Фенольні сполуки дерену справжнього і дерену лікарського

Topicality. Cornus mas is a valuable fruit, medicinal and ornamental plant from the family Cornaceae, which is widely distributed in the natural flora in Ukraine and it is widely cultivated. Cornus officinalis is only cultivated in Ukraineas an ornamental plant. Previously, we have studied the acid, terpenic and mineral composition of dogwoods, but the composition of the phenolic compounds is still studied insufficiently.Aim. To study the composition and the content of Cornus mas and Cornus officinalis leaves and flowers phenolic compounds .Materials and methods. The determination of phenolic compounds in leaves and flowers of Cornus mas and in flowers of Cornus officinalis was carried out by the HPLC method on a chromatograph Agilent Technologies.Results and discussion. The content of flavonoids in leaves of Cornus mas is 847.6 mg/100 g, in flowers – 1704.9 mg/100 g; in flowers of Cornus officinalis – 1448.9 mg/100 g (in terms of rutin). The content of acids in flowers of Cornus mas is 41.5 mg/100 g, in flowers of Cornus officinalis – 124.9 mg/100 g (in terms of chlorogenic acid). In leaves of Cornus mas rutin was identified, in flowers of Cornus mas and Cornus officinalis – chlorogenic and ellagic acids, rutin, kaempferol-3-O-glucoside and quercetin. The flavonoid rutin predominates in the all studied samples.Conclusions. Using the HPLC method in leaves and flowers of Cornus mas and in the flowers of Cornus officinalis the composition and the content of phenolic compounds were determined. Results of the study of leaves of Cornus mas were used for the standardization of raw materials.Актуальность. Кизил мужской (Cornus mas) – ценное плодовое, лекарственное и декоративное растение семейства кизиловые (Cornaceae), распространенное в естественной флоре Украины и широко культивируется.Кизил лекарственный (Cornus officinalis) в Украине только культивируется как декоративное растение. Ранее мы исследовали кислотный, терпеновый и минеральный состав кизилов, а состав фенольних соединений ещеизучен недостаточно.Целью работы было изучение состава и содержания фенольных соединений в листьях и цветках дерна настоящего и дерна лекарственного.Материалы и методы. Определение фенольных соединений в листьях и цветках кизила мужского и цветках кизила лекарственного проводили методом ВЭЖХ на хроматографе фирмы Agilent Technologies.Результаты и их обсуждение. Содержание флавоноидов в листьях кизила мужского составляет 847,6 мг/100 г, в цветках – 1704,9 мг/100 г, в цветках кизила лекарственного – 1448,9 мг/100 г (в пересчете на рутин). Содержание кислот в цветках кизила мужского составляет 41,5 мг/100 г, в цветках кизила лекарственного – 124,9 мг/100 г (в пересчете на кислоту хлорогеновую). В листьев кизила мужского идентифицирован рутин, в цветках кизила мужского и кизила лекарственного – кислоты хлорогеновая и эллаговая, рутин, кемпферол-3-О-глюкозид и кверцетин. Во всех исследуемых образцах преобладает флавоноид рутин.Выводы. Методом ВЭЖХ в листьях и цветках кизила мужского и цветках кизила лекарственного определены состав и содержание фенольных соединений. Результаты исследования листьев кизила мужского использованы при стандартизации сырья.Актуальність. Дерен справжній (Cornus mas) – цінна плодова, лікарська і декоративна рослина з родини деренові (Cornaceae), розповсюджена у природній флорі України і яка широко культивується. Дерен лікарський(Cornus officinalis) в Україні лише культивується як декоративна рослина. Раніше ми досліджували кислотний, терпеновий і мінеральний склад деренів, але склад фенольних сполук ще вивчений недостатньо.Метою роботи було вивчення складу і вмісту фенольних сполук у листі і квітках дерену справжнього і дерену лікарського.Матеріали та методи. Визначення фенольних сполук у листі і квітках дерену справжнього та у квітках дерену лікарського проводили методом ВЕРХ на хроматографі фірми Agilent Technologies.Результати та їх обговорення. Вміст флавоноїдів у листі дерену справжнього становить 847,6 мг/100 г, у квітках – 1704,9 мг/100 г; у квітках дерену лікарського – 1448,9 мг/100 г (у перерахунку на рутин). Вміст кислот у квітках дерену справжнього становить 41,5 мг/100 г, у квітках дерену лікарського – 124,9 мг/100 г (у перерахунку на кислоту хлорогенову). У листі дерену справжнього ідентифіковано рутин, у квітках дерену справжнього і дерену лікарського – кислоти хлорогенову і елагову, рутин, кемпферол-3-О-глюкозид і кверцетин. У всіх досліджуваних зразках переважає флавоноїд рутин.Висновки. Методом ВЕРХ у листі і квітках дерену справжнього та у квітках дерену лікарського визначено склад і вміст фенольних сполук. Результати дослідження листя дерену справжнього використані при стандартизації сировини

Фенольні сполуки листя Sorbus domestіca і Sorbus graeca

Introduction. Sorbus domestіca and Sorbus graeca from the Rosaceae family are cultivated in Ukraine in gardens and parks. Their chemical composition is investigated insufficiently.The aim of the study – to research the composition and the content of phenolic compounds of leaves of Sorbus domestіca and Sorbus graeca.Research Methods. The content of phenolic compounds in leaves of Sorbus domestіca and Sorbus graeca was carried out by the high performance liquid chromatography method on Agilent Technologies chromatograph.Results and Discussion. In leaves of Sorbus domestіca chlorogenic acid, rutin, quercetin-3-O-glucoside and quercetin were identified; in leaves of Sorbus graeca chlorogenic and neochlorogenic acids, rutin and 4'-methoxyquercetin-3-O-sophoroside were identified. The content of hydroxycinnamic acids in leaves of Sorbus domestіca is 389 mg/100 g, in leaves of Sorbus graeca – 147 mg/100 g (in terms of chlorogenic acid). The content of flavonoids in leaves of Sorbus domestіca is 1888 mg/100 g, in leaves of Sorbus graeca – 727 mg/100 g (in terms of rutin).Conclusions. The composition and the content of phenolic compounds of Sorbus domestіca and Sorbus graeca were studied by the HPLC method. Leaves of Sorbus domestіca are more perspective for further pharmacological studies.Вступление. Рябина домашняя (Sorbus domestіca) и рябина греческая (Sorbus graeca) из семейства розовые (Rosaceae) культивируются в Украине в садах и парках. Их химический состав исследовано недостаточно.Цель исследования – изучить состав и содержание фенольных соединений в листьях рябины домашней и рябины греческой.Методы исследования. Содержание фенольных соединений в листьях рябины домашней и рябины греческой определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии на хроматографе фирмы “Agilent Technologies”.Результаты и обсуждение. В листьях рябины домашней идентифицировано кислоту хлорогеновую, рутин, кверцетин-3-О-глюкозид и кверцетин, в листьях рябины греческой – кислоты хлорогеновую и неохлорогеновую, рутин и 4`-метоксикверцетин-3-О-софорозид. Содержание гидроксикоричных кислот в листьях рябины домашней составляет 389 мг/100 г, в листьях рябины греческой – 147 мг/100 г (в пересчете на кислоту хлорогеновую), содержание флавоноидов в листьях рябины домашней – 1888 мг/100 г, в листьях рябины греческой – 727 мг/100 г (в пересчете на рутин).Вывод. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии исследованы состав и содержание фенольных соединений листьев рябины домашней и рябины греческой. Наиболее перспективными для дальнейшего фармакогностического исследования являются листья рябины домашней.Вступ. Горобина домашня (Sorbus domestіca) та горобина грецька (Sorbus graeca) з родини розові (Rosaceae) культивуються в Україні в садах і парках. Їх хімічний склад досліджено недостатньо.Мета дослідження – вивчити склад і вміст фенольних сполук листя горобини домашньої та горобини грецької.Методи дослідження. Вміст фенольних сполук у листі горобини домашньої і горобини грецької визначали методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі фірми “Agilent Technologies”.Результати й обговорення. У листі горобини домашньої ідентифіковано кислоту хлорогенову, рутин, кверцетин-3-О-глюкозид і кверцетин, у листі горобини грецької – кислоти хлорогенову та неохлорогенову, рутин і 4`-метоксикверцетин-3-О-софорозид. Вміст гідроксикоричних кислот у листі горобини домашньої становить 389 мг/100 г, у листі горобини грецької – 147 мг/100 г (у перерахунку на кислоту хлорогенову), вміст флавоноїдів у листі горобини домашньої – 1888 мг/100 г, у листі горобини грецької – 727 мг/100 г (у перерахунку на рутин).Висновок. Методом високоефективної рідинної хроматографії досліджено склад і вміст фенольних сполук листя горобини домашньої та горобини грецької. Найбільш перспективним для подальшого фармакогностичного дослідження є листя горобини домашньої

ВИЗНАЧЕННЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК У ГОРОБИНИ ПЛОДАХ

Introduction. Mountain ash (Sorbus aucuparia L.) of the Rose family (Rosaceae) is widespread in Ukraine as a valuable fruit, medicinal and ornamental plant. The main biologically active substances of fruit of Mountain ash are phenolic compounds, organic acids, carbohydrates, vitamins and terpenoids, which determine their diuretic, choleretic, antioxidant, anti-inflammatory, hemostatic actions. The quality of fruit of Sorbus aucuparia is regulated by the requirements of article “Fructus Sorbi” by the 11th Edition of USSR Pharmacopoeia, however, sections of the article need to be harmonized with the modern requirements of State Pharmacopoeia of Ukraine and European Pharmacopoeia. The aim of the study – to determine the content of phenolic compounds, hydroxycinnamic acids and polyphenols in fruit of Sorbus aucuparia for further standardization of raw material. Research Methods. In fruit of Sorbus aucuparia the content of phenolic compounds was determined by HPLC, hydroxycinnamic acids and polyphenols – by the method of absorption spectrophotometry. Results and Discussion. In fruit of Sorbus aucuparia 6 phenolic compounds were identified: 2 hydroxycinnamic acids (chlorogenic and caffeic) and 4 flavonoids (catechin, rutin, quercetin, naringin). In raw material chlorogenic acid predominates from hydroxycinnamic acids (2329.74±0.27) mcg/g, rutin – from flavonoids (128.8±0.06) mcg/g. The amount of phenolic compounds in Mountain ash fruit is 5717.74 mcg/g, among them hydroxycinnamic acids – 62 %, flavonoids – 16.6 %. In fruit of Sorbus aucuparia the content of hydroxycinnamic acids is from (1.53±0.06) % to (2.61±0.05) % in terms of chlorogenic acid, the content of polyphenols – from (0.62±0.03) % to (0.92±0.05) % in terms of pyrogallol. Conclusion. The content of phenolic compounds, hydroxycinnamic acids and polyphenols was determined in fruit of Sorbus aucuparia. The results of the study of content of hydroxycinnamic acids in the raw material were used in the development of the project of monograph of State Pharmacopoeia of Ukraine “Sorbi aucupariae fructusN”.Вступление. Рябина обыкновенная (Sorbus aucuparia L.) из семейства розовые (Rosaceae) широко распространена в Украине как ценное плодовое, лекарственное и декоративное растение. Основными биологически активными веществами рябины плодов являются фенольные соединения, органические кислоты, углеводы, витамины и терпеноиды, обуславливающие их мочегонное, желчегонное, антиоксидантное, противовоспалительное, кровоостанавливающее действия. Качество рябины плодов регламентируется требованиями статьи “Плоды рябины” ГФ СССР ХІ издания, однако ее разделы требуют гармонизации с современными требованиями ГФУ и ЕФ. Цель исследования – определить содержание фенольных соединений, гидроксикоричных кислот и полифенолов в рябины плодах для дальнейшей стандартизации сырья. Методы исследования. Содержание фенольных соединений в рябины плодах определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии, гидроксикоричных кислот и полифенолов – методом абсорбционной спектрофотометрии. Результаты и обсуждение. В рябины плодах идентифицировано 6 фенольных соединений: 2 гидроксикоричные кислоты (хлорогеновую и кофейную) и 4 флавоноида (катехин, рутин, кверцетин, нарингин). Из гидроксикоричных кислот в сырье преобладает хлорогеновая кислота ((2329,74±0,27) мкг/г), из флавоноидов – рутин ((128,80±0,06) мкг/г). Сумма фенольных соединений в рябины плодах составляет 5717,74 мкг/г, из них гидроксикоричных кислот – 62 %, флавоноидов – 16,6 %. В рябины плодах содержание гидроксикоричных кислот составляет от (1,53±0,06) до (2,61±0,05) % в пересчете на хлорогеновую кислоту, содержание полифенолов – от (0,62±0,03) до (0,92±0,05) % в пересчете на пирогаллол. Вывод. В рябины плодах определено содержание фенольных соединений, гидроксикоричных кислот и полифенолов. Результаты исследования содержания гидроксикоричных кислот в сырье использованы при разработке проекта монографии ГФУ “Рябины плодыN”.Вступ. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) з родини розові (Rosaceae) широко розповсюджена в Україні як цінна плодова, лікарська і декоративна рослина. Основними біологічно активними речовинами горобини плодів є фенольні сполуки, органічні кислоти, вуглеводи, вітаміни і терпеноїди, які зумовлюють їх сечогінну, жовчогінну, антиоксидантну, протизапальну, кровоспинну дії. Якість горобини плодів регламентується вимогами статті “Плоди горобини” ДФ СРСР ХІ видання, проте її розділи потребують гармонізації із сучасними вимогами ДФУ та ЄФ. Мета дослідження – визначити вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів у горобини плодах для подальшої стандартизації сировини. Методи дослідження. Вміст фенольних сполук у горобини плодах визначали методом високоефективної рідинної хроматографії, гідроксикоричних кислот і поліфенолів – методом абсорбційної спектрофотометрії. Результати й обговорення. У горобини плодах ідентифіковано 6 фенольних сполук: 2 гідроксикоричні кислоти (хлорогенову і кофейну) та 4 флавоноїди (катехін, рутин, кверцетин, нарингін). Із гідроксикоричних кислот у сировині переважає хлорогенова кислота ((2329,74±0,27) мкг/г), із флавоноїдів – рутин ((128,80±0,06) мкг/г). Сума фенольних сполук у горобини плодах становить 5717,74 мкг/г, із них гідроксикоричних кислот – 62 %, флавоноїдів – 16,6 %. У горобини плодах вміст гідроксикоричних кислот становить від (1,53±0,06) до (2,61±0,05) % у перерахунку на хлорогенову кислоту, вміст поліфенолів – від (0,62±0,03) до (0,92±0,05) % у перерахунку на пірогалол. Висновок. У горобини плодах визначено вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів. Результати дослідження вмісту гідроксикоричних кислот у сировині використано при розробці проекту монографії ДФУ “Горобини плодиN”

The temperature fields in electrically heated wires at crisis of boiling

The self-organization processes take place in several phenomena and physical objects and in particular they arise in metals in conditions of charge transfer. At liquid helium temperature in conditions of the increase of direct current flowing through bismuth, indium and tungsten there arise unstabilities of charge carries flux and this process exhibits itself in electromagnetic oscillations generation. This instability the authors refer to the mutual influence of the current flowing through the sample and magnetic field of the current. With this heat flux density through the sample’s surfaces didn’t exceed 0.1 W/sm2. Such a value of heat flux is сlose to the first boiling crisis but the author state that the nature of these phenomena is no case is connected with the heat removal specific features

Анатомічне дослідження листя Cercis siliquastrum L.

Aim. To study the anatomical structure of Cercis siliquastrum L. leaves. Materials and methods. The study objects were leaves of Judas tree collected in the Botanical garden of the National University of Pharmacy in June, 2021. Micropreparations were made of fresh, dried material and fixed with a mixture of 96 % ethanol, water and glycerin (1 : 1: 1). Micropreparations were prepared and examined according to the methodsof the SPhU using a Granum microscope (Austria). A Canon PC1251 camera was used for photographing. Results and discussion. The type of the leaf blade is dorsoventral, hypostomatic, there are cells with the orange content. There are numerous stomata of anocytic (sometimes anisocytic) type. Simple multicellular hairs with a weakly warty cuticle were found on the lower and upper epidermis. A 2-3-layered collenchymatous parenchyma is located above the central vein. The bundle sheath is crystalliferous. On the xylem side, 5-6 layers of the sclerenchyma are observed. The petiole has an oval shape, slightly ribbed near the leaf blade. In the middle of the petiole there are three bundles: two radial on the sides and one central with two additional bundles. All bundles are surrounded by a common sclerenchymal ring. There are cells with the orange content in the parenchyma. On the abaxial side there is a layer of cells with calcium oxalate drusens under the sclerenchyma. The petiole is rounded, slightly ribbed. The bundle has a crescent shape in the center. The xylem rays are with the brown content. The sclerenchyma is well developed. There are drusens in the parenchyma of the petiole. Conclusions. The main anatomical features of Judas tree leaves have been determined; it will allow identifying and standardizing the plant raw material. The data obtained are necessary for the development of Drug Quality Control Methods (DQCM) for the medicinal raw material.Цель работы – исследовать анатомическое строение листьев Cercis siliquastrum L. Материалы и методы. Объектами исследования были листья церциса европейского, собранные в ботаническом саду Национального фармацевтического университета в июне 2021 года. Микропрепараты изготавливали из свежего, высушенного материала и фиксированного смесью 96 % этанола, воды и глицерина (1 : 1: 1).Микропрепараты готовили и исследовали по методикам ГФУ с использованием микроскопа Granum (Austria). Для фотосъемок пользовались фотоаппаратом Canon PC1251. Результаты и их обсуждение. Листовая пластинка дорзовентрального типа, гипостоматичная, встречаются клетки с оранжевым содержимым. Многочисленные устьица аномоцитного (иногда анизоцитного) типа. На нижней и верхней эпидермах обнаружены простые многоклеточные волоски со слабобородавчатой кутикулой. Над центральной жилкой расположена двух-трехслойная коленхиматозная паренхима. Обкладка пучка кристаллоносная. Со стороны ксилемы наблюдаются 5-6 слоёв склеренхимы. Черенок имеет овальную форму, слегка ребристый у листовой пластинки. Посередине черенка расположены три пучка: два радиальных по бокам и один центральный с двумя дополнительными пучками. Все пучки окружены общим склеренхимным кольцом. В паренхиме встречаются клетки с оранжевым содержимым. С абаксальной стороны под склеренхимой находится слой клеток с друзами оксалата кальция. Основа черенка округлая, слаборебристая. В центре пучок имеет полумесячную форму. Сердцевидные лучи с коричневым содержимым. Склеренхима хорошо развита. В паренхиме черенка обнаружены друзы. Выводы. Определены основные анатомические признаки листьев церциса европейского, что позволит идентифицировать и стандартизировать растительное сырье. Полученные данные необходимы для разработки методов контроля качества на лекарственное сырье.Мета роботи – дослідити анатомічну будову листя Cercis siliquastrum L. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження було листя церцису європейського, зібране в ботанічному саду Національного фармацевтичного університету в червні 2021 року. Мікропрепарати виготовляли зі свіжого,висушеного матеріалу та фіксованого сумішшю 96 % етанолу, води й гліцерину (1 : 1: 1). Мікропрепарати готували та досліджували за методиками ДФУ з використанням мікроскопа Granum (Austria). Для фотозйомок користувалися фотоапаратом Canon PC1251. Результати та їх обговорення. Листкова пластинка дорзовентрального типу, гіпостоматична, трапляються клітини з жовтогарячим вмістом. Численні продихи аномоцитного (іноді анізоцитного) типу. На нижній та верхній епідермах виявлено прості багатоклітинні волоски зі слабобородавчастою кутикулою. Над центральною жилкою розташована дво-тришарова коленхіматозна паренхіма. Обкладка пучка кристалоносна. З боку ксилеми спостерігаються 5-6 шарів склеренхіми. Черешок має овальну форму, злегка ребристий біля листової пластинки. Посередині черешка розміщені три пучки: два радіальні з боків та один центральний з двома додатковими пучками. Всі пучки оточені загальним склеренхімним кільцем. У паренхімі трапляються клітини з жовтогарячим вмістом. З абаксального боку під склеренхімою розташований шар клітин із друзами оксалату кальцію. Основа черешка округла, слаборебриста. У центрі пучок має півмісячну форму. Серцевинні промені з брунатним вмістом. Склеренхіма добре розвинена. У паренхімі черешка наявні друзи. Висновки. Визначено основні анатомічні ознаки листя церцису європейського, що дозволить ідентифікувати та стандартизувати рослинну сировину. Отримані дані необхідні для розроблення методів контролю якості на лікарську сировину

Морфолого-анатомічне вивчення листя Wisteria sinensis Sweet

Chinese wisteria (Wisteria sinensis), Glycine chinensis, is a genus of treelike deciduous lianas from the legume family (Fabaceae). In natural conditions, Glycine chinensis is found in the subtropical forests of China, Korea and Japan. Nowadays, the plant is widely cultivated in European countries. Leaves of the plant exhibit the antioxidant,cytostatic effect, flowers inhibit the growth of tubercle bacilli. The seeds are used in Chinese medicine to treat cardiovascular diseases and as a diuretic. Aim. To study macro- and microscopic features of Chinese wisteria leaves for standardization of the medicinal plant raw material and development of the quality control method. Materials and methods. The study object was the leaves of Chinese wisteria harvested in the period of mass flowering in the Kyiv region and the Autonomous Republic of Crimea. The morphological features were studied visually. Preparations from the leaf surface were prepared according to conventional methods. Results and discussion. The main morphological and anatomical features of Chinese wisteria leaves have been determined. Macroscopic features include complex unpaired leaves that have a common petiole and its continuation – rachis, on which there are five pairs of opposite leaves and one apical one. The leaves are large, do not have a toothed edge, pubescent at first, but eventually become smooth; microscopic signs are the dorso-ventral type of theleaf blade structure. The epidermis is covered with a cuticle. The cells of the upper epidermis are parenchymal, slightly convoluted, with evenly thickened membranes. Above the vein, the cells are prosenchymal, elongated along the vein. The lower epidermis is represented by cells of various shapes, parenchymal or having a somewhat elongated shape, sinuous-walled, polygonal. Stomata are frequent and oval. The stomatal apparatus is of anisocyte type. There are numerous hairs along the central vein and on the petiole. The petiole of the leaf has a rounded shape. In the center there is a single conductive bundle surrounded by parenchymal cells. The epidermis consists of small erect cells. There are numerous simple unicellular hairs. The cross-section of the rachis has an oval-triangular shape, the tubercles are ribshaped. Stomata are present. Conclusions. As a result of the studies, the main macroscopic and microscopic features of Chinese wisteria leaves have been determined; they will be used to standardize the medicinal plant raw material and develop the quality control method.Вистерия китайская (Wisteria sinensis Sweet) - род древовидных листопадных лиан из семейства Бобовые (Fabaceae). В дикой среде глицинии встречаются в субтропических лесах Китая, Кореи и Японии. В наше время растение широко культивируется в Европе и странах СНГ. Листья растения проявляет антиоксидантное, цитостатическое действие, цветки подавляют активность туберкулезной палочки. Семена используются в китайской медицине для лечения сердечно-сосудистых заболеваний и в качестве диуретического средства. Наши исследования проводятся с целью использования макроскопических и микроскопических признаков листьев этого вида для стандартизации лекарственного растительного сырья и разработки методики контроля качества.Вістерія китайська, або гліцинія китайська (Wisteria sinensis Sweet, Glycine chinensis Sims), – рід деревовидних листопадних ліан із родини Бобові (Fabaceae). У дикому середовищі гліцинії ростуть у субтропічних лісах Китаю, Кореї та Японії. Нині рослину широко культивують у Європі та країнах СНД. Листя рослини проявляє антиоксидантну, цитостатичну дію, квітки пригнічують активність туберкульозної палички. У китайській медицині насіння гліцинії використовують для лікування серцево-судинних захворювань та як діуретичний засіб. Метою нашого дослідження стало вивчення макро- і мікроскопічних ознак листя Вістерії китайської для стандартизації лікарської рослинної сировини та розроблення методики контролю якості. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження було листя Вістерії китайської, заготовлене в період масового цвітіння на території Київської області й Автономної Республіки Крим. Дослідження морфологічних ознак проводили візуально. Препарати з поверхні листка готували за загальноприйнятими методиками. Результати та їх обговорення. Визначено основні морфолого-анатомічні ознаки листків Вістерії китайської. Макроскопічні ознаки: складні непарноперисті листки, які мають загальний черешок і його продовження – рахіс, на якому розташовуються п’ять пар протилежних листочків і один верхівковий. Листки великі, не мають зубчастого краю, спочатку опушені, але з часом стають гладкими. Мікроскопічні ознаки: дорзовентральний тип будови листкової пластинки; епідерма покрита кутикулою; клітини верхньої епідерми паренхімні, слабо звивистостінні, з рівномірно потовщеними оболонками. Над жилкою клітини прозенхімні, витягнуті вздовж жилки. Нижній епідерміс складають клітини різної форми – паренхімні або ті, що мають дещо витягнуту форму, звивистостінні, багатокутні. Продихи часті, овальні. Продиховий апарат анізоцитного типу. Чисельні волоски вздовж центральної жилки й на черешку. Черешок листочка має округлу форму. По центру проходить один провідний пучок, оточений клітинами паренхіми. Епідерма складається з дрібних прямостінних клітин. Численні прості одноклітинні волоски. Рахіс на поперечному зрізі має овально-трикутну форму, горбочки мають форму ребер. Наявні продихи. Висновки. Визначено основні макроскопічні і мікроскопічні ознаки листя Вістерії китайської, що їх буде використано для стандартизації лікарської рослинної сировини та розроблення методики контролю якості

Визначення вмісту антоціанів і танінів у аронії чорноплідної плодах

Introduction. Aronia melanocarpa is widely cultivated in Ukraine as a food, medicinal and ornamental plant. The quality of fresh fruit of Aronia melanocarpa was regulated by the requirements of the pharmaceutical article 42-66-87 "Fresh fruit of Aronia melanocarpa", but the article required a revision using modern approaches to the standardization of medicinal plant material.The aim of the study – determination of the content of anthocyanins and tannins in fresh and dried fruit of Aronia melanocarpa for inclusion the results of the research in the section of the monograph "Quantitative determination".Research Methods. The determination of the content of anthocyanins and tannins in fresh and dried fruit of Aronia melanocarpa was carried out by the method of absorption spectrophotometry.Results and Discussion. The content of anthocyanins in fresh fruit of Aronia melanocarpa is from (0.45±0.01) % to (0.56±0.02) % in terms of cyanidin-3-O-glucoside chloride, the content of tannins in dried fruit of Aronia melanocarpa is from (1.51±0.02) % to (2.41±0.03) % in terms of pyrogallol and dry raw materials. Therefore we proposed to enter the indicator: the content of anthocyanins – at least 0.40 % in terms of cyanidin-3-O-glucoside chloride to the national monograph "Fresh fruit of Aronia melanocarpaN", and the indicator: the content of tannins – not less than 1.5 % in terms of pyrogallol and dry raw materials to the national monograph "Dried fruit of Aronia melanocarpaN".Conclusion. By the method of absorption spectrophotometry in fresh fruit of Aronia melanocarpa the content of anthocyanins was determined, in dried fruit of Aronia melanocarpa – tannins. The results of the research were used during the development of the national monographs "Fresh fruit of Aronia melanocarpaN" and "Dried fruit of Aronia melanocarpaN".Вступление. Арония черноплодная (Aronia melanocarpa) широко культивируется в Украине как пищевое, лекарственное и декоративное растение. Качество плодов аронии черноплодной свежих регламентировалось требованиями ФС 42-66-87 “Плоды аронии черноплодной (рябины черноплодной) свежие”, однако статью необходимо было пересмотреть с использованием современных подходов к стандартизации лекарственного растительного сырья.Цель исследования – определить содержание антоцианов и танинов в плодах аронии черноплодной свежих и высушенных для включения результатов исследований в раздел монографии “Количественное определение”.Методы исследования. Содержание антоцианов и танинов в аронии черноплодной плодах свежих и высушенных определяли методом абсорбционной спектрофотометрии.Результаты и обсуждение. Содержание антоцианов в аронии черноплодной плодах свежих составляет от (0,45±0,01) до (0,56±0,02) % в пересчете на цианидин-3-O-глюкозида хлорид, содержание таниновв аронии черноплодной плодах высушенных – от (1,51±0,02) до (2,41±0,03) % в пересчете на пирогаллол и сухое сырье. Поэтому в национальную монографию “Аронии (рябины) черноплодной плоды свежиеN”предложено ввести показатель: содержание антоцианов – не менее 0,40 % в пересчете на цианидин-3-O-глюкозида хлорид, а в национальную монографию “Аронии (рябины) черноплодной плоды высушенныеN” – показатель: содержание танинов – не менее 1,5 % в пересчете на пирогаллол и сухое сырье.Вывод. Методом абсорбционной спектрофотометрии в плодах аронии черноплодной свежих определено содержание антоцианов, в плодах аронии черноплодной высушенных – танинов. Результаты исследований использовано при разработке национальных монографий “Аронии (рябины) черноплодной плоды свежиеN” и “Аронии (рябины) черноплодной плоды высушенныеN”.Вступ. Аронія чорноплідна (Aronia melanocarpa) широко культивується в Україні як харчова, лікарська і декоративна рослина. Якість аронії чорноплідної плодів свіжих регламентувалася вимогами ФС 42-66-87 “Плоди аронії чорноплідної (горобини чорноплідної) свіжі”, проте статтю треба було переглянути з використанням сучасних підходів до стандартизації лікарської рослинної сировини.Мета дослідження – визначити вміст антоціанів і танінів у аронії чорноплідної плодах свіжих та висушених для включення результатів досліджень до розділу монографії “Кількісне визначення”.Методи дослідження. Вміст антоціанів і танінів в аронії чорноплідної плодах свіжих та висушених визначали методом абсорбційної спектрофотометрії.Результати й обговорення. Вміст антоціанів у аронії чорноплідної плодах свіжих становить від (0,45±0,01) до (0,56±0,02) % у перерахунку на ціанідин-3-O-глюкозиду хлорид, вміст танінів у аронії чорноплідної плодах висушених – від (1,51±0,02) до (2,41±0,03) % у перерахунку на пірогалол і суху сировину. Тому до національної монографії “Аронії (горобини) чорноплідної плоди свіжіN” запропоновано ввести показник: вміст антоціанів – не менше 0,40 % у перерахунку на ціанідин-3-O-глюкозиду хлорид, а до національної монографії “Аронії (горобини) чорноплідної плоди висушеніN” – показник: вміст танінів – не менше 1,5 % у перерахунку на пірогалол і суху сировину.Висновок. Методом абсорбційної спектрофотометрії в аронії чорноплідної плодах свіжих визначено вміст антоціанів, у аронії чорноплідної плодах висушених – танінів. Результати досліджень використано при розробці національних монографій “Аронії (горобини) чорноплідної плоди свіжіN” й “Аронії (горобини) чорноплідної плоди висушеніN”

Basics of general histology and cytology : study guide for foreign students

Methodical development is based on the biology program for foreign students studying at the preparatory departments of universities of medical and biological profile.The materials studied are divided in to eighteen classes. Materials for each lesson include: a dictionary of new terms needed to study the topic; lexico-grammatical structures, the activation of which eliminates the difficulty involved inperception of educational material; teaching text adapted in accordance with the language back-ground of students at this stage of study; materials for reviewing and self-control of knowledge. New lexical units are presented in a lesson-based dictionary, not in alphabetical order, but as they are used in the class text. Methodical development contains drawings, diagrams, tables that help students with the learningof a new topic in the preparation of their own statements on the material studied.This methodical development does not include materials for laboratory and examinations, as they are offered to students in a separate collection

Biology. Introductory course : study guide for foreign students

This manual isintended to students, who are prepared for medical universities. It contains adapted texts, exercises and tasks. The manual presents the basic biological terms, concepts that are necessary for mastering special biological disciplines. It is advisable to work with this manual when students are already familiar with the basics of the grammar of the Russian language and elementary scientific terminology. Each lesson can be divided into a pretext and text part: the text is preceded by the work on the introduction and assimilation of new words, phrases and actual constructions for the theme.All scientific texts (especiallyNo1-7) are maximally adapted in accordance with the curriculum and Russian languagecourse.Some exercises suggest the development of elementary writing skills by students. The material of the manual is presented in brief form and contains the basics of medical knowledge necessary for further study of biological disciplines by students of medical universities

Oil spill problems and sustainable response strategies through new technologies

Crude oil and petroleum products are widespread water and soil pollutants resulting from marine and terrestrial spillages. International statistics of oil spill sizes for all incidents indicate that the majority of oil spills are small (less than 7 tonnes). The major accidents that happen in the oil industry contribute only a small fraction of the total oil which enters the environment. However, the nature of accidental releases is that they highly pollute small areas and have the potential to devastate the biota locally. There are several routes by which oil can get back to humans from accidental spills, e.g. through accumulation in fish and shellfish, through consumption of contaminated groundwater. Although advances have been made in the prevention of accidents, this does not apply in all countries, and by the random nature of oil spill events, total prevention is not feasible. Therefore, considerable world-wide effort has gone into strategies for minimising accidental spills and the design of new remedial technologies. This paper summarizes new knowledge as well as research and technology gaps essential for developing appropriate decision-making tools in actual spill scenarios. Since oil exploration is being driven into deeper waters and more remote, fragile environments, the risk of future accidents becomes much higher. The innovative safety and accident prevention approaches summarized in this paper are currently important for a range of stakeholders, including the oil industry, the scientific community and the public. Ultimately an integrated approach to prevention and remediation that accelerates an early warning protocol in the event of a spill would get the most appropriate technology selected and implemented as early as possible-the first few hours after a spill are crucial to the outcome of the remedial effort. A particular focus is made on bioremediation as environmentally harmless, cost-effective and relatively inexpensive technology. Greater penetration into the remedial technologies market depends on the harmonization of environment legislation and the application of modern laboratory techniques, e.g. ecogenomics, to improve the predictability of bioremediation