Філософія мови

Основним завданням вивчення дисципліни «Філософія мови» є розкриття місця, ролі та значення мови у розвитку філософської думки в системі гуманітарної освіти та духовної культури; ознайомлення студентів з актуальними проблемами реконструкції та тлумачення історико-філософських текстів; формування у студентів розуміння основ історико-філософського аналізу та сучасного методологічного забезпечення науки; формування системи знань, що допомогла б орієнтуватись в різноманітних підходах щодо тлумачення проблем інтерпретації; формування теоретичних знань та практичних навичок історико-філософської роботи, що необхідні для використання універсальних і спеціалізованих навичок історико-філософського аналізу. Студент має знати зміст основних понять та підходів заснованих в процесі історико-філософських досліджень; методику використання універсальних і спеціалізованих методів історично-філологічного та філософського аналізу, основні філософські твори та коментарі до них; повинен вміти виробити самостійний стиль мислення, формувати власну позицію, застосовувати набуті знання при аналізі сучасних проблем та історичних тенденцій, розкривати зв’язки між явищами, виявляти і аналізувати суперечності, бачити життя в постійній зміні і розвитку

Сучасна релігійна філософія

Основними завданнями вивчення дисципліни «Сучасна релігійна філософія» є: навчити студентів аналізувати релігійні та філософські погляди і концепції, спонукати їх до самостійної роботи з джерелами, оволодіти філософським способом мислення. Студент має оперувати поняттями, обґрунтовувати нові думки, критикувати хибні судження, розкривати зв’язки між явищами, виявляти і аналізувати суперечності. Відповідно до вимог освітньо-професійної програми студенти повинні знати: основний зміст усіх розділів дисципліни «Сучасна релігійна філософія», її напрямки, основні твори сучасних авторів та коментарі до них; вміти: зіставляти протилежні філософські погляди і концепції, а також виробити самостійний стиль мислення, формувати власну позицію, застосовувати здобуті знання, аналізуючи сучасні проблеми та історичні тенденції

Філософія релігії

Навчальна дисципліна «Філософія релігії» є нормативним курсом з підготовки бакалавра філософії. Мета викладання навчальної дисципліни – формування у студентів компетенцій щодо визначення предметної сфери філософії релігії; окреслення специфіки філософсько-релігійного знання через визначення відносин між філософією релігії і теологією (богослов’ям); знання основних форм філософії релігії; аналізу базової проблематики філософії релігії. Дана дисципліна є засадничою в системі професійної філософської освіти, що покликана сформувати і структурувати філософсько-релігійне бачення, яке ґрунтується передусім на аналізі сучасного стану філософії релігії

Релігійний символізм

Предметом вивчення дисципліни «Релігійний символізм» є символіка давніх, національних і світових релігій та її семантика. Основою для вивчення даної дисципліни є знання, отримані студентами під час вивчення курсів «Світові релігії», «Релігії стародавнього світу», «Філософія релігії», а завданнями вивчення дисципліни є наступні: дати характеристику символічного мислення; розкрити риси та особливості релігійної символіки національних релігій (індіанські символи, давньоєгипетські, зороастризму, синтоїзму, індійських і китайських релігій, іудаїзму), а також окреслити релігійну символіку світових релігій (буддизму, християнства, ісламу). Метою викладання дисципліни є ознайомлення студентів з особливостями символічного мислення, видами символіки (простору, світла і т.д.), релігійною символікою національних і світових релігій

Соціально-філософські проблеми глобалізації

Метою викладання навчальної дисципліни «Соціально-філософські проблеми глобалізації» є вивчення основних категорій та концепцій розвитку глобалізаційних процесів в сучасному світовому просторі; завданнями вивчення дисципліни є осягнення основ соціально-філософських проблем глобалізації; розгляд глобальних проблем сучасності як феномену планетарного масштабу, що пов’язаний з нерівномірністю екологічного, демографічного, економічного, політичного, науково-технічного, морального і культурного розвитку суспільства, що обумовлює виживання людини і подальший прогрес суспільства з ноосферогенезом, формування єдиної людської цивілізації на планеті Земля; класифікація соціально-філософських проблем; аналіз методологічного інструментарію; вивчення методів глобального прогнозування; систематизація сценаріїв майбутнього; визначення умов і парадоксів безпечного глобального розвитку. Відповідно до програми дисципліни студенти повинні знати загальні особливості розвитку сучасного світу через коло взаємопов’язаних проблем; особливості діалогічного мислення для вирішення складних світових процесів між країнами різного рівня розвитку; методологічний інструментарій для вирішення глобальних проблем; методи глобального прогнозування; систематизацію сценаріїв майбутнього; визначення умов і парадоксів безпечного глобального розвитку; вміти аналізувати явища природного, духовного, соціального життя в контексті глобалізацій них процесів; використовувати свої знання в професійній діяльності

Теоцентрична філософія

Основними завданнями вивчення дисципліни «Теоцентрична філософія» є: навчити студентів аналізувати релігійні та філософські погляди і концепції, спонукати їх до самостійної роботи з джерелами, оволодіти філософським способом мислення. Студент має оперувати поняттями, обґрунтовувати нові думки, критикувати хибні судження, розкривати зв’язки між явищами, виявляти і аналізувати суперечності. Відповідно до вимог освітньо-професійної програми студенти повинні знати: основний зміст усіх розділів дисципліни «Теоцентрична філософія», її напрямки, основні твори сучасних авторів та коментарі до них; принципи християнського віровчення; вміти: зіставляти протилежні філософські погляди і концепції, а також виробити самостійний стиль мислення, формувати власну позицію, застосовувати здобуті знання, аналізуючи сучасні проблеми та історичні тенденції