Buying Winners while Holding on to Losers: an Experimental Study of Investors' Behavior

This paper presents the results of an experimental study aimed to understand how the past stock performance affects investor's desire to buy or sell the stock. It shows that people prefer to buy stocks that performed well in the past. However, when investors must sell one of the stocks they already own, their desire to have their funds invested into the past winner significantly diminishes, which may be due to their reluctance to realize their losses.experimental economics

Behavioral biases in auctions: an experimental study

This paper investigates implications of some of the well-known behavioral biases of bidders' behavior in different types of auctions. It presents the results of an experimental study that tests the endowment hypothesis for English auctions and regret aversion hypothesis for first-price sealed-bid auctions. This study documents support for the former and no support for the latter hypotheses.auction; regret; endowment effect; loss aversion; behavioral economics

Asymmetric Information And Acquisition Of Closely Held Firms

This paper analyzes the problem of asymmetric information in the process of acquisition of closely held firms. It shows that the changes in the acquirer stock price during the takeover negotiation allow the acquire firm to receive additional information about the target. The paper predicts that the asymmetric information problem is less severe when the major shareholder of the target firm is wealthier, the ownership of the target firm is less concentrated, or both

Political Competition And Campaign Contributions

This paper presents a theoretical model of political competition that can explain the positive correlation between money spent by a political party on the election campaign and the number of votes received. The model does not assume that money can be used to fool voters or to buy votes. It shows that such correlation arises because of the existence of unobservable factors that affect both campaign spending and the result of the campaign. It analyzes how wealth inequality among political parties and the costs of information dissemination affect the choice of political platforms and amounts of money spent by each party and shows that all parties have incentives to spend money on the election campaign

Полемологічна парадигма осмислення суті гібридної війни

The article is devoted to the methodological problems and manipulative mechanisms of hybrid warfare, analyzed in the collective monograph "Hybrid War: in verbo et in praxi". Due to the appeal to the polemical approach, its authors have managed to systematize and generalize the theory of war and peace, analyze the modern Western concepts of war, to indicate the specifics of the Russian viewpoint on the concept of hybrid war, to evaluate the importance of information and manipulation technologies for hybrid wars, to analyze a number of geopolitical and socio-cultural aspects of modern hybrid wars. Polemology examines the universal features of armed conflicts, their role in time and space, cycles, and classification. Hybrid warfare involves the use of existing military assets, regular and irregular, including weapons of mass destruction, as well as information, psychological and advocacy wars with the use of emerging communications and media technologies. According to the classical approach, the state is the sole subject of hostilities, but today its role has changed dramatically under the influence of other political and economic, supranational and transboundary factors. To study wars and armed conflicts from a polemical point of view, this means the need to focus on social changes in all areas of human life, including political, economic, and technological factors that influence war as a social phenomenon.Стаття присвячена методологічним проблемам і маніпулятивним механізмам гібридної війни, проаналізованих у колективній монографії «Гібридна війна: in verbo et in praxi». Завдяки зверненню до полемологічного підходу її авторам вдалося систематизувати та узагальнити теорії війни і миру, проаналізувати сучасні західні концепції війни, позначити специфіку російського погляду на концепцію гібридної війни, оцінити значимість інформаційних і маніпуляційних технологій для гібридних воєн, проаналізувати низку геополітичних і соціокультурних аспектів сучасних гібридних воєн. Полемологія вивчає універсальні риси збройних конфліктів, їх роль у часі і просторі, цикли, інтенсивність, масштаб і причинно-наслідкові зв'язки та їхню класифікацію. Гібридні війни припускають використання наявних військових засобів, регулярних та нерегулярних, включаючи зброю масового знищення, а також інформацію, психологічну та пропагандистську війну з використанням новітніх комунікаційних і медійних технологій. Відповідно до класичного підходу, держава є єдиним суб’єктом військових дій, але сьогодні її роль різко змінилася під впливом інших політичних і економічних наднаціональних і транскордонних факторів. Для вивчення війн і збройних конфліктів з полемологічної точки зору необхідно зосередитися на соціальних змінах у всіх сферах людського життя, включаючи політичні, економічні, технологічні чинники, які впливають на війну як соціальний феномен

Polemological Paradigm of Hybrid War Research

This article is devoted to the methodological problems and manipulative mechanisms of hybrid warfare. Owing to the polemological (from πολέμιος — war and λόγος — study) approach the authors managed to systematize and summarize the theories of war and peace, clarify contemporary western concepts of warfare, outline the specifi cs of the Russian view on the hybrid war concept, assess the signifi cance of information and manipulation technologies for hybrid wars, analyze a number of geopolitical and socio-cultural dimensions of modern hybrid wars. The polemology is a branch of science, which studies the nature of armed confl icts and wars, their role in time and space, cycles, intensity, scope, scale, and causative relations and their classifi cation. Polemology deals with the wars and armed confl icts of the past, present and future. Novel hybrid wars take a respective place among them. They involve using all available warfare, regular and irregular, cyber and those allowing for the use of weapons of mass destruction, and also information, psychological and propaganda war using the latest information and media technologies. According to the classical approach, the state is the only subject of military actions, but today its role has changed dramatically under the infl uence of other political and economic supranational and trans-border factors. For the purpose of studying wars and armed confl icts from the polemological perspective it means the need to focus on social changes in all the areas of human life, on considering various elements of the political, economic or even technological context, which infl uence the war as a social phenomenon

Война и мир: пути к миру в войне на Востоке Украины

The paper discloses the concept of “war” and “peace” in historiography from the position of (non-)violence methodology, conflictology, paxology, polemology, geophilosophy etc.It is approved that from the very beginning for peace making the methodology and terminology of paxology as peace theory should be used rather then the methodology and terminology of polemology as war theory. The specific of hybrid war is disclosed, hybrid forms of settling of deformed value orientations, substitution of senses, forming of deformed social and cultural, on the back of which spread conflict in the Eastern Ukraine, are shown. Algorithm of solution to the Eastern Ukrainian conflict is formulated, ways of negotiation of endogenous and exogenous crisis phenomena in the Eastern Ukraine in the form of “road map” is proposed.Стаття написана за результатами виконання науково-дослідного проекту «Соціально-філософська рефлексія шляхів вирішення конфлікту на Сході України» (№ держреєстрації: 0116U002518) і присвячена філософському осмисленню проблеми миру на Сході України. Висвітлено розкриття поняття «війна» та «мир» в історіографії з позицій методології теорії (не)насильства, конфліктології, паксології, полемології, геофілософії тощо. Стверджується, що задля досягнення миру слід від початку використовувати методологію і термінологію паксології як теорії миру, а не полемології як теорії війни. Розкрито специфіку гібридної війни як комбінації конвенційних, іррегулярних, асиметричних засобів, що включають постійну маніпуляцію політичним та ідеологічним конфліктом, а також залучення сил спеціальних операцій та регулярної армії, агентів розвідки, політичних провокаторів, представників медіа, економічний шантаж; кібератаки; пара-військові, терористичні і кримінальні елементи тощо. Продемонстровано гібридні форми встановлення деформованих світоглядних орієнтирів, підміни смислів і формування спотвореної соціокультурної реальності, на тлі яких розгортався конфлікт на Сході України. Сформульовано алгоритм вирішення східноукраїнського конфлікту, запропоновано шляхи подолання ендогенних та екзогенних кризових явищ на Сході України у вигляді «дорожньої карти». Дорожнє картування ув’язує між собою бачення, стратегію і план, вибудовує в часі основні кроки цього процесу за принципом «минуле-сьогодення-майбутнє». У межах «дорожньої карти» виокремлено необхідні кроки подолання конфлікту, а саме: етап локалізації зони конфлікту і припинення вогню; етап політичної стабілізації регіону; етап гуманітарної реабілітації. Оцінка перспектив подолання конфлікту ґрунтується на домінуванні «партії війни» або «партії миру», в настроях українського соціуму в цілому і серед населення неконтрольованих територій зокрема. Асоційований «суб’єкт миру» вимагає всебічної підтримки держави та громадянського суспільства.Статья написана по результатам научно-исследовательского проекта «Социально-философская рефлексия путей решения конфликта на Востоке Украины» (№ госрегистрации: 0116U002518) и посвящена философскому осмыслению проблемы мира на Востоке Украины. Освещены раскрытие понятия «война» и «мир» в историографии с позиций методологии теории (не) насилия, конфликтологии, паксологии, полемологии, геофилософии и т. п. Утверждается, что для достижения мира следует изначально использовать методологию и терминологию паксологии как теории мира, а не полемологии как теории войны. Раскрыта специфика гибридной войны как комбинации конвенционных, иррегулярных, асимметричных средств, включающих постоянную манипуляцию политическим и идеологическим конфликтом, а также привлечение сил специальных операций и регулярной армии, агентов разведки, политических провокаторов, представителей медиа, экономический шантаж; кибератаки; пара-военные, террористические и криминальные элементы и тому подобное. Продемонстрированы гибридные формы установления деформированных мировоззренческих ориентиров, подмены смыслов и формирования искаженной социокультурной реальности, на фоне которых разворачивался конфликт на Востоке Украины. Сформулирован алгоритм решения восточного конфликта, предложены пути преодоления эндогенных и экзогенных кризисных явлений на Востоке Украины в виде «дорожной карты». Дорожное картирование увязывает между собой видение, стратегию и план, выстраивает во времени основные шаги этого процесса по принципу «прошлое-настоящее-будущее». В рамках «дорожной карты» выделены необходимые шаги преодоления конфликта, а именно: этап локализации зоны конфликта и прекращения огня; этап политической стабилизации региона; этап гуманитарной реабилитации. Оценка перспектив преодоления конфликта основывается на доминировании «партии войны» или «партии мира», в настроениях украинского социума в целом и среди населения неконтролируемых территорий в частности. Ассоциированный «субъект мира» требует всесторонней поддержке государства и гражданского общества

Postnonclasic horizons of social rationality (ПОСТНЕКЛАСИЧНІ ГОРИЗОНТИ СОЦІАЛЬНОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ)

The article is devoted to the analysis of postnonclassical social rationality. In her authors vision of newest discourse of social rationality is given as a synthesis of various positions. The general discourse-positions are considered: social action, refusing from grand narratives, axiological priorities, social synergy, communicative rationality and set (Стаття присвячена аналізу постнекласичної соціальної раціональності. Авторське бачення новітнього дискурсу соціальної раціональності подається як синтез різноманітних дискурс-позицій. Основні дискурс-позиції такі: соціальна дія, відмова від гранднаратівів, ціннісні пріоритети, соціальна синергетика, комунікативна раціональність тощо

РЕЛІГІЙНА РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПОЯВИ МОДЕРНИХ ОСВІТНІХ ІНСТИТУЦІЙ

The article is devoted to the analysis of the general pattern of the historical development of Western society, which consists in a gradual increase in the trend of rationalization. Under rationalization is understood the process of gradual replacement of random, situational, openly irrational motives of human actions into logical, predicted, wholerelevant. An understanding of the rationalization and "disenchantment of the world" by M. Weber explores the essence of the modernist project as a "disenchantment" of social relations. At the same time, "disenchantment" was understood by them not only as the liberation of society from the rule of magic and superstition. "Disenchantment" is the growth of trust in the mind, science, education, rational procedure in all manifestations of social life, which is the leading trend and the internal meaning of the entire era of modernity. The role of "religions of salvation" is clarified to form integral pictures of the world not only for the religious outlook, but also for the born philosophical systems. It turns out that religious rationalization was only the beginning of the universal process of rationalization of social relations. A consequence of this trend is the differentiation of value spheres and the emergence of New European social institutions: the market, law, bureaucracy etc. Modern transformations are made possible through religious rationalization and secularization. The role of scientific rationality as an educational reference point in the Enlightenment is researched. During this time the school begins to draw knowledge not from the religious tradition, but from science. The importance of religious rationalization for the emergence of modern educational institutions, including secular schools and universities.Статья посвящена анализу общей закономерности исторического развития западного общества, которая заключается в постепенном нарастании тенденции рационализации. Следствием этой тенденции является дифференциация ценностных сфер и появление новоевропейских социальных институтов: рынка, права, бюрократии. Современные трансформации становятся возможными благодаря религиозной рационализации и секуляризации. Выясняется значение религиозной рационализации для появления современных образовательных учреждений, в том числе мирской школы и университетов.Стаття присвячена аналізу загальної закономірності історичного розвитку західного суспільства, яка полягає в поступовому наростанні тенденції раціоналізації. Наслідком цієї тенденції є диференціація ціннісних сфер і поява новоєвропейських соціальних інститутів: ринка, права, бюрократії. Модерні трансформації стають можливими завдяки релігійній раціоналізації та секуляризації. З’ясовується значення релігійної раціоналізації для появи модерних освітніх інституцій, зокрема, світської школи та університетів

Strategy and Tactics of Behaviour of Subjects and Objects of Historical Trauma

The aim of this article is a socio-philosophical generalisation of the leading strategies of behaviour of actors of historical trauma to achieve tolerant relations between social groups, societies and states. The basic methodological premise of the research is the thesis of the discursive nature of historical trauma, thus, the main method is the method of discourse analysis. These theoretical generalisations were made on the basis of comparative analysis of socio-political discourse of Central and Eastern Europe, Russia and Ukraine. A tangible place in this discourse belongs to the thematisation of the Holocaust, the Holodomor, Stalin’s repression and the like. The authors came to the conclusion that it was necessary to differentiate the behaviour of subjects and objects of a historical trauma. If the first (subjects) choose denial of guilt, self-justification, awareness of responsibility, repentance as the main strategies of their behavior, the latter (objects) can choose strategies of oblivion (silence), manifestation, forgiveness. At the same time, the strategy of manifestation is divided into several tactics, among which the tactics of “telling the truth”, “restoring justice”, “revenge” and “justifying by the victims of the actions of their offenders” are described. The strategies of overcoming the historical trauma should contribute to the restoration of social and spiritual health of the society. The most effective strategies in this regard are repentance and forgiveness. At the same time, forgiveness is the prerogative of the victims just like repentance is the prerogative of the guilty