ОБГРУНТУВАННЯ ДОЗИ ДІУРЕТИКІВ У АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЕСЕНЦІЙНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ІІ-ІІІ СТАДІЇ

"Pressor natriuresis" coefficient in  ratio of daily urinary sodium excretion (ENadob) by means of  electrometric method using ionselective electrodes (SINO - 005) to average of median arterial pressure (MAPdob) a day  and character of circadian rhytm, by the method of daily monitoring of blood pressure (hardware «Solvaig») to optimize the dose of a diuretic in combined antihypertensive treatment was determened іn 65 patients with essential  hypertension (EH II-III stage and 26 control (normotensive) compared by age. It has been found that "volumedependent" version of the clinical course of the disease is determined among patients with EG II-III stage in half and 2/3, respectively. Determination of  KPN before and in the course of hypertension treatment will enable to  begin the optimal dosage of diuretics or correct combined therapy previously used in terms of CPN - 1,5-1,8. This controlled treatment will allow to use the minimum effective dose to avoid overdose of the drug and development of  comorbid side conditions  (diabetes, hyperuricemia, urate diathesis, drug tachycardia, hipokaliyemiya, arrhythmias, thrombocytopenia, etc.).У 65 больных с эссенциальной гипертензией (ЭГ) II-III стадии и 26 контрольных (нормотензивных) лиц, сопоставимых по возрасту, определяли коэффициент «прессорного натрийуреза» (КПН) по соотношению суточной экскреции натрия с мочой (ЕNaсут.) электрометрическим методом с использованием ионселективных электродов (SINO - 005) к среднему за сутки уровню  среднединамического артериального давления (СДДсут.) и характера циркадианного ритма АД, методом суточного мониторирования АД (аппаратный комплекс «Solvaig») с целью оптимизировать дозу диуретика в комбинированном антигипертензивном лечении. Выявлено, что среди больных ЭГ II-III стадии у половины и 2/3, соответственно, определяют «обьемзависимый» вариант клинического течения заболевания. Определение КПН до и в процессе АГ-лечения позволит начать оптимальную дозировку диуретиков или корректировать ранее использованную комбинированную терапию по уровню КПН - 1,5-1,8. Такое контролируемое лечение позволит использовать минимальную эффективную дозу, избежать передозировки и развития побочных коморбидных состояний (сахарный диабет, гиперурикемия, мочекислый диатез, медикаментозная тахикардия, гипокалийемия, аритмия, тромбоцитопения и др.).У 65 хворих на есенційну гіпертензію (ЕГ) ІІ-ІІІ стадії та 26 контрольних (нормотензивних) осіб, репрезентованих за віком, проводили визначення коефіцієнта «пресорного натрійуреза» (КПН) за співвідношенням добової екскреції натрію з сечею (ЕNaдоб), визначеної електрометричним способом із використанням іонселективних електродів (SINO – 005) до середнього за добу рівня середньодинамічного артеріального тиску (СДТдоб) та характеру циркадіанної структури,  визначеними методом добового моніторуваняя АТ (апаратний комплекс «Solvaig») з метою оптимізувати дозу діуретика у комбінованому антигіпертензивному лікуванні. Виявлено, що серед хворих на ЕГ ІІ-ІІІ стадії майже половини та 2/3, відповідно,  мають «об’ємзалежний» варіант клінічного перебігу захворювання. Визначення КПН до та у перебігу АГ-лікування дозволить розпочати оптимальне дозування діуретиків або корегувати раніше використану комбіновану терапію за рівнем КПН – 1,5-1,8. Таке контрольоване лікування дозволить використовувати мінімально ефективну дозу, уникнути передозування препарату та розвиток побічних коморбідних станів (цукровий діабет, гіперурикемія, сечокислий діатез, медикаментозна тахікардія, гіпокалійемія, аритмія, тромбоцитопенія та ін.)

Актуальні аспекти поєднання теорії і практики у викладанні дисципліни «клінічна лабораторна діагностика»

Objective: to improve the knowledge of students in laboratory diagnostics by developing practical skills when working with modern laboratory equipment.Material and methods. Introduction of the latest technological advances in the laboratory diagnostics applying automation and computerization of the diagnostic process to the formation and development of professional skills in laboratory technician students (bachelor’s degree program) of the contemporary general clinical, biochemical and immunochemical methods when working with the hematological analyzer Hb‑7021, analyzer of urine Citolab-Reeder, automatic biochemical analyzer ACCENT‑200, immunochemical analyzer Maglumi‑1000, analyzer of electrolytes Sino‑00, etc.Results. On purpose to improve the students’ practical skills, the simulation training has been introduced into the training process, which has certain advantages: the development of practical skills when working with modern laboratory equipment, the duration of the educational process, the number of repeated laboratory studies is not limited, the ability to work out practical skills and skills of varying complexity and their objective evaluation. The bank of hematology smears has been created, which allows students in practice to investigate the cellular composition of hematopoietic stem cells (to calculate the leukocyte formula of peripheral blood and bone marrow myelogram), to identify the structural features of the blood and bone marrow, including diseases associated with them, interpret the results of various hematology tests and microscopic examination of gynecological smears.                                         Conclusions. Conducting research in the multi-profile laboratory allows improving the quality and efficiency of the educational process, creates an opportunity for students to master the practical skills when operating the analyzers and to consolidate the methods of laboratory research. The combination of theory and practice with the use of interactive technologies contributes to creative search autonomy and the formation of students' motivation to study.Цель работы — улучшение знаний и умений студентов по лабораторной диагностике путем отработки практических навыков на современном лабораторном оборудовании.Материал и методы. Внедрение в учебный процесс новейших технологических достижений в лабораторной диагностике с применением автоматизации и компьютеризации диагностического процесса для формирования и развития у студентов лаборантов‑бакалавров профессионального владения современными общеклиническими, биохимическими и иммунохимическими методами на гематологическом анализаторе Hb — 7021, анализаторе мочи Citolab-Reeder, автоматическом биохимическом анализаторе ACCENT‑200, иммунохимическом анализаторе Maglumi‑1000, анализаторе электролитов Sino‑00 и др.                                 Результаты. С целью усовершенствования практических навыков студентов на кафедре внедрены в учебный процесс симуляционное обучение, которое имеет определенные преимущества: отработка практических навыков на современном лабораторном оборудовании и количество повторов лабораторных исследований не ограничено, возможность отработки практических навыков и умений различной сложности и их объективная оценка. Создан банк гематологических и гинекологических мазков, что позволяет студентам на практике исследовать клеточный состав кроветворных клеток (подсчитать лейкоцитарную формулу периферической крови и миелограмму костного мозга), выявить структурные особенности крови и костного мозга, в том числе и связанные с ними заболевания, проводить интерпретацию результатов различных гематологических тестов и микроскопическое исследование гинекологических мазков.                                       Выводы. Проведение исследований в многопрофильной лаборатории позволяет повысить качество и эффективность учебного процесса. Отработка практических навыков на автоматических анализаторах дает возможность студентам овладеть современными методами лабораторных исследований. Сочетание теории и практики с использованием интерактивных технологий способствует творчески поисковой самостоятельности и формированию мотивации студентов к обучению.Мета роботи — покращення знань та вмінь студентів із лабораторної діагностики шляхом відпрацювання практичних навичок на сучасному лабораторному обладнанні.Матеріал і методи. Впровадження в навчальний процес новітніх технологічних досягнень у лабораторній діагностиці із застосуванням автоматизації та комп'ютеризації діагностичного процесу для формування і розвитку у студентів лаборантів‑бакалаврів професійного володіння сучасними загальноклінічними, біохімічними та імунохімічними методами на гематологічному аналізаторі Hb — 7021, аналізаторі сечі Citolab-Reeder, автоматичному біохімічному аналізаторі ACCENT‑200, імунохімічному аналізаторі Maglumi‑1000, аналізаторі електролітів Sino‑00 та ін.Результати. З метою удосконалення практичних навичок студентів на кафедрі впроваджено в навчальний процес симуляційне навчання, яке має певні переваги: відпрацювання практичних навичок на сучасному лабораторному обладнанні та кількість повторних лабораторних досліджень не обмежена, можливість відпрацьовування практичних навичок та вмінь різної складності та їх об’єктивна оцінка. Створено банк гематологічних і гінекологічних мазків, що дає можливість студентам на практиці дослідити клітинний склад кровотворних клітин (підрахувати лейкоцитарну формулу периферичної крові та мієлограму кісткового мозку), виявити структурні особливості крові і кісткового мозку, у тому числі і пов'язані з ними захворювання, проводити інтерпретацію результатів різних гематологічних тестів та мікроскопічне дослідження гінекологічних мазків.Висновки. Проведення досліджень у багатопрофільній лабораторії дозволяє підвищити якість і ефективність навчального процесу. Відпрацювання практичних навичок на автоматичних аналізаторах дає можливість студентам опанувати сучасні методи лабораторних досліджень. Поєднання теорії і практики з використанням інтерактивних технологій сприяє творчо-пошукові й самостійності та формуванню мотивації студентів до навчання

Можливості ранньої діагностики гепаторенального синдрому у хворих на алкогольний цироз печінки

Introduction. Alcoholic liver cirrhosis (ALC) is often complicated with hepatorenal syndrome (HRS), which leads to the fatal consequences. However, the number of studies on the diagnostic value of complex HRS diagnosis is insufficient, so the study of diagnostic possibilities of renal dopplerography, combined with cystatine C level detection (CC), is extremely important.Objectives. The aim of our study was to evaluate the diagnostic capability of renal dopplerography and identification of CC in patients with ALC for early diagnosis of HRS.Material and methods. Totally, we examined 152 patients who were divided into 2 groups according to the diagnostic method: group 1 – only renal dopplerography (n=74), group 2 – renal dopplerography +determination of CC (n=78). Renal dopplerography and serum CC detection were performed. Results. Doppler indices of renal blood flow in group 1 and group 2 had no statistically significant differences. Compared with the control group the experimental group has shown a significant reduction of Vmean, Vmin in the right and left RA, and increase RI and PI in right and left RA. Only Vmax values of the right and left RA had no statistically significant changes. Surrogate markers of renal function, such as urea, creatinine and CC plasma parameters correlated with the parameters of renal dopplerography. When comparing the diagnostic value of the applied methods of HRS diagnosis in ALC patients, the following results were obtained: sensitivity – 85 % (95 % CI 54,1-100), specificity – 59,5 % (95 % CI 18.5 – 42,6). For group 1 the sensitivity was 79 % (95 % CI 58,9-100), specificity – 29,5 % (95 % CI 77,8-95,2). Conclusions. The data obtained in our study indicate a high diagnostic value of integrated diagnostics of hepatorenal syndrome in patients with alcoholic liver cirrhosis by combining renal dopplerography and detection of serum levels of cystatine C.Введение. Цирроз печени алкогольной этиологии часто осложняется гепаторенальным синдромом (ГРС), что приводит к летальному исходу. Однако, количество исследований по диагностической ценности комплексной диагностики ГРС недостаточно, поэтому изучение диагностических возможностей допплерографии почечных сосудов, сочетанное с определением уровня цистатина С (ЦС), является чрезвычайно актуальным.Цель исследования. Оценить диагностические возможности ультразвукового допплеровского исследования почечного кровотока и определения ЦС у пациентов с АЦП для ранней диагностики ГРС.Материал и методы. Всего обследовано 152 пациентов, которые были разделены на две группы в соответствии с методом диагностики: группа 1 – только допплерография почечных сосудов (n=74), группа 2 – допплерография почечных сосудов+определение ЦС (n=78). Проводилось определение ЦС плазмы крови и допплерография сосудов почек.Результаты исследования. Между допплерографическими показателями почечного кровотока в группе 1 и группе 2 не было статистически значимых различий. По сравнению с контрольной группой подопытная группа продемонстрировала существенное снижение Vmean, Vmin в правой и левой ПА, а также рост RI и PI в правой и левой ПА. Только значение Vmax в правой и левой ПА не имели статистически значимых изменений. Суррогатные маркеры почечной функции, такие как мочевина, креатинин и ЦС плазмы крови, коррелировали с показателями допплерографии почечных сосудов. При сравнении диагностической значимости применяемых методов диагностики ГРС у пациентов с АЦП для пациентов 2-ой группы были получены следующие результаты: чувствительность – 85 % (95 % ДИ 54,1 – 100), специфичность – 59,5 % (95 % ДИ 18,5 – 42,6). Для 1-ой группы чувствительность составила 79 % (95 % ДИ 58,9-100), специфичность – 29,5 % (95 % ДИ 77,8 – 95,2).Вывод. Полученные в нашем исследовании данные свидетельствуют о высокой диагностической ценности комплексной диагностики гепаторенального синдрома у больных алкогольным циррозом печени путем объединения допплерографии почечных сосудов с определением уровня цистатина С в плазме крови.Вступ. Цироз печінки алкогольної етіології (АЦП) часто ускладнюється гепаторенальним синдромом (ГРС), що призводить до летальних наслідків. Проте кількість досліджень щодо діагностичної цінності ранньої комплексної діагностики ГРС є недостатньою, тому вивчення діагностичних можливостей доплерографії ниркових судин, поєднаної з визначенням рівня цистатину С (ЦС), є надзвичайно актуальною. Мета дослідження. Оцінити діагностичні можливості ультразвукового доплерівського дослідження ниркового кровоплину та визначення ЦС у пацієнтів з АЦП для ранньої діагностики ГРС. Матеріал і методи. Всього обстежено 152 пацієнти, що були розподілені на дві групи відповідно до методу діагностики: група 1 – лише доплерографія ниркових судин (n=74), група 2 – доплерографія ниркових судин+визначення ЦС (n=78). Проводилося визначення сечовини, креатиніну та рівня цистатину С плазми крові та доплерографія судин нирок. Результати дослідження та їх обговорення. Доплерографічні показники ниркового кровоплину у групі 1 та групі 2 не мали статистично значимих відмінностей. Порівняно із контрольною групою дослідна група продемонструвала суттєве зниження Vmean, Vmin у правій та лівій НА, а також зростання RI та PI у правій та лівій НА. Тільки значення Vmax у правій та лівій НА не мали статистично значимих змін. Сурогатні маркери ниркової функції, такі, як сечовина, креатинін та ЦС плазми крові, корелювали із показниками доплерографії ниркових судин. При порівнянні діагностичної значущості застосованих методів діагностики ГРС у пацієнтів із АЦП для пацієнтів 2-ї групи були отримані наступні результати: чутливість – 85 % (95 % ДІ 54,1- 100), специфічність – 59,5 % (95 % ДІ 18,5 – 42,6). Для 1-ї групи чутливість становила 79 % (95 % ДІ 58,9-100), специфічність – 29,5 % (95 % ДІ 77,8-95,2). Висновок. Отримані у нашому дослідженні дані свідчать про високу діагностичну цінність комплексної діагностики гепаторенального синдрому у хворих на алкогольний цироз печінки шляхом поєднання доплерографії ниркових судин із визначенням рівня цистатину С у плазмі крові

Зміни показників крові в процесі перебігу гнійних ускладнень цукрового діабету при застосуванні озонотерапії

Objective. To study the influence of ozonotherapy on the course of purulent-inflammatory processes in diabetes mellitus in an experiment.Material and methods. Experimental studies were performed on 30 white old rats. The first group, which was administered subcutaneous fecal suspension (10 rats), the second group-fecal suspension and diabetes mellitus (10), the third group — simulated diabetes mellitus, fecal suspension and application of ozone (10). Diabetes mellitus was modeled by subcutaneous administration of alloxan (100 mg / kg body weight). Subcutaneously sterile 0.9% sodium chloride solution (1.0 ml per 100 g body weight) was injected to the control group (10). On the 14th day after administration of alloxan, animals were subcutaneously administered 10% fecal suspension (a fecal pool of 20 animals in 0.9% sodium chloride solution) at a dose of 0.5 ml per 100 g body weight. Rats of the first experimental group received subcutaneous administration of fecal suspension. Animals of the third group of the fecal mixture were subcutaneously injected and subsequently for three days, once a day, intraperitoneally administered 1.0 ml per 100 g of body weight of the animal once a day for 3 days, an ozonized 0.9% solution of sodium chloride was administered.Results. Application of ozonotherapy in the presence of soft tissue ulcers on the background of diabetes in the old rats was not accompanied by a significant improvement in the parameters of regulation of the aggregate state of blood. An increase in the manifestations of hypercoagulability was found: a decrease in the time of plasma recalcification, activated partial thromboplastin time, prothrombin time,thrombin time, Hageman dependent fibrinolysis, potential activity of plasminogen. The introduction of ozonized sodium chloride solution in purulent soft tissue processes against the background of diabetes in the old rats did not contribute to the tread properties, as indicated by the growth of lysis of azo-albumin, azocasein, total fibrinolytic activity, and Kunitz's protein activity in plasma. Ozonotherapy contributed to an increase in the degree of intoxication, in the presence of abscesses in diabetes in the old rats, as indicated by the increase in the concentration of medium molecules. Such changes in old rats can be considered as an aggravation of purulent-inflammatory process, an increase in intoxication, a decrease in tread properties, an increase in manifestations of hypercoagulation in the background of chronic CSD, caused by age-related changes. Conclusions. Application of ozonotherapy in conditions of purulent-inflammatory processes in diabetes mellitus in old rats does not show tread properties on hemostatic system and blood plasma proteolysis. Ozone therapy enhances manifestations of intoxication on the background of diabetes mellitus with suppurative and inflammatory proc treatmentesses in old rats, which causes the need for a restrained use of this method of treatment.Цель исследования: изучить влияние озонотерапии на течение гнойно-воспалительных процессов при сахарном диабете в эксперименте.Материал и методы. Экспериментальные исследования проведены на 30 белых старых крысах. Первая группа — животным введенно подкожно каловую суспензию (10 крыс), вторая группа — каловую суспензию и смоделирован сахарный диабет (10), третья группа — смоделирован сахарный диабет, каловая суспензия и применение озона (10). Сахарный диабет моделировали путем подкожного введения аллоксана (100 мг на кг массы тела). Животным контрольной группы (10) вводили подкожно стерильный 0,9% раствор хлорида натрия (1,0 мл на 100 г массы тела). На 14-е сутки после введения аллоксана животным подкожно вводили 10% каловую суспензию (пул кала от 20 животных в 0,9% растворе хлорида натрия) в дозе 0,5 мл на 100 г массы тела. Животным третьей группы каловую смесь вводили подкожно и в дальнейшем в течение трех суток один раз в день внутрибрюшинно вводили из расчета 1,0 мл на 100 г массы тела 1 раз в сутки в течение 3 суток озонированный 0,9% раствор натрия хлорида.Результаты. Применение озонотерапии при наличии гнойников мягких тканей на фоне СД у старых крыс не сопровождалось существенным улучшением показателей регуляции агрегатного состояния крови. Выявлено увеличение проявлений гиперкоагуляции: снижение времени рекальцификации плазмы крови, активированного частичного тромбопластинового времени, протромбинового времени, тромбинового времени, Хагеман-зависимого фибринолиза, потенциальной активностью плазминогена. Введение озонированного раствора хлорида натрия при гнойных процессах мягких тканей на фоне СД у старых крыс не способствовало протекторным свойствам, на что указывало рост лизиса азоальбумина, азоказеина, суммарной фибринолитической активности и активности протеиназ по Кунитцу в плазме крови. Озонотерапия способствовала повышению степени интоксикации при наличии гнойников при СД у старых крыс, на что указывал рост концентрации молекул средней массы. Такие изменения у старых крыс можно расценивать как обострение гнойно-воспалительного процесса, рост интоксикации, снижение протекторных свойств, увеличение проявлений гиперкоагуляции на фоне хронического течения СД, обусловленного возрастными изменениями. Выводы. Применение озонотерапии в условиях гнойно-воспалительных процессов при сахарном диабете у старых крыс не проявляет протекторных свойств на систему гемостаза и протеолиз плазмы крови. Озонотерапия усиливает проявления интоксикации на фоне сахарного диабета с гнойно-воспалительными процессами у старых крыс, вызывает необходимость сдержанного использования данного метода лечения.Мета дослідження — вивчити вплив озонотерапії на перебіг гнійно-запальних процесів при цукровому діабеті в експерименті.Матеріал і методи. Експериментальні дослідження проведені на 30 білих старих щурах. Перша група — тваринам уведено підшкірно калову суспензію (10 щурів), друга група — калову суспензію і змодельований цукровий діабет (10), третя група — змодельований цукровий діабет (ЦД), калова суспензія і застосування озону (10). Цукровий діабет моделювали шляхом підшкірного введення алоксану (100 мг на кг маси тіла). Тваринам контрольної групи (10) вводили підшкірно стерильний 0,9% розчин хлориду натрію (1,0 мл на 100 г маси тіла). На 14-ту добу після введення алоксану тваринам підшкірно вводили 10% калову суспензію (пул калувід 20 тварин в 0,9% розчині хлориду натрію) у дозі 0,5 мл на 100 г маси тіла. Тваринам третьої групи калову суміш вводили підшкірно і надалі впродовж трьох діб один раз на день внутрішньоочеревинно уводили з розрахунку 1,0 мл на 100 г маси тіла тварини 1 раз на добу впродовж 3 діб озонований 0,9% розчин натрію хлориду.Результати. Застосування озонотерапії при наявності гнійників м'яких тканин на тлі ЦД у старих щурів не супроводжувалося істотним покращення показників регуляції агрегатного стану крові. Виявлено збільшення проявів гіперкоагуляції: зниження часу рекальцифікації плазми крові, активованого часткового тромбопластинового часу, протромбінового часу, тромбінового часу, Хагеман-залежного фібринолізу, потенційної активності плазміногена. Введення озонованого розчину хлориду натрію при гнійнихпроцесах м'яких тканин на тлі ЦД у старих щурів не сприялопротекторним властивостям, на що вказувало зростання лізису азоальбуміну, азоказеїну, сумарної фібринолітичної активності й активності протеїназ за Кунітцом у плазмі крові. Озонотерапія сприяла підвищенню ступеня інтоксикації за умови наявності гнійників при ЦД у старих щурів, на що вказувало зростання концентрації молекул середньої маси. Такі зміни в старих щурів можна розцінювати як загострення гнійно-запального процесу, зростання інтоксикації, зниження протекторних властивостей, збільшення проявів гіперкоагуляції на тлі хронічного перебігу ЦД, зумовленого віковими змінами.Висновки. Застосування озонотерапії в умовах гнійно-запальних процесів при цукровому діабеті у старих щурів не проявляє протекторних властивостей на систему гемостазу і протеоліз плазми крові. Озонотерапія посилює прояви інтоксикації на тлі цукрового діабету з гнійно-запальними процесами в старих щурів, що викликає необхідність стриманого використання даного методу лікування

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВОСУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ЕСЕНЦІЙНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ІІ СТ. ЗАЛЕЖНО ВІД ВАРІАНТІВ ЦИРКАДІАННОГО РИТМУ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ

Objective - to detect the features of the functional state of the cardiovascular system ofpatients with IInd stage of essential hypertension depending on the types of circadianrhythm of blood pressure.Material and methods. All 62 patients underwent daily blood pressure monitoring usingthe "Solvаig" hardware suite with the corresponding software. According to protocol ofthe research the list of examinations included: average daily, night and daytime bloodpressure, average dynamical blood pressure for the same periods. Besides, an ultrasound examination of the heart was performed to all patients using the "En visor" apparatus(RDC.).Results. All 62 patients with essential hypertension of IInd stage with II-III degree ofblood pressure increase were divided into 3 groups due to the circadian structure ofblood pressure: " Dipper" -26; "Non dipper"-28; and "Night picker" -8. It has beenfound that the basic parameters of the central (cardiac) hemodynamics in the mentioned groups are not unambiguous. Patients with the daily index "Dipper" had theprevalence of normokinetic type of hemodynamics, in contrast to patients with "Nondipper" and "Night picker", who had predominantly hypokinetic type of hemodynamics, confirmed by ratios of these indicators to the body surface and weight. Thesteady high daily average level of blood pressure in "non-dippers" patients, especiallyin "Night pickers", contributes to the formation of a high baseline level of generalperipheral vascular resistance with adaptation in these patients to the hypokinetic typeof central hemodynamics. In addition, the parallels between the body mass index (BMI)and the left ventricular mass index (LVMI) suggest the increase of mismatch betweenBMI and LVMI, which might aggravates from "Dipper" to "Night pickers", which canexacerbate the metabolic imbalance of the myocardium. Analysis of the central venouspressure indices by the circadian rhythm of blood pressure suggests that a largeproportion of patients with low and negative DI arterial hypertension is combined withvenous hypertension, which results in changes in pathogenetic approaches to successfulantihypertensive treatment.Conclusions. 1. Patients with essential hypertension of IInd stage ("Non dipper" and"Night picker") mostly have the hypokinetic type of cerebral hemodynamics with highgeneral peripheral vascular resistance and low kinetic properties of cardiac hemodynamics. 2. Patients with low and negative daily index of circadian blood pressurestructure - "Non dippers" and "Night pickers" have a higher degree of the left ventricular wall hypertrophy and increasing inconformity of the left ventricular myocardialmass index as to the body weight index with deficiency of the myocardial mass to thebody mass, which can increase the metabolic imbalance of the myocardium. 3. According to the type of essential hypertension stage II, patients with circadian rhythmblood pressure - "Non dipper" and, especially, "Night picker"-arterial hypertension arecombined with venous (AVH), respectively, in 46% and 80% of cases, compared with'Dipper' - 40%, which possibly causes an increase in number of treatment-resistants,acceleration of essential hypertension progressions.Цель работы - целью нашего исследования стало выявление особенностей функционального состояния сердечно-сосудистой системы у больных с эссенциальной гипертензией II ст. в зависимости от циркадианной структуры артериального давления.Материалы и методы. Всем 62 больным проводили суточное мониторированиеартериального давления на аппаратном комплексе "Solvаig" с соответствующимпрограммным обеспечением. Согласно протоколу исследований определяли средниевеличины дневного, ночного и суточного артериального давления, его среднединамическую величину за эти же периоды. Кроме этого, всем больным проведеноультразвуковое исследование сердца с использованием аппарата "En visor" (ОДЦ).Результаты. Проведено распределение 62 больных с эссенциальной гипертензией IIстадии с II-III степенью повышения артериального давления по циркадианнойструктуре артериального давления на 3 группы: "Dipper" -26; "Non dipper" -28; и"Night picker"- 8. Установлено, что основные параметры центральной (сердечной)гемодинамики в указанных группах - неоднозначны. У больных с суточным индексом"Dipper" преобладает нормокинетический вариант гемодинамики, в отличие отбольных с "Non dipper" и "Night picker", у которых преобладает преимущественногипокинетический вариант гемодинамики, что подтверждается соотношениямипоказателей к площади и массе тела обследованных. Стабильно высокий в течениесуток уровень среднединамического артериального давления у больных"недипперов", особенно "Night picker" способствует формированию высокогобазового уровня общего периферического сопротивления сосудов с адаптацией уэтих больных к гипокинетическому варианту центральной гемодинамики. Кромеэтого, анализ соотношения между индексом массы тела (ИМТ) и индексом массымиокарда левого желудочка (ИММЛЖ) дает основания констатировать ростнесоответствия ИМТ к ИММЛЖ, которое усугубляется в группах от "Dipper" к"Night picker", что может увеличить метаболический дисбаланс миокарда. Анализданных определения центрального венозного давления с циркадианным ритмомартериального давления дает основания утверждать, что у значительногоколичества больных с низким и отрицательным СИ артериальная гипертензиясочетается с венозной гипертензией (АВГ). Такое сочетание (АВГ) должноизменить патогенетические подходы к успешному антигипертензивному лечению.Выводы. 1. У больных с эссенциальной гипертензией II стадии по вариантамциркадианного ритма артериального давления - "Non dipper" и "Night picker"присутствует преимущественно гипокинетический вариант центральной гемодинамики с высоким общим периферическим сопротивлением сосудов и низкими кинетическими свойствами сердечной гемодинамики. 2. Больные с низким и отрицательным суточным индексом циркадианной структуры артериального давления -"Non dipper" и "Night picker" имеют высокую степень гипертрофии стенок левогожелудочка и растущее несоответствие индекса массы миокарда левого желудочка с индексом массы тела с дефицитом массы миокарда ЛЖ к массе тела, чтоможет содействовать метаболическому дисбалансу миокарда. 3. Вариантомтечения эссенциальной гипертензии II стадии у больных с циркадианным ритмомартериального давления - "Non dipper" и особенно "Night picker" - артериальнаягипертензия сочетается с венозной (АВГ) соответственно в 46% и 80% случаев посравнению с "Dipper" - 40%, что, вероятно, приводит к увеличению количестварезистентных к лечению, ускоренному прогрессированию эссенциальной гипертензии.Мета роботи - виявлення особливостей функціонального стану серцево-судинноїсистеми у хворих на есенційну гіпертензію ІІ ст. залежно від циркадіанної структури артеріального тиску.Матеріали та методи. Усім 62 хворим проводили добове моніторування артеріального тиску на апаратному комплесі "Solvаig" з відповідним програмнимзабезпеченням. За протоколом досліджень визначали середні величини денного,нічного та добового артеріального тиску, його середньодинамічну величину за ціж періоди. Крім цього, усім хворим проведено ультразвукове дослідження серця звикористанням апарата "En visor" (ОДЦ.)Результати. Проведено розподіл 62 хворих на есенційну гіпертензію ІІ стадії з ІІ-ІІІступенем зростання артеріального тиску за циркадіанною структуроюартеріального тиску на 3 групи: "Dipper"-26; "Non dipper"-28; та "Night picker"-8.Встановлено, що основні параметри центральної (серцевої) гемодинаміки у зазначених групах - неоднозначні. У хворих з добовим індексом "Dipper" переважаєнормокінетичний варіант гемодинаміки, на відміну від хворих з "Non dipper" та"Night picker", яким притаманний переважно гіпокінетичний варіант гемодинаміки, що підтверджується співвідношеннями показників до площі та маси тілаобстежених. Стабільно високий впродовж доби рівень середньодинамічного артеріального тиску у хворих "недіперів", особливо "Night picker" сприяє формуваннювисокого базисного рівня загального периферичного опору судин з адаптацією уцих хворих до гіпокінетичного варіанта центральної гемодинаміки. Крім цього,проведення паралелей між індексом маси тіла (ІМТ) та індексом маси міокардалівого шлуночка (ІММЛШ) дає підстави констатувати зростання невідповідностіІМТ до ІММЛШ, яке поглиблюється у групах від "Dipper" до "Night picker", щоможе посилити метаболічний дисбаланс міокарда. Аналіз даних визначенняцентрального венозного тиску за циркадіанними ритмами артеріального тиску даєпідстави стверджувати, що у значної частини хворих з низьким та негативним ДІартеріальна гіпертензія поєднується із венозною гіпертензією (АВГ), чим зумовлюєзміни патогенетичних підходів до успішного антигіпертензивного лікування.Висновки. 1. У хворих на есенційну гіпертензію ІІ стадії за варіантами циркадіанного ритму артеріального тиску - "Non dipper" та "Night picker" притаманнийпереважно гіпокінетичний варіант центральної гемодинаміки з високим загальнимпериферичним опором судин та низькими кінетичними властивостями серцевоїгемодинаміки. 2. Хворі з низьким та негативним добовим індексом циркадіанноїструктури артеріального тиску - "Non dipper" та "Night picker" мають вищийступінь гіпертрофії стінок лівого шлуночка та зростаючу невідповідність індексумаси міокарда лівого шлуночка до індексу маси тіла з дефіцитом маси міокардаЛШ до маси тіла, що може посилити метаболічний дисбаланс міокарда. 3. Заваріантом перебігу есенційна гіпертензія ІІ стадії у хворих з циркадіанним ритмомартеріального тиску - "Non dipper" та особливо "Night picker" - артеріальна гіпертензія поєднується з венозною (АВГ) відповідно у 46% та 80% випадків порівняно з "Dipper" - 40%, що, ймовірно, зумовлює збільшення кількості резистентних долікування, прискорення прогресування есенційної гіпертензії