Medical Genetic Counseling Of Women With Congenital Heart Diseases Of Fetus

Aim of the work. Determine the effectiveness of prenatal diagnosis of congenital heart defects in the fetus and the informativeness of different markers used in the medical-genetic counseling of pregnant women..Materials and methods. The analysis of the results of medical genetic counseling of pregnant women with fetal heart diseases was carried out. The effectiveness of using different methods of prenatal diagnosis in 67 pregnant women is estimated. The data of somatic, genealogical and reproductive anamnesis, biochemical markers of chromosomal pathology of the 1st and 2nd trimester of pregnancy, and the spectrum of the detected fetal heart disease were studied.Results of the research. It was found that 46 (68.7 %) women had somatic diseases: pathology of the cardiovascular system (11.9 %); endocrine system - at 8 (11,9 %); respiratory disease – 3 (4.5 %) and urinary system – 2 (3.0 %). 13 (19.4 %) out of 67 women had acute respiratory viral infections in the first trimester of pregnancy. In 4 (6 %) cases - bad habits. The first time pregnant were 31 (46.3 %) women, 21 (31.3 %) – the second time, 10 (14.9 %) in the third, and 5 (7.5 %) in the fourth or more times. In history, 58 (86.6 %) women did not have reproductive function disorders, 8 (11.9 %) had unauthorized miscarriages and frozen pregnancy. The burden of gynecological anamnesis was observed in 12 (17.9 %) women, and hereditary - in 6 (9.0 %) women. In the structure of congenital defects of the heart, false anatomical anomalies were found more often: hypoplasia of the left heart organs – 14 (20.9 %), tetralogy of Fallot - 9 (13.3 %). Biochemical markers of chromosomal pathology in the first trimester in 11 (16.4 %) women recorded indicators that are characteristic of the risk of chromosomal pathology, and in the second trimester – in 9 (13.4 %). Two pregnant women used a NIPT (non-invasive prenatal test) test that did not detect chromosomal abnormalities in the fetus. In 8 cases, invasive prenatal diagnosis of the fetus was recommended, which was carried out by three women, and five refused.Conclusions. The peculiarities of somatic (in 46–68.7 % of women), reproductive (in 8-11.9 % of women) gynecological anamnesis (in 12–17.9 % of women), which can be the risk factors of congenital fetal heart disease, are revealed. In the structure of congenital defects of the heart of the fetus more often revealed hypoplasia of the left heart organs – 14 (20.9 %), tetralogy of Fallot – 9 (13.3 %). In 11 (16.4 %) women recorded indicators of biochemical markers, characteristic for the risk of chromosomal pathology, in the first trimester, and – in 9 (13.4 %) pregnant women – in the second trimester. Comparative data on prenatal diagnosis of congenital heart defects in the fetus of chromosomal, monogenic and multifactorial etiology are given. On the basis of the obtained results an algorithm of medical-genetic counseling of this contingent of patients was offered

АЛЕЛЬНИЙ ПОЛІМОРФІЗМ ЛОКУСУ 405G/C ГЕНА VEGF (ФАКТОР РОСТУ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН) У ЖІНОКЗ ПАТОЛОГІЄЮ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ.

The objective was to study the distribution of alleles and genotypes of polymorphic locus 405G/C gene VEGF (vascular endothelial growth factor) to develop an informative marker characterizing processes incorporating "angiogenesis" for various diseases, namely, for pregnant women with pathological circulation. Molecular genetic studies of the polymorphic locus 405G/C gene of vascular endothelial growth factor VEGF was performed using the restriction analysis of PCR products corresponding sequences. Examined 20 pregnant women with pathology of the circulatory system and 20 in the control group of pregnant women with uncomplicated somatic history. In women, a significant amount of experimental group -15 (75%) had hypertension Grade II, 2 (10%) of women - thrombophlebitis, 1 woman (5%) - carotid artery aneurysm, the combination of hypertension II Art. and varicose veins, varicose veins and bronchial asthma. In women with the pathology of circulatory system revealed a significant increase in the genotype GG (P > 0.05) polymorphic locus 405G/C VEGF gene compared with healthy pregnant women and tends to reduce the genotype CC (5%) and GC (40%) of the VEGF gene in comparison with healthy pregnant women (15% and 60% respectively). Found that the presence of the genotype G/G polymorphic locus 405G/C VEGF gene increases the risk of disease of the circulatory system in 3.67 times. Целью работы было изучение распределения аллелей и генотипов полиморфного локуса 405G/C гена VEGF (фактор роста эндотелия сосудов) для разработки информативного маркера, характеризующего процессы включения «ангиогенеза» при различных заболеваниях, а именно у беременныхженщин с патологией системы кровообращения. Молекулярно-генетическое исследование полиморфного локуса 405G/C гена фактора роста эндотелия сосудов VEGF проводили с помощью метода рестрикционного анализа продуктов ПЦР соответствующих последовательностей. Обследовано 20 беременных женщин с патологией системы кровообращения и 20 беременныхженщин контрольной группы с неосложненным соматическим анамнезом. Уженщин опытной группы значительное количество -15 (75%) была гипертоническая болезнь II степени, 2 (10 %) женщин - тромбофлебит, по 1 женщине (5%) - аневризма сонной артерии, сочетание гипертонической болезни II ст. и варикозной болезни вен, варикозной болезни вен и бронхиальной астмы. Уженщин с патологией системы кровообращения выявлено достоверное увеличение генотипа GG (Р>0.05) полиморфного локуса 405G/C гена VEGF по сравнению со здоровыми беременными женщинами и тенденцию к снижению генотипа СС (5%) и GC (40%) гена VEGF по сравнению с здоровыми беременными женщинами (15% и 60 % соответственно). Установлено, что наличие генотипа G/G полиморфного локуса 405G/C гена VEGF повышает риск развития патологии системы кровообращения в 3.67 раза.Метою роботи було вивчення розподілу алелей та генотипів поліморфного локусу 405G/C гена VEGF (фактор росту ендотелію судин) для розробки інформативного маркера, що характеризує процеси включення «ангіогенезу» при різних захворюваннях, а саме у вагітних жінок з патологією системи кровообігу. Молекулярно-генетичне дослідження поліморфного локусу 405G/C гена фактору росту ендотелію судин VEGF проводили за допомогою методу рестрикційного аналізу продуктів ПЛР відповідних послідовностей. Обстежено 20 вагітних жінок з патологією системи кровообігу та 20 вагітних жінок контрольної групи з неускладненим соматичним анамнезом. У жінок дослідної групи значна кількість - 15 (75%) мала гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, 2 (10%) жінок-тромбофлебіт, по 1 жінці (5%) - аневризму сонноїартерії, поєднання гіпертонічної хвороби ІІ ст. та варикозноїхвороби вен, варикозноїхвороби вен та бронхіальної астми. Ужінокз патологією системи кровообігу виявлено достовірне збільшення генотипу GG (Р >0.05) поліморфного локусу 405G/C гена VEGF у порівнянні з здоровими вагітними жінками та тенденцію до зниження генотипу СС (5%) та GC (40%) гена VEGF у порівнянні з здоровими вагітними жінками (15%, та 60% відповідно). Встановлено, що наявність генотипу G/G поліморфного локусу 405G/C гена VEGF підвищує ризик розвитку патологіїсистеми кровообігуу 3.67 рази

Complex cytogenetic and molecular-genetic analysis of males with spermatogenesis failure

The chromosomal anomalies, microdeletions of AZF region of Y-chromosome and CFTR gene mutations have been studied among 80 infertile men with idiopathic spermatogenetic failure: 36 (45 %) patients with aspermia, 19 (24 %) patients with azoospermia and 25 (31 %) patients with severe oligoasthenoteratozoospermia. In total 30 % males with spermatogenetic failure genetic factor of infertility was observed. Karyotype anomalies were observed in 17.5 % of infertile men, within 16.2 % numerical and structural gonosomal anomalies and in 1.3 % – Robertsonian translocation were revealed. In 11 % males with spermatogenetic failure, Y-chromosome AZF region microdeletions were detected. The frequency of CFTR major mutation F508del among infertile men was 6.25 %. 5T allele of polymorphic locus IVS8polyT was detected in 7.5 % of examined men. The results obtained indicate the high complexity of cytogenetic and moleculargenetic studies of male infertility.Изучали аномалии хромосом, микроделеции AZF региона Y-хромосомы и мутации гена ТРБМ у 80 мужчин с идиопатическими нарушениями сперматогенеза, а именно: у 36 (45 %) пациентов с аспермией, 19 (24 %) пациентов с азооспермией и 25 (31 %) пациентов с олигоастенотератозооспермией IV степени. В общем у 30 % мужчин с нарушениями сперматогенеза установлены генетические факторы бесплодия. Нарушения кариотипа наблюдали у 17.5 % бесплодных мужчин, среди них у 16.2 % – количественные и структурные аномалии хромосом и у 1.3 % – робертсоновскую транслокацию. У 11 % мужчин с нарушениями сперматогенеза выявили микроделеции AZF региона Y хромосомы. Частота мажорной мутации F508del гена ТРБМ среди бесплодных мужчин составила 6.25 %. 5T аллель полиморфного локуса IVS8polyT выявили у 7.5 % обследованных мужчин. Полученные результаты свидетельствуют о высокой информативности комплексного цитогенетического и молекулярно-генетического исследования при мужском бесплодии

INHERITED 15Q DUPLICATION IN THREE NOT RELATED UKRAINIAN FAMILIES

Background. 15q duplication syndrome (Dup15q) is caused by the presence of an extra maternally derived copy of the Prader-Willi/Angelman critical region (PWACR) within chromosome 15q11.2-q13.1. The syndrome is clinically identifiable and characterized by intellectual disability, hypotonia, motor delays, autism spectrum disorder, epilepsy, and behavioral difficulties [1, 12]. The prevalence of Dup15q in the general population is unknown but may be as high as 1:5000 [10]. The syndrome most commonly occurs in one of two forms: an extra isodicentric 15 chromosome or an interstitial duplication [4]. Most reported cases concern de novo mutation. Aim. To highlight the importance of genetic testing in patients with neurodevelopmental disorders and emphasizes the need for further research to understand the underlying genetic mechanisms of Dup15q depending on the origin of the inherited duplication. Materials and methods. The study used next-generation sequencing (NGS), multiplex ligation-dependent probe amplification (MLPA), and karyotype analysis to confirm the interstitial duplication. Results. We present the phenotype description and diagnostic prospects of three patients from different families who inherited interstitial 15q duplication from a phenotypically healthy mother. The patients exhibited symptoms consistent with Dup15q, including intellectual disability, delayed speech, difficulty understanding spoken language, hyperactivity, epilepsy and sleep disorders. Conclusion. The inherited interstitial duplication 15q is phenotypical presented only in case of maternal origin and vary in clinical presentation. We suggest as the first choice MLPA method as most cost and time effective in cases of Dup15q suspicion

РОЛЬ ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ У ПОПЕРЕДЖЕННІ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ: РЕЗУЛЬТАТИ АНОНІМНОГО АНКЕТУВАННЯ ЖІНОЧОГО НАСЕЛЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

The aim of the study – to learn the awareness of the female population of Lviv region about the role of folic acid (FA) in the prevention of fetus development congenital deformities. Materials and Methods. A survey of pregnant women in the Lviv region was conducted and an analysis of 811 questionnaires of respondents was carried out. Following questions were researched about the medicine usage: dose (100, 200, 400 or 500 micrograms), before and during current pregnancy, the duration of the medicine intake, before conception and the first three months of pregnancy, as well as awareness of the population regarding the preconceptional effect of folic acid. Results and Discussion. The analysis of the data of questionnaires showed that among 811 women, 622 lived in the city (76.69 %), and 189 (23.31 %) – in the village. The study of pregnancy parity showed that there were significantly more women with the 1st and 2nd pregnancy (48.20 % and 33.97 % respectively). Women who were the first to know about the importance of FA were pregnant for the first (30.83 %) and the second (25.40 %) time, many of them were residents of the city. Most of the respondents got to know about the FA from doctors – 58.08 %, and most of these women were rather from the city than from the village (46.0 % and 12.08 % respectively, P <0.001). Only 40.44 % used FA before pregnancy for one to three months. A total of about 1/3 (37.73 %) of women took FA in a dose of 400 micrograms. Moreover, 26.26 % of respondents used the medicine for 2 months before pregnancy and 41.92 % – for three months during pregnancy. Significantly, they were rather inhabitants of the city than villages (P <0.001). Conclusions. It was established that among the female population of Lviv region, awareness of folic acid as the best genuine prevention of fetus development congenital deformities is not sufficient. This refers to the data on the medication itself, its dose and terms and duration of use.Цель исследования – изучение осведомленности женского населения Львовской области о роли фолиевой кислоты (ФК) в предупреждении врожденных пороков развития плода (ВПР). Материалы и методы. Проведен анализ 811 анкет респондентов. Изучали вопросы относительно употребления этого препарата: дозы (100, 200, 400 или 500 мкг), до и во время данной беременности, продолжительности приема препарата, до зачатия и первые три месяца беременности, а также осведомленности населения относительно преконцепционного действия фолиевой кислоты. Результаты исследования и их обсуждение. Анализ данных анкет показал, что из 811 женщин проживали в городе 622 (76,69 %), а 189 (23,31 %) – в селе. Изучение паритета беременности показало, что значительно больше было женщин с I и II беременностью (48,20 % и 33,97 % соответственно). Наиболее информированными о значении ФК были женщины, беременные впервые (30,83 %) и второй раз (25,40 %), из них значительно чаще были жительницы города. Большинство респондентов получило знания о ФК от медиков – 58,08 %, причем достоверно больше этих женщин было из города, чем села (46,0 % и 12,08 % соответственно, Р<0,001). Только 40,44 % употребляли ФК до беременности в течение от одного до трех месяцев. Всего около 1/3 (37,73 %) женщин употребляли ФК в дозе 400 мкг. Причем 26,26 % респондентов применяли препарат в течение 2 месяцев до беременности и трех месяцев во время беременности – 41,92 %. Значительно чаще это были жительницы города, чем села (Р<0,001). Выводы. Установлено, что среди женского населения Львовской области осведомленность о фолиевой кислоте как лучшем истинном средстве профилактики врожденных аномалий развития плода недостаточна. Это касается данных о самом препарате, его дозе приема, сроков и длительности употребления.Мета дослідження – вивчення обізнаності жіночого населення Львівської області про роль фолієвої кислоти (ФК) у попередженні вроджених вад розвитку плода (ВВР). Матеріали та методи. Проведено опитування вагітних жінок Львівської області та аналіз 811 анкет респондентів. Вивчали питання стосовно вживання зазначеного препарату: дози (100, 200, 400 або 500 мкг), до та під час даної вагітності, тривалості прийому препарату, до зачаття та перші три місяці вагітності, а також обізнаності населення відносно преконцепційної дії фолієвої кислоти. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз даних анкет показав, що з 811 жінок проживали в місті 622 (76,69 %), а 189 (23,31 %) – в селі. Вивчення паритету вагітності показало, що значно більше було жінок із І та ІІ вагітністю (48,20 % та 33,97 % відповідно). Найбільш поінформованими про значення ФК були жінки, вагітні вперше (30,83 %) та вдруге (25,40 %), з них значно частіше були жительки міста. Більшість респондентів отримала знання про ФК від медиків – 58,08 %, причому достовірно більше цих жінок було з міста, ніж із села (46,0 % та 12,08 % відповідно, Р<0,001). Лише 40,44 % вживали ФК до вагітності протягом від одного до трьох місяців. Всього близько 1/3 (37,73 %) жінок вживали ФК у дозі 400 мкг. Причому 26,26 % респондентів застосовували препарат протягом 2 місяців до вагітності, та 41,92 % – трьох місяців під час вагітності. Значно частіше це були мешканки міста, ніж села (Р<0,001). Висновки. Встановлено, що серед жіночого населення Львівської області поінформованість про фолієву кислоту як кращу справжню профілактику вроджених аномалій розвитку плода є недостатньою. Це стосується даних про сам препарат, його дозу прийому та термінів і тривалості вживання

НЕОНАТАЛЬНИЙ СКРИНІНГ Т- І В-ЛІМФОПЕНІЙ

Purpose: to determine the possibilities of newborn screening for T and B cell lymphopenia in Ukraine for the diagnosis of SCID. Materials and Methods. A search and analysis of available literature sources in the PubMed database, using a combination of keywords “early diagnosis”, “neonatal screening”, “TREC”, “KREC”, “primary immunodeficiency”, “SCID”, “T and B cell lymphopenia”. Results. Detection of SCID and antibody defects is based on the method using molecular genetic methods of quantitative detection of T-cell receptor excision circle (TREC), which is a product of T-cell differentiation in the thymus, and determine T cell lymphopenia, and kappa-deleting recombination excision circle (KREC), which are formed during the maturation of B cells in the bone marrow and determine B cell lymphopenia. Newborn screening using TREC/KREC assay will allow early recognition of SCID, provide timely hematopoietic stem cell transplantation (HSCT), before severe infections will presented, that is very important as infections significantly worsen the prognosis of treatment. In addition, newborn screening will allow to establish the real prevalence of SCID in Ukraine, as well as detecting of other diseases with lymphopenia. Conclusions. The analysis of literature data indicates the feasibility of conducting a pilot study on newborn screening of primary immunodeficiency by using TRECs and KRECs assay for T- and B-lymphopenia, which will allow to choose the best method, determine the cutoff value of TRECs and KRECs levels for the diagnosis of lymphopenia and SCID in Ukraine.Мета: визначити можливості проведення неонатального скринінгу Т- і В-лімфопеній в Україні для діагностики тяжких комбінованих імунодефіцитів (ТКІД). Матеріали і методи. Проведено пошук і аналіз доступних літературних джерел бази PubMed, використовуючи комбінацію ключових слів «рання діагностика», «неонатальний скринінг», «TREC», «KREC», «первинні імунодефіцити», «ТКІД», «Т- і В-лімфопенії». Результати. Виявлення тяжких комбінованих імунодефіцитів і дефектів антитілоутворення ґрунтується на методиці з використанням молекулярно-генетичних методів кількісного виявлення TREC (T-cell receptor excision circle), які є побічним продуктом Т-клітинної диференціації в тимусі, що визначають Т-лімфопенію, та KREC (kappa-deleting recombination excision circle), які утворюються в процесі дозрівання B-клітин у кістковому мозку та визначають В-лімфопенію. Неонатальний скринінг за допомогою аналізу TREC/KREC дасть можливість раннього виявлення ТКІД та забезпечить проведення вчасної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) до приєднання тяжких інфекцій, які значно погіршують прогноз радикального лікування. Окрім того, неонатальний скринінг дозволить встановити реальну частоту поширеності ТКІД в Україні, а також дасть можливість діагностувати й інші захворювання, які перебігають з тяжкою лімфопенією. Висновки. Аналіз літературних даних вказує на доцільність проведення пілотного дослідження з неонатального скринінгу первинних імунодефіцитів методом TRECs і KRECs визначення Т- і В-лімфопеній, який дозволить обрати найоптимальніший метод, визначити межі TRECs і KRECs для діагностики лімфопеній і ТКІД, а також економічну доцільність впровадження методу в Україні

Y-chromosome analysis in individuals bearing the Basarab name of the first dynasty of Wallachian Kings

Christina J. Adler, Alan Cooper, Clio S.I. Der Sarkissian and Wolfgang Haak are contributors to the Genographic ConsortiumVlad III The Impaler, also known as Dracula, descended from the dynasty of Basarab, the first rulers of independent Wallachia, in present Romania. Whether this dynasty is of Cuman (an admixed Turkic people that reached Wallachia from the East in the 11th century) or of local Romanian (Vlach) origin is debated among historians. Earlier studies have demonstrated the value of investigating the Y chromosome of men bearing a historical name, in order to identify their genetic origin. We sampled 29 Romanian men carrying the surname Basarab, in addition to four Romanian populations (from counties Dolj, N = 38; Mehedinti, N = 11; Cluj, N = 50; and Brasov, N = 50), and compared the data with the surrounding populations. We typed 131 SNPs and 19 STRs in the non-recombinant part of the Y-chromosome in all the individuals. We computed a PCA to situate the Basarab individuals in the context of Romania and its neighboring populations. Different Ychromosome haplogroups were found within the individuals bearing the Basarab name. All haplogroups are common in Romania and other Central and Eastern European populations. In a PCA, the Basarab group clusters within other Romanian populations. We found several clusters of Basarab individuals having a common ancestor within the period of the last 600 years. The diversity of haplogroups found shows that not all individuals carrying the surname Basarab can be direct biological descendants of the Basarab dynasty. The absence of Eastern Asian lineages in the Basarab men can be interpreted as a lack of evidence for a Cuman origin of the Basarab dynasty, although it cannot be positively ruled out. It can be therefore concluded that the Basarab dynasty was successful in spreading its name beyond the spread of its genes.Begoña Martinez-Cruz, Mihai Ioana, Francesc Calafell, Lara R. Arauna, Paula Sanz, Ramona Ionescu, Sandu Boengiu, Luba Kalaydjieva, Horolma Pamjav, Halyna Makukh, Theo Plantinga, Jos W.M. van der Meer, David Comas, Mihai G. Netea, the Genographic Consortiu

Correction: A european spectrum of pharmacogenomic biomarkers: Implications for clinical pharmacogenomics (PLoS ONE (2016) 11:9 (e0162866) DOI: 10.1371/journal.pone.0162866)

The thirty-Third author's name is spelled incorrectly. The correct name is: Jadranka Sertić

A European Spectrum of Pharmacogenomic Biomarkers: Implications for Clinical Pharmacogenomics

Pharmacogenomics aims to correlate inter-individual differences of drug efficacy and/or toxicity with the underlying genetic composition, particularly in genes encoding for protein factors and enzymes involved in drug metabolism and transport. In several European populations, particularly in countries with lower income, information related to the prevalence of pharmacogenomic biomarkers is incomplete or lacking. Here, we have implemented the microattribution approach to assess the pharmacogenomic biomarkers allelic spectrum in 18 European populations, mostly from developing European countries, by analyzing 1,931 pharmacogenomics biomarkers in 231 genes. Our data show significant interpopulation pharmacogenomic biomarker allele frequency differences, particularly in 7 clinically actionable pharmacogenomic biomarkers in 7 European populations, affecting drug efficacy and/ or toxicity of 51 medication treatment modalities. These data also reflect on the differences observed in the prevalence of high-risk genotypes in these populations, as far as common markers in the CYP2C9, CYP2C19, CYP3A5, VKORC1, SLCO1B1 and TPMT pharmacogenes are concerned. Also, our data demonstrate notable differences in predicted genotype-based warfarin dosing among these populations. Our findings can be exploited not only to develop guidelines for medical prioritization, but most importantly to facilitate integration of pharmacogenomics and to support pre-emptive pharmacogenomic testing. This may subsequently contribute towards significant cost-savings in the overall healthcare expenditure in the participating countries, where pharmacogenomics implementation proves to be cost-effective