Mathematic model of determination of hyperalgesia area in children

Departamentul de anesteziologie și terapie intensivă, Universitatea Naţională de Medicină „N. I. Pirogov”, Vinnitsa, UcrainaRezumat. Introducere. Articolul cercetează algoritmul de aproximare al datelor discrete folosind valori parametrice, cum ar fi curba Bézier. Ipoteza presupune posibilitatea utilizării curbelor Bézier pentru aprecierea suprafeței ariei funcționale de hiperalgezie. Material și metode. În studiu au fost incluși 28 de copii (cu vârsta de 12,2±2,6 ani) care au suportat intervenții chirurgicale pentru tumori ale cavității abdominale. Rezultate. A fost demonstrat că reacția motorie a apărut în ziua a II-a – a V-a la toți pacienții în momentul aplicării unei forțe de presiune de 8 sau 10 g, și corespunde în totalitate cu evaluarea pe Scala Comportamentală a Durerii (BPS), având o valoare mai mare de 4 puncte (5,6±0,4, puncte), ce a indicat reducerea pragului dureros la pacienți în perioada postoperatorie precoce și a permis determinarea ariei funcționale de hiperalgezie în regiunea plăgii postoperatorii. Concluzii. Proprietățile curbelor Bézier permit determinarea cu exactitate a ariei de hiperalgezie la copii în perioada postoperatorie precoce.Abstract. Introduction. The article deals with algorithm of approximation of discrete data using parametric spline such as Bézier curve. The hypothesis consists of the possibility of using of Bézier curves in the recognition tasks of area of functional zone of hyperalgesia. Methods. The study included 28 children (aged 12.2±2.6 years) which underwent surgeries for tumors of the abdominal cavity. Results. It is proved that the motor reaction appeared between days 2-5 in all patients when applying a pressure force of 8 or 10 g, and totally correspond to the evaluation on a Behavioral Pain Scale (BPS) and amounted to more than 4 complicapoints (5.6±0.4, points), which indicated a threshold pain reduction in patients in early postoperative period and allowed to determine functional zone of hyperalgesia around the area of postoperative wound. Conclusions. Properties of Bézier curves allow us to accurately determine the surface of the hyperalgesia in children in early postoperative period

Prolonged postoperative analgesic effect and reduced postoperative hyperalgesia, when low dose of ketamine is used intraoperatively in children after abdominal surgery

Introducere. În acest studiu randomizat, prospectiv, dublu orb, cu 3 loturi paralele, noi am evaluat efectul analgezic al administrării de ketamină intraoperatoriu la 45 de pacienţi cu risc anestezic ASA I sau II, beneficiari de intervenţii chirurgicale abdominale sub anestezie generală. Material și metode. Pacienţilor li s-a administrat 0,1-0,5 mg/ kg/oră de ketamină, după inducţia în anestezie. În mod aleator, printr-o metodă dublu oarbă, noi am repartizat pacienţii în 3 loturi – primul, de doze mici de ketamină (DMK) (0,1 mg/kg/ oră); al doilea – de doze mici de ketamină (0,5 mg/kg/oră) și al treilea lot, de control, prin utilizarea unui tabel de randomizare. Anestezia a fost efectuată cu propofol (3 mg/kg pentru inducţie, 60-200 μg/kg/min pentru menţinere), vecuroniu (0,1 mg/kg), și N2O 60% cu O2, administrat prin mască laringeană. Analgezia postoperatorie a fost, iniţial, asigurată cu morfină intravenos, în doză de 0,1 mg/kg la fiecare 4 ore. În loturile DMK, pacienţii au primit ketamină intravenos (0,1; 0,5 mg/kg/oră, respectiv), în lotul de control – același tip de anestezie, însă fără ketamină. Au fost înregistrate scorurile de durere, necesarul de morfină, efectele adverse, nivelul seric de cortizol, proteină C reactivă și glucoză. Rezultate. Pacienţii din loturile cu ketamină au necesitat semnificativ mai puţină morfină decât pacienţii din grupul de control în primele 48 de ore postoperatoriu (lotul de control: 67,7±38,3 mg vs. lotul ketamină 0,1 mg/kg/oră – 34,3±23,2 mg și lotul ketamină 0,5 mg/kg/oră – 29,5±21,5 mg; p<0,01). Concluzii. Studiul ne arată că dozele mici de ketamină, utilizate intraoperatoriu în perfuzie continuă de lungă durată, pot intensifica analgezia postoperatorie datorită acţiunii ei asupra fenomenului de sensitizare centrală și reducerii ariei de hiperalgezie postoperatorie. Acest efect este dependent de durata de administrare a ketaminei în timpul intervenţiei, dar nu și de doză, în intervalele cuprinse între 0,1-0,5 mg/kg/oră.Introduction. In a randomized, prospective, double-blinded study with three parallel groups, we assessed the analgesic effect of intraoperative ketamine administration in 45 ASA physical status I or II patients, undergoing abdominal surgery under general anesthesia. Material and methods. The patients received either IV ketamine 0.1-0.5 mg/kg/h after the induction of anesthesia. We randomly allocated the patients in a double-blinded manner to three groups – 1st low dose ketamine group (LDKgroup) with its dose – 0.1 mg/kg/h, 2nd LDK-group with 0.5 mg/kg/h, 3rd control group – by using a random number table. Anesthesia was performed with propofol (3 mg/kg for induction, 60-200 μg/kg/min for maintenance), vecuronium (0.1 mg/kg), and 60% N2O in O2 via a laryngeal mask airway. Postoperative analgesia was initially provided with IV morphine every 4 hours in dose 0.1 mg/kg. In LDK groups, the patients received IV ketamine (0.1; 0.5 mg/kg/h IV respectively), in the control group – the same general anesthesia, but except ketamine. Pain scores, morphine consumption, side effects, and serum lever cortisol, C- reactive protein and glucose were recorded. Results. Patients in the ketamine groups required significantly less morphine than those in the control group over 48 h postoperatively (control group – 67.7±38.3 mg vs. LDK 0,1 mg/kg group – 34.3±23.2 mg and LDK 0,5 mg/kg group – 29.5±21.5 mg; p<0.01). Conclusions. The study shows that a small dose of intraoperative prolonged infusion of ketamine can significantly enhance postoperative analgesia due to the action of ketamine on CNS sensitization and reduce area of postoperative hyperalgesia. This effect is dependent on the timing of ketamine administration during surgery and is not dependent on the dosage 0.1-0.5 mg/kg/h

Центральний антихолінергічний синдром (CAS) в анестезіології: огляд літератури

Psychomotor excitation, delayed recovery of consciousness after general anesthesia – well-known conditions. But only in the literature of Germany, it was first isolated in a separate central anticholinergic syndrome (CAS). This article discusses the main aspects and symptoms that will help to differentiate this syndrome with other conditions, and the methods for relief of this state.Психомоторное возбуждение, замедленное пробуждение после окончания общей анестезии – хорошо известные состояния, но только в литературе Германии впервые это было выделено в отдельный центральный антихолинергический синдром (CAS). В данной статье рассматриваются основные аспекты и симптомы, которые помогут дифференцировать этот синдром от других состояний, а также методы купирования этого состояния.Психомоторне збудження, уповільнене пробудження після закінчення загальної анестезії – добре відомі стани, але тільки в літературі Німеччини вперше це було виділено в окремий центральний антихолінергічний синдром (CAS). У даній статті розглядаються основні аспекти та симптоми, які допоможуть диференціювати цей синдром з іншими станами, а також методи купування цього стану

Синдром гіперальгезії у тварин та методи його лікування за експериментальними даними та морфометрією

Aim. The assessment and choice of analgesia method relative to hyperalgesia development in the experiment.Methods. Antiflogogenic effect of preparations was studied on the model of caragenin edema in 147 white non-linear rats with the mass 120–150 g. As a hyperalgesia model was used a caragenin edema. It was reproduced by the subplantar administration of 0,05 ml of 1 % caragenin solution in the right back extremity of the animal.Results. The combined use of bupivacaine regional analgesia manifested the moderate antiflogogenic effect (AFA was 25,3, 20,9 and 11,6 %, respectively), whereas fentanyl administration is, on the contrary, associated with the growth of prostaglandin edema. The conducting anesthesia with bupivacaine led to the more expressed analgesic effect that was proved by the level of corticosterone in blood. In 5th group (bupivacaine) the corticosterone level was 102,8±8,1 ng/ml that is 2,5 times less than in 2 one (fetanyl) and in 3 group (ketamine) (р&lt;0,05)Conclusion. The complex study of reactions of pain behavior, physiological rates and laboratory stress tests demonstrated that the use of bupivacaine conducting anesthesia led to the more expressed analgesic effectУ статті відображено механізми формування синдрому гіперальгезіі та механізми розвитку патологічного післяопераційного синдромокомплексу та морфологічних змін в експерименті. Розглянуто компоненти виникнення експериментального синдрому гіперальгезії . Показано роль якісного знеболення як невід’ємної частини інтенсивної терапії після оперативних втручань на моделі експериментальної гіперальгезії. Обгрунтовані методики післяопераційного знеболення такі як використання кетаміну та регіональної анальгезія в експерименті. У роботі експериментально обґрунтовані принципи лікування післяопераційного бол

Возможности использования постнатального ультразвукового скрининга уропоэтического тракта

The article provides information on the possibilities of using postnatal ultrasound screening of the uropoietic tract illustrated by the results of using this method in the Slovak Republic. Its main task is to identify malformations of the uropoietic system that were not diagnosed during prenatal diagnosis. The most clinically significant malformations of the kidneys are associated with impaired urine flow (obstructive uropathy). Patients with these malformations often require surgical intervention in the neonatal period or in early childhood. Early diagnosis and timely correction of obstructive uropathy allows maintaining the normal functioning and morphological integrity of the kidneys, preventing the development of chronic kidney disease, improving the quality and life expectancy of patients. Thus, the costs of screening research are incommensurate with the consequences of an untimely diagnosed pathology and the treatment of complications such as chronic kidney disease, kidney failure, recurrent urinary tract infections (antibiotic therapy, hemodialysis, etc.).У статті наводиться інформація про можливості використання постнатального ультразвукового скринінгу уропоетичного тракту на прикладі результатів застосування цього методу в Словацькій Республіці. Головним його завданням є виявлення вад розвитку уропоетичної системи, які не були діагностовані під час пренатального обстеження. Найбільш клінічно значущими вадами розвитку нирок є такі вади, які пов’язані з порушенням відтоку сечі (обструктивні уропатії). Пацієнти з цими вадами розвитку часто потребують оперативного втручання вже в періоді новонародженості або в ранньому дитячому віці. Рання діагностика і своєчасна корекція обструктивних уропатій дозволяє зберегти нормальне функціонування і морфологічну цілісність нирок, запобігаючи розвитку хронічної хвороби нирок; покращується якість і тривалість життя пацієнтів. Таким чином, витрати на скринінгове дослідження несумірні з наслідками несвоєчасно діагностованої патології та лікуванням таких ускладнень, як хронічна хвороба нирок, ниркова недостатність, рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів (антибіотикотерапія, гемодіаліз тощо).В статье приводится информация о возможностях использования постнатального ультразвукового скрининга уропоэтического тракта на примере результатов применения этого метода в Словацкой Республике. Главной его задачей является выявление пороков развития уропоэтической системы, которые не были диагностированы во время пренатального обследования. Наиболее клинически значимыми пороками развития почек являются такие пороки, которые связаны с нарушением оттока мочи (обструктивные уропатии). Пациенты с этими пороками развития часто нуждаются в оперативном вмешательстве уже в периоде новорожденности или в раннем детском возрасте. Ранняя диагностика и своевременная коррекция обструктивных уропатий позволяет сохранить нормальное функционирование и морфологическую целостность почек, предотвращая развитие хронической болезни почек; улучшается качество и продолжительность жизни пациентов. Таким образом, затраты на скрининговое исследование несоизмеримы с последствиями несвоевременно диагностированной патологии и лечением таких осложнений, как хроническая болезнь почек, почечная недостаточность, рецидивирующие инфекции мочевыводящих путей (антибиотикотерапия, гемодиализ и т.д.)

Дексмедетомідин для седації в інтенсивній терапії. Огляд літератури та клінічний досвід

Dexmedetomidine is a fairly new and promising drug for use in intensive care and surgery. Due to the fact that it is an agonist of alpha-2-adrenoceptors, dexmedetomidine has an analgesic, sedative effect and affects hemodynamic parameters. Due to the fact that dexmedetomedin does not have the ability to suppress respiration, it is used in patients with respiratory disorders. Dexmedetomidine has minimal side effects and a wide range of uses.Дексмедетомидин — довольно новый и перспективный препарат для использования в интенсивной терапии и при оперативных вмешательствах. Учитывая то, что он является агонистом альфа-2-адренорецепторов, дексмедетомидин имеет анальгетический, седативный эффект и влияет на показатели гемодинамики. Благодаря тому, что дексмедетомидин не обладает способностью подавлять дыхание, он может использоваться у пациентов с нарушением дыхания. Дексмедетомидин имеет минимальное количество побочных эффектов и широкий спектр использования.Дексмедетомідин є доволі новим і перспективним препаратом у використанні в інтенсивній терапії та при оперативних втручаннях. Враховуючи те, що він є агоністом альфа-2-адренорецепторів, дексмедетомідин має аналгетичний, седативний ефект і впливає на показники гемодинаміки. Завдяки тому, що дексмедетомідин не має здатності пригнічувати дихання, він може використовуватись у пацієнтів з порушенням дихання. Дексмедетомідин має мінімальну кількість побічних ефектів та широкий спектр використання

Association between catastrophizing, postoperative pain, and injury severity in soldiers injured during the first year of the war in Ukraine: a cross-sectional study

Aims: The aim of this study was to investigate the association between catastrophizing, postoperative pain, and injury severity following war-related injuries among soldiers injured during the first year of the war in Ukraine. Methods: This cross-sectional study included 135 patients with war-related injuries treated at the Center of Thermal Trauma and Reconstructive Surgery of the Vinnytsia regional University hospital in Ukraine between August 2022 and November 2022. Following surgical treatment, patients’ catastrophizing was assessed using the Ukrainian version of the Pain Catastrophizing Scale (UA-PCS) and correlated with the pain levels assessed with the numerical rating scale (NRS), and the scores obtained with Injury Severity Score (ISS) and the Combat Exposure Scale (CES). The potential pre-existing traumatic events in a participant’s lifetime were assessed with The Life Events Checklist for DSM-5 (LEC-5). Results: Multiple regression analyses showed no significant association between the PCS total score and demographic variables of age, gender, marital status, education, duration of military service, or time from injury. Only 3.6% of the variance in the catastrophizing scores was accountable for the contribution of independent demographic variables. We found a moderate positive correlation between catastrophizing scores (including all the subscales) with pain NRS, ISS, and CES scores. The pain NRS, ISS, and CES scores account for 43.4% of the variability of PCS scores. Previous traumatic events did not contribute to the catastrophizing scores. Conclusions: Our study describes a positive association between catastrophizing, sustained injuries, combat exposure, and postoperative pain. Since our sample consists of injured soldiers that were young and healthy before suffering major war-related polytrauma, our study offers a unique perspective, different from all other previous studies in which catastrophizing was investigated in a civilian population

Реміфентаніл: огляд його знеболювального та седативного застосування в періопераційний період

Adequate perioperative pain relief is an integral part of anesthesia. Opioid analgesics occupy one of the key places in the purchase of acute and chronic pain in the world. The article presents current data on the clinical effectiveness of remifentanil, a derivative of fentanyl, which is a selective ultra-short-acting μ-opioid receptor agonist when used in the perioperative period for the treatment of acute and chronic pain. Comparisons of the therapeutic activity and physicochemical properties, pharmacokinetic and pharmacodynamic characteristics of remifentanil with other opioids (fentanyl, sufentanil, alfentanil) are provided. Its unique properties (eg, organ function-independent metabolism, non-accumulation, rapid onset of action, and short duration of action) distinguish it from other opioid agents. Remifentanil is at least as effective as comparator opioids such as fentanyl, sufentanil in relieving pain and sedating patients during the perioperative period. In addition, it provides rapid and predictable extubation and is associated with shorter duration of mechanical ventilation and shorter length of hospitalization than comparators in some studies. In addition, remifentanil is well tolerated in both adults and children. Thus, remifentanil is a desirable addition to currently available pharmacologic agents used to treat period pain in patientsАдекватне періопераційне знеболювання є невід’ємною частиною ведення анестезії. Опіоїдні анальгетики посідають одне з ключових місць у купіруванні гострого та хронічного болю у світі. Враховуючи велику кількість побічних дій та розвиток гіпералгезії/ толерантності до опіоїдних аналгетиків, нині розробляється багато методик безопіоїдної або малоопіоїдної анестезії. У статті наводяться сучасні дані клінічної ефективності реміфентанілу — похідного препарату від фентанілу, який є селективним агоністом μ-опіоїдних рецепторів ультракороткої дії при використанні у періопераційний період для лікування гострого та хронічного болю. Наводяться порівняння терапев тичної активності та фізико-хімічних властивостей, фармакокінетичних і фармакодинамічних особливостей реміфентанілу з іншими опіоїдами (фентанілом, суфентанілом, алфентанілом). Його унікальні властивості (наприклад, незалежний від функції органів метаболізм, відсутність накопичення, швидкий початок дії та короткочасна дія) відрізняють його від інших опіоїдних агентів. Реміфентаніл є принаймні таким само ефективним, як і опіоїди порівняння, такі як фентаніл, суфентаніл, щодо полегшення болю та седації у пацієнтів в періопераційний період. Крім того, він забезпечує швидку та передбачувану екстубацію, а також асоціюється з меншою тривалістю ШВЛ і скороченням тривалості госпіталізації, ніж препарати порівняння в деяких дослідженнях. Крім того, реміфентаніл загалом добре переноситься як дорослими, так і в дитячому віці. Таким чином, реміфентаніл є бажаним доповненням до наявних на даний момент фармакологічних засобів, які використовуються для лікування болю у пацієнтів в періопераційний період

Вибір внутрішньосудинного катетера: сучасний погляд і власний досві

The choice of an intravascular cannula (catheter) is a rather difficult and important issue in modern medicine, especially in the anesthesiology and intensive care unit. In today’s market there are many variants of cannulas, which differ in size and material. As for the size of the cannula, the issue is resolved. The American Medical Device Manufacturers Association proposed measuring the outer diameter of cannulas in “gauge” G. The European Standard ISO 10555.5 regulates the outer diameter of cannulas in millimeters and states that each catheter should have a color marker indicating the nominal outer tube. Color marking helps to find quickly the right size of cannula in extreme situations. The marking of cannulas in “gauge” G and mm is made on the packaging of the product. As to the choice of material, the question remains open. Therefore, in this article, we decided to cover the issue of choice of intravascular cannulas on the material. We have also developed some practical guidelines that facilitate catheterization of peripheral veins and allow cannula to stay longer in the vein. This article will be interesting for doctors and nursing staff.Выбор внутрисосудистой канюли (катетера) – это достаточно тяжелый и важный вопрос в современной медицине, особенно в отделении анестезиологии и интенсивной терапии. На современном рынке существует множество вариантов канюль, которые отличаются по размерам и по материалам. Относительно размера канюль вопрос решен. Американская ассоциация производителей медицинских изделий предложила измерять внешний диаметр канюль в “гейчах” (G). Европейский стандарт ИСО 10555.5 регламентирует обозначать внешний диаметр канюль в миллиметрах и говорит о том, что каждый катетер должен иметь цветную маркировку, указывающую на номинальный внешний диаметр трубки катетера. Цветная маркировка помогает быстро подобрать нужный размер канюли в экстремальных ситуациях. Маркировка канюль в “гейчах” (G) и мм выносится на упаковку изделия. По выбору материала вопрос остается открытым. Поэтому в данной статье мы решили осветить вопрос выбора внутрисосудистых канюль именно по материалу. Также мы разработали некоторые практические рекомендации, которые облегчают катетеризацию периферических вен и обеспечивают долгий срок пребывания канюли в вене. Данная статья будет интересна для врачей и среднего медицинского персонала.Вибір внутрішньосудинної канюлі (катетера) – це досить важке і важливе питання у сучасній медицині, особливо у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. На сучасному ринку існує безліч варіантів канюль, які відрізняються за розмірами і за матеріалами. Стосовно розміру канюль питання вирішене. Американська асоціація виробників медичних виробів запропонувала вимірювати зовнішній діаметр канюль у “гейчах” (G). Європейський стандарт ІSО 10555.5 регламентує позначати зовнішній діаметр канюль у міліметрах і говорить про те, що кожен катетер повинен мати кольорове маркування, яке вказує на номінальний зовнішній діаметр трубки катетера. Кольорове маркування допомагає швидко підібрати потрібний розмір канюлі в екстремальних ситуаціях. Маркування канюль у “гейчах” (G) і мм виноситься на упаковку виробу. Щодо вибору матеріалу питання залишається відкритим. Тому в даній статті ми вирішили висвітлити питання вибору внутрішньосудинних канюль саме за матеріалом. Також ми розробили деякі практичні рекомендації, які полегшують катетеризацію периферичних вен та забезпечують довший термін перебування канюлі у вені. Дана стаття буде цікава для лікарів та середнього медичного персоналу

Безоарна хвороба шлунково-кишкового тракту у дітей (огляд літератури та інтерпретація клінічного спостереження)

The article presents data on the causes of the formation of various types of bezoars in children, traces the causes of their complicated course in the form of bezoar disease. Modern issues of diagnostics, methods of treatment and formation of foreign bodies of the digestive tract in children are covered in the article. A clinical case of a giant trichobezoar of the stomach and duodenum in a 14-year-old girl is presented and analyzed. in a histological examination of the gastric wall.В статье приведены данные о причинах образования различных видов безоаровых у детей, прослежены причины их осложненного течения в форме безоарнои болезни. Освещены современные вопросы диагностики, методов лечения и образований инородных тел пищеварительного тракта у детей. Представлены и проанализированы клинический случай гигантского трихобезоару желудка и двенадцатиперстной кишки у девочки 14 лет.У статті наведено дані стосовно причин утворення різних видів безоарів у дітей, прослідковано причини їх ускладненого перебігу у формі безоарної хвороби. Висвітлено сучасні питання діагностики, методів лікування та профілактики утворень сторонніх тіл травного тракту у дітей. Представлено й проаналізовано клінічний випадок гігантського трихобезоару шлунка і дванадцятипалої кишки у дівчинки 14 років, у якої при гістологічному дослідженні шлункової стінки визначено дистонію тканини підшлункової залози в його слизову оболонку, як одну з можливих причин формування безоарної хвороби за рахунок спотворення функції травлення