The Palestinian Political Discourse between Exile and Occupation

This dissertation is an attempt to explain the general principles behind the Palestinian political discourse that followed An-Nakba in 1948. This analysis will be carried out in three parts: the First Part starts with an introduction that lays out the questions, objectives and structure of this research before delving into the theoretical and analytical frameworks that guide the last two chronological parts of the dissertation. The Second Part focuses on the Palestinian political discourse between 1948 and the late 1980s. The Third Part examines the period that followed from the 1990s onward. While trying to distill discursive orienting-principles, the analysis will display how the discursive transformations evolved and it asks about their performative corollaries in everyday life, whether at the ideational or the spatial level. In addressing this question, this dissertation made two interdependent original contributions: the main contribution uncovers the main rules of formations and logics of the Palestinian representative discourse. That explains also the internal transformation and evolution of this discourse, and how these logics directed policymaking. In general, I attempted to summarize the Palestinian discursive rules of formation into eleven overlapping rules: (1) an-Nakba and the order of discontinuity, (2) an-Nakba and the pursuit of a solution, (3) provisional horizon, socialization and referentiality, (4) motion, (5) logic of division, (6) statehood, (7) realist-liberalist peace, (8) mathematico-judicial schema, (9) market logic, (10) security as peace, and (11) replacement. The second contribution is a byproduct of exploring the philosophical debates that I touched upon in order to build a methodological framework that helps us understand the connection between change and discourse

Sorption mechanism of copper ions on synthetic and natural dentine hydroxyapatites

Removal of copper ions from aqueous solutions on synthetic and dentine waste hydroxyapatites (HAP) was investigated in batch sorption experiments. Kinetics of sorption followed a pseudo-first order model. Steady-state data show agreement with the Sips isotherm compared with Freundlich and Langmuir models. The higher surface area and carbonated nature of synthetic hydroxyapatite were not sufficient to reach higher sorption capacity than natural one. Ion-exchange and precipitation contributed on  removal of Copper despite level ionization of hydroxyapatites. Proton and metal exchanges with copper ions contributed to process of sorption with prevalence of proton-exchange at low copper ion concentrations. High temperatures promoted the removal efficiency of Cu(II) onto the natural and synthesised hydroxyapatites. The thermodynamic parameters showed that sorption process was spontaneous, endothermic and associated entropy at the solid/solution interface increased at high temperatures

Gastric Metastasis from Renal Cell Carcinoma, Clear Cell Type, Presenting with Gastrointestinal Bleeding

Renal cell carcinoma (RCC) accounts for 80-85% of all primary renal neoplasms. Although RCC can metastasize to any organ, gastric metastases from RCC are exceedingly rare. A 67-year-old male presented with melena and acute blood loss anemia. The patient had a history of RCC that had been treated with a radical nephrectomy. He had a recent myocardial infarction and was receiving double antiplatelet therapy. After hemodynamic stabilization, esophagogastroduodenoscopy showed a polypoid mass in the gastric fundus. The mass was excised. Histological and immunohistochemical evaluation were consistent with clear cell RCC. The polypoid lesion is consistent with a late solitary metastasis

Enhanced removal of acetaminophen from synthetic wastewater using multi-walled carbon nanotubes (MWCNTs) chemically modified with NaOH, HNO3/H2SO4, ozone, and/or chitosan

peer-reviewedThis study investigates the technical feasibility of MWCNTs for acetaminophen (Ace) removal from synthetic wastewater in batch mode. To improve their removal performance, the surface of the MWCNTs was chemically modified with NaOH, HNO3/H2SO4, ozone and/or chitosan. The effects of pertinent parameters such as reaction time, dose, pH, and agitation speed on the Ace removal were evaluated. Their removal performance on Ace was compared to those of previous studies. The adsorption mechanisms of Ace removal by the MWCNTs are also presented. It is evident from this study that after chemical modification on its surface, the treated nano-adsorbent significantly enhanced Ace removal from wastewater. Among all types of those adsorbents, the ozone-treated MWCNT stands out for the highest Ace removal (95%) under the same initial Ace concentration of 10 mg/L. Their adsorption capacities, applicable to the Freundlich isotherm model, are listed as: ozone-treated MWCNT (250 mg/g) > chitosan-coated MWCNT (205 mg/g) > acid-treated MWCNT (160 mg/g) > NaOH-treated MWCNT (130 mg/g) > as-received MWCNT (90 mg/g). Although the ozone-treated MWCNT has the most outstanding performance in Ace removal, its treated effluent still could not meet the required effluent limit of less than 0.2 mg/L set by China’s legislation. This suggests that further treatment using biological processes needs to be carried out to complement Ace removal from the wastewater samples

Gastric Metastasis from Renal Cell Carcinoma, Clear Cell Type, Presenting with Gastrointestinal Bleeding

Renal cell carcinoma (RCC) accounts for 80–85% of all primary renal neoplasms. Although RCC can metastasize to any organ, gastric metastases from RCC are exceedingly rare. A 67-year-old male presented with melena and acute blood loss anemia. The patient had a history of RCC that had been treated with a radical nephrectomy. He had a recent myocardial infarction and was receiving double antiplatelet therapy. After hemodynamic stabilization, esophagogastroduodenoscopy showed a polypoid mass in the gastric fundus. The mass was excised. Histological and immunohistochemical evaluation were consistent with clear cell RCC. The polypoid lesion is consistent with a late solitary metastasis

The role of limestone and dolomite tailings’ particle size in retention of heavy metals from liquid waste

Purpose. The study aims at investigating the role of particle size of mineral tailings derived from limestone, limestone marble, dolomite and dolomitic marble in heavy metal adsorption, in both batch and fixed bed conditions, so as to estimate whether grinding and/or sieving is necessary for their utilization. Methods. Fractions of different particle size have been studied. Adsorption has been examined in batch conditions from solutions of 5 mg/l Cd, 5 mg/l Pb, 100 mg/l Cu, 100 mg/l Zn, and their mixed solution simulating electroplating wastewater, and also in fixed bed conditions. Findings. Total Cd and Cu adsorption is achieved on all the mineral fractions, whereas Pb and Zn show a difference up to 20% depending on particle size. Referring to the mixed solution, Cd and Zn adsorption is lower, whereas no significant differences in Cu and Pb adsorption are observed. Adsorption capacity rises up to 0.03 mg/g Cd, 0.60 mg/g Cu, 0.03 mg/g Pb, 0.60 mg/g Zn. In fixed bed conditions, metal adsorption greater than 93% is achieved. Furthermore, leaching not exceeding 4% indicates a good metal retention. Finally, Taguchi method has proven that the particle size effect is not so strong compared to other parameters, including solution concentration and time. Originality. The particle size of mineral tailings has not yet been investigated as a parameter affecting heavy metal adsorption. Furthermore, heavy metal adsorption has been examined from separate metal solutions and not from a mixed one. The present study aims at contributing to these two research fields. Practical implications. Τhe differences in adsorption between mineral tailings’ fractions with different particle size are not as high as to make grinding of minerals necessary.Мета. Дослідження впливу розмірів частинок у хвостах збагачення вапняку, вапняного мармуру, доломіту та доломітового мармуру на процес адсорбції важких металів у нерухомому шарі для оцінки доцільності технології подрібнення й/або просіювання в подальшому використанні металів. Методика. Для виконання досліджень зразки вапняку та доломіту доставлені компанією, що займається виробництвом і продажем готових бетонів, а також кар’єрами у Греції. Хімічний і мінералогічний склад зразків був визначений рентгенівської флуоресценцією (XRF, ARL ADVANT XP), рентгенівської дифракцією (XRD, Siemens D-500) та атомно-абсорбційною спектрометрією (AAS, VARIAN AA240FS). Для дослідження механізму адсорбції були виміряні наступні параметри: рН відповідно до ISO 6588, пористість і питома площа поверхні за допомогою N2-адсорбції (NOVA-2200, версія 6.11) та катіонообмінна ємність (CEC) відповідно до EPA 9081 на основі змішування зразка з надлишком розчину ацетату натрію, в результаті якого потім визначались додані катіони натрію для матричних катіонів. Для сорбційних експериментів були використані окремі розчини, які містять 5 мг/л Cd, 5 мг/л Pb, 100 мг/л Cu, 100 мг/л Zn, отримані з аналітичних стандартних розчинів Fluka. Після сорбційних досліджень зібрані сорбенти були піддані дослідженням вилуговування. Результати. У процесі досліджень була досягнута повна адсорбція Cd і Cu з усіх мінеральних фракцій, проте до 20% адсорбції Pb і Zn визначалася розмірами частинок. Встановлено, що величина адсорбції Cd і Zn нижче у змішаному розчині, але при цьому даний показник для Cu і Pb залишається без змін. Поглинаюча здатність зростає до 0.03 мг/г Cd, 0.60 мг/г Cu, 0.03 мг/г Pb, 0.60 мг/г Zn. В умовах нерухомого шару досягається до 93% адсорбції металів. Більше того, витік, що не перевищує 4%, свідчить про ефективність вилучення металів. Доведено за методом Тагучі, що вплив розмірів частинок не є настільки значним, щоб не враховувати роль інших параметрів, таких як концентрація розчину і час. Вилуговування іонів металів (Cd, Cu, Pb, Zn), що зберігаються на всіх мінералах після адсорбції в періодичних умовах, не перевищує 4% та вказує на те, що вони досить зберігаються на поверхні мінералів. Це є важливим результатом для подальшого використання мінералів у якості субстратів на полігонах. Наукова новизна. Вперше розміри частинок у хвостах збагачення мінералів розглянуті як параметр, який впливає на процес адсорбції важких металів, при цьому даний процес вивчений також щодо окремих розчинів металів, а не тільки їх суміші. Практична значимість. Виявленні відмінності у показниках адсорбції для фракцій частинок різного розміру не такі значущі, щоб обумовлювати необхідність їх подрібнення в технологічному процесі.Цель. Исследование влияния размеров частиц в хвостах обогащения известняка, известкового мрамора, доломита и доломитового мрамора на процесс адсорбции тяжелых металлов в неподвижном слое для оценки целесообразности технологии измельчения и/или просеивания в дальнейшем использования металлов. Методика. Для выполнения исследований образцы известняка и доломита доставлены компанией, занимающейся производством и продажей готовых бетонов, а также карьерами в Греции. Химический и минералогический состав образцов был определен рентгеновской флуоресценцией (XRF, ARL ADVANT XP), рентгеновской дифракцией (XRD, Siemens D-500) и атомно-абсорбционной спектрометрией (AAS, VARIAN AA240FS). Для исследования механизма адсорбции были измерены следующие параметры: рН в соответствии с ISO 6588, пористость и удельная площадь поверхности с помощью N2-адсорбции (NOVA-2200, версия 6.11) и катионообменная емкость (CEC) в соответствии с EPA 9081 на основе смешивания образца с избытком раствора ацетата натрия, в результате которого затем определялись добавленные катионы натрия для матричных катионов. Для сорбционных экспериментов были использованы отдельные растворы, содержащие 5 мг/л Cd, 5 мг/л Pb, 100 мг/л Cu, 100 мг/л Zn, полученные из аналитических стандартных растворов Fluka. После сорбционных исследований собранные сорбенты были подвергнуты исследованиям выщелачивания. Результаты. В процессе исследований была достигнута полная адсорбция Cd и Cu из всех минеральных фракций, однако до 20% адсорбции Pb и Zn определялась размерами частиц. Установлено, что величина адсорбции Cd и Zn ниже в смешанном растворе, но при этом данный показатель для Cu и Pb остается без изменений. Поглощающая способность возрастает до 0.03 мг/г Cd, 0.60 мг/г Cu, 0.03 мг/г Pb, 0.60 мг/г Zn. В усло-виях неподвижного слоя достигается до 93% адсорбции металлов. Более того, утечка, не превышающая 4%, свидетельствует об эффективности извлечения металлов. Доказано по методу Тагучи, что влияние размеров частиц не является настолько значительным, чтобы не учитывать роль других параметров, таких как концентрация раствора и время. Выщелачивание ионов металлов (Cd, Cu, Pb, Zn), сохраняющихся на всех минералах после адсорбции в периодических условиях, не превышает 4% и указывает на то, что они достаточно сохраняются на поверхности минералов. Это является важным результатом для дальнейшего использования минералов в качестве субстратов на полигонах. Научная новизна. Впервые размеры частиц в хвостах обогащения минералов рассмотрены как параметр, оказывающий влияние на процесс адсорбции тяжелых металлов, при этом данный процесс изучен также в отношении отдельных растворов металлов, а не только их смеси. Практическая значимость. Выявленные различия в показателях адсорбции для фракций частиц различного размера не столь значимы, чтобы обусловливать необходимость их измельчения в технологическом процессе.The present study did not originate under any of project and no funding was raised for research. However, we would like to thank especially Professor Angeliki Moutsatsou and the personal of the Laboratory of Inorganic and Analytical Chemistry of the Chemical Engineering School in the National Technical University of Athens for their various support during the experimental work required for the successful realization of the present study

Solubility, aggregation and stability of Amphotericin B drug in pure organic solvents: Thermodynamic analysis and solid form characterization.

The solubility of amphotericin B (AmB) has been studied between temperatures of 298-343 K in a range of pure organic solvents including methanol, ethanol, isopropanol, butanol, acetone, tetrahydrofuran, and 1,4-dioxane. The initial solid form used in solubility determinations has been characterized by a series of techniques including powder X-ray diffraction (PXRD), scanning electron microscopy (SEM), Fourier transform infrared (FTIR) and Raman spectroscopy, thermogravimetric analysis and differential scanning calorimetry. Pure AmB melts at 444.5 K with an associated enthalpy of fusion of 177.2 kJ/mol. The equilibrated solids in suspension have been characterized by SEM and PXRD and additionally, the equilibrated saturated solutions have been characterized by in-situ UV-vis to probe the saturation and the aggregation state of AmB. In the explored solvents, in terms of mass ratio, the solubility has been found to be remarkably low, decreasing in the order: ethanol > tetrahydrofuran > butanol ≃ 1,4-dioxane ≃ isopropanol > acetone. The relative order of solubility obtained in the alcohols correlates well with their polarity, revealing important interactions of the solvents' hydroxyl group with the polyol chain and the micosamine sugar carboxylic moiety of amphotericin B. Except in dioxane and isopropanol, the obtained Van't Hoff enthalpies of solution reveal an inverse proportionality to the experimental molar fraction solubility values obtained experimentally, indicating a larger energy requirement to solvate AmB molecules. Aggregation of AmB in the equilibrated solutions was not detected in any of the solvents studied yet HPLC analyses revealed that the API degraded in methanol during the equilibration time for the solubility determinations