Hypermethylation of TUSC5 genes in breast cancer tissue

Aim: Breast cancer (BC) is one of the most common forms of cancer amongst females. Early diagnosis, prognosis and therapy plays crucial role in the survival of patients with breast cancer. The study was aimed on identification of potential markers for early BC diagnostics by means of genome-wide comparative analysis of gene expression in cancer and normal tissue of breast. Methods: The analysis of gene expression in 15 invasive adenocarcinoma specimens and 15 normal breast tissue was conducted using the full-genome microarrays Sentrix HumanWD-6V3 BeadChip (Illumina). Methylation of TP53INK1 and TUSС5 promoters was interrogated by the combined bisulfite restriction analysis (COBRA). Results: Analysis of gene expression in the samples of breast adenocarcinoma revealed abnormal expression of more than 2,300 genes. While genes TFF1, S100P, ERBB2, TOP2A, CDF15, HOOK1, DNAJC12, CORO2A were up-regulated in cancer, decreased expression was found for genes TUSC5, SFRP1, PPPQR1B, NTRK4, TIMP4, BARD1, AKR1C2, TP53INK1 and others. Analysis of DNA methylation of TUSC5 by COBRA revealed higher levels of exon 1 methylation (11/12) in samples of breast cancer, whereas the gene was essentially unmethylated in matched normal appearing tissue of breast (2/12). TP53INK1 gene was methylated neither in cancer nor in normalcy. Conclusion: A total of 149 genes exhibited the highest difference in expression in cancer versus normal appearing tissue of breast. Most prominent down-regulated candidates, TUSC5 and TP53INK1, were reported for the first time in breast cancer and may be considered as potential markers of the disease. Aberrant DNA hypermethylation of TUSC5 suggests epigenetic mechanism of cancer associated down-regulation

Hypermethylation of TUSC5 genes in breast cancer tissue.

Breast cancer (BC) is one of the most common forms of cancer amongst females. Early diagnosis, prognosis and therapy plays crucial role in the survival of patients with breast cancer. The study was aimed on identification of potential markers for early BC diagnostics by means of genome-wide comparative analysis of gene expression in cancer and normal tissue of breast. The analysis of gene expression in 15 invasive adenocarcinoma specimens and 15 normal breast tissue was conducted using the full-genome microarrays Sentrix HumanWD-6V3 BeadChip (Illumina). Methylation of TP53INK1 and TUSС5 promoters was interrogated by the combined bisulfite restriction analysis (COBRA). Results: Analysis of gene expression in the samples of breast adenocarcinoma revealed abnormal expression of more than 2,300 genes. While genes TFF1, S100P, ERBB2, TOP2A, CDF15, HOOK1, DNAJC12, CORO2A were up-regulated in cancer, decreased expression was found for genes TUSC5, SFRP1, PPPQR1B, NTRK4, TIMP4, BARD1, AKR1C2, TP53INK1 and others. Analysis of DNA methylation of TUSC5 by COBRA revealed higher levels of exon 1 methylation (11/12) in samples of breast cancer, whereas the gene was essentially unmethylated in matched normal appearing tissue of breast (2/12). TP53INK1 gene was methylated neither in cancer nor in normalcy. Conclusion: A total of 149 genes exhibited the highest difference in expression in cancer versus normal appearing tissue of breast. Most prominent down-regulated candidates, TUSC5 and TP53INK1, were reported for the first time in breast cancer and may be considered as potential markers of the disease. Aberrant DNA hypermethylation of TUSC5 suggests epigenetic mechanism of cancer associated down-regulation. Key Words: differentially expressed genes, DNA methylation, breast cancer

Применение сетчатых аллотрансплантатов в гинекологии: за и против

Currently there is no final decision concerning place of mesh in gynecological surgery. Like any surgical technique it has specific advantages and drawbacks. More realistic indications for adoption of this kind of techniques are only being formed. Only future will reveal the real value of meshes application in urogynecological surgery.Авторы попытались обобщить собственный опыт и имеющиеся данные исследований по использованию сетчатых ллотрансплантатов в хирургической гинекологии. Полученные результаты мета-анализа данных исследований не отвечают на вопрос, какой вариант оперативных вмешательств лучше — с использованием аллотрансплантатов или без них. Применение полимерных сеток уменьшает частоту рецидивов, однако связано с появлением более серьезных сложнений, для устранения которых зачастую требуется выполнение более инвазивных хирургических вмешательств, чем операции по их установке. В настоящее время недостаточно отдаленных результатов наблюдения за больными, перенесшими оперативное лечение с использованием сетчатых аллотрансплантатов

ПЕРЕДНЄ РОЗТАШУВАННЯ ПЛАЦЕНТИ В КОНТЕКСТІ ЧИННИКА ПРЕЕКЛАМПСІЇ

The aim of the study – to determine the frequency of preeclampsia in pregnant females with anterior location of the placenta and to determine the prognostic significance when combined with a marker of acute renal damage – cystatin C level. Materials and Methods. In 2018–2020, a prospective cohort study that enrolled 91 pregnant women at their second trimester of gestation was conducted at Maternity Clinic and Obstetric Hospital of Maternity Hospital No. 2, Odesa. The group with the anterior location of the placenta consisted of 47 (51.65 %) pregnant women and 44 (48.35 %) had the posterior location of the placenta. Assessment of serum cystatin C was performed in women without clinical manifestations of PE at the second or third trimester of gestation (18–36 weeks), the average term was (32.22±0.41) weeks of pregnancy (p=0.011). Results and Discussion. 28.57 % of pregnant women were subsequently diagnosed with preeclampsia (PE), of whom 19 (20.88 %) had anterior and 7 (7.69 %) posterior placenta location. Body mass index (BMI) before pregnancy, age, and height: no statistically significant difference observed between groups (p> 0.05). Analysis of maternal factors of PE in relation to the anterior location of the placenta: odds ratio (OR) higher than 1.0 was noted for combination with obesity (OR 2.38 (95 % CI 0.75–7.53)), the age over 35 years (OR 1.01 (95 % CI 0.41–2.49)) and history of PE during previous pregnancy (OR 1.38 (95 % CI 0.21–9.01)), but no statistical significance was observed (р˃0.05). When analyzing cystatin C values over 1.0 mmol/l relative to the anterior location of the placenta, the OR was 3.92 (95 % CI 1.45–10.57), sensitivity 84.09 %, specificity 42.55 %, accuracy 62.64 % were reported, p=0.011. When analyzing the frequency of preeclampsia in the anterior location of the placenta, the OR was 3.59 (95 % CI 1.32 - 9.71), sensitivity 84.09 %, specificity 40.43 %, accuracy 61.54 % were reported with statistical significance p=0.019. Conclusions. The risk of preeclampsia in patients with the anterior location of the placenta increases by 3.59 times with a prognostic accuracy of 61.54 %. To increase the prognostic significance for the detection of preeclampsia in women with anterior location of the placenta, it is recommended to assess the serum level of cystatin C.Цель исследования – определить частоту развития преэклампсии (ПЭ) у беременных с передним расположением плаценты и определить прогностическую значимость в комплексе с маркером острого повреждения почек – цистатином С. Материалы и методы. На базе женской консультации и акушерского стационара КУ роддом № 2 г. Одессы в 2018–2020 гг. было проведено проспективное когортное исследование 91 беременных женщин во втором триместре гестации. Группу с передним расположением плаценты составили 47 (51,65 %) беременных женщин и 44 (48,35 %) – с расположением плаценты по задней стенке матки. Исследование сывороточного цистатина С проводили у женщин без клинических проявлений ПЭ во втором или третьем триместре гестации (18–36 недель), средний срок составил (32,22±0,41) недели беременности (р=0,011). Результаты исследования и их обсуждение. У 28,57 % беременных женщин в дальнейшем диагностировали преэклампсию (ПЭ), из них у 19 (20,88 %) переднее и у 7 (7,69 %) заднее плацентарное расположение. В базовых характеристиках индекса массы тела (ИМТ) до беременности, возраста и роста между группами женщин с передним расположением плаценты, в зависимости от наличия ПЭ, статистической достоверности не отмечено (р>0,05). При анализе материнских факторов развития ПЭ при переднем расположении плаценты отношение шансов (ОШ) более 1,0 отмечено при сочетании с ожирением (ОШ 2,38 (95 % CI 0,75–7,53)), возрастом беременной более 35 лет (ОШ 1,01 (95 % CI 0,41–2,49)) и ПЭ во время предыдущей беременности (ОШ 1,38 (95 % ДИ 0,21–9,01)) – статистической достоверности не отмечено (р˃0,05). При анализе показателей цистатина С более 1,0 ммоль/л при переднем расположении плаценты ОШ составило 3,92 (95 % CI 1,45–10,57), чувствительность 84,09 %, специфичность 42,55 %, точность 62,64 %, p=0,011. При анализе частоты развития преэклампсии при переднем расположении плаценты ОШ составило 3,59 (95 % CI 1,32–9,71), чувствительность 84,09 %, специфичность 40,43 %, точность 61,54 %, статистическая достоверность р=0,019. Выводы. Риск развития преэклампсии при переднем расположении плаценты увеличивается в 3,59 раза с прогностической точностью до 61,54 %. Для повышения прогностической значимости по выявлению преэклампсии у женщин с передним расположением плаценты целесообразным является определение показателей сывороточного цистатина С.Мета дослідження – визначити частоту розвитку прееклампсії (ПЕ) у вагітних із переднім розташуванням плаценти та зʼясувати прогностичну значимість у комплексі з маркером гострого пошкодження нирок – цистатином С. Матеріали та методи. На базі жіночої консультації та акушерського стаціонару КУ Пологовий будинок № 2 м. Одеси у 2018–2020 рр. було проведено проспективне когортне дослідження 91 вагітної жінки у другому триместрі гестації. Групу з переднім розташуванням плаценти склали 47 (51,65 %) вагітних жінок та 44 (48,35 %) – із розташуванням плаценти по задній стінці матки. Дослідження сироваткового цистатину С проводили у жінок без клінічних проявів ПЕ у другому або третьому триместрі гестації (18–36 тижнів), середній термін склав (32,22±0,41) тижня вагітності (р=0,011). Результати дослідження та їх обговорення. У 28,57 % вагітних жінок у подальшому діагностували прееклампсію (ПЕ), із них у 19 (20,88 %) переднє та у 7 (7,69 %) заднє плацентарне розташування. У базових характеристиках індексу маси тіла (ІМТ) до вагітності, віку та зросту між групами жінок із переднім розташуванням плаценти залежно від наявності ПЕ статистичної достовірності не відзначено (р>0,05). При аналізі материнських чинників розвитку ПЕ при передньому розташуванні плаценти відношення шансів (ВШ) більше 1,0 відзначено при поєднанні з ожирінням (ВШ 2,38 (95 % CI 0,75–7,53)), віком вагітної більше 35 років (ВШ 1,01 (95 % CI 0,41–2,49)) та з ПЕ під час попередньої вагітності (ВШ 1,38 (95 % ДI 0,21–9,01)), але статистичної достовірності не відзначено (р˃0,05). При аналізі показників цистатину С більше 1,0 ммоль/л щодо переднього розташування плаценти ВШ склало 3,92 (95 % CI 1,45–10,57), чутливість 84,09 %, специфічність 42,55 %, точність 62,64 %, p=0,011. При аналізі частоти розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти ВШ склало 3,59 (95 % CI 1,32–9,71), чутливість 84,09 %, специфічність 40,43 %, точність 61,54 % зі статистичною достовірністю р=0,019. Висновки. Ризик розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти збільшується у 3,59 раза із прогностичною точністю до 61,54 %. Для підвищення прогностичної значимості щодо виявлення прееклампсії у жінок із переднім розташуванням плаценти доцільним є визначення показників сироваткового цистатину С

A transgenic cell line with inducible transcription for studying (CGG)n repeat expansion mechanisms

There are more than 30 inherited human disorders connected with repeat expansion (myotonic dystrophy type I, Huntington’s disease, Fragile X syndrome). Fragile X syndrome is the most common reason for inherited intellectual disability in the human population. The ways of the expansion development remain unclear. An important feature of expanded repeats is the ability to form stable alternative DNA secondary structures. There are hypotheses about the nature of repeat instability. It is proposed that these DNA secondary structures can block various stages of DNA metabolism processes, such as replication, repair and recombination and it is considered as the source of repeat instability. However, none of the hypotheses is fully conf irmed or is the only valid one. Here, an experimental system for studying (CGG)n repeat expansion associated with transcription and TCR­-NER is proposed. It is noteworthy that the aberrations of transcription are a poorly studied mechanism of (CGG)n instability. However, the proposed systems take into account the contribution of other processes of DNA metabolism and, therefore, the developed systems are universal and applicable for various studies. Transgenic cell lines carrying a repeat of normal or premutant length under the control of an inducible promoter were established and a method for repeat instability quantif ication was developed. One type of the cell lines contains an exogenous repeat integrated into the genome by the Sleeping Beauty transposon; in another cell line, the vector is maintained as an episome due to the SV40 origin of replication. These experimental systems can serve for f inding the causes of instability and the development of therapeutic agents. In addition, a criterion was developed for the quantif ication of exogenous (CGG)n repeat instability in the transgenic cell lines’ genome

Challenges in QCD matter physics - The Compressed Baryonic Matter experiment at FAIR

Substantial experimental and theoretical efforts worldwide are devoted to explore the phase diagram of strongly interacting matter. At LHC and top RHIC energies, QCD matter is studied at very high temperatures and nearly vanishing net-baryon densities. There is evidence that a Quark-Gluon-Plasma (QGP) was created at experiments at RHIC and LHC. The transition from the QGP back to the hadron gas is found to be a smooth cross over. For larger net-baryon densities and lower temperatures, it is expected that the QCD phase diagram exhibits a rich structure, such as a first-order phase transition between hadronic and partonic matter which terminates in a critical point, or exotic phases like quarkyonic matter. The discovery of these landmarks would be a breakthrough in our understanding of the strong interaction and is therefore in the focus of various high-energy heavy-ion research programs. The Compressed Baryonic Matter (CBM) experiment at FAIR will play a unique role in the exploration of the QCD phase diagram in the region of high net-baryon densities, because it is designed to run at unprecedented interaction rates. High-rate operation is the key prerequisite for high-precision measurements of multi-differential observables and of rare diagnostic probes which are sensitive to the dense phase of the nuclear fireball. The goal of the CBM experiment at SIS100 (sqrt(s_NN) = 2.7 - 4.9 GeV) is to discover fundamental properties of QCD matter: the phase structure at large baryon-chemical potentials (mu_B > 500 MeV), effects of chiral symmetry, and the equation-of-state at high density as it is expected to occur in the core of neutron stars. In this article, we review the motivation for and the physics programme of CBM, including activities before the start of data taking in 2022, in the context of the worldwide efforts to explore high-density QCD matter.Comment: 15 pages, 11 figures. Published in European Physical Journal

Анализ заболеваемости инвазией Opisthorchis felineus и злокачественными новообразованиями гепатобилиарной системы в Российской Федерации

The purpose of this paper is to perform the pilot review of the official medical statistics on reported Opisthorchis felineus (O. felineus) infection and liver and intrahepatic bile duct cancer in Russian Federation, covering the period 2011–2013.Materials and methods. Statistical data collected from 81 regions of Russia, reflecting the incidence of opisthorchiasis over a period from the 1st of January 2011 to the 31st of December 2013 was analyzed. The analysis of official health statistics of malignant hepatic lesions and intrahepatic bile duct was conducted in 82 regions of Russia over the same period. The data was obtained from the annual reports of the Russian center of information technologies and epidemiological studies in the field of oncology.Results. The average annual incidence of O. felineus was 24,7 ± 9,0 cases per 100,000 population. The highest incidence was observed in Khanty-Mansiysk Autonomous Okrug, Yamalo-Nenets Autonomous Okrug, Tyumen Oblast, Tomsk Oblast, Omsk Oblast and Novosibirsk Oblast. We did not observe any significant change in O. felineus infection rates within last 20 years. However, we found that infection incidence had increased in some geographical units of Western Siberia. The incidence of liver and intrahepatic bile duct cancers was 4,8 ± 0,2 cases per 100,000 population; the highest rate was reported in Far East regions, Siberia and Volgograd Oblast. This study documents the importance of opisthorchiasis in certain endemic areas and presents the best available data on associations between O. felineus infection and liver/intrahepatic bile duct cancers in endemic areas of Russian Federation.Цель. Исследовать взаимосвязь заболеваемости инвазией Opisthorchis felineus (O. felineus) и злокачественными новообразованиями гепатобилиарной системы у населения Российской Федерации на основании анализа данных официальной медицинской отчетности за период 2011–2013 гг.Материал и методы. Проанализированы статистические данные 81 региона России, отражающие заболеваемость описторхозом за период с 1 января 2011 г. по 31 декабря 2013 г. Проведен анализ официальных медицинских статистических данных злокачественного поражения печени и внутрипеченочных желчных протоков в 82 регионах России за аналогичный период, полученный из годовых отчетов Российского центра информационных технологий и эпидемиологических исследований в области онкологии.Результаты. Заболеваемость инвазией O. felineus составила 24,7 ± 9,0 на 100 000 населения. К гиперэндемичным по описторхозу регионам (уровень заболеваемости > 100 на 100 000 населения) относятся Ханты-Мансийский автономный округ, Ямало-Ненецкий автономный округ, а также Тюменская, Томская, Омская и Новосибирская области (Западная Сибирь). Средний показатель заболеваемости инвазией O. felineus в динамике за последние 20 лет относительно стабилен, однако отмечается распространение инвазии на новые территории. Заболеваемость раком печени и внутрипеченочных желчных протоков составила 4,8 ± 0,2 случаев на 100 000 населения, при этом наиболее высокие показатели регистрируются на Дальнем Востоке, в Сибири и Волгоградской области. Получены пилотные данные о взаимосвязи заболеваемости инвазией O. felineus и онкологическими заболеваниями гепатобилиарной системы у населения эндемичных регионов Российской Федерации

EP530 Indocyanine green in surgical staging of early stage endometrial cancer: Conference Paper

Using ICG in surgical staging of early endometrial cancer may lead to more effective surgical procedures, better detection and removing of cancer cells, reduction of surgical time and postoperative woundrelated complications, improved SLN detection rates, avoid radioactivity

Переднее расположение плаценты в контексте фактора преэклампсии

The aim of the study – to determine the frequency of preeclampsia in pregnant females with anterior location of the placenta and to determine the prognostic significance when combined with a marker of acute renal damage – cystatin C level. Materials and Methods. In 2018–2020, a prospective cohort study that enrolled 91 pregnant women at their second trimester of gestation was conducted at Maternity Clinic and Obstetric Hospital of Maternity Hospital No. 2, Odesa. The group with the anterior location of the placenta consisted of 47 (51.65 %) pregnant women and 44 (48.35 %) had the posterior location of the placenta. Assessment of serum cystatin C was performed in women without clinical manifestations of PE at the second or third trimester of gestation (18–36 weeks), the average term was (32.22±0.41) weeks of pregnancy (p=0.011). Results and Discussion. 28.57 % of pregnant women were subsequently diagnosed with preeclampsia (PE), of whom 19 (20.88 %) had anterior and 7 (7.69 %) posterior placenta location. Body mass index (BMI) before pregnancy, age, and height: no statistically significant difference observed between groups (p> 0.05). Analysis of maternal factors of PE in relation to the anterior location of the placenta: odds ratio (OR) higher than 1.0 was noted for combination with obesity (OR 2.38 (95 % CI 0.75–7.53)), the age over 35 years (OR 1.01 (95 % CI 0.41–2.49)) and history of PE during previous pregnancy (OR 1.38 (95 % CI 0.21–9.01)), but no statistical significance was observed (р˃0.05). When analyzing cystatin C values over 1.0 mmol/l relative to the anterior location of the placenta, the OR was 3.92 (95 % CI 1.45–10.57), sensitivity 84.09 %, specificity 42.55 %, accuracy 62.64 % were reported, p=0.011. When analyzing the frequency of preeclampsia in the anterior location of the placenta, the OR was 3.59 (95 % CI 1.32 - 9.71), sensitivity 84.09 %, specificity 40.43 %, accuracy 61.54 % were reported with statistical significance p=0.019. Conclusions. The risk of preeclampsia in patients with the anterior location of the placenta increases by 3.59 times with a prognostic accuracy of 61.54 %. To increase the prognostic significance for the detection of preeclampsia in women with anterior location of the placenta, it is recommended to assess the serum level of cystatin C.Мета дослідження – визначити частоту розвитку прееклампсії (ПЕ) у вагітних із переднім розташуванням плаценти та зʼясовувати прогностичну значимість у комплексі з маркером гострого пошкодження нирок – цистатином С. Матеріали та методи. На базі жіночої консультації та акушерського стаціонару КУ Пологового будинку № 2, м. Одеса у 2018–2020 рр. було проведено проспективне когортне дослідження 91 вагітної жінки у другому триместрі гестації. Групу з переднім розташуванням плаценти склали 47 (51,65 %) вагітних жінок та 44 (48,35 %) – із розташуванням плаценти по задній стінці матки. Дослідження сироваткового цистатину С проводили у жінок без клінічних проявів ПЕ у другому або третьому триместрі гестації (18–36 тижнів), середній термін склав (32,22±0,41) тижня вагітності (р=0,011). Результати дослідження та їх обговорення. У 28,57 % вагітних жінок у подальшому діагностували прееклампсію (ПЕ), із них у 19 (20,88 %) переднє та у 7 (7,69 %) заднє плацентарне розташування. У базових характеристиках індексу маси тіла (ІМТ) до вагітності, віку та зросту між групами жінок із переднім розташуванням плаценти залежно від наявності ПЕ статистичної достовірності не відзначено (р>0,05). При аналізі материнських чинників розвитку ПЕ при передньому розташуванні плаценти відношення шансів (ВШ) більше 1,0 відзначено при поєднанні з ожирінням (ВШ 2,38 (95 % CI 0,75– 7,53)), віком вагітної більше 35 років (ВШ 1,01 (95 % CI 0,41–2,49)) та з ПЕ під час попередньої вагітності (ВШ 1,38 (95 % ДI 0,21–9,01)), але статистичної достовірності не відзначено (р˃0,05). При аналізі показників цистатину С більше 1,0 ммоль/л щодо переднього розташування плаценти ВШ склало 3,92 (95 % CI 1,45–10,57), чутливість 84,09 %, специфічність 42,55 %, точність 62,64 %, p=0,011. При аналізі частоти розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти ВШ склало 3,59 (95 % CI 1,32–9,71), чутливість 84,09 %, специфічність 40,43 %, точність 61,54 % зі статистичною достовірністю р=0,019. Висновки. Ризик розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти збільшується у 3,59 раза із прогностичною точністю до 61,54 %. Для підвищення прогностичної значимості щодо виявлення прееклампсії у жінок із переднім розташуванням плаценти доцільним є визначення показників сироваткового цистатину С.Цель исследования – определить частоту развития преэклампсии (ПЕ) у беременных с передним расположением плаценты и определить прогностическую значимость в комплексе с маркером острого повреждения почек – цистатином С. Материалы и методы. На базе женской консультации и акушерского стационара КУ роддома № 2, г. Одессы в 2018– 2020 гг. было проведено проспективное когортное исследование 91 беременных женщин во втором триместре гестации. Группу с передним расположением плаценты составили 47 (51,65 %) беременных женщин и 44 (48,35 %) – с расположением плаценты по задней стенке матки. Исследование сывороточного цистатина С проводили у женщин без клинических проявлений ПЭ во втором или третьем триместре гестации (18–36 недель), средний срок составил (32,22±0,41) недели беременности (р=0,011). Результаты исследования и их обсуждение. У 28,57 % беременных женщин в дальнейшем диагностировали преэклампсию (ПЭ), из них у 19 (20,88 %) переднее и у 7 (7,69 %) заднее плацентарное расположение. В базовых характеристиках индекса массы тела (ИМТ) до беременности, возраста и роста между группами женщин с передним расположением плаценты, в зависимости от наличия ПЭ, статистической достоверности не отмечено (р>0,05). При анализе материнских факторов развития ПЭ при переднем расположении плаценты отношение шансов (ОШ) более 1,0 отмечено при сочетании с ожирением (ОШ 2,38 (95 % CI 0,75–7,53)), возрастом беременной более 35 лет (ОШ 1,01 (95 % CI 0,41–2,49)) и ПЭ во время предыдущей беременности (ОШ 1,38 (95 % ДИ 0,21–9,01)) – статистической достоверности не отмечено (р˃0,05). При анализе показателей цистатина С более 1,0 ммоль/л при переднем расположении плаценты ОШ составило 3,92 (95 % CI 1,45–10,57), чувствительность 84,09 %, специфичность 42,55 %, точность 62,64 %, p=0,011. При анализе частоты развития преэклампсии при переднем расположении плаценты ОШ составило 3,59 (95 % CI 1,32–9,71), чувствительность 84,09 %, специфичность 40,43 %, точность 61,54 %, статистическая достоверность р=0,019. Выводы. Риск развития преэклампсии при переднем расположении плаценты увеличивается в 3,59 раза с прогностической точностью до 61,54 %. Для повышения прогностической значимости по выявлению преэклампсии у женщин с передним расположением плаценты целесообразным является определение показателей сывороточного цистатина С