Дослідження впливу негативних чинників на насадження інтродукованих видів дендрофлори національного природного парку "Вижницький"

It has been discovered that the species composition of the dendroflora of the Vyzhnytsky National Nature Park comprises 58 species of the trees and shrubs, which are united in 38 genera, 22 families and belong to two divisions: Pinophyta and Magnoliophyta. Moreover, the introduced species are only 8 species: Pinus strobus L., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Robinia psevdoacacia L., Juglans mandshurika Maxim, Juglans regia L., Juglans nigra L., Phellodendron amurense Rupr., Quercus borealis Michx. Natsionalnyy pryrodnyy park "Vyzhnytskyy" is in south-west part of the Tchernivtsi area in nizkogiryakh Bukovyna the sector of Skibovoy of area of Carpathians. Administratively a park is located within the limits of Vizhnickogo of district of the Сhernivtsi area his area makes 11238 hectares and includes earths of Baganyanskoy, Vizhenskoy, Chereshenskoy of village soviets, Beregometskoy of settlement advice and Vizhnickoy of city advice. It has been established that the village's intruducts occupy of only 3 % the area of ​​the NPP, with the largest area among the introduced species is Quercus borealis – 279,6 hectares, which makes up of 85,6 % the area occupied by introduents. It was found out that the originally introduced species of dendroflora are divided into 3 groups and most of them are species North American origin (62.5 %). In the second place are species -extracts from Asia (25 %). The least among the introduced species is the dendroflora of the national natural park the Mediterranean species (12,5 %). The most clear indexes of recreational degradation of cenosiss are a structure and floristichniy composition of forest groupments, indexes of compression of soil andspecific gravity of confined to the vegetation. It has been established that plantings of introducts are in the first stage of the digestion and the main negative factors that influence the condition of the plantations are the clogging of the territory by recreation, cattle grazing and the collection of fungi. It was investigated that in order to improve the situation, it is necessary to protect the growth, to organize the collection seeds of introducts and to grow them in the nursery, to put the craftsman in control of the timely cleaning of the territory.Виявлено, що видовий склад дендрофлори національного природного парку "Вижницький" нараховує 58 видів дерев та чагарників, які об'єднані у 38 родів, 22 родини та належать до двох відділів: Pinophyta та Magnoliophyta. Національний природний парк "Вижницький" знаходиться в південно-західній частині Чернівецької області в низькогір'ях Буковинського сектору Скибової зони Карпат. Адміністративно парк розташований у межах Вижницького району Чернівецької області та його площа становить 11238 га і містить землі Баганянської, Виженської, Черешенської сільських рад, Берегометської селищної ради і Вижницької міської ради. Причому інтродукованих є тільки 8 видів: Pinus strobus L., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Robinia psevdoacacia L., Juglans mandshurika Maxim, Juglans regia L., Juglans nigra L., Phellodendron amurense Rupr., Quercus borealis Michx. Встановлено, що деревні інтродуценти займають всього 3 % від площі НПП, причому найбільшу площу серед інтродукованих видів займає Quercus borealis – 279,6 га, що становить 85,6 % площі, зайнятої інтродуцентами. Виявлено, що за походженням інтродуковані види дендрофлори поділяються на 3 групи і найбільше серед них видів, що мають північноамериканське походження (62,5 %). На другому місці знаходяться види – вихідці з Азії (25 %). Найменше серед інтродукованих видів дендрофлори Національного природного парку середземноморських видів (12,5 %). Встановлено, що насадження інтродуцентів перебувають на першій стадії дигресії і основними негативними чинниками, які впливають на стан насаджень, є засмічення території рекреантами, випас худоби та збір грибів. Досліджено, що для покращення ситуації необхідно огородити підріст, організувати збір насіння інтродуцентів та вирощування їх у розсаднику, покласти на майстра обходу контроль за своєчасним прибиранням території

Комплексний підхід до проблеми впливу залишкового мономера на імунометаболічний профіль пацієнтів під час ортопедичного лікування незнімними тимчасовими конструкціями

 The purpose of this work was to study the clinical effectiveness of the application of an advanced method of manufacturing temporary structures and its combination with the applications of hyaluronic acid and the internal administration of quercetin.Materials and methods. The subject of the study was the oral fluid, which was collected before preparation (stage I), 7 days after the establishment of the temporary structure (stage II), 14 days after the installation of permanent non-removable structure (stage III). In the oral fluid, the level of sIgA content and indicators of the state of oxidative homeostasis: reduced glutathione (RG), superoxide dismutase (SOD), catalase, urease and lysozyme were studied. The level of sIgA content was determined using the technique of immunoassay analysis using Vector-Best reagents. RG, SOD, catalase, urease and lysozyme have been investigated in biochemical spontaneous reactions, in accordance with the recommendations of existing methods. All patients were divided into 3 groups: I – control group, which used the standard methodology for the manufacture of temporary structures; ІІ – the main, for patients whose temporary structures were made according to an improved technique with evacuation; for the patients of the III (main) group temporary structures with the advanced technique and the parallel application of hyaluronic acid and quercetin were made.Results. Significant increase in the level of sIgA content was registered at the second stage – 7 days after the establishment of a temporary orthopedic construction (P < 0.05). At the same time, the reliable difference between the values of the indicators of I and II, I and III groups at the third stage was recorded – P ˂ 0.001. Significant differences in the level of activity of SOD in oral fluid were achieved between patients of groups I and III after the establishment of NOCs (respectively (1561.0 ± 36.0) с.u./min and (1442.0 ± 28.0) с.u./min, P < 0.05). At ІІ stage, the difference between the groups of comparison I and II by the level of catalase content was reliable at the level P < 0.05 – (6.54 ± 0.26) с.u./min and (5.3 ± 0.41) с.u./min, respectively, while the difference between I and III groups was reliable at P ˂ 0.01, the catalase index at the ІІ stage was(4.86 ± 0.48) с.u./min in the third group. At the third stage, in the It group, there was a further increase in the catalase to (8.64 ± 0.29) с.u./min, while the second and third group of patients had a significantly (P ˂ 0.001) better result – (5.33 ± 0.33) с.u./min and (4.48 ± 0.36) с.u./min, respectively. At the third stage of orthopedic treatment in the I group the lysozyme index is reduced to (39 ± 5) с.u./min, whereas in patients of group ІІ there is an increase in the result to (75 ± 6) с.u./min, and in ІІІ group it is completely stabilized, equaling (96 ± 4) c.u./min, P ˂ 0.01.Conclusions. Thus, by combining the use of the advanced prosthetic technique and the preparations of hyaluronic acid and quercetin, we have proved the effectiveness of this method and on the basis of the experimental and clinical results, we can safely assert that it is a complex approach to the problem of the effect of residual monomer on the immune-metabolic profile of patients with orthopedic treatment of non-removable temporary constructions to be the most effective.  Цель работы – исследование клинической эффективности применения усовершенствованной методики изготовления временных конструкций и ее сочетание с аппликациями препарата гиалуроновой кислоты и внутренним приемом кверцетина.Материалы и методы. Предмет исследования – ротовая жидкость, которую собирали до препарирования (I этап), через 7 суток после установления временной конструкции (II этап), через 14 дней после установления постоянной несъемной конструкции (III этап). В ротовой жидкости определяли содержание sIgA и показатели состояния окислительного гомеостаза: глутатиона восстановленного (ГВ), супероксиддисмутазы (СОД), каталазы, уреазы и лизоцима. Содержание sIgA определяли по методике иммуноферментного анализа с использованием реактивов «Вектор-Бест». ГВ, СОД, каталаза, уреаза и лизоцим исследованы в биохимических спонтанных реакциях в соответствии с действующими рекомендациями. Пациентов поделили на 3 группы: I – контрольная, в которой применяли стандартную методику изготовления временных конструкций; II – основная, для пациентов которой временные конструкции изготавливали по усовершенствованной методике с вакуумированием; пациентам ІІІ (основной) группы изготавливали временные конструкции с усовершенствованной методикой и параллельным применением гиалуроновой кислоты и кверцетина.Результаты. Значимое повышение уровня содержания sIgA зарегистрировано на втором этапе – через 7 суток после установления временной ортопедической конструкции (р < 0,05). При этом зафиксирована достоверная разница значений между показателями I и II, I и III групп на третьем этапе – р ˂ 0,001. Достоверное различие по уровню активности СОД в ротовой жидкости отмечено между пациентами I и III групп после установления НОК (1561,0 ± 36,0 у.е./мин и 1442,0 ± 28,0 у.е./мин соответственно, р < 0,05). На I и этапе различие между группами сравнения I и II по уровню содержания каталазы было достоверным на уровне р < 0,05 – 6,54 ± 0,26 у.е./мин и 5,30 ± 0,41 у.е./мин соответственно; разница между I и III группами была достоверной на уровне р ˂ 0,01, показатель каталазы на втором этапе в III группе составил 4,86 ± 0,48 у.е./мин. На III этапе в I группе отмечено дальнейшее повышение уровня каталазы до 8,64 ± 0,29 у.е./мин, пациенты II и III групп имели достоверно (р ˂ 0,001) лучший результат – 5,33 ± 0, 33 у.е./мин и 4,48 ± 0,36 у.е./мин соответственно. На третьем этапе ортопедического лечения в I группе исследования показатель лизоцима снизился до 39 ± 5 у.е./мин, у пациентов II группы отмечено повышение результата до 75 ± 6 у.е./мин, а в III группе показатель стабилизируется и равняется 96 ± 4 у.е./мин., р ˂ 0,01.Выводы. Доказана эффективность сочетанного применения усовершенствованной методики протезирования и препаратов гиалуроновой кислоты и кверцетина. На основании полученных экспериментально-клинических результатов можно утверждать, что именно комплексный подход к проблеме влияния остаточного мономера на иммунометаболичний профиль пациентов при ортопедическом лечении несъемными временными конструкциями является наиболее эффективным. Мета роботи – дослідження клінічної ефективності застосування удосконаленої методики виготовлення тимчасових конструкцій та її поєднання з аплікаціями препарату гіалуронової кислоти та внутрішнім прийманням кверцетину.Матеріали та методи. Предмет дослідження – ротова рідина, яку збирали до препарування (I етап), через 7 діб після встановлення тимчасової конструкції (II етап), через 14 діб після встановлення постійної незнімної конструкції (III етап). У ротовій рідині досліджували вміст sIgA та показники стану окисного гомеостазу: глутатіон відновлений (ГВ), супероксиддисмутазу (СОД), каталазу, уреазу та лізоцим. Вміст sIgA визначали за методикою імуноферментного аналізу, використовуючи реактиви «Вектор-Бест». ГВ, СОД, каталазу, уреазу та лізоцим досліджено в біохімічних спонтанних реакціях згідно з чинними рекомендаціями. Усіх пацієнтів поділили на 3 групи: І – контрольна, в якій застосовували стандартну методику виготовлення тимчасових конструкцій; ІІ – основна, для пацієнтів якої тимчасові конструкції виготовляли за удосконаленою методикою з вакуумуванням; пацієнтам ІІІ (основної) групи виготовляли тимчасові конструкції за удосконаленою методикою та паралельним застосуванням гіалуронової кислоти та кверцетину.Результати. Значуще підвищення рівня вмісту sIgA зареєстрували на другому етапі – через 7 діб після встановлення тимчасової ортопедичної конструкції (р < 0,05). Зафіксували вірогідну різницю значень між показниками І і ІІ та І і ІІІ груп на третьому етапі – р ˂ 0,001. Вірогідну різницю за рівнем активності СОД у ротовій рідині визначили між пацієнтами І та ІІІ групи після встановлення НОК (відповідно 1561,0 ± 36,0 у.о./хв і 1442,0 ± 28,0 у.о./хв, р < 0,05). На IІ етапі відмінність між групами порівняння І і ІІ за рівнем вмісту каталази була вірогідною на рівні р < 0,05: 6,54 ± 0,26 у.о./хв і 5,30 ± 0,41 у.о./хв відповідно; відмінність між І і ІІІ групами була вірогідною на рівні р ˂ 0,01, показник каталази на ІІ етапі у ІІІ групі становив 4,86 ± 0,48 у.о./хв. На ІІІ етапі в І групі спостерігали дальше підвищення рівня каталази до 8,64 ± 0,29 у.о./хв, пацієнти ІІ і ІІІ групи мали вірогідно (р ˂ 0,001) кращий результат – 5,33 ± 0,33 у.о./хв і 4,48 ± 0,36 у.о./хв відповідно. На третьому етапі ортопедичного лікування в І групі дослідження показник лізоциму знизився до 39 ± 5 у.о./хв, у пацієнтів ІІ групи спостерігали його підвищення до 75 ± 6 у.о./хв, а у ІІІ групі показник стабілізувався, дорівнюючи 96 ± 4 у.о./хв, р ˂ 0,01.Висновки. Довели ефективність поєднаного застосування удосконаленої методики протезування, препаратів гіалуронової кислоти та кверцетину. Зважаючи на експериментально-клінічні результати, які отримали, можна стверджувати: найбільш ефективним є саме комплексний підхід до проблеми впливу залишкового мономера на імунометаболічний профіль пацієнтів під час ортопедичного лікування незнімними тимчасовими конструкціями.