ДИСЛІПІДЕМІЧНІ ЗМІНИ ЯК ПРЕДИКТОРИ ПРОГРЕСУВАННЯ ЗОВНІШНЬОСЕКРЕТОРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ

 Chronic pancreatitis (CP) refers to nosologies, the incidence of which tends to global growth. A number of reasons have been identified that contribute to the appearance and progression of chronic inflammatory process at the level of the pancreas (P). One of these is dislipoproteinemia. The purpose of the study: to analyze the features of lipid metabolism in patients suffering from CP with exocrine insufficiency. Materials and methods: We examined 79 patients with signs of CP, who were on inpatient treatment at Khust district hospital during 2017-2018. According to the results, three study groups were formed. The first one consisted of patients with CP with a mild  exocrine insufficiency (n = 50), the second - with moderate  exocrine insufficiency (n = 29), to the third included practically healthy people (n = 23). To evaluate the exocrine function of the pancreas the level of elastase-1 in the feces was determined. Lipid homeostasis was evaluated for the following parameters: total cholesterol (TC), triglycerol (TG), low density lipoprotein cholesterol (LDL cholesterol), cholesterol of very low density lipoprotein (VLDL cholesterol), high density lipoprotein cholesterol (HDL cholesterol), and atherogenicity index (AI ). In addition, a correlation analysis of the effects of dyslipidemic disorders on the severity of the exocrine function was conducted. The results of the research indicate the presence of lipid distress syndrome in patients with CP, which is manifested in the form of hypercholesterolemia, hypertriglycerolemia, increased LDL cholesterol concentrations, VLDL cholesterol and decrease HDL cholesterol. The dependence of exocrine insufficiency on the severity of dyslipidemic disorders was established. Conclusions: in patients with CP, signs of lipid metabolism disorders were revealed and the influence of the latter on the exocrine function of the software was proved. Therefore, we consider it necessary to carefully study lipidograms in all patients with signs of chronic damage to the software.Хронический панкреатит (ХП) относится к нозологиям, показатели заболеваемости которых имеют тенденцию к общемировому росту. Определен ряд причин, способствующих появлению и прогрессированию хронического воспалительного процесса на уровне поджелудочной железы (ПЖ). Одними из таких являются дислипопротеинемии. Цель исследования: проанализировать особенности липидного метаболизма у пациентов, страдающих ХП с экзокринной недостаточностью. Материалы и методы: нами обследовано 79 пациентов с признаками ХП, которые находились на стационарном лечении в Хустской РБ на протяжении 2017-2018 годов. Согласно полученным результатам было сформировано три исследуемые группы. Первую составляли пациенты ХП с легкой внешнесекреторной недостаточностью ПЖ (ВНПЖ) (n = 50), вторую ‒ с умеренной ВНПЖ (n = 29), к третьей включили практически здоровых людей (n = 23). Для оценки экзокринной функции ПЖ определяли уровень эластазы-1 в кале. Липидный гомеостаз оценивали по следующим показателям: общий холестерол (ОХС), триглицерол (ТГ), холестерол липопротеинов низкой плотности (ХС ЛПНП), холестерол липопротеинов очень низкой плотности (ХС ЛПОНП), холестерол липопротеинов высокой плотности (ХС ЛПВП) и индекс атерогенности (ИА ). Кроме того, провели корреляционный анализ влияния дислипидемических расстройств на выразительность ВНПЖ. Результаты исследований подтверждают наличие у пациентов с ХП "липидного дистресс-синдрома", то есть изменений липидного метаболизма в виде гиперхолестеролемии, гипертриглицеролемии, повышения концентрации ХС ЛПНП, ХС ЛПОНП и снижения содержания ХС ЛПВП. Установлена​зависимость экзокринной недостаточности от выраженности дислипидемичних расстройств. Выводы: у больных ХП обнаружены признаки дислипидемических рассройств и доказано влияние последних на экзокринную функцию ПЖ. Поэтому считаем необходимым тщательное исследование липидограммы у всех пациентов с признаками хронического поражения ПЖ. Хронічний панкреатит (ХП) відноситься до нозологій, показники захворюваності яких мають тенденцію до загальносвітового зростання. Визначено ряд причин, які сприяють появі та прогресуванню хронічного запального процесу на рівні підшлункової залози (ПЗ). Одними із таких є дисліпопротеїнемії. Мета дослідження: проаналізувати особливості ліпідного метаболізму у пацієнтів, які страждають на ХП із екзокринною недостатністю. Матеріали та методи: нами обстежено 79 пацієнтів з ознаками ХП, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Хустській РЛ протягом 2017-2018 років. Відповідно до отриманих результатів було сформовано три досліджувані групи. Першу складали пацієнти на ХП із легкою зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ (ЗНПЗ) (n = 50), другу ‒ із помірною ЗНПЗ (n = 29), до третьої включили практично здорових людей (n = 23). Для оцінки екзокринної функції ПЗ визначали рівень еластази-1 у калі. Ліпідний гомеостаз оцінювали за наступними показниками: загальний холестерол (ЗХС), тригліцерол (ТГ), холестерол ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерол ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), холестерол ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) та індекс атерогенності (ІА). Крім того, провели кореляційний аналіз впливу дисліпідемічних розладів на виразність ЗНПЗ. Результати досліджень вказують на наявність у хворих на ХП “ліпідного дистрес-синдрому”, що проявлявся у вигляді гіперхолестеролемії, гіпертригліцеролемії, підвищення концентрації ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ та зниження вмісту ХС ЛПВЩ. Встановлено залежність екзокринної недостатності від вираженості дисліпідемічних розладів. Висновки: у хворих на ХП виявлено ознаки порушень ліпідного метаболізму та доведено вплив останніх на екзокринну функцію ПЗ. Тому вважаємо необхідним ретельне дослідження ліпідограми у всіх пацієнтів із ознаками хронічного ураження ПЗ

РОЗЛАДИ СИСТЕМИ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ У ПОЄДНАННІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ

Equilibrium in the system of microelements is an important element of the normal functioning of all organs and systems. Of course, the presence of certain pathological changes contributes to the emergence or progression of disorders in this well-established system. Chronic pancreatitis (CP) and hypertonic disease (HD) are not exception. The aim of the study – to determine the changes in the microelement composition of blood of patients with CP in conjunction with HD. Material and Methods. To achieve this goal, we examined 102 patients with CP and HD (main group) and 23 practically healthy patients (control group). In addition to the general clinical trial, the concentration of natrium, calcium, kalium, chlorine, selenium and zincum in blood plasma was determined and the exocrine function of the pancreas (P) was measured for fecal elastase-1 (FE-1) levels. Results. The patients of the main group had decreased calcium concentration to (2.16±0.26) mmol/l against (2.47±0.18) mmol/l in the group of practically healthy persons, p<0.01), selenium – up to (63.68±18.47) mcg/l, as opposed to (88.16±15.71) mcg/l in group II (p=0.61) zincum – up to (741.05±202.47) mcg/l versus (956.24±172.31) mcg/l in the examined control group (p=0.20). The levels of other microelements studied by us did not go beyond the reference values. In the study of functional capacity, external-secretion insufficiency of the pancreas at the border of the lung and moderate degree was diagnosed ((157.82±17.28) mcg/g faeces). Conclusions. Diagnosed changes in the composition of microelements require correction in order to achieve homeostasis in the body and prevent the progression and development of complications of CP and HD.Равновесие в системе микроэлементов является важным элементом нормального функционирования всех органов и систем. Наличие тех или иных патологических изменений способствуєт появлению или прогрессированию расстройств в этой отлаженной системе. Не являются исключением хронический панкреатит (ХП) и гипертоническая болезнь (ГБ). Цель исследования – определить изменения микроэлементного состава крови у больных ХП в сочетании с ГБ. Материал и методы. Для достижения поставленной цели мы обследовали 102 больных ХП и ГБ II стадии (основная группа) и 23 практически здоровых лиц (контрольная группа). Кроме общеклинического обследования, определяли концентрацию натрия, кальция, калия, хлора, селена и цинка в плазме крови и исследовали экзокринную функцию поджелудочной железы (ПЖ) по уровню фекальной еластазы-1 (ФЕ-1). Результаты. У пациентов основной группы было выявлено снижение концентрации кальция (до (2,16± 0,26) ммоль/л против (2,47±0,18) ммоль/л в группе практически здоровых лиц, р<0,01), селена (до (63,68± 18,47) мкг/л в противовес (88,16±15,71) мкг/л у лиц II группы (р=0,61) и цинка (до (741,05±202,47) мкг/л против (956,24±172,31) мкг/л у обследованных контрольной группы (р=0,20). Уровни других исследуемых нами микро­элементов не выходили за пределы референтных величин. При исследовании функциональной способности ПЖ была диагностирована ее внешнесекреторная недостаточность на грани легкой и умеренной степени ((157,82±17,28) мкг/г кала). Выводы. Диагностированные изменения в составе микроэлементов требуют коррекции с целью достижения гомеостаза в организме и предупреждения прогрессирования и развития осложнений ХП и ГБ.Рівновага у системі мікроелементів є важливою для нормального функціонування усіх органів та систем. Наявність тих чи інших патологічних змін сприяє появі або ж прогресуванню розладів у цій налагодженій системі. Не є винятком і хронічний панкреатит (ХП) та гіпертонічна хвороба (ГХ). Мета дослідження – визначити зміни мікроелементного складу крові у хворих на ХП у поєднанні з ГХ. Матеріал і методи. Для досягнення поставленої мети ми обстежили 102 хворих на ХП та ГХ ІІ стадії (основна група) та 23 практично здорових осіб (контрольна група). Крім загальноклінічного обстеження визначали концентрацію натрію, кальцію, калію, хлору, селену та цинку у плазмі крові та досліджували екзокринну функцію підшлункової залози (ПЗ) за рівнем фекальної еластази-1 (ФЕ-1). Результати. У пацієнтів основної групи було виявлено зниження концентрації кальцію (до (2,16±0,26) ммоль/л проти (2,47±0,18) ммоль/л у групі практично здорових осіб, р<0,01), селену (до (63,68±18,47) мкг/л на противагу (88,16±15,71) мкг/л у осіб ІІ групи (р=0,61) ти цинку (до (741,05±202,47) мкг/л проти (956,24±172,31) мкг/л у обстежених контрольної групи) (р=0,20). Рівні інших досліджуваних нами мікроелементів не виходили за межі референтних величин. При вивченні функціональної спроможності було діагностовано зовнішньосекреторну недостатність ПЗ на межі легкого та помірного ступеня ((157,82±17,28) мкг/г калу). Висновки. Діагностовані зміни у складі мікроелементів потребують корекції з метою досягнення гомеостазу в організмі і запобігання прогресуванню та розвитку ускладнень ХП та ГХ