ТВЕРДИЙ СТІК І КИСНЕВИЙ РЕЖИМ ПРИДАТКОВОЇ РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ РУСЛОВИХ ВОДОСХОВИЩ. ВІДНОВЛЕННЯ ГІДРОЕКОСИСТЕМ

One of the problems of the formation of the ecological regime of reservoirs is the solid runoff of deposits from tributaries due to surface runoff and channel erosion. Together with the color, the solid runoff forms the turbidity and transparency of water, which are crucial in the processes of photosynthesis and the formation of the forage base of ichthyofauna. The second problem is the formation of the oxygen regime, which depends largely on the mass of organic impurities (dissolved organic matter), the oxidation of suspensions and bottom sediments and the respiration of fish. Each of the components consumes up to 30% of the weight of oxygen dissolved in water. If in the summer the formation of the oxygen regime is preceded by the processes of photosynthesis and oxidation, consumption of dissolved oxygen by phytomass VVR due to dark respiration, then in the winter subglacial period will be preceded by the consumption of dissolved oxygen.The productivity of the aquatic environment determines the stability of the ecosystem, which is formed by the ratio of the number of stressful situations of biotic and abiotic origin to the number of intermediate ecotones. Possessing the laws of biota life formation in the aquatic environment, it is possible to control the state of the hydroecosystem and fish productivity at the level of the biome (generalized aquatic ecosystem).The productivity of the aquatic environment determines the stability of the ecosystem as the ratio of the number of stressful situations to the number of lateral ecotones. Possessing the laws of formation of biota life in the aquatic environment, it is possible to control the state of ecosystems, their fish productivity at the level of the current situation in the generalized ecosystemОднією з проблем формування екологічного режиму водойм є твердий стік зависів з приток за рахунок поверхневого стоку та руслової ерозії. Разом із колірністю твердий стік формує мутність та прозорість води, які мають визначальне значення у процесах фотосинтезу та формування кормової бази іхтіофауни. Другою проблемою є формування кисневого режиму, який залежить у багато чому від маси органічних домішок (розчинені органічні речовини), окислення зависів та донних відкладів і дихання риб. Кожна із складових споживає до 30% маси розчиненого у воді кисню. Якщо у літній період у формуванні кисневого режиму передують процеси фотосинтезу та окислення, споживання розчиненого кисню фітомасою ВВР за рахунок темнового дихання, то в зимовий підлідний період передуватимуть процеси споживання депонованого розчиненого кисню.Продуктивність водного середовища визначає стійкість екосистеми, яка формується за відношенням чисельності стресових ситуацій біотичного та абіотичного походження до чисельності проміжних екотонів. Володіючи закономірностями формування життя біоти у водному середовищі можна керувати станом гідроекосистеми та рибопродуктивністю на рівні біому (генералізованої водної екосистеми).Продуктивність водного середовища визначає стійкість екосистеми як відношення чисельності стресових ситуацій до чисельності бічних екотонів. Володіючи закономірностями формування життя біоти у водному середовищі, можливе керування станом екосистем, її рибопродуктивністю на рівні сформованої ситуації в генералізованій екосистемі

РЕПЕРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАНУ РІЧКИ ЗАХІДНИЙ БУГ У ПРИКОРДОННІЙ СМУЗІ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО КОРДОНУ ПЕРІОДУ КІНЦЯ ХХ ст.

Екосистема р. Західний Буг формується у басейні, розташованому на території трьох держав – України, Білорусі, Польщі. Притока р. Вісла, басейн Балтійського моря. На стороні України на базі наукових досліджень реалізовувались заходи із зменшення впливу комунальних стічних вод, шахтних вод нововолинського вугільного басейну. Значні забруднення вносились стоками міста Львова після перевантажених споруд їх біологічного очищення. За профілем русла зі сторони України вода р. Західний Буг значно очищується як за рахунок біологічних процесів самоочищення, впливу проміжних екотонів, так і через розбавлення річковою водою приток. Однак зберігаються проблеми, на які при дослідженнях звертали мало уваги. Це вплив закислення поверхневих вод за рахунок хлоридних і сульфатних йонів. Це також вплив йонів важких металів, зокрема міді і цинку, виявлених в концентрації, що подавляють розвиток фітопланктону. Значний вплив на відродження екосистеми річки Західний Буг має прикордонна територія з заплавними луками, старицями та озерами, яка за своїми характеристиками може бути внесена до заповідної мережі як елемент трилатеральної заповідної території «Західне Полісся». Необхідно відмітити високу наукову і професійну участь двосторонньої групи дослідників як зі сторони України, так і зі сторони Польщі, які велися з 70-х років ХХ століття

ГІДРОТЕХНІЧНІ ТА ІХТІОЕКОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІЛООЗЕРСЬКОЇ ВОДОЖИВИЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДНІПРО-БУЗЬКОГО КАНАЛУ

Майже щорічно відбуваються міждержавні засідання білорусько-української робочої групи з експлуатації Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу в рамках виконання Згоди між урядами Республіки Білорусь і Кабінетом Міністрів України з сумісного використання і охорони транскордонних вод [1]. У 50-х роках ХІХ століття на території Ратнівського району було побудовано Верхнє–Прип’ятський гідровузол Білоозерської водоживильної системи. До 2012 року комплекс споруд гідровузла на території України перебував на балансі та експлуатувався підприємством «Днепро-Бугский водный путь» Республіки Білорусь. У 2012 році, ці споруди передано на баланс Ратнівського району Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь. Також підписано Угоду про спільне використання та охорону транскордонних вод від 16.10.2001 та Правила експлуатації Білоозерської водоживильної системи. Дані Правила оновлено у 2010 році

ПОПРАВОЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ ДЛЯ ОЦІНКИ РІВНЯ АНТРОПОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БАСЕЙНІВ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ

Наслідки впливу господарської діяльності у басейнах річок мають різні негативні прояви, у окремих випадках катастрофічні – через сумісну дію гідрометеорологічних чинників та розбалансованості природних буферних підсистем. Вони проявлялись повенями, погіршенням якості пловерхневих вод та зниженням рибопродуктивності, формуванням селів та зсувів грунтів у гірських та заболочування територй у рівнинних районах. Сучасні підходи до оцінки екологічної ситуації у басейнах річок дають досить неадекватні результати. Прикладом можуть бути пониження рибопродуктивності при начеб-то високій якості води, часті катастрофічні повені у гірських районах Карпат, підтоплення та повзуче заболочування території у рівнинних районах Полісся. Для оцінки екологічної ситуації часто приймаються статистичні дані минулих років. В той же час фактичний стан підсистем давно змінений і необхідно вводити поправочні коефіцієнти на: вирубування лісів та їх деградацію через пониження рівня грунтових вод нижче кореневої системи живлення, розорювання заплавних луків, осушення боліт і перезволожених територій, розорювання поверхні водотоку, скидання забруднених комунальних стічних вод із застарілих очисних споруд, спрямлення русел річок. Самовідновна функція природного середовища перейшла межу повернення і суспільство має прийняти термінові компенсаційні заходи з реабілітації для збереження життя на планеті, створити регламент поведінки

ТВЕРДИЙ СТІК І КИСНЕВИЙ РЕЖИМ ПРИДАТКОВОЇ РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ РУСЛОВИХ ВОДОСХОВИЩ. ВІДНОВЛЕННЯ ГІДРОЕКОСИСТЕМ

Однією з проблем формування екологічного режиму водойм є твердий стік зависів з приток за рахунок поверхневого стоку та руслової ерозії. Разом із колірністю твердий стік формує мутність та прозорість води, які мають визначальне значення у процесах фотосинтезу та формування кормової бази іхтіофауни. Другою проблемою є формування кисневого режиму, який залежить у багато чому від маси органічних домішок (розчинені органічні речовини), окислення зависів та донних відкладів і дихання риб. Кожна із складових споживає до 30% маси розчиненого у воді кисню. Якщо у літній період у формуванні кисневого режиму передують процеси фотосинтезу та окислення, споживання розчиненого кисню фітомасою ВВР за рахунок темнового дихання, то в зимовий підлідний період передуватимуть процеси споживання депонованого розчиненого кисню. Продуктивність водного середовища визначає стійкість екосистеми, яка формується за відношенням чисельності стресових ситуацій біотичного та абіотичного походження до чисельності проміжних екотонів. Володіючи закономірностями формування життя біоти у водному середовищі можна керувати станом гідроекосистеми та рибопродуктивністю на рівні біому (генералізованої водної екосистеми). Продуктивність водного середовища визначає стійкість екосистеми як відношення чисельності стресових ситуацій до чисельності бічних екотонів. Володіючи закономірностями формування життя біоти у водному середовищі, можливе керування станом екосистем, її рибопродуктивністю на рівні сформованої ситуації в генералізованій екосистемі