Sharing practice, problems and solutions for institutional change

This chapter critiques the roles of different forms of representation of practice as part of an institutional change process. It discusses how these representations can be used both to design and to share learning activities at the various levels of decision-making in a university. We illustrate our arguments with empirical data gathered on change processes associated with an institution-wide change programme: the introduction of a new virtual learning environment (VLE). In particular, we describe a case study of the introduction of the VLE tools in a business course. We focus on two particular forms of representations to describe the essence of the innovation: a pedagogical pattern and a visual learning design. We argue that pedagogical patterns and learning design have emerged as parallel approaches to describing practice in recent years. Despite their very different origins, both provide complementary representations, which emphasize different aspects of the practice being described. We are attempting to combine these approaches. We briefly outline the Open University Learning Design initiative, of which this work is part, and describe its key underpinning philosophies. We believe our approach provides a vehicle for enabling a better articulation of design principles and the discussion of issues concerning the re-use of educational resources and activities

Media literacy education in higher education policy : pedagogical choices and learning outcomes

Includes vita.This study proposes a participatory pedagogical framework founded on critical thinking as a method for analysis, reflection, and creative production of media through an understanding of the ways in which media literacy is being taught in higher education institutions in the United States. A qualitative design was utilized that included techniques of content and ethnographic analysis to focus on shared patterns across a sample of higher education courses in the U.S. containing elements of media literacy instruction. This study has found inconsistencies in the pedagogical approaches being utilized, a misunderstanding of the critical thinking and inquiry-based learning methods required for a critical field such as media literacy, and the lack of administrative oversight or policy support as key factors contributing to the discrepancies in media literacy's instruction and learning outcomes. Implications include recommendations for the field to consolidate theoretical frameworks, modifications to teaching, and policy and administrative advocacy efforts.Includes bibliographical references (pages 233-249

A literature review of the use of Web 2.0 tools in Higher Education

This review focuses on the use of Web 2.0 tools in Higher Education. It provides a synthesis of the research literature in the field and a series of illustrative examples of how these tools are being used in learning and teaching. It draws out the perceived benefits that these new technologies appear to offer, and highlights some of the challenges and issues surrounding their use. The review forms the basis for a HE Academy funded project, ‘Peals in the Cloud’, which is exploring how Web 2.0 tools can be used to support evidence-based practices in learning and teaching. The project has also produced two in-depth case studies, which are reported elsewhere (Galley et al., 2010, Alevizou et al., 2010). The case studies focus on evaluation of a recently developed site for learning and teaching, Cloudworks, which harnesses Web 2.0 functionality to facilitate the sharing and discussion of educational practice. The case studies aim to explore to what extent the Web 2.0 affordances of the site are successfully promoting the sharing of ideas, as well as scholarly reflections, on learning and teaching

Формирование готовности будущих специалистов к дошкольному образованию при осуществлении профессиональной деятельности в условиях европейской интеграции

Мета статті – розкрити проблему формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в сучасній теорії та практиці; з’ясувати особливості формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності; визначити функції цінностей майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності; визначити сутність і структуру готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції, критерії та показники рівнів готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності. Досліджуючи проблему формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції один з факторів є: перехід від продуктивних ідей до реальної зміни освітнього простору, здійснення результативного перенавчання майбутніх дошкільних педагогів, технологічно і методично осучаснювати навчальний процес, піднімати якість освіти, спиратись на внутрішню мотивацію майбутніх дошкільних педагогів. Нами з’ясовано, що специфіка професійної діяльності потребує від викладача закладу вищої освіти певних знань і вмінь, зокрема, знання форм і методів здійснення; володіння системою розвинених компетентностей у галузі технології моделювання, конструювання та реалізації педагогічного процесу на основі особливостей та ціннісних орієнтацій студентів; зміни традиційної технології взаємодії зі студентами. Під час підготовки студента-майбутнього фахівця з дошкільної освіти до організації професійної діяльності передбачається наявність у педагога як суб’єкта означеної діяльності комплексу спеціальних здібностей, серед яких – аналітичні, комунікативні, дослідницькі, рефлексивні, презентаційні здібності. Вони виявляються в умінні ефективно здійснювати професійну діяльність і навчати цьому студентів; активізувати їхню пізнавальну діяльність шляхом постановки освітніх проблем; організовувати дослідницьку діяльність різного рівня самостійності відповідно до індивідуальності кожного студента. Визначено сутність і зміст базових понять дослідження, а саме: підготовка, готовність, професійна готовність, професійно-педагогічна підготовка, охарактеризовані функції цінностей майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності. Здійснений аналіз результатів досліджень, проведених науковцями за останнє десятиліття, дав змогу дійти висновку, що професійна діяльність майбутніх дошкільних педагогів є багатогранною, кожна складова якої взаємодоповнює і розширює її. Нами визначені компоненти готовності до педагогічної професійної діяльності (мотиваційний, змістовно-процесуальний та виконавський (дослідницький). Основною проблемою професійно-педагогічної діяльності є поєднання вимог і мети діяльності дошкільного педагога з можливостями, вміннями і бажаннями долучати дітей до різних форм діяльності. Успішне її здійснення зумовлюється рівнем професійної підготовки майбутніх дошкільних педагогів до загального, пов’язаним з формуванням професійних умінь, його прихильностей до певних ідеалів, професійної мотивації, озброєння певними знаннями, уміннями, навичками організації дослідницького пошуку, рефлексії.Цель статьи - раскрыть проблему формирования готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности в условиях евроинтеграции. Проанализировать состояние исследуемой проблемы в современной теории и практике; выяснить особенности формирования готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности; определить функции ценностей будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности; определить сущность и структуру готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности в условиях евроинтеграции, критерии и показатели уровней готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности.The purpose of the article is to reveal the problem of forming the readiness of future specialists in preschool education to pursue professional activity in the context of European integration. Analyze the state of the problem under study in current theory and practice; to find out the peculiarities of the formation of future specialists in preschool education for professional activity; to determine the value functions of future preschool education professionals before pursuing their professional activities; to determine the nature and structure of future preschool education professionals' readiness for professional activity in the context of European integration, criteria and indicators of the level of readiness of future preschool education professionals for professional activity

Processing mathematics through digital technologies: A reorganisation of student thinking?

This article reports on aspects of an ongoing study examining the use of digital media in mathematics education. In particular, it is concerned with how understanding evolves when mathematical tasks are engaged through digital pedagogical media in primary school settings. While there has been a growing body of research into software and other digital media that enhances geometric, algebraic, and statistical thinking in secondary schools, research of these aspects in primary school mathematics is still limited, and emerging intermittently. The affordances of digital technology that allow dynamic, visual interaction with mathematical tasks, the rapid manipulation of large amounts of data, and instant feedback to input, have already been identified as ways mathematical ideas can be engaged in alternative ways. How might these, and other opportunities digital media afford, transform the learning experience and the ways mathematical ideas are understood? Using an interpretive methodology, the researcher examined how mathematical thinking can be seen as a function of the pedagogical media through which the mathematics is encountered. The article gives an account of how working in a spreadsheet environment framed learners' patterns of social interaction, and how this interaction, in conjunction with other influences, mediated the understanding of mathematical ideas, through framing the students' learning pathways and facilitating risk taking

Learning design – making practice explicit

New technologies have immense potential for learning, but the sheer variety possible also creates challenges for learners in terms of navigating through an increasingly complex digital landscape and for teachers in terms of how to design and support learning interventions. How can learners and teachers make informed decisions about what technologies to use in the design and support of learning activities? This presentation will consider this question and present a new methodology for design – 'learning design', which aims to shift the creation and support of learning from what has traditionally been an implicit, belief-based practice to one that is explicit and design based. Learning design research at the Open University, UK has included the development of a set of conceptual design views, a tool for visualising designs (CompendiumLD) and a social networking site, for sharing and discussing learning and teaching ideas and designs (Cloudworks). An overview of this work will be provided, along with a discussion of the perceived benefits of this new approach to educational design

New design approaches to repurposing open educational resources for collaborative learning using mediating artefacts

In spite of high expectations and the support given by prestigious funding and educational institutions, Open Educational Resources (OER) have not been adopted widely by teachers and learners in practice. From a cultural historical activity theory perspective, we argue that Mediating Artefacts (MA) such as OER learning design visual representations and rich narrative pedagogical patterns may enable a more effective OER cycle of creation, design, use and evaluation. More specifically, two main arguments are analysed in this paper: first, that making the inherent design of OER more explicit will make them more understandable and hence reusable; second, that offering a small set of simple patterns will encourage new ways to interpret OER and inspire re-purposing in new challenging contexts. A series of successful workshops was carried out and qualitative data gathered which provide initial evidence that a set of CSCL pedagogical patterns were found very suitable in order to repurpose resources intended for individual use and adjust the focus to make them suit new collaborative learning contexts. Interpretation of the data will form the basis for further workshops that aim to extend the idea of using targeted mediating artefacts to guide the design and repurposing of OER

Learning Design: reflections on a snapshot of the current landscape

The mounting wealth of open and readily available information and the swift evolution of social, mobile and creative technologies warrant a re-conceptualisation of the role of educators: from providers of knowledge to designers of learning. This need is being addressed by a growing trend of research in Learning Design. Responding to this trend, the Art and Science of Learning Design workshop brought together leading voices in the field and provided a forum for discussing its key issues. It focused on three thematic axes: practices and methods, tools and resources, and theoretical frameworks. This paper reviews some definitions of Learning Design and then summarises the main contributions to the workshop. Drawing upon these, we identify three key challenges for Learning Design that suggest directions for future research