфорический – у 3 (0,89 %). У 292 беременных, что составило 86,91 %, не установлено преобладание баллов в пользу конкретного типа ПКГД (отклоняющийся от оптимального). Анализ характеристик гестационной доминанты в контексте тревожности показал, что показатель баллов, характеризующий оптимальный тип и оценен с учетом уровня СТ, был статистически достоверно (р<0,05) ниже у беременных с высоким ее уровнем ((4,10±0,60) балла ) по сравнению с соответствующим показателем беременных, как со средним ((4,68±0,22) балла), так и низким ее уровнем ((4,94±0,36) балла).Выводы. Оценка психологического компонента гестационной доминанты позволила установить, что его оптимальный вариант имел место лишь у 12,20 % беременных, а у большинства беременных (86,91 %) не установлено преобладание баллов в пользу конкретного типа. Анализ характеристик гестационной доминанты в контексте тревожности показал, что показатель баллов, характеризующий оптимальный тип и оценен с учетом уровня СТ, был статистически достоверно (р<0,05) ниже у беременных с высоким уровнем СТ по сравнению с соответствующим показателем беременных, как со средним, так и с низким ее уровнем.Мета дослідження: на підставі оцінки психоемоційного стану вагітних, провести аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності.Контингент обстежених і методи дослідження. Обстежено 336 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах (26,29 ± 0,55 тижні). Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан досліджували з використанням комплексу психодіагностичних методів: особистісний опитувальник Бехтерєвського інституту, шкала Спілбергера – Ханіна, тест відносин вагітної І.В. Добрякова. Варіаційно-статистична обробка результатів здійснювалась з використанням програм аналізу “STATISTICA6.0”.Результати досліджень та їх обговорення. Результати оцінки особистісної тривожності (ОТ) дозволили встановити, що у 330 (98,21 %) вагітних її рівень виходить за межі низьких показників. Такі результати характерні і для ситуативної тривожності (СТ), де середні та високі показники встановлені у 256 вагітних, що склало 76,19 %. Оптимальний варіант психологічного компоненту гестаційної домінанти (ПКГД) встановлений лише у 41 (12,20 %) вагітної, а ейфорійний – у 3 (0,89 %). У 292 вагітних, що склало 86,91 %, не встановлено переважання балів на користь конкретного типу ПКГД (тип, який відхилдяється від оптимального). Аналіз характеристик гестаційної домінанти в контексті тривожності показав, що показник балів, який характеризує оптимальний тип та оцінений з урахуванням рівня СТ, був статистично достовірно (р < 0,05) нижчим у вагітних з високим рівнем СТ (4,10 ± 0,60 бали) у порівнянні з відповідним показником вагітних, як з середнім (4,68 ± 0,22 бали), так і низьким її рівнем (4,94 ± 0,36 бали).Висновки. На підставі оцінки психологічного компоненту гестаційної домінанти встановлено, що його оптимальний варіант мав місце лише у 12,20 % вагітних. У більшості вагітних (86,91 %) не встановлено переважання балів на користь конкретного типу. Аналіз характеристик гестаційної домінанти в контексті тривожності показав, що показник балів, який характеризує оптимальний тип та оцінений з урахуванням рівня СТ, був статистично достовірно (р < 0,05) нижчим у вагітних з високим рівнем СТ у порівнянні з відповідним показником вагітних, як з середнім, так і низьким її рівнем.

СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДИКТОРІВ ЗАГРОЗИ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ

The aim of the study – to ascertain predictors of a threat of premature birth. Materials and Methods. 63 patients participated in the gestation period of 22–34 weeks in a prospective open study. Pregnant women were divided into two groups. Thus, the group I included 44 pregnant women, with the threat of PL, and the group II included 19 patients with normal course of pregnancy. All women were tested for body mass index (BMI), progesterone, insulin and cortisol on the day of admission. Statistical processing of materials was carried out by using the software package "Statistica 6.0" (StatSoft, USA) and MedCalc. 10.2.0.0. To determine the predictors of the occurrence of a TPL, the method of binary logistic regression analysis was used. All statistical tests were two-sided; the p-0.05 level was considered as significant. Results and Discussion. An analysis of the results of the observation of 63 pregnant women was provided. In 12 women, pregnancy ended in preterm labor, which was 19 % of the total. The following indicators fell to the dependent predictors of TPL occurrence: body mass index (BMI) ≤ 24 kg/m² significantly increased the odds ratio (OR) of TPL 7.76 times; insulin level <8.65 µMU/ml significantly increased ORR of TPL 5.14 times; OR of TPL increases in 7.02 times, in case that the level of cortisol is less than 577.9 ng/ml; progesterone <139.5 ng/ml increases the odds ratio of TPL in 4.39 times. Taking into account the data of univariate regression analysis, multivariate models of independent predictors of TPL were created. According to the first model (p = 0.0001), independent risk factors for miscarriage include: the age of pregnant women over 25 years, an insulin level more than 8.7 μMO/ml, and the level of cortisol less than 577.9ng/ml. According to the second model (p <0.0001), independent risk factors which increase the risk of TPL occurrence are: BMI less than 24 kg/m2, insulin level more than 8.7 μMO/ml, cortisol level less than 577.9ng / ml. However, the most interesting is the third model (p <0.0001) of independent risk factors for TPL. It includes four indicators: the level of progesterone, less than 139.5 ng/ml, the level of cortisol, less than 577.9 ng/ml, the BMI, less than 24 kg/m2 and the age of pregnant, more than 25 years. Conclusions. It was found that in pregnant women with a threat of preterm birth the age and BMI are the most informative, and in combination with the hormonal examination of women are of primary importance. The obtained results indicate the expedien­cy of inclusion to the standard examination of pregnant women with a threat of premature birth, a comprehensive determination of the level of progesterone, insulin and cortisol, which will enable to identify the risk group for this complication in time and to propose preventive measures.Цель исследования – установить предикторы угрозы преждевременных родов. Материалы и методы. В проспективном открытом исследовании приняли участие 63 пациентки в сроке беременности 22–34 недели. Беременные были разделены на две группы. Так, в I группу вошли 44 беременные с угрозой ПР, а во II – 19 пациенток с нормальным течением беременности. В первые сутки всем женщинам выполнили определение индекса массы тела (ИМТ), прогестерона, инсулина и кортизола. Статистическая обработка материалов осуществлялась с применением пакетов программ «Statistica 6.0» (StatSoft, США) и MedCalc. 10.2.0.0. Для определения предикторов возникновения угрозы ПР использовали метод бинарного логистического регрессионного анализа. Все статистические тесты были двусторонними, значимым считали уровень р˂0,05. Результаты исследования и их обсуждение. Проведен анализ результатов наблюдения за 63 беременными. У 12 женщин беременность завершилась преждевременными родами, что составляло 19 % от общего количества. К зависимым предикторам возникновения УПР попали следующие показатели: индекс массы тела (ИМТ) ≤24 кг/м² достоверно увеличивал отношение шансов (ОШ) УПР в 7,76 раза; уровень инсулина <8,65 мкМЕ/мл достоверно повышал ОШ УПР в 5,14 раза; ОШ УПР возрастает в 7,02 раза при условии, что уровень кортизола меньше 577,9 нг/мл; прогестерон <139,5 нг/мл повышает отношение шансов УПР в 4,39 раза. Приняв во внимание данные унивариантного регрессионного анализа, были созданы мультивариантные модели независимых предикторов УПР. Согласно первой модели (р=0,0001), к независимым факторам риска невынашивания беременности относятся: возраст беременной более 25 лет, уровень инсулина более 8,7 мкМЕ/мл, уровень кортизола меньше 577,9 нг/мл. Согласно второй модели (р<0,0001), независимыми факторами риска повышения риска возникновения УПР являются: ИМТ меньше 24 кг/м2, уровень инсулина более 8,7 мкМЕ/мл, уровень кортизола меньше 577,9 нг/мл. Однако наиболее интересной является третья модель (р<0,0001) независимых факторов риска УПР. В нее вошли четыре показателя: уровень прогестерона меньше 139,5 нг/мл, уровень кортизола менее 577,9 нг/мл, ИМТ меньше 24 кг/м2 и возраст беременной более 25 лет. Выводы. Было установлено, что у беременных с угрозой преждевременных родов наиболее информативными являются возраст и ИМТ, а в комплексе с гормональным обследованием женщин имеют первостепенное значение. Включение в стандартное обследование беременных с угрозой преждевременных родов комплексного определения уровня прогестерона, инсулина и кортизола даст возможность своевременно выявить группу риска и предложить профилактические меры.Мета дослідження – встановити предиктори загрози передчасних пологів. Матеріали та методи. У проспективному відкритому дослідженні взяли участь 63 пацієнтки у терміні вагітності 22–34 тижні. Вагітні були розподілені на дві групи. Так, до І групи увійшли 44 вагітні, які мали ЗПП, а до ІІ – 19 пацієнток із нормальним перебігом вагітності. У першу добу усім жінкам виконали визначення індексу маси тіла (ІМТ) і визначення прогестерону, інсуліну та кортизолу. Статистичне опрацювання матеріалів здійснювали із застосуванням пакетів програм «Statistica 6.0» (StatSoft, США) та MedCalc. 10.2.0.0. Для визначення предикторів виникнення ЗПП використали метод бінарного логістичного регресійного аналізу. Усі статистичні тести були двобічними, значущим вважали рівень р˂0,05. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено аналіз результатів спостереження за 63 вагітними. У 12 жінок вагітність завершилась передчасними пологами, що становило 19 % від загальної кількості. До залежних предикторів виникнення ЗПП потрапили такі показники: індекс маси тіла (ІМТ) ≤24 кг/м² достовірно збільшував відношення шансів (ВШ) ЗПП у 7,76 раза; рівень інсуліну <8,65 мкМО/мл вірогідно підвищував ВШ ЗПП у 5,14 раза; ВШ ЗПП зростало у 7,02 раза за умови, що рівень кортизолу був менший за 577,9 нг/мл; прогестерон <139,5 нг/мл збільшував відношення шансів ЗПП у 4,39 раза. Зваживши дані уніваріантного регресійного аналізу, були створені мультиваріантні моделі незалежних предикторів ЗПП. Відповідно до першої моделі (р=0,0001), до незалежних факторів ризику невиношування вагітності належать: вік вагітної понад 25 років, рівень інсуліну понад 8,7 мкМО/мл, рівень кортизолу, менший за 577,9 нг/мл. Згідно з другою моделлю (р<0,0001), незалежними факторами ризику підвищення ризику виникнення ЗПП є: ІМТ, менший за 24 кг/м2, рівень інсуліну понад 8,7 мкМО/мл, рівень кортизолу, менший за 577,9 нг/мл. Проте найбільш цікавою є третя модель (р<0,0001) незалежних факторів ризику ЗПП. До неї увійшли чотири показники: рівень прогестерону, менший за 139,5 нг/мл, рівень кортизолу, менший за 577,9 нг/мл, ІМТ, менший за 24 кг/м2, та вік вагітної понад 25 років. Висновки. Було встановлено, що серед вагітних із загрозою передчасних пологів найбільш інформативними є вік та ІМТ, а в комплексі з гормональним обстеженням жінок мають першочергове значення. Включення до стандартного обстеження вагітних із загрозою передчасних пологів комплексного визначення рівня прогестерону, інсуліну та кортизолу дасть можливість своєчасно виявити групу ризику і запропонувати профілактичні заходи

APPLICATION OF THE INTERACTIVE METHODS IN STUDENT-CENTERED HIGH SCHOOL EDUCATION

The article deals with the problem of the need to improve the level of methodological preparation of professional activities of teachers in higher education. Interactive teaching methods, which have been developing intensively lately, more actively contribute to this. Due to the self-sufficient activity and group interaction inherent in their essence, they can be useful and promising for both teachers and students. The author reveals the popular forms and methods of interactive learning in the article. Also highlights the main advantages and disadvantages of this technology. A brief overview of group work using interactive teaching methods in higher education.Keywords: university, technology, interactive learning, teacher, pedagogical skills, student. В статье рассмотрена проблема необходимости повышения уровня методической подготовки профессиональной деятельности преподавателя в высшей школе. Лучше способствуют этому интерактивные методы обучения, которые интенсивно разрабатываются в последнее время. Благодаря заложенным в их суть самостоятельной деятельности и групповом взаимодействии, они могут быть полезными и перспективными как для преподавателя, так и для студентов. Авторы раскрывают в статье популярные формы и методы интерактивного обучения. Также подчеркиваются основные преимущества и недостатки данной технологии. Кратко приведен обзор групповой работы с использованием интерактивных методов обучения в высшей школе.Ключевые слова: высшая школа, технология, интерактивное обучение, преподаватель, педагогическое мастерство, студент. У статті розглянуто проблему необхідності підвищення рівня методичної підготовки професійної діяльності викладача у вищій школі. Якнайкраше сприяють цьому інтерактивні методи навчання, що активно розробляються останнім часом. Завдяки закладеним в їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії, вони можуть бути корисними та перспективними як для викладача, так і для студентів. Автори розкривають у статті найпопулярніші форми і методи інтерактивного навчання. Також підкреслюються основні переваги та недоліки даної технології. Стисло наведено огляд групової роботи з використанням інтерактивних методів навчання у вищій школі.Ключові слова: вища школа, технологія, інтерактивне навчання, викладач, педагогічна майстерність, студент

РІВЕНЬ ГОРМОНІВ СТРЕС-ЛІМІТУЮЧОЇ СИСТЕМИ У ВАГІТНИХ З ПСИХОЕМОЦІЙНИМИ ПОРУШЕННЯМИ, ОБУМОВЛЕНИМИ ТРИВОЖНІСТЮ

Мета дослідження – визначити рівень гормонів стрес-лімітуючої системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану. Матеріали та методи. Обстежено 86 жінок у ІІ та на початку ІІІ триместру вагітності. До основної групи включені 60 вагітних із середнім та високим рівнями ситуативної тривожності, а також 26 вагітних із рівнем тривоги 30 балів і нижче, що свідчить про низький рівень СТ (група порівняння). Для оцінки ситуативної тривожності та особистісної тривожності використовували шкалу Ч. Д. Спілбергера, яка адаптована Ю. Л. Ханіним. Кількісну оцінку концентрації гормонів у плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу на апараті «SIRIO S». Для визначення рівня пролактину (Пр) використовували тест-систему Monobind INC (США), кортизолу (К) та інсуліну (Ін) – тест-системи DRG (Німеччина). Рівень ендогенних опіоїдних пептидів (β-ендорфіну) визначали з використанням тест-системи Peninsula Laboratories, LLC (США). Результати дослідження та їх обговорення. Групи дослідження були розділені залежно від рівня СТ. Встановлено, що середній показник СТ у групі порівняння склав (26,3±1,2) бала та був статистично достовірно нижчим (p0,05). Однак розрахунок К/Ін індексу, як маркера стресу, дозволив встановити його статистично достовірне (p0,05) між показниками у вагітних із середньо-високим – 1,2 (0,6; 3,6) нг/мл та низьким – 1,4 (0,7; 3,0) нг/мл рівнями СТ. Вірогідно, це свідчить про відсутність виразного впливу означеного нейропептиду на формування емоційного стану в жінок під час вагітності. Висновки. Оцінка рівня пролактину, як ендогенного анксіолітика, дозволила встановити статистично достовірне (р0,05) та позитивний – із рівнем СТ (r = +0,576, p0,05). Однак визначення К/Ін індексу, як маркера стресу, дозволило встановити його статистично достовірне (p<0,05) переважання в групі вагітних із середньо-високим рівнем, порівнюючи з вагітними, які мали низький рівень СТ

MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL CORRECTION AND REHABILITATION OF PREGNANT WOMEN WITH SOMATOFORM DYSFUNCTION OF VEGETATIVE NERVOUS SYSTEM

Introduction Neurocirculatory dystonia (NCD) takes one of the leading positions among different extragenital diseases in pregnant women, and it promotes complications of pregnancy, labor and postpartum period. NCD which is included into the diagnostic section “Somatoform vegetative dysfunction” – is polyetiologic functional disease of cardiovascular system based on disorders of neuroendocrine regulation with multiple and various clinical signs that become worse in stress influence. Object of the work – is to estimate influence of medical and psychological correction program on the psycho-emotional state and rate of gestation complications in pregnant women with somatoform dysfunction of vegetative nervous system (SDVNS). Materials and methods of investigations There 56 pregnant women with NCD and it is the evidence of somatoform dysfunction of vegetative nervous system within gestation period of 12-34 weeks were examined in the study. Presence of this extragenital pathology was clinically proved by therapeutist. I group included 29 pregnant women who participated in the complex program of medical and psychological correction and sanatorium rehabilitation. II group included 27 pregnant women having rehabilitation in accord with standards of sanatorium-resort therapy. Control group comprised 24 somatically healthy pregnant women. Level of trait and state anxiety were estimated under methods of Spielberg-Hanin. Estimation of type of attitude towards the disease and of other associated personal attitudes was carried out using Personality Questionnaire of the V.M. Bekhterev Institute (PQBI). Results and their discussion. High rate of combination of SDVNS with various somatic pathology both in group I and group II was found (86.2% and 85.2% correspondingly). By comparing the results before sanatorium health improvement it was defined that average and high levels of state anxiety were dominating in all groups (group І - 91.7%, group II – 85% and 87.5% – in control group). After complex program of medical and psychological correction and sanatorium rehabilitation the estimation of psychological status of the pregnant women of group I showed the reduced level of anxiety in 79% of women. During analysis of labor progress it was found that the distress rate in group I and control group were 3.5 % and 4.2 % correspondingly. In addition the attention was paid to the high rate of fetus distress and weak labor process of women in group II (14.8% each correspondently). These complications increase the rate of operative delivery in group II which was two times higher in comparison with group I. Conclusions It was showed rather high level of trait and state anxiety of the pregnant women with SDVNS than in somatically healthy women. Program of medical and psychological correction of psycho-emotional state and sanatorium rehabilitation of the pregnant women with SDVNS helps to reduce level of state anxiety and in such way it influences on the indicators of obstetrics, reducing the rate of abnormalities of labor process and fetus distress during labor

Перебіг вагітності, пологів та перинатальні наслідки розродження жінок з психоемоційними порушеннями, обумовленими тривожністю

Object of the work Object of the work — determine rate and structure of obstetric complications, perinatal consequences of delivery of women with psychoemotional disorders stipulated by anxiety. Group of examined women and methods of investigations. 95 pregnant women were examined in ІІ and ІІІ trimesters. Group І — is 62 pregnant women with middle and high level of the state anxiety. ІІ group included 29 pregnant women with anxiety level of 30 points and lower which characterizes low level of the SA. Exclusion criteria were severe somatic diseases, and excluded 4 pregnant women (11.8%) with the type of disharmonious relationships to physical illness. Individual and psychological features of pregnant women and their psychological and emotional state were investigated by means of set of psychological and diagnostic methods. Results of investigation and their discussion Results of performed investigation show that the rate of complicated deliveries had direct influence on increase of percentage of perinatal pathology the rate of which in group I made 42% and was 1.5 times higher than index of group IІ (27.6%). Fetus distress during labour had occurred 2 times only in group I and that made 3.2%. In ІІ group the fetus distress didn't occur. Rate of intrauterine growth restriction (IGR) in case of calculation by means of mass-height parameters in group I made 30.7% and exceeded index of group IІ (20.7%). Percent of premature newborns in group I (8.1%) is more than 2 times higher (p&lt;0.05) than appropriate index in group ІІ (3.5%). It should be noted that antenatal death of fetus occurred at term of 39 weeks in group I. Conclusions. Results of performed investigation permitted to determine the fact that anxiety which is sign of psycho&amp;emotional disdaptation enables increase of rate of obstetric complications (p&lt;0.05), mainly preterm delivery and abnormalities of labour process. Labour of women with medium and high level of state anxiety indicates statistically proved (p&lt;0.05) prevalence of perinatal pathology (delay of the fetal growth, prematurity, and fetus distress during delivery) comparing to women with lower level of anxiety. Taking into account influence of anxiety on gestational complications, rate of operational interventions and perinatal consequences of labour, the diagnostic and correction of psycho&amp;emotional disorders of the pregnant women can be reserve for their decrease. Key words: pregnancy, psychoemotional state, anxiety, obstetric and perinatal complications.Цель — установить частоту и структуру акушерских осложнений, перинатальных исходов родоразрешения женщин с психоэмоциональными нарушениями, обусловленными тревожностью. Пациенты и методы. Обследовано 95 беременных во II и III триместрах гестации. В I группу включены 62 беременные со средним и высоким уровнем ситуативной тревожности (СТ), во II группу — 29 беременных с низким уровнем СТ. У 4 (11,8%) беременных с хроническими соматическими заболеваниями установлен дисгармоничный тип отношения к соматической болезни, и они были исключены из исследования. Индивидуально-психологические особенности беременных и их психоэмоциональное состояние оценивали с использованием комплекса психодиагностических методов. Результаты. Установлено, что частота осложненных родов имела непосредственное влияние на процент перинатальной патологии, частота которой в I группе составила 42%, что в 1,5 раза превышало показатель ІI группы (27,6%). Дистресс плода в родах имел место только в I группе — 2 (3,2%) случая. Частота задержки роста плода при расчете по массо-ростовым параметрам была выше в I группе (30,7% и 20,7% соответственно). Количество недоношенных новорожденных в I группе более чем в два раза (p&lt;0,05) превысило таковое во IІ группе (8,1% и 3,5% соответственно). В I группе имела место антенатальная гибель плода в сроке 39 недель. Выводы. Тревожность, которая является проявлением психоэмоциональной дезадаптации, способствует росту частоты акушерских ослонений (p&lt;0,05), а именно преждевременных родов и аномалий родовой деятельности. Родоразрешение женщин со средним и высоким уровнем СТ свидетельствует о статистически достоверном (p&lt;0,05) преобладании перинатальной патологии (задержка роста плода, недоношенность, дистресс плода в родах) по сравнению с женщинами с низким ее уровнем. Учитывая влияние тревожности на гестационные осложнения, частоту оперативных вмешательств и перинатальные исходы родоразрешения, именно диагностика и коррекция психоэмоциональных нарушений у беременных может стать резервом их снижения. Ключевые слова: беременность, психоэмоциональное состояние, тревожность, акушерские и перинатальные осложнения. Мета — встановити частоту і структуру акушерських ускладнень, перинатальних наслідків розродження жінок із психоемоційними порушеннями, обумовленими тривожністю. Пацієнти і методи. Обстежено 95 вагітних у II та III триместрах гестації. До І групи включені 62 вагітні із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності (СТ), до ІІ групи — 29 вагітних із низьким рівнем СТ. У 4 (11,8%) вагітних з хронічними соматичними захворюваннями встановлено дисгармонійний тип ставлення до соматичної хвороби і вони були виключені з дослідження. Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан оцінювали з використанням комплексу психодіагностичних методів. Результати. Встановлено, що частота ускладнених пологів мала безпосередній вплив на зростання частки перинатальної патології, частота якої у І групі склала 42% та у 1,5 разу перевищувала показник ІІ групи (27,6%). Дистрес плода у пологах мав місце лише у І групі — 2 (3,2%) випадки. Частота затримки росту плода при розрахунку за масо-ростовими параметрами була вищою у І групі (30,7% і 20,7% відповідно). Кількість недоношених новонароджених у І групі у понад двічі (p&lt;0,05) перевищила таку у ІІ групі (8,1% і 3,5% відповідно). У І групі мала місце антенатальна загибель плода у терміні 39 тижнів. Висновки. Тривожність, яка є проявом психоемоційної дезадаптації, сприяє зростанню частоти акушерських ускладнень (p&lt;0,05), а саме передчасних пологів та аномалій пологової діяльності. Розродження жінок із середнім та високим рівнем СТ свідчать про статистично достовірне (p&lt;0,05) переважання перинатальної патології (затримка росту плода, недоношеність, дистрес плода у пологах) порівняно із жінками з низьким її рівнем. Враховуючи вплив тривожності на гестаційні ускладнення, частоту оперативних втручань і перинатальні наслідки розродження, саме діагностика та корекція психоемоційних порушень у вагітних може стати резервом їх зниження. Ключові слова: вагітність, психоемоційний стан, тривожність, акушерські та перинатальні ускладнення.

ESTIMATION OF THE MUTUAL INFLUENCE OF SYMPATHOADRENAL SYSTEM AND PSYCHOEMOTIONAL STATE OF THE PREGNANT WOMEN

Aim. Based on estimation of psychoemotional state and factors of sympathoadrenal system of 30 pregnant women mutual influence of sympathoadrenal system and psychoemotional state was estimated. Methods and results. Deviation from optimal type of gestational dominant psychological component was detected in 56.7% of the patients. According to the data of anxiety self-assessment there was revealed that in 46.7% of cases level of state anxiety was low but during estimation of trait anxiety its low level was detected only in 6.7% of pregnant women. Noradrenaline concentration in the pregnant women with type deviating from the optimal one (41.73 ± 21.48) was statically and evidently (p < 0.05) higher than the correspondent index which the pregnant women with optimal type of PCGD (18.31 ± 2.32) had. Conclusion. Such changes can indicate intenseness of mediator link of the sympathoadrenal system

Оцінювання взаємовпливу симпато-адреналової системи та психоемоційного стану вагітних

Aim. Based on estimation of psychoemotional state and factors of sympathoadrenal system of 30 pregnant women mutual influence of sympathoadrenal system and psychoemotional state was estimated.Methods and results. Deviation from optimal type of gestational dominant psychological component was detected in 56.7% of the patients. According to the data of anxiety self-assessment there was revealed that in 46.7% of cases level of state anxiety was low but during estimation of trait anxiety its low level was detected only in 6.7% of pregnant women. Noradrenaline concentration in the pregnant women with type deviating from the optimal one (41.73 ± 21.48) was statically and evidently (p &lt; 0.05) higher than the correspondent index which the pregnant women with optimal type of PCGD (18.31 ± 2.32) had.Conclusion. Such changes can indicate intenseness of mediator link of the sympathoadrenal system. С целью оценки взаимовлияния симпато-адреналовой системы и психоэмоционального состояния обследовали 30 беременных во ІІ и ІІІ триместрах. Психоэмоциональное состояние оценивали на основании структурированного интервью, анкетирования и психологических тестов; уровень катехоламинов (адреналин, норадреналин, дофамин) и ДОФА определяли в моче, собранной за сутки. Установлено преобладание отклоняющегося от оптимально типа психологического компонента гестационной доминанты (56,7%). По данным самооценки тревожности, в 46,7% случаев уровень ситуативной тревожности был низким. Тем не менее при оценке личностной тревожности низкий ее уровень отмечен только у 6,7% беременных. Уровень норадреналина у беременных с отклоняющимся от оптимального типом психологического компонента гестационной доминанты составил 41,73±21,48 и был статистически достоверно (p&lt;0,05) выше соответствующего показателя беременных с оптимальным типом (18,31±2,32). Такие изменения могут свидетельствовать о напряжении медиаторного звена симпато-адреналовой системы.З метою оцінювання взаємовпливу симпато-адреналової системи та психоемоційного стану обстежили 30 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах. Психоемоційний стан оцінювали ґрунтуючись на структурованому інтерв’ю, анкетуванні та психологічних тестах; рівень катехоламінів (адреналін, норадреналін, дофамін) і ДОФА визначали у сечі, зібраній протягом доби. Встановили переважання психологічного компонента гестаційної домінанти, який відхиляється від оптимального (56,7%). За даними самооцінювання тривожності, в 46,7% випадках рівень ситуативної тривожності був низьким, але під час оцінювання особистісної тривожності низький її рівень визначили тільки у 6,7% вагітних. Рівень норадреналіну у вагітних із типом психологічного компонента гестаційної домінанти, що відхиляється від оптимального (41,73±21,48), був статистично вірогідно (р&lt;0,05) вищим за відповідний показник вагітних з оптимальним типом (18,31±2,32). Такі зміни можуть свідчити про напруження медіаторної ланки симпато-адреналової системи

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГІПОТАЛАМОГІПОФІЗАРНО-НАДНИРНИКОВОЇ СИСТЕМИ У ВАГІТНИХ З УРАХУВАННЯМ ЇХ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ

Objective — to estimate functional status of hypothalamo-pituitary-adrenal axis of pregnant women with regard to their psychoemotional status.Material and methods. There were examined 86 pregnant women in ІІ and ІІІ trimester (22-33 weeks). The main group comprises 60 pregnant women with medium and high level of state anxiety. The control group comprises 26 pregnant women with anxiety level of 30 points and less that stipulates the low level of state anxiety. Spielberger-Hanin scale was used for estimation of state anxiety and trait anxiety. Quantitative assessment of concentration of adrenocorticotropic hormone, cortisol, free testosterone, androstenedione, dehydroepiandrosterone sulphate and 17-α-ОН-progesterone hormones in blood plasma was determined by using the method of enzyme immunoassay with SIRIO S device.Results. Comparing concentrations of adrenocorticotropic hormone, 17-α-ОН-progesterone, free testosterone, androstenedione, there was not revealed statistically reliable difference (p&gt;0.05) between pregnant women with medium-high and low levels of state anxiety. However availability of correlation between trait anxiety and level of adrenocorticotropic hormone both in the main group (r=+0.381, p&lt;0.05) and control group (r=+0.603, p&gt;0.05) can indicate some mutual influences. Analyzing the level of cortisol and dehydroepiandrosterone sulphate there was revealed statistically reliable prevalence of their content among anxious pregnant women in comparison with those of low level of state anxiety. Availability of correlation between state anxiety and cortisol level is confirmed by the positive correlation (r=+0.704, p&lt;0.05). Confirmation of the stress protective action of dehydroepiandrosterone sulphate concerning cortisol can be lack of statistically reliable difference (p&gt;0.05) as to their correlation in both groups as well as availability of the positive correlation both in the main group (r=+0.256, p&lt;0.05) and control group (r=+0.516, p&lt;0.05).Conclusions. The performed research indicates the lack of statistically reliable difference (p&gt;0.05) for the level of adrenocorticotropic hormone, 17-α-ОН-progesterone, androstenedione and free testosterone with regard to anxiety level. However gestation course of anxious pregnants is accompanied by statistically reliable cortisol concentration increase (p&lt;0.05) that is the sign of emotional reaction on stress situation and increase of dehydroepiandrosterone sulphate level, which has antiglucocorticoid properties.Цель — провести оценку функционального состояния гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы у беременных с учетом их психоэмоционального состояния.Пациенты и методы. Обследованы 86 беременных во II и III триместрах (22–33 недели). В основную группу включены 60 беременных со средним и высоким уровнями ситуативной тревожности. В группу сравнения — 26 беременных с уровнем тревоги 30 баллов и ниже, характеризующим низкий уровень ситуативной тревожности. Для оценки ситуативной тревожности и личностной тревожности использована шкала Ч.Д. Спилбергера, адаптированная Ю.Л. Ханиным. В плазме крови определена количественная оценка концентрации адренокортикотропного гормона, кортизола, свободного тестостерона, андростендиона, дегидроэпиандростерона сульфата и 17-α-ОН-прогестерона методом иммуноферментного анализа наРезультаты. При сравнении концентрации адренокортикотропного гормона, 17--ОН-прогестерона, свободного тестостерона и андростендиона статистически достоверной разницы (p&gt;0,05) между беременными со средне-высоким и низким уровнями ситуативной тревожности не установлено. Однако о некотором взаимовлиянии может свидетельствовать корреляционная связь между личностной тревожностью и содержанием адренокортикотропного гормона как в основной (r=+0,381, p&lt;0,05), так и в группе сравнения (r=+0,603, p&gt;0,05). При анализе концентрации кортизола и дегидроэпиандростерона сульфата установлено статистически достоверное ее преобладание у тревожных беременных по сравнению с беременными, которые имеют низкий уровень ситуативной тревожности. На взаимосвязь между уровнем ситуативной тревожности и концентрацией кортизола указывает положительная корреляция (r=+0,704, p&lt;0,05). Подтверждением стресопротективного действия дегидроэпиандростерона сульфата по отношению к кортизолу может быть отсутствие статистически достоверной (p&gt;0,05) разницы их соотношений в группах исследования, а также наличие положительной корреляции между ними как в основной (r=+0,256, p&lt;0,05), так и в группе сравнения (r=+0,516, p&lt;0,05).Выводы. Проведенное исследование свидетельствует об отсутствии статистически достоверной (p&gt;0,05) разницы в концентрации адренокортикотропного гормона, 17-α-ОН-прогестерона, андростендиона и свободного тестостерона с учетом уровня тревожности. Однако рост уровня тревожности у беременных сопровождается статистически достоверным повышением (p &lt;0,05) концентрации кортизола, что является проявлением эмоциональной реакции на стрессовую ситуацию, а также увеличением содержания дегидроэпиандростерона сульфата, который имеет антиглюкокортикоидные свойства.Мета — провести оцінку функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану.Пацієнти та методи. Обстежено 86 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах (22–33 тижні). До основної групи включено 60 вагітних із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності. До групи порівняння — 26 вагітних із рівнем тривоги 30 балів і нижче, що характеризує низький рівень ситуативної тривожності. Для оцінки ситуативної тривожності та особистісної тривожності використано шкалу Ч.Д. Спілбергера, адаптовану Ю.Л. Ханіним. У плазмі крові визначено кількісну оцінку концентрації адренокортикотропного гормону, кортизолу, вільного тестостерону, андростендіону, дегідроепіандростерона сульфату та 17-α-ОН-прогестерону гормонів методом імуноферментного аналізу на апараті «SIRIO S».Результати. При порівнянні концентрації адренокортикотропного гормону, 17- α-ОН-прогестерону, вільного тестостерону та андростендіону статистично достовірної різниці (p&gt;0,05) між вагітними із середньо-високим та низьким рівнями ситуативної тривожності не встановлено. Однак на деякі взаємовпливи може вказувати кореляційний зв'язок між рівнем особистісної тривожності та вмістом адренокортикотропного гормону як в основній (r=+0,381, p&lt;0,05), так і в групі порівняння (r=+0,603, p&gt;0,05). Під час аналізу концентрації кортизолу та дегідроепіандростерона сульфату встановлено статистично достовірне її переважання у тривожних вагітних порівняно з вагітними, які мають низький рівень ситуативної тривожності. На взаємозв'язок між рівнем ситуативної тривожності та концентрацією кортизолу вказує позитивна кореляція (r=+0,704, p&lt;0,05). Підтвердженням стресопротективної дії дегідроепіандростерона сульфату відносно кортизолу може бути відсутність статистично достовірної (p&gt; 0,05) різниці щодо їх співвідношення в групах дослідження, а також наявність між ними позитивної кореляції як в основній (r=+0,256, p&lt;0,05), так і в групі порівняння (r=+0,516, p&lt;0,05).Висновки. Проведене cAbVMLEx8hiwJtдослідження свідчить про відсутність статистично достовірної (p&gt;0,05) різниці за концентрацією адренокортикотропного гормону, 17-α-ОН-прогестерону, андростендіону та вільного тестостерону з урахуванням рівня тривожності. Однак зростання рівня тривожності у вагітних супроводжується статистично достовірним підвищенням (p&lt;0,05) концентрації кортизолу, що є проявом емоційної реакції на стресову ситуацію, а також збільшенням вмісту дегідроепіандростерона сульфату, який має антиглюкокортикоїдні властивості

Стан процесів пероксидації у вагітних із cоматоформною дисфункцією вегетативної нервової системи

Extragenital pathology of pregnant women continues to be one of the main reasons of the serious complications of gestation which promotes increase of maternal and prenatal disease incidence.  In accordance with International Classification of Diseases-10 neurocirculatory dystonia (NCD) refers to the section “Somatoform vegetative dysfunction of heart and cardiovascular system”. Today a relationship between peroxidation intensity and severity level of the disease is proved and important role of the emotional stress in the development of NCD is determined.Object of the work – to estimate oxidative modification of proteins and antioxidative system of protection of the pregnant women with neurocirculatory dystonia.Group of examined persons and methods of investigations The main group consisted of 43 pregnant women with somatoform dysfunction of vegetative nervous system (SDVNS) and 32 somatically healthy pregnant women who were improving their health and getting rehabilitation in a special department for pregnant women in sanatorium “Velikiy Lug”. Level of trait anxiety (TA) and state anxiety (SA) was objectified by means of technique of Ch. D. Spielberg which had been adapted by Yu. L. Hanin. Investigations of markers of oxidative modification of proteins (OMP) were estimated in the blood serum with spectrophotometric method when length of the wave was 270nm (aliphatic aldehyde dinitrophenylhydrazones –APH) and 363 nm (carbonyl dinitrophenylhydrazones – CPH). State of antioxidative system of protection was determined in accord with level of activity of superoxide dismutase (SOD).Results of investigations and their discussion Investigation of parameters  of oxidative modification of proteins in groups under research permits to determine the highest content of spontaneous APH definitely, that the pregnant women with SDVNS have in comparison with women of control group (p&lt;0.05). During estimation of metal-catalyzed oxidation of proteins the highest level of both APH and CPH that women with SDVNS have in comparison with the correspondent index of the control group (p&lt;0.01) was determined. During estimation of antioxidative system of protection the highest level of SOD of 9.39±0.6 c.u./mg/protein/min, that the pregnant women of the control group have, comparing to the correspondent index of 6.07±0.5 c.u./mg/protein/min., that the pregnant women of the main group have, was definitely determined (p&lt;0.1).Conclusions1. On the basis of the investigation carried out high percentage of the pregnant women with medium and high levels of the trait and state anxiety both among women with somatoform dysfunction of vegetative nervous system and somatically healthy pregnant women was determined.2. Connection between markers of spontaneous and metal-catalyzed OMP and trait anxiety both in the main group (r=+0.7 and r=+0.6 correspondently) and in the control group (r=+0.5 and r=+0.6 correspondently) was determined.3. Investigations of parameters of oxidative modification of proteins permitted to determine definitely the highest level of spontaneous OMP (APH) and absence of evident difference between content of spontaneous OMP (CPH) in case of the pregnant women with SDVNS comparing to women of the control group.4.  Determined evident highest level of stimulated OMP both as APH and CPH, that the pregnant women with SDVNS have, in comparison with the correspondent index of the control group (p&lt;0.01) shows significant changes in regulation of oxidative-antioxidative homeostasis associated with the disorder of antioxidative protection.5. Enhancement of oxidative processes in case of lack of antioxidative protection system leads to development of oxidative stress and is one of the mechanisms of complicated course of gestation of the pregnant women with SDVNS. Исследовали маркеры окислительной модификации белков у 75 беременных, определили связь между показателями окислительной модификации белков и личностной тревожностью. Установлен достоверно более высокий уровень стимулированной окислительной модификации белков у беременных с соматоформной вегетативной дисфункцией по сравнению с соответствующим показателем группы контроля, что свидетельствует о значительных сдвигах в регуляции окислительно-антиоксидантного гомеостаза и на фоне срыва антиоксидантной защиты приводит к развитию оксидантного стресса.Дослідили маркери окислювальної модифікації білків у 75 вагітних, визначили зв’язок між показниками окислювальної модифікації білків і особистісною тривожністю. Встановили достовірно вищий рівень стимульованої окислювальної модифікації білків у вагітних із соматоформною вегетативною дисфункцією в порівнянні з відповідним показником групи контролю, що свідчить про значні зрушення в регуляції окислювально-антиоксидантного гомеостазу та на тлі зриву антиоксидантного захисту призводить до розвитку оксидантного стресу