10 research outputs found
АНАТОМО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МІХУРОВО-СЕЧІВНИКОВОГО ПЕРЕХОДУ
A bibliographical analysis is indicative of the absence findings pertaining to the forming of typical and variant anatomy of the vesicourethralsegment in the dynamics of the perinatal period of human ontogenesis, requring the future anatomic research.Анализ литературы свидетельствует об отсутствии данных о становлении типичной и вариантной анатомии пузырно-уретрального сегмента в динамике перинатального периода онтогенеза человека, что требует дальнейшего анатомического исследования.Аналіз літератури свідчить про відсутність даних щодо становлення типової та варіантної анатомії міхурово-сечівникового сегмента у динаміці перинатального періоду онтогенезу людини, що потребує подальшого анатомічного дослідження
ОВОЛОДІННЯ СТУДЕНТАМИ ПЕРВИННОЇ ХІРУРГІЧНОЮ ТЕХНІКОЮ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З ТОПОГРАФІЧНОЇ АНАТОМІЇ
With the aim to find the ways to improve the educational process and mastering practical skills on topographic anatomy and operative surgery by the students, a pedagogical research has been conducted with the use of a critical analysis of educational-methodological literature on the given problem, learning experts’ opinion (instructors), and questionnaire of the students on the basis of the list of questions made, and statistical analysis of the information obtained. 94% of students were found to consider mastering the elements of primary surgical technique important and essential constituent of the educational process on topographic anatomy and operative surgery, 78% of students wish to take an active part in mastering surgical manipulations and stages of surgical procedures under conditions of an educational operating theatre, 34% of students expressed their desire to work at students’ scientific club having the opportunity to improve their primary surgical technique. The research resulted in finding the ways to optimize and improve the forms and methods of educational process. Thereby, working under conditions of an operating room and mastering primary surgical technique is an effective and perspective method to share educational information by means of practical actions, where students are generators of ideas to look for new methods. Practical classes maximum close to real conditions and individual students’ work after classes increase their motivation and interest in independent advanced learning of topographic anatomy and operative surgery.С целью определения путей оптимизации учебного процесса и освоения практических навыков по топографической анатомии и оперативной хирургии у студентов проведено педагогическое исследование с использованием критического анализа учебнометодической литературы по данной проблеме, изучение мнения экспертов (преподавателей) и анкетирования студентов на основании сформированного перечня вопросов, статистический анализ полученных данных. Установлено, что 94% студентов считают, что овладение элементами первичной хирургической техники является важной и необходимой составляющей учебного процесса по топографической анатомии и оперативной хирургии, 78% студентов желают активно участвовать в отрабатывании хирургических манипуляций и этапов оперативных вмешательств в условиях учебной операционной, 34% студентов хотели бы работать в студенческом научном кружке, чтобы иметь возможность усовершенствовать свою первичную хирургическую технику. В результате исследования определены пути оптимизации и усовершенствования форм и методов учебного процесса. Таким образом, отрабатывание в условиях операционной первичной хирургической техники является действенным и перспективным методом передачи учебной информации путем практических действий, когда студенты являются активными генераторами идей для поиска новых методик. Максимально приближенные к реальным условиям практические занятия и внеаудиторная работа студентов повышают их мотивацию и заинтересованность к самостоятельному углубенному изучению топографической анатомии и оперативной хирургии.З метою визначення шляхів оптимізації навчального процесу і освоєння практичних навичок з топографічної анатомії та оперативної хірургії у студентів проведено педагогічне дослідження з використанням критичного аналізу навчально-методичної літератури з даної проблеми, вивчення думки експертів (викладачів) і анкетування студентів на підставі сформованого переліку питань, статистичний аналіз отриманих даних. Встановлено, що 94% студентів вважають, що оволодіння елементами первинної хірургічної техніки є важливою і необхідною складовою навчального процесу з топографічної анатомії та оперативної хірургії, 78% студентів бажають брати активну участь у відпрацюванні хірургічних маніпуляцій і етапів оперативних втручань в умовах навчальної операційної, 34% студентів хотіли б працювати в студентському науковому гуртку, щоб мати можливість удосконалити свою первинну хірургічну техніку. Унаслідок дослідження визначено шляхи оптимізації та удосконалення форм і методів навчального процесу. Таким чином, відпрацювання в умовах операційної первинної хірургічної техніки є дієвим і перспективним методом передачі навчальної інформації шляхом практичних дій, коли студенти є активними генераторами ідей для пошуку нових методик. Максимально наближені до реальних умов практичні заняття і позааудиторна робота студентів підвищують їх мотивацію і зацікавленість до самостійного глибокого вивчення топографічної анатомії та оперативної хірургії
Topographical and Anatomical Peculiarities of the Lower Urinary System in the Early Neonatal Period
The examination was conducted on 14 dead newborns (6 females and 8 males). The subject of the research was the anatomical features of the lower urinary tract in newborns.The objective of the research was to determine the features of microscopic anatomy and dynamics of the formation of the topographical and anatomical relationships between the vesicourethral segment and adjacent organs and structures in the early neonatal period of human ontogenesis, in particular, in newborns.Methods. The following complex of morphological examination was used: anthropometry to determine the age of the examined newborns; vascular injecting with further preparation using a microscope to investigate the features of blood supply to the vesicourethral segment; radiography to determine skeletotopy of the vesicourethral segment; macro- and microdissection to study anatomical interrelations between the components of the vesicourethral segment, their structure, shape, and position; morphometry to identify morphometric parameters of the vesicourethral segment; 3D reconstruction to determine spatial structure of the vesicourethral segment; statistical method to analyze and determine the probability of the deviations in the organometric parameters.Results. Characteristic anatomical signs of the vesicourethral segment in newborns, structural organization and chronological sequence of its topographical and anatomical relationships with adjacent pelvic organs and structures in dynamics were determined. Dependence of the vesicourethral segment size on age and gender was established. The obtained data on the anatomy and changes in the topographical and anatomical interrelations of the vesicourethral segment may be the morphological basis for the development of algorithms of antenatal diagnosis of congenital malformations of the vesicourethral segment, surgical correction of congenital abnormalities of the urinary tract in children of early age.Conclusions.The collection of firstly determined findings reveals patterns of morphogenesis of the vesicourethral segment in newborns
ГІСТОАРХІТЕКТОНІКА МІХУРОВО-СЕЧІВНИКОВОГО СЕГМЕНТА У ПЛОДІВ ТРЕТЬОГО ТРИМЕСТРУ
An anatomical investigation has been carried out on 30 corpses of 7-9 month old fetuses (305.0-420.0 mm PCL) with the use of modern methods. The histologocal signs of the urinary blader trigone have been determined. The organization of the membranes of the cystourethral segment in fetuses of the female and male gender has been traied. The specific characteristics of the myo- and angioarchitectonics of the wall of the cystourethal segment have been established.Анатомическое исследование проведено на 30 трупах 7-9-месячных плодов (305,0-420,0 мм ТПД) с использованием сременных методов. Определены гистологические признаки мочепузырного треугольника. Прослежено становление оболочек пузырно-уретрального сегмента у плодов женского и мужского пола. Установлены особенности мио- и ангиоархитектоники стенки пузырно-уретрального сегмента.Анатомічне дослідження проведено на 30 трупах 7-9-місячних плодів (305,0-420,0 мм ТПД) з використанням сучасних методів. Визначено гістологічні ознаки сечоміхурового трикутника. Простежено становлення оболонок міхурово-сечівникового сегмента у плодів жіночої та чоловічої статі. Установлено особливості міо- та ангіоархітектоніки стінки міхурово-сечівникового сегмента
Особливості кропопостачання позапечінкових жовчних проток у перинатальному періоді онтогенезу людини
In order to study the structural features of the bloodstream of the extrahepatic bile ducts (EBD) in the perinatal period of human ontogenesis 64 specimens of human prefetuses, fetuses and newborns measuring from 85,0 to 370,0 mm of parietococcygeal length has been studied by means of a complex of morphological methods (anthropometry, morphometry, vascular injections, macroscopy, microscopy and statistical analysis). Three types of arterial anastomosis around EBD have been found: similar to network, chain of longitudinal vessels, and arterial circles. The overlapping area between the upper and lower groups of arteries of the EBD is located on the level of the inferior border of the cystic duct.С целью изучения особенностей строения кровеносного русла внепечёночных желчных протоков (ВЖП) в перинатальном периоде онтогенеза человека исследовано 64 препарата предплодов, плодов и новорожденных человека 85,0370,0 мм теменно-копчиковой длины с использованием комплекса методов морфологического исследования (антропометрия, морфометрия, инъекция сосудов, макроскопия, микроскопия, статистический анализ). Установлено, что вокруг ВЖП существует три типа артериальных анастомозов: в виде сетки, цепочки продольных анастомозов, артериальных кругов. Зона перекрытия между верхней и нижней группами артерий ВЖП расположена на уровне нижней границы пузырного протока.З метою вивчення особливостей будови кровоносного русла позапечінкових жовчних проток (ПЖП) у перинатальному періоді онтогенезу людини досліджено 64 препарати передплодів, плодів та новонароджених людини 85,0-370,0 мм тім’яно-куприкової довжини з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, ін’єкція судин, макроскопія, мікроскопія, статистичний аналіз). Встановлено, що навколо ПЖП існує три типи артеріальних анастомозів: у вигляді сітки, ланцюжка поздовжніх судин, артеріальних кіл. Ділянка перекриття між верхньою та нижньою групами артерій ПЖП розташована на рівні нижньої межі міхурової протоки
Microscopic anatomy of the urinary bladder in newborns.
Background. Characteristics of shape, size, position, age-related changes of the urinary bladder in humans is an important data for improving methods of prenatal diagnosis of congenital malformations. Objective. To study formation of the tissue layers of the bladder in dynamics of early neonatal period. Methods. Anthropometria – to detect the age of the objects examined; injection of the arterial vessels with further preparation under microscopic control – to study peculiarities of blood supply of the bladder; histological – to study peculiarities of the bladder wall; 3-D reconstruction method – to study spatial structure of the bladder. Results. Anatomical and histological features of the urinary bladder in newborns, and chronological order of its topographic-anatomical interrelations with adjacent organs and pelvic structures in dynamics of early neonatal period were detected; peculiarities of interrelations of the vessels and muscular structures of the bladder were estimated. Conclusion. New objective data on anatomy of the urinary bladder of newborns improve modern conception about age anatomy and changes in the structure of organs of the urinary system
Мікроскопічна анатомія сечового міхура у новонароджених
Background. Characteristics of shape, size, position, age-related changes of the urinary bladder in humans is an important data for improving methods of prenatal diagnosis of congenital malformations. Objective. To study formation of the tissue layers of the bladder in dynamics of early neonatal period. Methods. Anthropometria – to detect the age of the objects examined; injection of the arterial vessels with further preparation under microscopic control – to study peculiarities of blood supply of the bladder; histological – to study peculiarities of the bladder wall; 3-D reconstruction method – to study spatial structure of the bladder. Results. Anatomical and histological features of the urinary bladder in newborns, and chronological order of its topographic-anatomical interrelations with adjacent organs and pelvic structures in dynamics of early neonatal period were detected; peculiarities of interrelations of the vessels and muscular structures of the bladder were estimated. Conclusion. New objective data on anatomy of the urinary bladder of newborns improve modern conception about age anatomy and changes in the structure of organs of the urinary system.Целью исследования было изучить особенности микроанатомии мочевого пузыря в динамике раннего неонатального периода с помощью методов антропометрии, иньекции артериальных сосудов, гистологического, метода 3D-реконструкции, статистического анализа. Определены характерные анатомические и гистологические признаки мочевого пузыря у новорожденных, установлены особенности соотношения сосудов и мышечных волокон в стенке шейки мочевого пузыря. Новые данные дополняют современные представления про возрастную анатомию мочевого пузыря.Метою дослідження було вивчити мікроанатомію сечового міхура в динаміці раннього неонатального періоду за допомогою методів антропометрії, ін'єкції артеріальних судин, гістологічного, методу 3-D реконструкції, статистичного аналізу. Визначено характерні анатомічні та гістологічні ознаки сечового міхура у новонароджених, встановлено особливості співвідношення судин і м'язових волокон в стінці шийки сечового міхура. Нові дані доповнюють сучасні уявлення про вікову анатомію сечового міхура
Топографія яєчників та маткових труб плодів
While studying female old fetuses certain variant of the topography of the internal organs and blood vessels of the pelvis were detected, namely: an form and syntopy of the ovaries, uterine tubes, diameter distinctions of the common, external, internal iliac arteries.При исследовании плодов женского пола обнаружено редкие варианты топографии внутренних половых органов и кровеносных сосудов таза. Описаны особенности формы и синтопии яичников, маточных труб, приведены морфометрические параметры общей, внешней и внутренней подвздошных артерий.Використовуючи класичні методи анатомічного дослідження: виготовлення топографо-анатомічних зрізів, просте та тонке препарування під контролем мікроскопа, метод ін’єкції судин з метою їх візуалізації, при наступному препаруванні та фотодокументуванні, було вивчено особливості будови, топографії та морфометричних даних яєчників та маткових труб плодів різних вікових груп плодового періоду
ТРИВИМІРНЕ КОМП’ЮТЕРНЕ РЕКОНСТРУЮВАННЯ МІКРОСКОПІЧНИХ АНАТОМІЧНИХ СТРУКТУР
A program-apparatus complex for a threedimensional computer rekonstruction solves the principal problems that can distort the model and prevent a wide use of three-dimensional reconstruction. Obtaining digital images for the purpose of reconstructing from the surface of the paraffin block with the drug enables to significantly simplify reconstructing, to prepare models identical to forms and proportions of the original preparation. It is advisable to choose 60-80 files-sections which represent the whole consecutive series of obtained images.Предлагаемый программно-аппаратный комплекс для трехмерной компьютерной реконструкции решает главные проблемы, которые могут искажать модель и препятствуют широкому применению трехмерной реконструкции. Получение цифровых изображений для реконструкции с поверхности парафинового блока с препаратом позволяет значительно упростить реконструкцию, изготавливать модели, тождественные по форме и пропорциям оригинальному препарату. Для трехмерного компьютерной реконструкции целесообразно отбирать 60-80 файловсрезов, которые представляют всю последовательную серию полученных изображений.Пропонований програмно-апаратний комплекс для тривимірного комп’ютерного реконструювання розв’язує головні проблеми, які можуть спотворювати модель та перешкоджають широкому застосуванню тривимірного реконструювання. Отримання цифрових зображень для реконструювання з поверхні парафінового блоку з препаратом дозволяє значно спростити реконструювання, виготовляти моделі, тотожні за формою та пропорціями оригінальному препаратові. Для тривимірного комп’ютерного реконструювання доцільно відбирати 60-80 файлів-зрізів, які репрезентують всю послідовну серію отриманих зображень
ЛЕКТИНОГІСТОХІМІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ЕПІТЕЛІАЛЬ-НИХ ЗАЧАТКІВ ПРИВУШНОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ
Glycopolymer compounds make up structural and functional basis of cells and tissues of a living organism. The necessity of anatomical-lectinohistochemical examination of the parotid gland in early prenatal period of ontogenesis is substantiated, as the evidences concerning its topography are fragmentary and not systematized, and certain aspects of its ontogenesis are disputable. 35 human embryos and pre-fetuses aged from 21 days to 12 weeks of intrauterine development were examined. Glycopolymers were found by means of treatment of serial sections with lectins conjugated with horseradish peroxidase. The dynamics of prenatal morphogenesis of the embryos and pre-fetuses of the 4th-12th week of embryogenesis expression of glycopolymers – lectinreceptors on the surface of cells, in the cytoplasm and on the basal membrane of the parotid gland epithelial germs and the human oral cavity with its derivatives by re-distribution of glycopolymers are similar, which can be the evidence of ectodermal source of the parotid gland epithelial germ. Immersion of the epithelial cells of the buccal-alveolar pockets into the lower adjacent mesenchyme with the formation of primary parotid gland germs in embryos with 11,0-12,5 mm of PCL and their transformation into the epithelial taeniae is associated with accumulation of sialic glycopolymers (N-acetyl neuraminic acid), N-acetyl-D-glucosamine – specific to Wheat germ agglutinin (WGA) and Sambucus nigra agglutinin (SNA); N-acetyl-2-desoxy-2-amino-D-glucopyranose, screened by sialic acid of ß-D-galactose and α-L-fucose – specific to Helix pomatia (edible snail) agglutinin (HPA), Rhizoctonia solani agglutinin (RCA) and Laburnum anagyroides (Golden Rain shrub) agglutinin (LABA) respectively. These glycopolymers are present during the first 12 weeks both on the cytolemma of the cells of the parotid gland epithelial germ and in their cytoplasm. The results of lectin-histochemical examination of the early prenatal ontogenesis of the parotid gland can form the basis for the work of laboratories dealing with screening of morphological material in order to assess the degree of maturation and prognosis of fetus viability and diagnostics of deviations from normal development.Соединения гликополимеров составляют структурную и функциональную основу клеток и тканей живого организма. Нами обоснована необходимость анатомо-лектиногистохимического исследования околоушной железы в раннем пренатальном периоде онтогенеза, поскольку сведения о становлении топографии фрагментарные и несистематизированы, а отдельные аспекты их морфогенеза дискуссионные. Исследовано 35 зародышей и передплодов человека в возрасте от 21 суток до 12 недель внутриутробного развития. Гликополимеры определяли путем обработки серийных срезов лектинами, конъюгированными с пероксидазой хрена. В динамике пренатального морфогенеза зародышей и передплодов 4-й - 12-й недели эмбриогенеза экспрессия гликополимеров - рецепторов лектинов на поверхности клеток, в цитоплазме и на базальной мембране эпителиальных зачатков околоушной железы и ротовой полости человека с его производными по перераспределению гликополимеров - похожи, что может служить лектиногистохимическим подтверждением эктодермального источника происхождения эпителиального зачатка околоушной железы. Погружение клеток эпителия участков щечно-альвеолярных карманов в ниже прилегающую мезенхиму с формированием у зародышей 11,0-12,5 мм ТКД первичных зачатков околоушной железы и превращение их в эпителиальные тяжи связано с накоплением сиалованых гликополимеров (N-ацетилнейраминовой кислоты), N -ацетил D-глюкозамина - специфических к лектинам завязи пшеницы (WGA) и лектина бузины черной (SNA) N-ацетил-2-дезокси-2-амино-D-глюкопираноз, экранированной сиаловой кислоты ß-D-галактозы и α-L-фукозы - специфических к лектинам виноградной улитки (HPA), клещевины (RCA) и коры золотого дождя (LABA). Эти гликополимеры присутствуют в течение первых 12-ти недель как на цитолеме клеток эпителиальной закладки околоушной железы, так и в их цитоплазме. Результаты лектиногистохимических исследований раннего пренатального онтогенеза околоушной железы могут послужить основой в работе лабораторий скрининга морфологического материала для оценки степени зрелости и прогнозирования жизнеспособности плода и диагностики отклонений от нормального развития.Глікополімерні сполуки складають структурну і функціональну основу клітин і тканин живого організму. Нами обґрунтовано потребу анатомо-лектиногістохімічного дослідження привушної залози у ранньому пренатальному періоді онтогенезу, оскільки відомості про становлення топографії фрагментарні та несистематизовані, а окремі аспекти їхнього морфогенезу дискусійні. Досліджено 35 зародків і передплодів людини віком від 21 доби до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Глікополімери виявляли шляхом обробки серійних зрізів лектинами, кон’югованими з пероксидазою хрону. У динаміці пренатального морфогенезу зародків та передплодів 4-го – 12-го тижнів ембріогенезу експресія глікополімерів – рецепторів лектинів на поверхні клітин, у цитоплазмі і на базальній мембрані епітеліальних зачатків привушної залози та ротової порожнини людини з її похідними за перерозподілом глікополімерів – схожі, що може слугувати лектиногістохімічним підтвердженням ектодермального джерела походження епітеліального зачатка привушної залози. Занурення клітин епітелію ділянок щічно-альвеолярних кишень у нижче прилеглу мезенхіму з формуванням у зародків 11,0-12,5 мм ТКД первинних зачатків привушної залози та перетворення їх в епітеліальні тяжі пов’язано з накопиченням сіалованих глікополімерів (N-ацетилнейрамінової кислоти), N-ацетил-D-глюкозаміну – специфічних до лектину зав’язі пшениці (WGA) і лектину бузини чорної (SNA); N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози, екранованої сіаловою кислотою ß-D-галактози та α-L-фукози – специфічних відповідно до лектинів виноградного слимака (HPA), кліщовини (RCA) та кори золотого дощу (LABA). Ці глікополімери присутні впродовж перших 12-ти тижнів як на цитолемі клітин епітеліальної закладки привушної залози, так і в їх цитоплазмі. Результати лектиногістохімічного дослідження раннього пренатального онтогенезу привушної залози можуть послужити основою у роботі лабораторій скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня зрілості та прогнозування життєздатності плода і діагностики відхилень від нормального розвитку