MORPHOMETRIC INDICATORS OF AN ORBIT AT ADULTS IN CONNECTION WITH TYPES OF CRANIUM

The norm of morphometric indicators of bone structures of an orbit for population of 96 people at the age of 48,6 ± 3,2 years without pathology of craniofacial area is established by method of a computer tomography. Means, confidence intervals (р = 0,05), correlation and reliability of distinctions in morphometric indicators of a skull and an orbit by groups on types of cranium are defined. In frequency distribution of the studied population by types of cranium brachiocephalic people are 63 %, dolichocephalic – 27% and mesocephalic – 10 %. In groups by types of cranium among linear indicators of an orbit length of a medial wall statistically reliable decreases from dolichocephals to brachiocephals, length of lateral wall, orbital floor and roof and also orbital breadth – from mesocephals to brachiocephals. Orbital height between groups’ types of cranium reliable does not differ. An angle between medial and lateral walls of orbit statistically reliable increases from dolichocephalic persons to brachiocephalic. The interrelation of changes of an angle of orbital entrance inclination and types of cranium is not observed. The number of statistically significant correlations between morphometric indicators of an orbit increases from dolichocephals to brachiocephals at the absence of a reliable difference between them. Average degree correlation is noted only between orbital breadth and lengths of medial wall and orbital floor; orbital depth and lengths of the orbital floor and roof; between lengths of the orbital floor and roof – at brachiocephals, and also between lengths of the orbital floor and roof – at dolichocephals and mesocephals. The conclusion is drawn that when planning reconstructive operations at bone structures of an orbit it is necessary to consider the available distinctions in length of lateral wall, orbital roof and floor, height and breadth and value of an angle between medial and lateral walls by types of cranium

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТУДЕНТСЬКУ УСПІШНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

The aim of the work – to determine the factors that influence the success of medical students. The main body. Learning at a high school on the one hand is a necessity of the present, on the other – a difficult stage in the life of young people. The student of the first courses must adapt to the new conditions of existence, the dynamics of learning, change mode of living and work, their behavior. The large amount of new information, the physical and psychological difficulties faced by the student, lead to constant stress, anxiety and, as a result, chronic stress. The modern educational system is constantly changing, its entails the need for the student to constantly adapt to innovations. The student’s age is characterized by a variety of emotions, feelings and means of manifestation. Therefore, at the present stage, the study of the problem of stress in students’ educational activity remains relevant. The article presents data of anonymous survey of 163 students of 1–2-courses of the medical university regarding the reasons for unsatisfactory success in studying the theoretical discipline of Human Anatomy. Respondents were asked to independently determine the causes of inadequate mastery of material from discipline in practical classes and lectures. Conclusion. The obtained results testify to the state of chronic stress of students due to the imperfection of the educational system, the large amount of information, the exacerbation of chronic diseases, psychological problems.Мета роботи – визначити фактори, що впливають на успішність студентів-медиків. Основна частина. Навчання у вищому навчальному закладі, з одного боку, є необхідністю сучасності, з іншого – складним етапом життя молоді. Студенту перших курсів необхідно пристосуватися до нових умов існування, динаміки навчання, змінити спосіб життя та праці, свою поведінку. Великий об’єм нової інформації, фізичні та психологічні труднощі, з якими стикається студент, призводять до постійного напруження, відчуття тривоги та, як наслідок, стану хронічного стресу. Сучасна освітня система безперервно змінюється, що веде за собою необхідність з боку студента постійно адаптуватися до нововведень. Студентський вік характеризується різноманіттям емоцій, відчуттів та засобів їх прояву. Тому на сучасному етапі актуальним залишається вивчення проблеми стресу в навчальній діяльності студентів. У статті наведені дані анонімного опитування 163 студентів 1–2 курсів медичного університету щодо причин незадовільної успішності з вивчення теоретичної дисципліни “Анатомія людини”. Респондентам було запропоновано самостійно визначити причини неадекватного засвоєння матеріалу з дисципліни на практичних заняттях та лекціях. Висновок. Отримані результати свідчать про стан хронічного напруження студентів, перебування в стані навчального стресу за рахунок недосконалості навчальної системи, великого об’єму інформації, загострення хронічних захворювань, психологічних проблем у родині та колективі

Features of arterial pressure indicators in the postoperative period after surgical correction of aortic coarctation in children

Coarctation of the aorta is a congenital heart disease, which is characterized by a local narrowing of the vessel lumen. Such a congenital anomaly of the aorta requires surgical treatment. Manifestations of the disease can be diagnosed in the first day after birth as well as some patients can be asymptomatic. Clinical signs of aortic coarctation are heart failure, hypertension in the upper extremities, hypotension in the lower extremities, ischemic manifestations in the organs, hemodynamic disorders. Untimely treatment of aortic anomalies leads to complications or death of patient. The results of 24-hour blood pressure monitoring in children after surgical correction of aortic coarctation are presented in the article. Despite the successful surgical treatment of congenital aortic malformation, the long-term results of the operation are far from satisfactory. Almost 12–18 % of the patients having undergone surgery continue to be hypertensive with the vascular dysfunction development and without signs of recoarctation. Patients receive antihypertensive medications, sometimes their combinations, for a long time. Assessment of the daily blood pressure profile features in the postoperative period would help determine pathogenetic mechanisms of the hypertensive syndrome persistence and predict the pathological process course. The aim of the study was to assess the arterial pressure indices in children after successful surgical treatment of coarctation of the aorta. Materials and methods. The main group consisted of 24 children after surgical correction of aortic coarctation. The control group consisted of 20 practically healthy children. Results. A statistically significant decrease in the average diastolic blood pressure during a 24-hour period and daytime diastolic blood pressure and an increase in the daily systolic blood pressure index were determined in the main group children based on the results of 24-hour blood pressure monitoring. Conclusions: The majority of children had low general well-being in the postoperative period. Indicators of systolic and diastolic blood pressure measured by Korotkov method (83.3 %) and 24-hour blood pressure monitoring parameters were typical for hypertension in majority of patients (66.7 %). Abnormalities of the circadian profile (“non-dipper”, “over-dipper”) were detected in 50.0 % of the main group children

Age characteristic of morphometric parameters of an orbit in adults.

Background. The knowledge of a morphometric characteristics of an orbit are important in planning of surgical interventions after craniofacial injuries and a number of ophthalmologic and oncological diseases. Objective. To determine the standard morphometric parameters of an orbit in humans of different age groups. Methods. Research was performed in Donetsk diagnostic center with the use of computer tomography-scans. 96 people aged from 21 to 74 years took part in the research with their consent; 32 people – the first period of mature age (men – 22-35 years, women – 21-35 years); 32 people – the second period of mature age (men – 36-60 years, women – 36-55 years); 32 people –aged group (men – 61-74 years, women – 56-74 years) – without pathologies of a craniofacial zone. Orbit length, its depth, angle between medial and lateral walls, width and height of an orbital entrance, inclination angle were measured. Results. Significant asymmetry in values of the length of the lower orbital wall in the first period of mature age was revealed. It affects the value of this parameter as a morphometric standard during surgical intervention, and justifies the measurement at least in two planes: frontal and axial. Conclusion. It was established that there are no reliable differences between morphometric parameters of an orbit in persons of various age groups, except the depth of an orbit and length of its lower wall in the second period of the mature age

Morphometric indicators of orbit in adults

Aim. Morphometry of orbit is one of the prerequisites planning and performance of surgical interventions after injuries of craniofacial zone. Methods and results. For the purpose of assessment of quantitative standard of norm of orbital structures morphometric indicators of 96 persons were investigated with use of CT-visualization and statistical methods. Means of indicators and their confidential 95% intervals were described. As well as it was defined that correlation between them in the most cases was weak. Conclusion. It allows to use the obtained data for planning of surgical accesses, reconstructive and plastic surgeries on orbital structures and testifies the lack of assosiations between development of orbital structures during the adult period

Морфометричні показники очної ямки дорослих людей

Aim. Morphometry of orbit is one of the prerequisites planning and performance of surgical interventions after injuries of craniofacial zone.Methods and results. For the purpose of assessment of quantitative standard of norm of orbital structures morphometric indicators of 96 persons were investigated with use of CT-visualization and statistical methods. Means of indicators and their confidential 95% intervals were described. As well as it was defined that correlation between them in the most cases was weak.Conclusion. It allows to use the obtained data for planning of surgical accesses, reconstructive and plastic surgeries on orbital structures and testifies the lack of assosiations between development of orbital structures during the adult period.Морфометрия глазницы является одной из предпосылок планирования и проведения хирургических вмешательств при травмах краниофациальной области. С целью оценки количественного эталона нормы структур глазниц у 96 лиц изучены морфометрические показатели методом КТ-визуализации и статистическими методами. Установлены средние значения показателей и их доверительные 95% интервалы и определено, что степень корреляции между ними в большинстве случаев является слабой. Это позволяет использовать полученные данные для планирования хирургических доступов, осуществления реконструктивных и пластических операций на костных структурах глазниц и свидетельствует  об отсутствии связи между развитием структур глазницы во взрослом возрасте.Морфометрія очної ямки є однією з передумов планування та здійснення хірургічних втручань при травмах краніофаціальної області. З метою оцінювання кількісного еталона норми структур очних ямок у 96 осіб вивчили морфометричні показники методом КТ-візуалізації та статистичними методами. Встановили середні значення показників та їхні довірчі 95% інтервали, визначили, що показники мають низьку варіабельність, а ступінь кореляції між ними є здебільшого слабким. Це дає змогу використовувати дані для планування хірургічних доступів, здійснення реконструктивних і пластичних операцій на кісткових структурах очних ямок і свідчить про відсутність зв’язку між розвитком структур очної ямки в дорослому періоді життя.

Інноваційна, освітня, дослідницька компоненти оцінки розвитку інформаційної економіки (на прикладі країн Східного Партнерства)

Глобальним трендом соціально-економічного розвитку провідних країн світу є становлення інформаційної економіки. В умовах формування економіки нового типу особливу роль у забезпеченні економічного зростання країни та підвищення її міжнародної конкурентоспроможності відіграють сектори, спроможні до генерації інновацій і проведення високоякісних наукових досліджень. У такому контекстізростає науковий інтерес до питань оцінки рівня розвитку інформаційної економіки та визначення ступеню впливу на його динаміку параметрів дослідницької, інноваційної й освітньої компонент. Компаративний аналіз продемонстрував, що у світовій практиці опрацьовані різні методики подібної оцінки, серед яких у статті виділено методику ООН з розрахунку Індексу розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (IDI). Проведено аналітичну характеристику країн Східного Партнерства за IDI у розрізі його субіндексів. Здійснений аналіз засвідчив неспроможність існуючих методик повною мірою відобразити тенденції розвитку інформаційної економіки в сучасних турбулентних соціально-економічних умовах. Метою статті є обґрунтування методичного підходу до формування комплексного інтегрального показника оцінки розвитку інформаційної економіки, що має трирівневу структуру (освітня, інноваційна, дослідницька компоненти) і ґрунтується на світовому досвіді проведення відповідних розрахунків. Даний підхід включає два етапи: компонентний аналіз (розрахунок часткових індексів освітньої, інноваційної, дослідницької компонент інформаційної економіки) і системний аналіз (обчислення комплексного інтегрального показника). Запропонований методичний підхід апробовано на прикладі України як представника групи країн Східного Партнерства. На основі результатів індексного і статистичного аналізу ідентифіковано основні проблемні моменти в розвитку інформаційної економіки в країні, і зокрема – в розрізі виокремлених освітньої, інноваційної і дослідницької компонент. Проведене дослідження дозволило дійти висновків про необхідність розвитку стратегічної співпраці суб’єктів моделі Quadruple Helix (секторів держави, бізнесу, вищої світи, громадськості) для вирішення визначених проблем за кожною із компонент інформаційної економіки.The global trend of socio-economic development of the leading countries of the world is the formation of an information economy. In conditions of a new type of economy formation, sectors ensuring the country's economic growth and increasing its international competitiveness, capable of generating innovations and conducting high-quality research, play a special role. In this context is increasing the scientific interest in issues of evaluation of information economy development and of determining the influence of research, innovation and educational component on its dynamics. The comparative analysis has shown that in the world practice different methods of such evaluation have been worked out, among which the UN methodology for calculating the Information and Communication Technologies Development Index (IDI) was high lightened within the article. The analytical characterization of the Eastern Partnership countries under the IDI was conducted in the context of its sub-indices. This analysis showed the failure of existing techniques to fully reflect the trends of the information economy in the current turbulent socio-economic conditions. The purpose of the article is to substantiate the methodical approach to the formation of a comprehensive integral indicator of the information economy development with a three-tier structure (educational, innovation, and research components); it is based on the global experience of relevant calculations. The methodical approach includes two stages: a component analysis (calculation of partial indices of educational, innovation, research component of the information economy) and a system analysis (calculation of comprehensive integral index). The proposed approach is tested on the example of Ukraine as a representative of the Eastern Partnership group. On the basis of the index and statistical analysis results the main problem points of the information economy development in the country were identified; and in particular – in the context of a distinct educational, innovation and research component. The authors come to the conclusion about the necessity of development of strategic cooperation of subjects within the Quadruple Helix model (business enterprise sector, higher education sector, government sector and private non-profit sector) to solve identified problems for each component of the information economy

Особливості показників артеріального тиску в дітей у післяопераційному періоді хірургічної корекції коарктації аорти

Coarctation of the aorta is a congenital heart disease, which is characterized by a local narrowing of the vessel lumen. Such a congenital anomaly of the aorta requires surgical treatment. Manifestations of the disease can be diagnosed in the first day after birth as well as some patients can be asymptomatic. Clinical signs of aortic coarctation are heart failure, hypertension in the upper extremities, hypotension in the lower extremities, ischemic manifestations in the organs, hemodynamic disorders. Untimely treatment of aortic anomalies leads to complications or death of patient.The results of 24-hour blood pressure monitoring in children after surgical correction of aortic coarctation are presented in the article. Despite the successful surgical treatment of congenital aortic malformation, the long-term results of the operation are far from satisfactory. Almost 12–18 % of the patients having undergone surgery continue to be hypertensive with the vascular dysfunction development and without signs of recoarctation. Patients receive antihypertensive medications, sometimes their combinations, for a long time. Assessment of the daily blood pressure profile features in the postoperative period would help determine pathogenetic mechanisms of the hypertensive syndrome persistence and predict the pathological process course.The aim of the study was to assess the arterial pressure indices in children after successful surgical treatment of coarctation of the aorta. Materials and methods. The main group consisted of 24 children after surgical correction of aortic coarctation. The control group consisted of 20 practically healthy children. Results. A statistically significant decrease in the average diastolic blood pressure during a 24-hour period and daytime diastolic blood pressure and an increase in the daily systolic blood pressure index were determined in the main group children based on the results of 24-hour blood pressure monitoring. Conclusions: The majority of children had low general well-being in the postoperative period. Indicators of systolic and diastolic blood pressure measured by Korotkov method (83.3 %) and 24-hour blood pressure monitoring parameters were typical for hypertension in majority of patients (66.7 %). Abnormalities of the circadian profile (“non-dipper”, “over-dipper”) were detected in 50.0 % of the main group children.    Коарктация аорты – врожденный порок сердца, который характеризуется сужением участка сосуда. Такая врожденная аномалия аорты требует хирургического лечения. Проявления заболевания могут быть диагностированы в первые сутки после рождения, но и иметь скрытое течение. Клинические признаки коарктации аорты: сердечная недостаточность, артериальная гипертензия в верхней части туловища, артериальная гипотензия в нижней ее части, ишемические проявления в органах, гемодинамические нарушения. Несвоевременное лечение порока приводит к возникновению осложнений или смерти больного.Цель работы – оценить показатели артериального давления у детей после успешного хирургического лечения по поводу коарктации аорты. Материалы и методы. Основную группу составили 24 ребенка после проведения хирургического лечения КоА. Контрольную группу составили 20 практически здоровых детей. Результаты. Представлены результаты суточного мониторирования артериального давления (СМАД) у детей после оперативной коррекции коарктации аорты. У детей основной группы по данным суточного мониторирования АД определено статистически значимое уменьшение средних показателей диастолического АД за сутки и диастолического АД днем, увеличение суточного индекса систолического АД. Несмотря на успешное хирургическое лечение врожденного порока аорты, отдаленные результаты операции нельзя назвать удовлетворительными. У 12–18 % прооперированных пациентов сохраняется артериальная гипертензия и развивается сосудистая дисфункция без признаков рекоарктации. В течение длительного времени пациенты получают гипотензивные препараты, иногда их комбинации. Оценка особенностей суточного профиля артериального давления в послеоперационном периоде будет способствовать определению патогенетических механизмов поддержания гипертензивного синдрома и прогнозированию течения патологического процесса. Выводы. У большинства детей в послеоперационном периоде констатировано нарушение самочувствия. Цифры систолического и диастолического АД, полученные измерением по методу Короткова (83,3 %) и показатели суточного мониторирования АД у большинства пациентов характерны для гипертензии (66,7 %). У 50,0% детей основной группы установлены нарушения циркадного профиля («non-dipper», «over-dipper»). Коарктація аорти – вроджена вада серця, що характеризується звуженням ділянки судини. Така вроджена аномалія аорти потребує хірургічного лікування. Прояви захворювання можуть бути діагностовані в першу добу після народження, але й мати прихований перебіг. Клінічними ознаками коарктації аорти є серцева недостатність, артеріальна гіпертензія у верхній частині тулуба, артеріальна гіпотензія в нижній його частині, ішемічні прояви в органах, гемодинамічні порушення. Несвоєчасне лікування вади призводить до виникнення ускладнень або смерті хворого.Мета роботи – оцінити показники артеріального тиску в дітей після успішного хірургічного лікування з приводу коарктації аорти.Матеріали та методи. Основну групу становили 24 дитини після хірургічного лікування КоА. Контрольна група – 20 майже здорових дітей.Результати. Наведені результати добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у дітей після оперативної корекції коарктації аорти. У дітей основної групи за даними добового моніторування АТ визначено статистично значуще зменшення середніх показників діастолічного АТ за добу та діастолічного АТ удень, збільшення добового індексу систолічного АТ.Незважаючи на успішне хірургічне лікування вродженої вади аорти, віддалені результати операції не можна назвати задовільними. У 12–18 % прооперованих пацієнтів зберігається артеріальна гіпертензія та розвивається судинна дисфункція без ознак рекоарктації. Протягом тривалого часу пацієнти отримують гіпотензивні препарати, іноді їхні комбінації. Оцінювання особливостей добового профілю артеріального тиску в післяопераційному періоді сприятиме визначенню патогенетичних механізмів підтримання гіпертензивного синдрому й прогнозуванню перебігу патологічного процесу. Висновки. У більшості дітей у післяопераційному періоді констатоване порушення самопочуття. Цифри систолічного та діастолічного АТ, отримані вимірюванням за методом Короткова (83,3 %), та показники добового моніторування АТ у більшості пацієнтів відповідають гіпертензії (66,7 %). У 50,0 % дітей основної групи виявили порушення циркадного профілю («non-dipper», «over-dipper»).

Morphofunctional peculiarities of temporomandibular joint and masticatory muscles in hypothyroidism

The work is devoted to the study of ultrastructural organization peculiarities of temporomandibular joint and masticatory muscles during the 21st day of the experimental hypothyroidism, which was modeled in 20 white outbred male rats. There were revealed dystrophic changes in the walls of blood vessels, connective tissue elements of the capsule and articular surface of temporomandibular joint and in striated muscular fibers of masticatory muscles and their endo- and perimizium. The results of this work can be used to optimize the ways of treatment and prevention of arthropathy and myopathy in hypothyroidism