Хірургічні проблеми вторинного і третинного гіперпаратиреозу в діалізних пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю

The aim of the work: to improve the results of surgical treatment of secondary and tertiary hyperparathyroidism in patients with chronic renal failure in treatment of chronic hemodialysis. Materials and Methods. The study was conducted on the basis of examination of medical records and 89 patients treated at the Department of Nephrology, City Clinical Hospital No. 2, Kryvyi Rih for 2014–2018. All patients were treated CKI using dialysis methods. Among the patients of group 1 66 (74.2 %) patients were on hemodialysis (HD), the group 2 – 23 (25.8 %) on peritonal dialysis (PD). In both groups, men predominated by sex: 49 (55.1 %) and 40 (44.9 %), respectively. The mean age of patients in group 1 with PD was (35±6.4) years, group 2 – with PD – (43±12.4). The mean dialysis period in group 1 was (9.6±2.3) years, in group 2 – (5.4±3.7). Results and Discussion. Among the main criteria for the surgical treatment of hypeparathyroidism in dialysis patients, clinical, laboratory, and instrumental indicators were identified.Цель работы: определение распространенности гиперпаратиреоза у пациентов с хронической почечной недостаточностью (ХПН), проходивших лечение с использованием диализных технологий и анализ результатов его хирургического лечения. Материалы и методы.  Исследование проведено на основе изучения медицинской документациии 89 пациентов, которые лечились в отделение нефрологии городской клинической больницы № 2 города Кривого Рога за 2014–2018 гг. Все пациенты проходили лечение ХПН с применением диализных методов. Среди пациентов первой группы 66 (74,2 %) больных были на гемодиализе (ГД), второй – 23 (25,8 %) на перитонеальном диализе (ПД). В обеих группах преобладали мужчины: соответственно 49 (55,1 %) и 40 (44,9 %) – женщины.  Средний возраст пациентов первой группы по ГД составлял (35 ± 6,4) года, второй с ПД – 43 ± 12,4. Средний срок диализа в первой группе составлял (9,6 ± 2,3) года, во второй – 5,4 ± 3,7. Результаты исследований и их обсуждение. Среди основных критериев для хирургического лечения гиперпаратиреоза диализных пациентов определены клинические, лабораторные и инструментальные показатели.Мета роботи: визначення поширенності гіперпаратиреозу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (ХНН), які проходили лікування з використанням діалізних технологій та аналіз результатів його хірургічного лікування. Матеріали і методи. Дослідження проведено на основі вивчення медичної документаціїї 89 пацієнтів, які лікувалися у відділенні нефрології міської клінічної лікарні № 2 міста Кривого Рогу за 2014–2018 рр. Всі пацієнти проходили лікування ХНН із застосуванням діалізних методів. Серед пацієнтів першої групи 66 (74,2%) хворих були на гемодіалізі (ГД), другої – 23 (25,8 %) на перитоніальному діалізі (ПД). За статтю в обох групах переважали чоловіки: відповідно 49 (55,1 %) та 40 (44,9 %) – жінки. Середній вік пацієнтів першої групи з ГД складав (35±6,4) року, другої з ПД – 43±12,4. Середній термін діалізу у першій групі складав (9,6±2,3) року, у другій – 5,4±3,7. Результати досліджень та їх обговорення. Серед основних критеріїв до хірургічного лікування гіперпаратиреозу у діалізних пацієнтів визначено клінічні, лабораторні та інструментальні показники

Проблеми пізньої діагностики первинного гіперпаратиреозу

The aim of the work: to study the timeliness and quality of diagnosis of primary hyperparathyroidism (PHPT) in the region, to identify deficiencies and to develop measures to improve the diagnostic algorithm.Materials and Methods. A retrospective analysis of the medical records of 64 patients operated on the basis of the Kryvyi Rih Clinical Hospital on PHPT was conducted. The anamnesis and clinical manifestations of the disease, results of additional examinations (ultrasound, laboratory blood and urine tests, X-ray data of the bone carcass), results of surgical treatment were analyzed.Results and Discussion. The paper presents a retrospective analysis of diagnostic efficacy in 64 patients operated for primary hyperparathyroidism (PHPT). Malosymptomatic or asymptomatic forms of PHPT were detected in 32.9 % of patients with thyroid gland pathology (thyroid gland). In 43 (67.1 %) patients with visceropathic clinical manifestations of PHPT, its presence was established with additional targeted screening, which was more often conducted in the hospital departments of a clinical hospital during their hospitalization due to complications of the disease. Surgical treatment of PHPT in most cases is performed in manifested its forms, when the formation of invalidating complications. The most frequent manifestations of PHPT are mixed forms with the predominance of bone marrow and kidney lesions. The clinical cases of patients with a delayed diagnosis of manifested forms of PHPT are presented. It is noted that the reason for this provision is the low level of primary link doctors’ knowledge and adjacent specialties in the questions of PHPT diagnostics.Цель работы: изучить своевременность и качество диагностики первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ) в регионе, определить недостатки и разработать меры улучшения диагностического алгоритма.Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ медицинской документации 64 пациентов, перенесших операцию на базе клинической больницы Кривого Рога по поводу ПГПТ. Проанализированы анамнез и клинические проявления заболевания, результаты дополнительных обследований (УЗИ, лабораторные исследования крови и мочи, рентгенологические данные костного каркаса), результаты хирургического лечения.Результаты исследований и их обсуждение. В работе представлен ретроспективный анализ эффективности диагностики у 64 пациентов оперированных по поводу первичного гиперпаратиреоза. У 32,9 % пациентов с патологией щитовидной железы (ЩЖ) выявлено малосимптомные или бессимптомные формы ПГПТ. У 67,1 % пациентов с висцеропатическими клиническими проявлениями ПГПТ его наличие установлено при дополнительном целенаправленном обследовании, которое чаще проводилось в стационарных отделениях клинической больницы при их госпитализации по поводу осложнений заболевания. Хирургическое лечение ПГПТ в большинстве случаев выполняется при манифестных его формах, когда формируются инвалидизирующие осложнения. Наиболее частыми манифестными проявлениями ПГПТ являются смешанные формы с преобладанием поражений костного каркаса и почек. Приведены клинические случаи пациентов с запоздалой диагностикой манифестных форм ПГПТ. Отмечено, что причиной такого положения является низкий уровень осведомленности врачей первичного звена и смежных специальностей в вопросах диагностики ПГПТ.Мета роботи: вивчити своєчасність і якість діагностики первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) у регіоні, визначити недоліки та розробити заходи покращення діагностичного алгоритму.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 64 пацієнтів, прооперованих на базі клінічної лікарні Кривого Рогу з приводу ПГПТ. Проаналізовано анамнез та клінічні прояви захворювання, результати додаткових обстежень (УЗД, лабораторні дослідження крові і сечі, рентгенологічні данні кісткового каркасу), результати хірургічного лікування.Результати досліджень та їх обговорення. У роботі представлено ретроспективний аналіз ефективності діагностики у 64 пацієнтів оперованих з приводу первинного гіперпаратиреозу. У 32,9 % пацієнтів із патологією щитоподібної залози (ЩЗ) виявлено малосимптомні або безсимптомні форми ПГПТ. У 43 (67,1 %) пацієнтів із вісцеропатичними клінічними проявами ПГПТ його наявність встановлено при додатковому цілеспрямованому обстеженні, яке частіше проводилось у стаціонарних відділеннях клінічної лікарні при їх госпіталізації з приводу ускладнень захворювання. Хірургічне лікування ПГПТ у більшості випадків виконують при його маніфестних формах, коли формуються інвалідизуючі ускладнення. Найчастіше маніфестними проявами ПГПТ є змішані форми з перевагою уражень кісткового каркасу та нирок. Наведено клінічні випадки пацієнтів із запізнілою діагностикою маніфестних форм ПГПТ. Причиною такого стану є низький рівень обізнаності лікарів первинної ланки та суміжних спеціальностей в питаннях діагностики ПГПТ

Individual-active form of training of surgeons in their postgraduate education.

Training physicians at the courses not only should increase their general level of education in the specialty, but also provide opportunities for self-improvement through in-depth analysis of their practical activities and introduction of modern techniques and technologies into their own surgical practice. To implement this approach, we have improved the well-known methodology for conducting seminar sessions - the "round table". The main actors in individual seminars were the most experienced doctors. Each of them, if desired, chose the topic of the lesson, which best suited his specialization and work experience. The material was presented in the form of a presentation and consisted of the following main parts: introduction, theoretical and practical parts and conclusions. The most valuable was the practical part, in which the speaker presented his own results of diagnosis and treatment of the pathology that was being considered. Obligatory in this part of the presentation was the section "complications and mortality." The speaker analyzes the new methods of treatment he introduced personally, gives examples from his own practice and demonstrates data of laboratory, radiation, endoscopic diagnostics, photos and video materials. All doctors take part in the discussion. The teacher places the main accents and outlines the ways of further development of science in one or another direction. All 144 listeners who took part in this positively evaluated the innovation. At the same time, 106 (75%) of listeners defined positively the role of the teacher as a moderator of the educational process, and 119 (82,6%) indicated an increase in the motivational component. The fact of obtaining new knowledge and its practical importance was noted by 84 (58,3%) of the listeners. Comparative analysis of the traditional and proposed methods showed the advantage of the latter: 87,4% of positive responses to test assignments based on the proposed method of teaching, versus 71,3% for traditional ones. Thus, the improved “round table” method used has allowed to significantly improve the level of professional training of doctors and to increase the motivational component of lifelong learning

Individual-active form of training of surgeons in their postgraduate education.

Training physicians at the courses not only should increase their general level of education in the specialty, but also provide opportunities for self-improvement through in-depth analysis of their practical activities and introduction of modern techniques and technologies into their own surgical practice. To implement this approach, we have improved the well-known methodology for conducting seminar sessions - the "round table". The main actors in individual seminars were the most experienced doctors. Each of them, if desired, chose the topic of the lesson, which best suited his specialization and work experience. The material was presented in the form of a presentation and consisted of the following main parts: introduction, theoretical and practical parts and conclusions. The most valuable was the practical part, in which the speaker presented his own results of diagnosis and treatment of the pathology that was being considered. Obligatory in this part of the presentation was the section "complications and mortality." The speaker analyzes the new methods of treatment he introduced personally, gives examples from his own practice and demonstrates data of laboratory, radiation, endoscopic diagnostics, photos and video materials. All doctors take part in the discussion. The teacher places the main accents and outlines the ways of further development of science in one or another direction. All 144 listeners who took part in this positively evaluated the innovation. At the same time, 106 (75%) of listeners defined positively the role of the teacher as a moderator of the educational process, and 119 (82,6%) indicated an increase in the motivational component. The fact of obtaining new knowledge and its practical importance was noted by 84 (58,3%) of the listeners. Comparative analysis of the traditional and proposed methods showed the advantage of the latter: 87,4% of positive responses to test assignments based on the proposed method of teaching, versus 71,3% for traditional ones. Thus, the improved “round table” method used has allowed to significantly improve the level of professional training of doctors and to increase the motivational component of lifelong learning

Department of Surgery, Orthopedics and Traumatology of Faculty of Postgraduate Education SE «Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine»

Department of Surgery, Orthopedics and Traumatology of Faculty ofPostgraduate Education SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine

CYTOKINE-PRODUCING POTENTIAL OF BLOOD CELLS AND SERUM CYTOKINES IN PATIENTS WITH CHRONIC ATROPHIC GASTRITIS

Abstract. Cytokine-producing potential of peripheral blood cells was determined as a stimulation index with polyclonal activators (i.e., a cytokine production ratio of stimulated versus resting cells), as well as concentrations of cytokines were investigated in blood serum of patients with chronic atrophic gastritis. It was revealed that the stimulation indices concerning production of TNFα, IL-1β, IL-6, IL-8 and IL-10 by whole blood cells, along with serum concentrations of IL-8 and IL-18BP were increased in patients with epithelial dysplasia of stomach mucosa, as compared to patients without dysplasia. It was sahown, that the patients with higher polyclonal stimulation indices for IL-6 and IL-8 (resp., > 164 and > 38 arbitrary units) should be referred to a high-risk group for development of mucous epithelial dysplasia of stomach