Формирование готовности будущих специалистов к дошкольному образованию при осуществлении профессиональной деятельности в условиях европейской интеграции

Мета статті – розкрити проблему формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в сучасній теорії та практиці; з’ясувати особливості формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності; визначити функції цінностей майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності; визначити сутність і структуру готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції, критерії та показники рівнів готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності. Досліджуючи проблему формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції один з факторів є: перехід від продуктивних ідей до реальної зміни освітнього простору, здійснення результативного перенавчання майбутніх дошкільних педагогів, технологічно і методично осучаснювати навчальний процес, піднімати якість освіти, спиратись на внутрішню мотивацію майбутніх дошкільних педагогів. Нами з’ясовано, що специфіка професійної діяльності потребує від викладача закладу вищої освіти певних знань і вмінь, зокрема, знання форм і методів здійснення; володіння системою розвинених компетентностей у галузі технології моделювання, конструювання та реалізації педагогічного процесу на основі особливостей та ціннісних орієнтацій студентів; зміни традиційної технології взаємодії зі студентами. Під час підготовки студента-майбутнього фахівця з дошкільної освіти до організації професійної діяльності передбачається наявність у педагога як суб’єкта означеної діяльності комплексу спеціальних здібностей, серед яких – аналітичні, комунікативні, дослідницькі, рефлексивні, презентаційні здібності. Вони виявляються в умінні ефективно здійснювати професійну діяльність і навчати цьому студентів; активізувати їхню пізнавальну діяльність шляхом постановки освітніх проблем; організовувати дослідницьку діяльність різного рівня самостійності відповідно до індивідуальності кожного студента. Визначено сутність і зміст базових понять дослідження, а саме: підготовка, готовність, професійна готовність, професійно-педагогічна підготовка, охарактеризовані функції цінностей майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності. Здійснений аналіз результатів досліджень, проведених науковцями за останнє десятиліття, дав змогу дійти висновку, що професійна діяльність майбутніх дошкільних педагогів є багатогранною, кожна складова якої взаємодоповнює і розширює її. Нами визначені компоненти готовності до педагогічної професійної діяльності (мотиваційний, змістовно-процесуальний та виконавський (дослідницький). Основною проблемою професійно-педагогічної діяльності є поєднання вимог і мети діяльності дошкільного педагога з можливостями, вміннями і бажаннями долучати дітей до різних форм діяльності. Успішне її здійснення зумовлюється рівнем професійної підготовки майбутніх дошкільних педагогів до загального, пов’язаним з формуванням професійних умінь, його прихильностей до певних ідеалів, професійної мотивації, озброєння певними знаннями, уміннями, навичками організації дослідницького пошуку, рефлексії.Цель статьи - раскрыть проблему формирования готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности в условиях евроинтеграции. Проанализировать состояние исследуемой проблемы в современной теории и практике; выяснить особенности формирования готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности; определить функции ценностей будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности; определить сущность и структуру готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности в условиях евроинтеграции, критерии и показатели уровней готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности.The purpose of the article is to reveal the problem of forming the readiness of future specialists in preschool education to pursue professional activity in the context of European integration. Analyze the state of the problem under study in current theory and practice; to find out the peculiarities of the formation of future specialists in preschool education for professional activity; to determine the value functions of future preschool education professionals before pursuing their professional activities; to determine the nature and structure of future preschool education professionals' readiness for professional activity in the context of European integration, criteria and indicators of the level of readiness of future preschool education professionals for professional activity

Design Thinking for Training with Serious Games: A Systematic Literature Review

Serious Games use game strategies to encourage participants to make decisions and face challenges in a training environment; the more interactive the game, the more engaged the participants are with the content. Moreover, the best way to train is to simulate and identify scenarios for decision making, recreating situations, and strategies for learning. The Serious Games for training have this purpose. A Serious Game for Training can be refined with a game narrative, a methodology centered on the player to present independent and straightforward scenarios, giving solutions through the game story. The challenge is to rethink a unique narrative according to the individual player\u27s experience. The present systematic literature review aims to answer which are the benefits of using Design Thinking for serious game narratives; the benefits of learning theories; the Design Thinking benefits for innovative solutions; and how game design elements can create an engaging Serious Game experience

Exploring Video Feedback in Philosophy

This paper explores the benefits of video feedback for teaching philosophy. Our analysis, based on results from a self-report student survey along with our own experience, indicates that video feedback possesses a number of advantages over traditional written comments. In particular we argue that video feedback is conducive to providing high-quality formative feedback, increases detail and clarity, and promotes student engagement. In addition, we argue that the advantages of video feedback make the method an especially apt tool for addressing challenges germane to teaching philosophy. Video feedback allows markers to more easily explain and illustrate philosophical goals and methods. It allows markers to model the doing of philosophy and thereby helps students to see philosophy’s value. Video feedback is a promising tool for addressing both cognitive and affective barriers to learning philosophy. Such advantages are especially valuable in the context of a student-centered, intentional learning framework. In light of these advantages, we find that video feedback is underappreciated and underutilized

Moral and Ecological Function of Students' Upbringing

The paper considers some social problems and consequences of the consumer attitude of man and modern society to nature. The necessity of changing the stereotypes of man and nature interaction and forming man's reasonable needs is stressed. It is argued that human mentality and value reference points need changing by means of upbringing. The authors develop questions related to the upgrade of higher school in Russia and to the use of functionalist ideas in the upbringing process of higher education institutions. The pedagogical model of implementing the moral and ecological function of students' upbringing at a higher education institution is developed and represented. It includes interrelated structural components: motivational and goal-related, axiological, content-related, technological and final one. The paper reveals the essence of such notions as "new social and ecological ideal", "moral and ecological function of upbringing", "ecological and humanist values". An analysis of upbringing process at a higher education institution is presented from the standpoint of competency-based approach. The researchers underline the significance of art in forming the personality's ecological and humanist values. (C) 2015 The Authors. Published by Elsevier Ltd

Labor Union Women And Leadership: Using Labor Education To Build Female Leader Participation For A Stronger Labor Movement

Female union members are nearly fifty percent of the total membership of organized labor, and yet female union members continue to be underrepresented in leadership positions creating a leadership gender gap. The problem of a leadership gender gap is longstanding and is demonstrated in all levels of organized labor, from local to international unions, as well as in the labor federations. The problem stems from deep-rooted barriers that women face with leadership in labor organizations and impacts female union member’s voices and issues being heard at the bargaining table, and can therefore negatively affect women’s wages, hours and working conditions that are collectively bargained with employers by the elected union leadership. The purpose of this study was to determine what instructional design strategies used in labor education can increase confidence and leadership skill sets of female union members and empower them into leadership roles. Using an instructional design framework that incorporated the ARCS Motivational Design Model and Design Thinking, an asynchronous, online non-credit short course was created to use as the base for the study. The core weekly topics for the course were drawn from the study’s literature review, as well as feedback from a participatory group of female union leaders. The initial course prototype was offered in October 2020 and March 2021. Regarding general instructional design strategies, the participants were comfortable with online course formats and prefer a combination of weekly activities and the incorporation of hands-on and/or real-world material. An instructional intervention that focused on role models and self-efficacy was conducted during the third week of the course. The focus on role models proved to be highly valued by the participants. The participants cited that the activity was engaging and broadened their understanding of role models and introduced them to female labor leaders that they had not previously known of. The data collected from the participants recorded that role models demonstrated to the participants how to overcome leadership barriers and inspired them to the fact that they, too, can make positive change in leadership roles. The participants also indicated personal and/or professional growth with their understanding of women and leadership skill development. The participants cited a host of course activities that positively affected their leadership skill sets, such as the role model activities, weekly readings and videos and discussion boards. While the role model activities stood out as having a positive effect on the participants confidence and leadership skills, it is worth noting that the participants cited several different course activities that they participated in that leads to the assumption that leadership courses need to be well-rounded and holistic to fit the diverse audience experiences and skill sets