Застосування методів машинного навчання для біометричної ідентифікації особи за райдужною оболонкою ока

Робота присвячена застосуванню методів машинного навчання для біометричної ідентифікації особи за райдужною оболонкою ока. Проведено порівняння використання при розпізнаванні райдужної оболонки ока таких ознак, як коефіцієнти двовимірного дискретного перетворення Фур'є, коефіцієнти дискретного косинусного перетворення, а також коефіцієнти апроксимації 3-го і 4-го рівнів двовимірного вейвлет-перетворення. За допомогою проведеного машинного навчання визначена точність ряду класифікаторів, що використовують дані набори ознак. На підставі цього пропонується набір ознак і алгоритмів машинного навчання, які забезпечують найбільшу точність ідентифікації особи на основі розпізнавання райдужної оболонки ока