Хірургічні проблеми вторинного і третинного гіперпаратиреозу в діалізних пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю

The aim of the work: to improve the results of surgical treatment of secondary and tertiary hyperparathyroidism in patients with chronic renal failure in treatment of chronic hemodialysis. Materials and Methods. The study was conducted on the basis of examination of medical records and 89 patients treated at the Department of Nephrology, City Clinical Hospital No. 2, Kryvyi Rih for 2014–2018. All patients were treated CKI using dialysis methods. Among the patients of group 1 66 (74.2 %) patients were on hemodialysis (HD), the group 2 – 23 (25.8 %) on peritonal dialysis (PD). In both groups, men predominated by sex: 49 (55.1 %) and 40 (44.9 %), respectively. The mean age of patients in group 1 with PD was (35±6.4) years, group 2 – with PD – (43±12.4). The mean dialysis period in group 1 was (9.6±2.3) years, in group 2 – (5.4±3.7). Results and Discussion. Among the main criteria for the surgical treatment of hypeparathyroidism in dialysis patients, clinical, laboratory, and instrumental indicators were identified.Цель работы: определение распространенности гиперпаратиреоза у пациентов с хронической почечной недостаточностью (ХПН), проходивших лечение с использованием диализных технологий и анализ результатов его хирургического лечения. Материалы и методы.  Исследование проведено на основе изучения медицинской документациии 89 пациентов, которые лечились в отделение нефрологии городской клинической больницы № 2 города Кривого Рога за 2014–2018 гг. Все пациенты проходили лечение ХПН с применением диализных методов. Среди пациентов первой группы 66 (74,2 %) больных были на гемодиализе (ГД), второй – 23 (25,8 %) на перитонеальном диализе (ПД). В обеих группах преобладали мужчины: соответственно 49 (55,1 %) и 40 (44,9 %) – женщины.  Средний возраст пациентов первой группы по ГД составлял (35 ± 6,4) года, второй с ПД – 43 ± 12,4. Средний срок диализа в первой группе составлял (9,6 ± 2,3) года, во второй – 5,4 ± 3,7. Результаты исследований и их обсуждение. Среди основных критериев для хирургического лечения гиперпаратиреоза диализных пациентов определены клинические, лабораторные и инструментальные показатели.Мета роботи: визначення поширенності гіперпаратиреозу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (ХНН), які проходили лікування з використанням діалізних технологій та аналіз результатів його хірургічного лікування. Матеріали і методи. Дослідження проведено на основі вивчення медичної документаціїї 89 пацієнтів, які лікувалися у відділенні нефрології міської клінічної лікарні № 2 міста Кривого Рогу за 2014–2018 рр. Всі пацієнти проходили лікування ХНН із застосуванням діалізних методів. Серед пацієнтів першої групи 66 (74,2%) хворих були на гемодіалізі (ГД), другої – 23 (25,8 %) на перитоніальному діалізі (ПД). За статтю в обох групах переважали чоловіки: відповідно 49 (55,1 %) та 40 (44,9 %) – жінки. Середній вік пацієнтів першої групи з ГД складав (35±6,4) року, другої з ПД – 43±12,4. Середній термін діалізу у першій групі складав (9,6±2,3) року, у другій – 5,4±3,7. Результати досліджень та їх обговорення. Серед основних критеріїв до хірургічного лікування гіперпаратиреозу у діалізних пацієнтів визначено клінічні, лабораторні та інструментальні показники

Проблема хирургической инфекции у больных Сахарным диабетом, оперированных на аорто-подвздошном сегменте

The aim of the work: to analyze the frequency and causes of purulent-septic complications in patients who underwent endoprosthetic repair of the aorto-iliac segment. Analysis of purulent-septic complications in 54 patients who were operated for ischemic lesions of the vessels of the lower extremities in diabetes mellitus was conducted. All patients underwent interventions on the aorto-iliac segment using synthetic vascular prostheses. In accordance with the classification of purulent-septic complications of reconstructive operations 5 cases of complications available in our practice, we divided into 2 groups – prosthetic sepsis; infection of the graft without clinical and laboratory manifestations of sepsis. The frequency of purulent-septic complications 9.2 percent, almost all of these patients had grade III-IV ischemia and were operated on urgent indications. In 3 cases, infection of the graft without bacteremia patients were operated before the development of erosive bleeding, which allowed 2 patients to save limbs, and 1 patient was discharged after performing the high amputation of the limb. In two cases a partial resection of the infected portion of the bifurcation prosthesis from separate access and subsequent re-reconstruction. In one case in a patient with progressive limb ischemia removed the infected bifurcation prosthesis, and surgery was performed subclavianfemoral bypass grafting extraanatomical on the one hand, and high amputation of the contralateral limb. Prosthetic sepsis occurred in 2 patients, 1 patient died.Цель работы: проанализировать частоту и причины гнойно-септических осложнений у больных, которым выполнено эндопротезирование аорто-подвздошного сегмента. Проведен анализ гнойно-септических осложнений у 54 больных, которые были оперированы по поводу ишемических поражений сосудов нижних конечностей на фоне сахарного диабета. У всех больных были выполнены вмешательства на аорто-подвздошном сегменте с использованием синтетических сосудистых протезов. В соответствии с классификацией гнойно-септических осложнений реконструктивных операций 5 случаев осложнений, имеющихся в нашей практике, мы условно разделили на 2 группы: протезный сепсис; инфицирование трансплантата без клинических и лабораторных проявлений сепсиса. Частота гнойно-септических осложнений составила 9,2 %, почти все больные имели III–IV степень ишемии и были оперированы по неотложным показаниям. В 3 случаях инфицирования трансплантата без бактериемии пациенты оперированы до развития аррозивного кровотечения, что позволило у 2 пациентов сохранить конечности, и один пациент выписан после выполнения высокой ампутации конечности.В двух случаях выполнена частичная резекция инфицированной части бифуркационного протеза из отдельного доступа с последующей повторной реконструкцией. В одном случае у пациента с нарастающей ишемией конечности снят инфицированный бифуркационный протез и выполнена операция подключично-бедренного экстраанатомического шунтирования с одной стороны и высокая ампутация контрлатеральной конечности. Протезный сепсис имел место у 2 больных, умер один больной.Мета роботи: проаналізувати частоту і причини гнійно-септичних ускладнень у хворих, яким було виконано ендопротезування аорто-клубового сегмента. Проведено аналіз гнійно-септичних ускладнень у 54 хворих, які були оперовані з приводу ішемічних уражень судин нижніх кінцівок на тлі цукрового діабету. У всіх хворих були виконані втручання на аорто-клубовому сегменті з використанням синтетичних судинних протезів. Відповідно до класифікації гнійно-септичних ускладнень реконструктивних операцій 5 випадків ускладнень, наявних у нашій практиці, ми умовно розділили на 2 групи: протезний сепсис; інфікування трансплантата без клінічних та лабораторних проявів сепсису.Частота гнійно-септичних ускладнень становила 9,2 %, майже всі хворі мали III–IV ступінь ішемії і були оперовані за невідкладними показаннями. У 3 випадках інфікування трансплантата без бактеріємії пацієнти оперовані до розвитку арозивної кровотечі, що дозволило у 2 пацієнтів зберегти кінцівки, і одного пацієнта виписали після виконання високої ампутації кінцівки. У двох випадках виконана часткова резекція інфікованої частини біфуркаційних протеза з окремого доступу з наступною повторною реконструкцією. В одному випадку у пацієнта з наростаючою ішемією кінцівки знятий інфікований біфуркаційний протез, і виконана операція подключично-стегнового екстраанатомічного шунтування з одного боку, і висока ампутація контрлатеральної кінцівки. Протезний сепсис мав місце у 2 хворих, помер один хворий

Mechanisms of Hematogenous Tumor Metastasis.

Metastasis is the most common cause of mortality associated with cancer, however, our understanding of these processes is insufficient. Metastasis is the end product of a dynamic process in which different interactions between cancer cells and the microenvironment of the organism result in the changes that allow these cells to exceed programmed behavior. Thus, cancer cells spread to new tissues and, ultimately, cause organ dysfunction and death. Understanding the molecular mechanisms involved in the process of metastasis may help to effectively and purposefully prevent and treat cancer metastasis. Attention of the modern researchers aimed at exploring ways to activate thrombosis, coagulation and formation of blood clots, as a prerequisite for metastasis of tumor cells. Sophisticated mechanisms of inducing and coagulation of platelets in combination with the increased activity of the activating vascular endothelial growth factor provide the onset of metastatic foci at a distance from the primary tumor. Learning and development opportunities to block these mechanisms is a promising way to improve the results of treatment of cancer patients. In this review article, we aimed to provide in a concise manner the prospects of studying mechanisms of tumor metastasis , as well as review existing today additional opportunities to optimize the results of treatment of cancer pathology