Визначання площі листкової поверхні в різних видів міскантусу розрахунковим методом

Purpose. To develop a technique for determining leaf area by measuring the length and width of a leaf and to determine empirically the conversion coefficients that will reflect the relationship between the leaf area and the product of its length and width for different varieties and hybrids of miscanthus.Methods. Field, laboratory, analytical and statistical.Results. A number of methods (cutting, calculation, using a millimetre paper or scanner) are known to determine the leaf area in plants; however they are adapted to specific plants and cannot be directly used to determine the leaf area of miscanthus plants. Leaf area of miscanthus plants can be determined by multiplying leaf length, leaf width (L and B) and the leaf shape index (k). Correlation between leaf area and linear dimensions of a leaf (L and B) was found (r = 0.918…0.975), graphs of regressions were obtained, based on which indices for different types of miscanthus leaf were calculated. Experimental verification and evaluation of the accuracy of determining the leaf area in miscanthus were carried out using different methods: scanning and the calculation method.Conclusions. Leaf surface of different varieties and hybrids of miscanthus can be determined by the calculation method, i.e. multiplying leaf length, leaf width [L (cm) and B (cm)] and the leaf shape index (k) as follows: S = k · L · B. The value of the leaf shape index for each variety or hybrid is individual and ranges from k = 0.476±0,029 (variety ‘Snow Queen’) to k = 0.724±0,017 (hybrid ‘Late’). This technique makes it possible to easily, quickly and accurate determine leaf area in miscanthus without destroying plants (average relative error is ± 4.1 %).Цель. Разработать методику определения площади листовой поверхности методом измерения длины и ширины листа и определить эмпирическим способом переводные коэффициенты, которые будут отражать соотношение между площадью листа и произведением его длины на ширину для различных сортов и гибридов мискантуса (Miscanthus).Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический.Результаты. Известно ряд методов (высечок, расчетный, с помощью миллиметровой бумаги или сканера) определение площади листовой поверхности растений, однако они адаптированы под конкретные растения и не могут непосредственно быть использованы для определения площади листовой поверхности растений мискантуса. Поэтому в статье отражены результаты исследования по определения площади листовой поверхности растений мискантуса через произведения длины и ширины листа (L и B) с учетом переводного коэффициента формы листа (k). Установлены корреляционные зависимости (r = 0,918…0,975) между площадью листовой поверхности и линейными размерами листа (L и B), построены графики регрессии, на базе которых рассчитаны переводные коэффициенты формы листа для различных видов мискантуса. Проведена экспериментальная проверка и оценка точности определения площади поверхности листьев мискантуса различными методами: сканирование и расчетный метод.Выводы. Площадь листовой поверхности различных сортов и гибридов мискантуса определяют расчетным методом, равной произведению длины, ширины листа и переводного коэффициента формы листа: S = k · L · B, где k - переводной коэффициент формы листа; L и B – длина и ширина листа, см. Значение переводного коэффициента формы листа для каждого сорта или гибрида индивидуальное и колеблется от k = 0,476±0,029 (сорт ‘Снігова королева’) в k = 0,724±0,017 (гибрид ‘Late’). Данная методика дает возможность без уничтожения растений мискантуса определять площадь их листьев достаточно легко, быстро и с высокой точностью (средняя относительная погрешность – ± 4,1%).Мета. Розробити методику визначання площі листкової поверхні методом вимірювання довжини і ширини листка та визначити емпіричним способом перевідні коефіцієнти, що будуть відображати співвідношення між площею листка та добутком його довжини на ширину для різних сортів та гібридів міскантусу (Miscanthus).Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний.Результати. Відомо ряд методів (висічок, розрахунковий, за допомогою міліметрового паперу або сканера) визначання площі листкової поверхні рослин, однак вони адаптовані під конкретні рослини і не можуть безпосередньо бути використані для визначання площі листкової поверхні рослин міскантусу. Тому в статті висвітлено результати дослідження з визначання площі листкової поверхні рослин міскантусу, як добутку довжини та ширини листка (L та B), а також перевідного коефіцієнта (k). Встановлено кореляційні залежності (r = 0,918…0,975) між площею листової поверхні та лінійними розмірами листка (L та B), побудовано графіки регресії, на основі яких розраховано перевідні коефіцієнти різних сортів та гібридів міскантусу. Проведено експериментальну перевірку і оцінку точності визначання площі поверхні листків міскантусу різними методами: сканування та розрахунковий метод.Висновки. Площу листкової поверхні різних сортів та гібридів міскантусу доцільно визначати розрахунковим методом як добуток довжини, ширини листка та перевідного коефіцієнта форми листка: S = k · L · B, де k – безрозмірний емпіричний коефіцієнт, що відображає співвідношення між площею листка та добутком його довжини на ширину; L та B – довжина та ширина листка, см. Значення перевідного коефіцієнта для кожного сорту чи гібрида індивідуальне і коливається від k = 0,476±0,029 (сорт ‘Снігова королева’) до k = 0,724±0,017 (гібрид ‘Late’). Ця методика дає змогу без знищення рослин міскантусу визначати площу їх листків досить легко, швидко та з високою точністю (середня відносна похибка становить ±4,1 %)

Пептидергічна регуляція ниркових функцій

The paper discusses the topical research problem of the mechanisms of a peptidergic regulation of the renal function, involving the natural peptide complex derived from the renal cortical substance (RCS). It has been demonstrated that the RCS manifests tissue specifity, the ability to affect the renal functional status – the processes of filtration, reabsorption and secretion under physiological conditions and under the modulation of secretion and reabsorption by physiologically active substances; the ability to affect biochemical reactions, hemocoagulation, DNA biosynthesis. The following interaction with cells of the immune system has been determined for RCS: the ability to modulate the activity of peripheral blood lymphocytes (mainly T-cells); to induce morphofunctional restructuring in the thymus; to restore the natural state of immunological tolerance in the organism of laboratory animals to a mixture of tissue antigens; to alter the surface expression of antigenic determinants of lymphocytes and mannose-containing membrane structures; to influence on the apoptosis of lymphocytes and thymocytes. The physiological activity of the RCS pertaining to the indices of the peripheral blood and liver functions has been evaluated. The effect of synthetic peptide-analogues of the RCS (PEKDLRK, PEKDSRK, PEKDDRL) has been synthesized and investigated. The obtained results confirm the existence of a local peptide regulation system in the kidneys which is implemented through the formation of low molecular weight peptide substances and affects physiological processes not only in the kidneys, but also in other organs and systems. A wide range of the physiological activity of the RCS and synthetic peptides created on its basis are indicative of the prospects of their further research in order to develop effective medications for renal pathology.Работа посвящена актуальной проблеме исследования механизмов пептидэргической регуляции функции почек при участии природного пептидного комплекса, полученного из коркового вещества почек (ПКП). Показано, что ПКП обладает тканеспецифичностью, способностью влиять на функциональное состояние почек – на процессы фильтрации, реабсорбции и секреции при физиологических условиях и при модуляции секреции и реабсорбции физиологически активными веществами; влиять на состояние биохимических реакций, гемокоагуляцию, биосинтез ДНК. Для ПКП определено взаимодействие с клетками иммунной системы - способность модулировать активность лимфоцитов периферической крови (преимущественно Т-клеток), вызывать морфофункциональную перестройку в тимусе, восстанавливать состояние природной иммунологической толерантности организма лабораторных животных к смеси тканевых антигенов, изменять экспрессию поверхностных антигенных детерминант лимфоцитов и маннозосодержащих мембранных структур, влиять на процессы апоптоза лимфоцитов и тимоцитов. Определено физиологическую активность ПКП относительно показателей периферической крови и печеночных функций. Синтезировано и исследовано влияние синтетических пептидов-аналогов ПКП – PEKDLRK, PEKDSRK, PEKDDRL. Результаты работы подтверждают существование в почках локальной системы пептидной регуляции, которая реализуется путем образования низкомолекулярных пептидных веществ и влияет на физиологические процессы не только в почках, но и в других органах и системах. Широкий спектр физиологической активности ПКП и синтетических пептидов, созданных на его основе, свидетельствуют о перспективности дальнейшего их исследования с целью разработки эффективных лекарственных средств при почечной патологии.Робота присвячена актуальній проблемі дослідження механізмів пептидергічної регуляції функції нирок за участю природного пептидного комплексу (ПКН), отриманого із кіркової речовини нирок. Показано, що ПКН володіє тканиноспецифічністю, здатністю впливати на функціональний стан нирок – на процеси фільтрації, реабсорбції та секреції за фізіологічних умов і при модуляції секреції та реабсорбції фізіологічно активними речовинами; впливати на стан біохімічних реакцій, гемокоагуляцію, біосинтез ДНК. Для ПКН визначено взаємодію з клітинами імунної системи – здатність модулювати активність лімфоцитів периферичної крові (переважно Т-клітин), викликати морфофункціональну перебудову в тимусі, відновлювати стан природної імунологічної толерантності організму лабораторних тварин до суміші тканинних антигенів, змінювати експресію поверхневих антигенних детермінант лімфоцитів та манозомісних мембранних структур, впливати на процеси апоптозу лімфоцитів та тимоцитів. Визначено фізіологічну активність ПКН стосовно показників периферичної крові та печінкових функцій. Синтезовано та досліджено вплив штучних пептидіваналогів ПКН – PEKDLRK, PEKDSRK, PEKDDRL. Результати роботи підтверджують існування в нирках локальної системи пептидної регуляції, яка реалізується шляхом утворення низькомолекулярних пептидних речовин та впливає на фізіологічні процеси не тільки в нирках, але й в інших органах та системах. Широкий спектр фізіологічної активності ПКН та синтетичних пептидів, створених на його основі, свідчить про перспективність подальшого їх дослідження з метою розробки ефективних лікарських засобів при нирковій патології

The correcting in fluence of the synthetic peptide - analogousto the natural kidneys peptide complexon the homeostasis of the rats by experimental autoimmune nephritis

The purpose of the present study was the three synthetic peptides and the comparison of the above mentioned with the natural kidneys peptide complex by experimental autoimmune nephritis. All the peptides studied had the therapeutic effect, but its degree was guite different. PEKDLRK peptide stimulated the lympfocytes blasttranstormation and the neutrophiles phagocytosis activity. PEKDSRK intensified not only the erythrocyte production but also the hemoglobin contents of the above mentioned, and also the peptide stimulated the lymphocyte blasttransformations and phagocytosis activity of the neutrophiles. PEKDDRL implified the lymphocyte production. We can conclude that principally there is a possibility of creating a synthetic peptide, action of which is analogous to the action of the natural kidneys peptide complexes, participating in the physiologic functions regulation

Peptidergic regulation of the renal functions

Робота присвячена актуальній проблемі дослідження механізмів пептидергічної регуляції функції нирок за участю природного пептидного комплексу (ПКН), отриманого із кіркової речовини нирок. Показано, що ПКН володіє тканиноспецифічністю, здатністю впливати на функціональний стан нирок – на процеси фільтрації, реабсорбції та секреції за фізіологічних умов і при модуляції секреції та реабсорбції фізіологічно активними речовинами; впливати на стан біохімічних реакцій, гемокоагуляцію, біосинтез ДНК. Для ПКН визначено взаємодію з клітинами імунної системи – здатність модулювати активність лімфоцитів периферичної крові (переважно Т-клітин), викликати морфофункціональну перебудову в тимусі, відновлювати стан природної імунологічної толерантності організму лабораторних тварин до суміші тканинних антигенів, змінювати експресію поверхневих антигенних детермінант лімфоцитів та манозомісних мембранних структур, впливати на процеси апоптозу лімфоцитів та тимоцитів. Визначено фізіологічну активність ПКН стосовно показників периферичної крові та печінкових функцій. Синтезовано та досліджено вплив штучних пептидів- аналогів ПКН – PEKDLRK, PEKDSRK, PEKDDRL. Результати роботи підтверджують існування в нирках локальної системи пептидної регуляції, яка реалізується шляхом утворення низькомолекулярних пептидних речовин та впливає на фізіологічні процеси не тільки в нирках, але й в інших органах та системах. Широкий спектр фізіологічної активності ПКН та синтетичних пептидів, створених на його основі, свідчить про перспективність подальшого їх дослідження з метою розробки ефективних лікарських засобів при нирковій патології; Работа посвящена актуальной проблеме исследования механизмов пептидэргической регуляции функции почек при участии природного пептидного комплекса, полученного из коркового вещества почек (ПКП). Показано, что ПКП обладает тканеспецифичностью, способностью влиять на функциональное состояние почек – на процессы фильтрации, реабсорбции и секреции при физиологических условиях и при модуляции секреции и реабсорбции физиологически активными веществами; влиять на состояние биохимических реакций, гемокоагуляцию, биосинтез ДНК. Для ПКП определено взаимодействие с клетками иммунной системы - способность модулировать активность лимфоцитов периферической крови (преимущественно Т-клеток), вызывать морфофункциональную перестройку в тимусе, восстанавливать состояние природной иммунологической толерантности организма лабораторных животных к смеси тканевых антигенов, изменять экспрессию поверхностных антигенных детерминант лимфоцитов и маннозосодержащих мембранных структур, влиять на процессы апоптоза лимфоцитов и тимоцитов. Определено физиологическую активность ПКП относительно показателей периферической крови и печеночных функций. Синтезировано и исследовано влияние синтетических пептидов-аналогов ПКП – PEKDLRK, PEKDSRK, PEKDDRL. Результаты работы подтверждают существование в почках локальной системы пептидной регуляции, которая реализуется путем образования низкомолекулярных пептидных веществ и влияет на физиологические процессы не только в почках, но и в других органах и системах. Широкий спектр физиологической активности ПКП и синтетических пептидов, созданных на его основе, свидетельствуют о перспективности дальнейшего их исследования с целью разработки эффективных лекарственных средств при почечной патологии; The paper discusses the topical research problem of the mechanisms of a peptidergic regulation of the renal function, involving the natural peptide complex derived from the renal cortical substance (RCS). It has been demonstrated that the RCS manifests tissue specifity, the ability to affect the renal functional status – the processes of filtration, reabsorption and secretion under physiological conditions and under the modulation of secretion and reabsorption by physiologically active substances; the ability to affect biochemical reactions, hemocoagulation, DNA biosynthesis. The following interaction with cells of the immune system has been determined for RCS: the ability to modulate the activity of peripheral blood lymphocytes (mainly T-cells); to induce morphofunctional restructuring in the thymus; to restore the natural state of immunological tolerance in the organism of laboratory animals to a mixture of tissue antigens; to alter the surface expression of antigenic determinants of lymphocytes and mannose-containing membrane structures; to influence on the apoptosis of lymphocytes and thymocytes. The physiological activity of the RCS pertaining to the indices of the peripheral blood and liver functions has been evaluated. The effect of synthetic peptide-analogues of the RCS (PEKDLRK, PEKDSRK, PEKDDRL) has been synthesized and investigated. The obtained results confirm the existence of a local peptide regulation system in the kidneys which is implemented through the formation of low molecular weight peptide substances and affects physiological processes not only in the kidneys, but also in other organs and systems. A wide range of the physiological activity of the RCS and synthetic peptides created on its basis are indicative of the prospects of their further research in order to develop effective medications for renal pathology