Ефективність повітронагрівача теплоутилізаційної системи при різних теплофізичних параметрах і режимах роботи котла

We have examined, for the plate heater included in a heat recovery system of the boiler plant, the influence of its thermophysical parameters on the losses of exergetic power under different operational modes of the heating boiler. A procedure for the calculation of losses in a given heat recovery unit is based on an integrated approach that combines exergetic methods with the methods of thermodynamics of irreversible processes. A mathematical model includes a differential equation of the exergy balance and an equation of thermal conductivity for an air heater under boundary conditions of the third kind. The differential equation of exergy balance has been solved jointly with the equation of thermal conductivity. The result of solving them is the obtained estimation dependences for determining the losses of exergetic power associated with the processes of heat transfer.We have calculated losses of exergetic power in the examined heat recovery units at a change in the coefficient of thermal conductivity of the plate, in the heat transfer coefficient from flue gases and an operational mode of the boiler. The derived dependences on a thermal conductivity coefficient for the considered operating modes of the boiler have two distinct sections, along the first of which there is a relatively small increase in the losses of exergetic power while reducing the coefficient of thermal conductivity, along the second ‒ the loss of exergetic power in a heat recovery unit increase relatively sharply. For the considered sequence of regimes of the boiler a transition from its maximum heat output to the minimal one is accompanied by a decrease in the losses of exergetic power. A similar character is also demonstrated by the dependence on a thermal conductivity coefficient of the relative contribution of losses of exergetic power in the heat transfer processes to their totals in a heat recovery unit. In this case, there are minor differences in the relative contribution of these losses under different operational modes of the boiler. The heat transfer coefficient from the side of flue gases within a framework of a single operating mode of the boiler affects less significantly, compared to the thermal conductivity coefficient of the material of a heat exchange surface, the losses of exergetic power in the heat transfer processes. We have established regions of change in the thermal conductivity coefficient, as well as operational modes of the boiler, in the range of which the losses of exergetic power in a heat recovery unit are minimalДля пластинчатого воздухонагревателя, входящего в теплоутилизационную систему котельной установки, исследовано влияние его теплофизических параметров на потери эксергетической мощности при различных режимах работы отопительного котла. Методика расчета потерь в данном теплоутилизаторе основана на использовании комплексного подхода, сочетающего эксергетические методы с методами термодинамики необратимых процессов. Математическая модель включает дифференциальное уравнение баланса эксергии и уравнение теплопроводности для воздухонагревателя при граничных условиях третьего рода. Дифференциальное уравнение баланса эксергии решено совместно с уравнением теплопроводности. В результате решения получены расчетные зависимости для определения потерь эксергетической мощности, связанных с процессами теплопередачи.Рассчитаны потери эксергетической мощности в исследуемых теплоутилизаторах при изменении коэффициента теплопроводности пластины, коэффициента теплоотдачи со стороны дымовых газов и режима работы котла. Полученные зависимости от коэффициента теплопроводности для рассмотренных режимов работы котла имеют два четко выраженных участка, на первом из которых наблюдается относительно небольшое увеличение потерь эксергетической мощности при уменьшении коэффициента теплопроводности, на втором – потери эксергетической мощности в теплоутилизаторе сравнительно резко возрастают. Для рассмотренной последовательности режимов котла переход от его максимальной теплопроизводительности к минимальной сопровождается уменьшением потерь эксергетической мощности. Аналогичный характер имеет также зависимость от коэффициента теплопроводности относительного вклада потерь эксергетической мощности в процессах теплопередачи в их суммарные значения в теплоутилизаторе. При этом наблюдаются незначительные отличия относительного вклада данных потерь при различных режимах работы котла. Коэффициент теплоотдачи со стороны дымовых газов в рамках одного режима работы котла менее существенно, чем коэффициент теплопроводности материала теплообменной поверхности, влияет на потери эксергетической мощности в процессах теплопередачи. Установлены области изменения коэффициента теплопроводности и режимы работы котла, в пределах которых потери эксергетической мощности в теплоутилизаторе минимальныДля пластинчастого повітронагрівача, що входить в теплоутилізаційну систему котельної установки, досліджено вплив його теплофізичних параметрів на втрату ексергетичної потужності при різних режимах роботи опалювального котла. Методика розрахунку втрат у даному повітронагрівачі ґрунтується на використанні комплексного підходу, який поєднує ексергетичні методи з методами термодинаміки незворотних процесів. Математична модель включає диференційне рівняння балансу ексергії та рівняння теплопровідності для повітронагрівача при граничних умовах третього роду. Диференційне рівняння балансу ексергії розв’язано сумісно з рівнянням теплопровідності. В результаті розв’язання отримано розрахункові залежності для визначення втрат ексергетичної потужності, пов’язаних з процесами теплопередачі.Розраховано втрати ексергетичної потужності в досліджуваних теплоутилізаторах при зміні коефіцієнта теплопровідності пластини, коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів і режиму роботи котла. Отримані залежності від коефіцієнта теплопровідності для розглянутих режимів роботи котла мають дві чітко виражені ділянки, на першій з яких спостерігається відносно невелике збільшення втрат ексергетичної потужності при зменшенні коефіцієнта теплопровідності, на другій - втрати ексергетичної потужності в теплоутилізаторі порівняно різко зростають. Для дослідженої послідовності режимів котла перехід від його максимальної теплопродуктивності до мінімальної супроводжується зменшенням втрат ексергетичної потужності. Аналогічний характер має також залежність від коефіцієнта теплопровідності відносного вкладу втрат ексергетичної потужності в процесах теплопередачі в їх сумарні значення в теплоутилізаторі. При цьому мають місце незначні відмінності відносного вкладу даних втрат при різних режимах роботи котла. Коефіцієнт тепловіддачі з боку димових газів в межах одного режиму котла менш суттєво, ніж коефіцієнт теплопровідності матеріалу теплообмінної поверхні, впливає на втрати ексергетичної потужності в процесах теплопередачі. Встановлено області зміни коефіцієнта теплопровідності та режими роботи котла, за яких втрати ексергетичної потужності в теплоутилізаторі мінімальн

Виробництво електроенергії у світі та Україні: стан на сьогодні і розвиток в майбутньому

Виробництво електроенергії є ключовим фактором розвитку промисловості, сільського господарства, технологій і рівня життя. Також, розвинена і потужна енергетика з різними джерелами енергії дуже важлива для незалежності країни. В цілому, електрику може бути отримано з: 1) невідновлюваних джерел енергії, таких як вугілля; природний газ; нафту; і атомна енергія; і 2) поновлюваних джерел енергії, таких як гідроенергетика; біомаса; вітряна, геотермальна, і сонячна енергії; і енергія припливів і хвиль. Однак основними джерелами для виробництва електроенергії в світі є: 1) теплова енергія - переважно вугілля (~ 40%) і природний газ (~ 23%); 2) «потужні» гідроелектростанції (~ 17%); і 3) ядерна енергія (~ 11%). Для решти виробництва електроенергії використовується нафту (~ 4%) і поновлювані джерела, такі як біомаса, вітер, геотермальні і сонячні станції (~ 5%), які використовуються в окремих країнах. Крім того, джерела енергії, такі як вітер і сонце, і деякі інші (приливні і хвильові станції), є ненадійними постачальниками електроенергії через залежність від Матері-природи. І не можуть використовуватися окремо для промислового виробництва електроенергії. Ядерна енергетика в Україні є найважливішим джерелом виробництва електроенергії в країні. В даний час українські атомні електростанції (АЕС) виробляють близько 45,5% всієї електроенергії, за якими слідують теплові станції (~ 47,6%) (вугільні 38% і газові 9,6%), а інша частина - поновлювані джерела, в основному гідроелектростанції 5,9%. Атомна енергетика базується на чотирьох АЕС (15 реакторів з водою під тиском (PWR), включаючи найбільшу в Європі - Запорізьку АЕС із загальною встановленою потужністю близько 6 000 МВт). Два з цих 15 реакторів були побудовані і введені в експлуатацію в 70-і роки, десять в 80-е, один в 90-і роки і тільки два в 2004 році. Тому на основі аналізу світових енергетичних реакторів з точки зору їх максимальної річної експлуатації (в даний час найстаріші реактори віком в 47 років) було зроблено кілька прогнозів для майбутнього атомної енергетики в світі та в Україні. На жаль, всі ці прогнози досить песимістичні. Існує ймовірність того, що близько 2030-2040 рр. переважна більшість світових реакторів і українських реакторів будуть закриті, і, зокрема, Україна може залишитися без основного і життєво важливого джерела вироблення електроенергії

Ефективність повітронагрівача теплоутилізаційної системи при різних теплофізичних параметрах і режимах роботи котла

We have examined, for the plate heater included in a heat recovery system of the boiler plant, the influence of its thermophysical parameters on the losses of exergetic power under different operational modes of the heating boiler. A procedure for the calculation of losses in a given heat recovery unit is based on an integrated approach that combines exergetic methods with the methods of thermodynamics of irreversible processes. A mathematical model includes a differential equation of the exergy balance and an equation of thermal conductivity for an air heater under boundary conditions of the third kind. The differential equation of exergy balance has been solved jointly with the equation of thermal conductivity. The result of solving them is the obtained estimation dependences for determining the losses of exergetic power associated with the processes of heat transfer.We have calculated losses of exergetic power in the examined heat recovery units at a change in the coefficient of thermal conductivity of the plate, in the heat transfer coefficient from flue gases and an operational mode of the boiler. The derived dependences on a thermal conductivity coefficient for the considered operating modes of the boiler have two distinct sections, along the first of which there is a relatively small increase in the losses of exergetic power while reducing the coefficient of thermal conductivity, along the second ‒ the loss of exergetic power in a heat recovery unit increase relatively sharply. For the considered sequence of regimes of the boiler a transition from its maximum heat output to the minimal one is accompanied by a decrease in the losses of exergetic power. A similar character is also demonstrated by the dependence on a thermal conductivity coefficient of the relative contribution of losses of exergetic power in the heat transfer processes to their totals in a heat recovery unit. In this case, there are minor differences in the relative contribution of these losses under different operational modes of the boiler. The heat transfer coefficient from the side of flue gases within a framework of a single operating mode of the boiler affects less significantly, compared to the thermal conductivity coefficient of the material of a heat exchange surface, the losses of exergetic power in the heat transfer processes. We have established regions of change in the thermal conductivity coefficient, as well as operational modes of the boiler, in the range of which the losses of exergetic power in a heat recovery unit are minimalДля пластинчатого воздухонагревателя, входящего в теплоутилизационную систему котельной установки, исследовано влияние его теплофизических параметров на потери эксергетической мощности при различных режимах работы отопительного котла. Методика расчета потерь в данном теплоутилизаторе основана на использовании комплексного подхода, сочетающего эксергетические методы с методами термодинамики необратимых процессов. Математическая модель включает дифференциальное уравнение баланса эксергии и уравнение теплопроводности для воздухонагревателя при граничных условиях третьего рода. Дифференциальное уравнение баланса эксергии решено совместно с уравнением теплопроводности. В результате решения получены расчетные зависимости для определения потерь эксергетической мощности, связанных с процессами теплопередачи.Рассчитаны потери эксергетической мощности в исследуемых теплоутилизаторах при изменении коэффициента теплопроводности пластины, коэффициента теплоотдачи со стороны дымовых газов и режима работы котла. Полученные зависимости от коэффициента теплопроводности для рассмотренных режимов работы котла имеют два четко выраженных участка, на первом из которых наблюдается относительно небольшое увеличение потерь эксергетической мощности при уменьшении коэффициента теплопроводности, на втором – потери эксергетической мощности в теплоутилизаторе сравнительно резко возрастают. Для рассмотренной последовательности режимов котла переход от его максимальной теплопроизводительности к минимальной сопровождается уменьшением потерь эксергетической мощности. Аналогичный характер имеет также зависимость от коэффициента теплопроводности относительного вклада потерь эксергетической мощности в процессах теплопередачи в их суммарные значения в теплоутилизаторе. При этом наблюдаются незначительные отличия относительного вклада данных потерь при различных режимах работы котла. Коэффициент теплоотдачи со стороны дымовых газов в рамках одного режима работы котла менее существенно, чем коэффициент теплопроводности материала теплообменной поверхности, влияет на потери эксергетической мощности в процессах теплопередачи. Установлены области изменения коэффициента теплопроводности и режимы работы котла, в пределах которых потери эксергетической мощности в теплоутилизаторе минимальныДля пластинчастого повітронагрівача, що входить в теплоутилізаційну систему котельної установки, досліджено вплив його теплофізичних параметрів на втрату ексергетичної потужності при різних режимах роботи опалювального котла. Методика розрахунку втрат у даному повітронагрівачі ґрунтується на використанні комплексного підходу, який поєднує ексергетичні методи з методами термодинаміки незворотних процесів. Математична модель включає диференційне рівняння балансу ексергії та рівняння теплопровідності для повітронагрівача при граничних умовах третього роду. Диференційне рівняння балансу ексергії розв’язано сумісно з рівнянням теплопровідності. В результаті розв’язання отримано розрахункові залежності для визначення втрат ексергетичної потужності, пов’язаних з процесами теплопередачі.Розраховано втрати ексергетичної потужності в досліджуваних теплоутилізаторах при зміні коефіцієнта теплопровідності пластини, коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів і режиму роботи котла. Отримані залежності від коефіцієнта теплопровідності для розглянутих режимів роботи котла мають дві чітко виражені ділянки, на першій з яких спостерігається відносно невелике збільшення втрат ексергетичної потужності при зменшенні коефіцієнта теплопровідності, на другій - втрати ексергетичної потужності в теплоутилізаторі порівняно різко зростають. Для дослідженої послідовності режимів котла перехід від його максимальної теплопродуктивності до мінімальної супроводжується зменшенням втрат ексергетичної потужності. Аналогічний характер має також залежність від коефіцієнта теплопровідності відносного вкладу втрат ексергетичної потужності в процесах теплопередачі в їх сумарні значення в теплоутилізаторі. При цьому мають місце незначні відмінності відносного вкладу даних втрат при різних режимах роботи котла. Коефіцієнт тепловіддачі з боку димових газів в межах одного режиму котла менш суттєво, ніж коефіцієнт теплопровідності матеріалу теплообмінної поверхні, впливає на втрати ексергетичної потужності в процесах теплопередачі. Встановлено області зміни коефіцієнта теплопровідності та режими роботи котла, за яких втрати ексергетичної потужності в теплоутилізаторі мінімальн

Порівняльний аналіз ексергетичної ефективності методів захисту газовідвідних трактів котельних установок

This paper reports the results of studying the exergy effectiveness of thermal methods for anti-corrosion protection of the gas-draining tracts of boiler plants. These include the method of mixing heated air into flue gases, the method of passing part of the hot gases of the boiler through the bypass chimney, and a flue gas drying method. The research involved the devised comprehensive procedure based on an exergy approach. The dependences of exergy loss Elos and the heat- exergy criterion ε on the following parameters of thermal methods have been established: the amount of heated air N mixed into flue gases, the proportion of bypassed flue gases K, and the amount of dried flue gases R. A comparative analysis of the effectiveness of heat recovery systems when applying the methods considered has been performed. It has been established that for the method of mixing, Elos and ε at ambient temperature ten=10 °C demonstrate the lowest values, that is, the efficiency of the system, in this case, is the highest. The most effective, when implementing the bypass method, is the heat recovery system at ten=10 °C. Under the method of drying, at all values of the amount of dried flue gases, the loss of exergy is the lowest at ten=0 °C. As regards the heat- exergy criterion, at values R≤20 %, the lowest values of ε are observed at ten=10 °C. At R>20 %, the lowest values of ε are at ten=0 °C. Thus, the efficiency of the system when implementing the method of drying is the highest at ten=0 °C and at the amount of dried air of R>20 %. The study reported here would provide the necessary information for designing optimal heat recovery schemes. The development of this study is to establish the relationship between the exergy and environmental efficiency of thermal protection methods in order to further reduce toxic emissions.Приводятся результаты исследований эксергетической эффективности тепловых методов антикоррозионной защиты газоотводящих трактов котельных установок. Это метод подмешивания в дымовые газы нагретого воздуха, метод пропускания части горячих газов котла байпасным дымоходом и метод подсушивания дымовых газов. Иисследования выполнялись с применением разработанной комплексной методики на основе эксергетического подхода. Получены зависимости потерь эксергии Elos и тепло-эксергетического критерия ε от параметров тепловых методов: количества подмешиваемого в дымовые газы нагретого воздуха N, доли байпасированных дымовых газов K и количества подсушенных дымовых газов R. Выполнен сравнительный анализ эффективности теплоутилизационных систем с рассмотренными методами. Установлено, что для метода подмешивания Elos и ε при температуре окружающей среды ten=10 °С имеют наименьшие значения, то есть эффективность системы в этом случае самая высокая. Наибольшую эффективность при реализации метода байпасирования теплоутилизационная система имеет при ten=10 °С. Для метода подсушивания при всех значениях количества подсушенного воздуха потери эксергии наименьшие при ten=0 °С. Что касается тепло-эксергетического критерия, то для значений R≤20 % наименьшие значения ε наблюдаются при ten =10 °С. При R>20 % наименьшие значения ε имеют место при ten=0 °С. Таким образом, эффективность системы при реализации метода подсушивания самая высокая при ten=0 °С и количестве подсушенного воздуха R>20 %. Указанные исследования позволят получить необходимую информацию для проектирования оптимальных теплоутилизационных схем. Дальнейшее развитие данного исследования заключается в установлении взаимосвязи эксергетической и экологической эффективности тепловых методов защиты с целью дальнейшего снижения токсичных выбросовНаводяться результати досліджень ексергетичної ефективності теплових методів антикорозійного захисту газовідвідних трактів котельних установок. Це метод підмішування в димові гази нагрітого повітря, метод пропускання частини гарячих газів котла байпасним димоходом і метод підсушування димових газів. Дослідження виконувалися із застосуванням розробленої комплексної методики на основі ексергетичного підходу. Отримано залежності втрат ексергії Elos і тепло-ексергетичного критерія ε від параметрів теплових методів: кількості підмішуваного в димові гази нагрітого повітря N, частки байпасованих димових газів K і кількості підсушених димових газів R. Виконано порівняльний аналіз ефективності теплоутилізаційних систем з розглянутими методами. Встановлено, що для методу підмішування Elos і ε при температурі навколишнього середовища ten=10 °С мають найменші значення, тобто ефективність системи в цьому випадку найвища. Найбільшу ефективність при реалізації методу байпасування теплоутилізаційна система має при ten=10 °С. Для методу підсушування при всіх значеннях кількості підсушеного повітря втрати ексергії найменші при ten=0 °С. Що стосується тепло-ексергетичного критерія, то для значень R≤20 % найменші значення ε спостерігаються при ten=10 °С. При R>20 % найменші значення ε мають місце при ten=0 °С. Таким чином, ефективність системи при реалізації методу підсушування найвища при ten=0 °С і кількості підсушеного повітря R>20 %. Зазначені дослідження дозволять отримати необхідну інформацію для проектування оптимальних теплоутилізаційних схем. Подальший розвиток даного дослідження полягає у встановленні взаємозв'язку ексергетичної і екологічної ефективності теплових методів захисту з метою подальшого зниження токсичних викиді

Efficiency of the Air Heater in a Heat Recovery System at Different Thermophysical Parameters and Operational Modes of the Boiler

We have examined, for the plate heater included in a heat recovery system of the boiler plant, the influence of its thermophysical parameters on the losses of exergetic power under different operational modes of the heating boiler. A procedure for the calculation of losses in a given heat recovery unit is based on an integrated approach that combines exergetic methods with the methods of thermodynamics of irreversible processes. A mathematical model includes a differential equation of the exergy balance and an equation of thermal conductivity for an air heater under boundary conditions of the third kind. The differential equation of exergy balance has been solved jointly with the equation of thermal conductivity. The result of solving them is the obtained estimation dependences for determining the losses of exergetic power associated with the processes of heat transfer.We have calculated losses of exergetic power in the examined heat recovery units at a change in the coefficient of thermal conductivity of the plate, in the heat transfer coefficient from flue gases and an operational mode of the boiler. The derived dependences on a thermal conductivity coefficient for the considered operating modes of the boiler have two distinct sections, along the first of which there is a relatively small increase in the losses of exergetic power while reducing the coefficient of thermal conductivity, along the second ‒ the loss of exergetic power in a heat recovery unit increase relatively sharply. For the considered sequence of regimes of the boiler a transition from its maximum heat output to the minimal one is accompanied by a decrease in the losses of exergetic power. A similar character is also demonstrated by the dependence on a thermal conductivity coefficient of the relative contribution of losses of exergetic power in the heat transfer processes to their totals in a heat recovery unit. In this case, there are minor differences in the relative contribution of these losses under different operational modes of the boiler. The heat transfer coefficient from the side of flue gases within a framework of a single operating mode of the boiler affects less significantly, compared to the thermal conductivity coefficient of the material of a heat exchange surface, the losses of exergetic power in the heat transfer processes. We have established regions of change in the thermal conductivity coefficient, as well as operational modes of the boiler, in the range of which the losses of exergetic power in a heat recovery unit are minima

Energy-efficient use of infrared heaters in production rooms

When creating a microclimate in a production room, considerable attention is paid to the use of highly efficient, energy-saving and economical systems. Different aspects of the use of infrared heating systems in the heating of production rooms are investigated in Ukraine and around the world. This article deals with experimental studies on the determination of the temperature of irradiated surfaces and the density of radiation energy depending on the mode of operation, the power and height of the installed infrared heater

Establishing patterns in the effect of temperature regime when manufacturing nanocomposites on their heat-conducting properties

This paper reports the experimental study carried out to establish the dependence of the thermal conductivity of polypropylene-based nanocomposites filled with carbon nanotubes on the main parameter of the temperature regime of their manufacturing ‒ the level of overheating a polymer melt relative to its melting point. The study has been conducted for nanocomposites that were manufactured by applying a method based on the mixing of components in the polymer melt applying a special disk extruder. During the composite manufacturing process, the level of melt overheating varied from 10 to 75 K, with the mass share of filler ranging from 0.3 to 10.0 %. It is shown that increasing the overheating of a polymer melt causes an increase in the thermal conductivity of the composites. However, when the overheating has reached a certain value, its further growth does not increase the thermal conductivity of nanocomposites. Based on the established pattern, the rational level of this overheating has been determined. That resolves the tasks of manufacturing highly heat-conducting nanocomposites and implementing appropriate energy-saving technology. Data have been acquired on the effects of the impact of the amount of polymer melt overheating on the values of the first and second percolation thresholds for the examined nanocomposites. It is established that the value of the first percolation threshold is more sensitive to the specified amount of overheating. The dependences of the density of the examined composites on the level of polymer melt overheating have been derived. The correlation between a given dependence and the nature of a corresponding change in the thermal conductivity of the composites has been established. Applying the proposed highly heat-conducting nanocomposites is promising for micro and nanoelectronics, energy, etc

Reducing nitrogen oxide emissions in boilers at moistening of blowing air in heat recovery systems

Considered indicators of reducing harmful emissions into the environment by gas-fired water-heating and steam boilers of the municipal heat-power engineering, which are equipped with heat-recovery systems of boiler exhaust-gases. The results of studies on the relative decrease of emissions of nitrogen oxides and other harmful substances generated during fuel combustion in boilers when used for boilers complex heat-recovery plants for heating heat-network water and water for a chemical water-purification system of a boiler plant, as well as for heating and humidifying combustion air are presented. It is shown that the use of such complex heat-recovery systems, due to the useful heat of exhaust-gases from boilers, provides a reduction in fuel consumption and, consequently, the volumes of harmful emissions generated during its combustion, by 8–12%, depending on the mode of operation of boilers during the heating period. The efficiency of using combustion-air humidifying in these installations to decrease the level of formation of nitrogen oxides in the combustion area of boilers is considered. It is also shown that the use of these systems provides a decrease emissions of nitrogen oxides to the environment by up to 60% by reducing the combustion temperature in the combustion area at moisture introduction with the combustion air and, as a result, suppression of formation these oxides during fuel combustion in boilers. The substantiation of the accuracy of the obtained calculated values of the levels of relative decrease of emissions of nitrogen oxides with the moisture introduction into the boiler by comparing them with experimental data is given. Comparative of the results shows a good agreement between the calculated and experimental data

Environmental aspects of heat recovery systems of boiler plants

The results of studies on improving the environmental characteristics of boiler plants of municipal heat-power engineering in the application of technologies for the deep recovery of heat from exhaust-gases of gas-fired boilers are presented. The data on the reduction of environment by reducing the amount and temperature of harmful emissions resulting from fuel combustion are given. The data are given for boiler plants equipped with complex heat-recovery systems characterized by cooling the exhaust-gases below the dew point of the water vapor contained in them. It is shown that the decrease in emissions is due to a decrease in fuel consumption in boilers due to the beneficial use of the heat of exhaust-gases in these systems and the dissolution of nitrogen and carbon oxides in the condensate, formed in the heat-recovery equipments. The analysis of improving the environmental safety of boiler plants when used in heat-recovery technologies of corrosion protection systems for chimneys has been performed. Anticorrosion protection is provided by preventing condensate formation in the exhaust-gas ducts of boiler plants when using technologies for the deep recovery of exhaust-gas heat. To prevent condensate formation, the method of pre-drying cooled exhaust-gases in a heat exchanger-preheater installed after heat-recovery equipment is used. It is also shown that the use of complex heat-recovery systems provides in the boiler plant additional water in the form of condensate formed during condensation of moisture from exhaust-gases. Receipt of this condensate is another ecological effect of heat-recovery, which allows reducing the consumption of natural water resources for supply municipal heat networks