Автоматизована система керування технологічними комплексами з дискретним режимом роботи виконавчих механізмів в умовах господарств АПК

Розглянуто задачу моделювання автоматизованої системи керування (АСК) технологічним комплексом (ТК) з дискретним характером роботи технологічного обладнання та виконавчих механізмів на основі мереж Петрі. Розв’язання задачі виконано на прикладі технологічного процесу виробництва комбікорму (ВК). Для цього проаналізовано стан та шляхи удосконалення АСК ТК з дискретним режимом роботи виконавчих механізмів, споживчі показники SCADA-систем та функціональність АСК. Обґрунтовано використання математичного апарату мереж Петрі для синтезу ТК, його імітаційної моделі та АСК ним. Такий підхід дозволяє враховувати технологічну схему комплексу та параметри, які підлягають контролю, керуванню та реєстрації. Наведено приклад використання запропонованого способу моделювання. За рахунок алгоритмів аналізу тривалості роботи виконавчих елементів та часу спрацювання датчиків за допомогою математичного апарату гармонійного аналізу розширено інформаційні функції АСК ТК. Наведено діалогові вікна розробленого програмного забезпечення АСК ТК ВК. Представлено результати виробничих досліджень.Рассмотрена задача моделирования автоматизированной системы управления (АСУ) технологическим комплексом (ТК) с дискретным характером работы технологического оборудования и исполнительных механизмов на основе сетей Петри. Задача решена на примере технологического процесса производства комбикорма. С этой целью проанализировано состояние и пути усовершенствования АСУ ТК с дискретным режимом работы, потребительские показатели SCADA-систем и функциональность АСУ. Для синтеза технологической схемы комплекса, его имитационной модели и системы управления им обосновано использование математического аппарата сетей Петри. Такой подход позволяет учитывать технологическую схему комплекса и параметры, которые подлежат контролю, управлению и регистрации. Представлен пример использования предложенного способа моделирования. За счет алгоритмов анализа длительности работы исполнительных и времени срабатывания датчиков с помощью математического аппарата гармонического анализа расширены информационные функции АСУ ТК. Представлены диалоговые окна разработанного программного обеспечения АСУ комплексом производства комбикорма. Показаны результаты производственных испытаний.The problem of modeling of automated control system (ACS) of technological complex (TC) with a discrete mode of operation of technological equipment and actuators on the basis of Petri nets is considered. The problem is solved on the example of the technological process of production of combined fodder. With this purpose the state and ways of improvement of ACS TC with a discrete mode of operation, consumer indicators SCADA-systems and functionality of ACS are analyzed. For synthesis of the technological scheme of complex, its simulation model and system of its control the use of the mathematical apparatus of Petri networks is justified. Such approach allows to take into account the technological scheme of complex and parameters, which are subject to monitoring, control and registration. An example of the use of the proposed method of modeling is shown. By algorithms of the analysis of the duration of operation of the actuators and time of reaction of sensors the information functions of ACS TC are expanded with the help of the mathematical apparatus of harmonic analysis. The dialog boxes of the developed by the complex of combined fodder production software of ACS are presented. The results of industrial tests are shown

Particle swarm optimization and differential evolution for multi-objective multiple machine scheduling

Production scheduling is one of the most important issues in the planning and operation of manufacturing systems. Customers increasingly expect to receive the right product at the right price at the right time. Various problems experienced in manufacturing, for example low machine utilization and excessive work-in-process, can be attributed directly to inadequate scheduling. In this dissertation a production scheduling algorithm is developed for Optimatix, a South African-based company specializing in supply chain optimization. To address the complex requirements of the customer, the problem was modeled as a flexible job shop scheduling problem with sequence-dependent set-up times, auxiliary resources and production down time. The algorithm development process focused on investigating the application of both particle swarm optimization (PSO) and differential evolution (DE) to production scheduling environments characterized by multiple machines and multiple objectives. Alternative problem representations, algorithm variations and multi-objective optimization strategies were evaluated to obtain an algorithm which performs well against both existing rule-based algorithms and an existing complex flexible job shop scheduling solution strategy. Finally, the generality of the priority-based algorithm was evaluated by applying it to the scheduling of production and maintenance activities at Centurion Ice Cream and Sweets. The production environment was modeled as a multi-objective uniform parallel machine shop problem with sequence-dependent set-up times and unavailability intervals. A self-adaptive modified vector evaluated DE algorithm was developed and compared to classical PSO and DE vector evaluated algorithms. Promising results were obtained with respect to the suitability of the algorithms for solving a range of multi-objective multiple machine scheduling problems. CopyrightDissertation (MEng)--University of Pretoria, 2009.Industrial and Systems Engineeringunrestricte

Descrição das características morfológicas, físicas, químicas e mineralógicas de alguns perfis de solos sob vegetação de cerrado.

Como contribuicao da Equipe de Pedologia e Fertilidade do Solo do Ministerio da Agricultura, para o estudo de solos de cerrado, no Segundo Simposio sobre o Cerrado, realizado no RIo de Janeiro em novembro de 1965, sob patrocinio da Academia Brasileira de Ciencias e do Conselho Nacional de Pesquisa, foi feita a presente coletanea de dados de perfis de solos encontrados sob cerrados, colhidos e analisados pela EPES, durante o trabalho de levantamento de solos, experimentacoes e excursoes de estudos. Alguns dados sao ineditos, porem outros ja foram publicados em trabalhos que nao dizem respeito exclusivamente a cerrados, como nos Levantamentos de Reconhecimento dos Solos do Estado de Sao Paulo e da Regiao sob Influencia do Reservatorio de Furnas no Estado de MG.. Métodos de trabalho; Métodos de campo; Métodos de laboratório; Descrição das propriedades dos solos e perfís característicos; Latosol Vermelho Escuro fase cerrado; Latosol Vermelho Escuro fase arenosa; Latosol Roxo fase cerrado; Latosol Vermelho-Amarelo fase cerrado; Latosol Vermelho-Amarelo Humico fase cerrado; Latosol Vermelho-Amarelo fase arenosa; Solos Concrecionarios Lateríticos com B. textural; Areais; Podzol Humico-Ferrico; Outros solos.bitstream/item/175685/1/BT-11-1969.pdfContribuição da EPFS ao Segundo Simpósio sobre o Cerrado - novembro de 1965

A NOVA CLASSIFICAÇÃO BRASILEIRA DE SOLOS

A nova Classificação Brasileira de Solos foi iniciada em 1979 e em 1999 foi divulgada a 1ª edição da classificação e, em 2006 a 2ª Edição. A classificação Brasileira foi baseada no Sistema Americano modificado por Thorp e Smith em 1949. Alguns conceitos e critérios da Nova Classificação Americana (Estados Unidos, 1975) e do mapa mundial de solos da FAO/UNESCO, 1974, foram assimilados pela nova classificação. O sistema é morfogenético, multicategórico, descendente, aberto e de abrangência nacional. Em se tratando de uma classificação moderna, ela se baseia em propriedades (atributos) e horizontes diagnósticos. O Sistema Brasileiro compreende 6 níveis categóricos, compreendendo 13 classes no 1º nível (ordens). Seguem–se os seguintes níveis: 2º nível (subordens), 3º nível (grandes grupos), 4º nível (subgrupos), 5º nível (famílias) e 6º nível (séries). As 13 classes do 1º nível categórico são: Argissolos, Cambissolos, Chernossolos, Espodossolos, Gleissolos, Latossolos, Luvissolos, Neossolos, Nitossolos, Organossolos, Planossolos, Plintossolos e Vertissolos

Levantamento detalhado dos solos da Fazenda Caju, UEPAE/Aracaju.

Levantamento executado a nível detalhado, em área ocupada pela Fazenda Caju, pertencente à Unidade de Execução de Pesquisa de Âmbito Estadual/Aracaju, no município de Itaporanga D'Ajuda, Estado de Sergipe, abrangendo uma superfície de 1.003,9 ha. Utilizou-se a metodologia do Serviço Nacional de Levantamento e Conservação de Solos (SNLCS) da Empresa Brasileira de Pesquisa Agropecuária (EMBRAPA). As análises físicas e químicas foram executadas pelo órgão citado. Foram utilizadas, no desenvolvimento da prospecção pedológica, fotografias áreas verticais com escala aproximada de 1:15.000 e mapa topográfico planialtimétrico com escala de 1:2.500 e curvas de níveis de metro em metro. A classificação dos solos é a que está sendo desenvolvida pelo SNLCS/EMBRAPA. O levantamento permitiu identificar os seguintes solos: Areias Quartzosas Marinhas, Podzol, Glei Pouco Húmico, Solonchak Ta Sódico e Solos Indiscriminados de Mangues.bitstream/item/62840/1/CNPS-BOL.-TEC.-78-82.pdf; bitstream/item/125985/1/Maqpa-Detalhado-de-Solos-da-Fazenda-Caju-Uapae-Aracaju.pdfAcompanha 1 mapa, p&b. Escala 1:10.000. Autores: Heraclio Fernandes Raposo de Mélo Filho, Fernando Barreto Rodrigues e Silva, Paulo Klinger Tito Jacomine (Coordenador)