Globa, L.

Проведено аналіз стану та проблем, які виникають при наданні послуг в глобальних мережах, зокрема в системах Cloud Computing та Grid, а також моделей, методів та алгоритмів надання сервісів і їх тарифікації показав, що наявно ряд вузьких місць в системі надання послуг в глобальному середовищі як для Інтернет-провайдерів, так і операторів зв’язку, зокрема систем обробки викликів, обробки запитів в дата-цетрах та тарифікації, оскільки при недостатніх їх потужностях кінцевий користувач не може отримати замовлену послугу. Розроблено метод розподілу ресурсів серверу тарифікації з урахуванням потреб у ресурсах заявок на обслуговування різних типів послуг, який дозволив врахувати статистичні дані про добове навантаження різних типів сервісів та підвищити економічну ефективність обслуговування. Удосконалено систему балансування навантаження між набором доступних серверів, які можуть здійснювати обслуговування, враховуючи як показники завантаженості основного та додаткового серверів, так і витрати на транспортування потоку заявок (часові та економічні), це дозволить підвищити гнучкість та відмовостійкість систем надання послуг в глобальних мережах. На основі удосконаленої системи тарифікації, яка передбачає набір засобів контролю використання ресурсів, а саме контроль розподілу технічних ресурсів, контроль за процесом керування вхідним потоком навантаження на один сервер тарифікації, контроль за процесом перерозподілу потоку заявок на тарифікацію між набором серверів тарифікації; розроблено рекомендації щодо зміни програмних компонент системи тарифікації OCS та запропоновано опис роботи її удосконалених компонент у вигляді проекту програмної документації.The analysis of the status and problems arising in the provision of services in global networks, particularly in systems Cloud Computing and Grid, as well as models, methods and algorithms to provide services and their pricing shown that the existing number of bottlenecks in the system to provide services in a global environment for ISPs and telecom operators, including call processing systems, query processing in data сetre and charging, since the lack of facilities the end user can not pick up service. The method of allocation of resources based billing server resource requirements of applications for maintenance of various types of services that allow to take into account the statistics of daily load different types of services and improve the economic efficiency of service. The system load balancing between a set of available servers that can perform service, including both indicators of congestion primary and secondary servers, and the cost of transporting flow applications (time and economic), it will increase the flexibility and resiliency of the provision of services in global networks. Based on the improved charging system, which provides a set of controls using resources such as the distribution of control inputs, control of process control input stream load per server pricing, control over the process of redistribution of tariff applications between servers set pricing; recommendations for changes of software components and charging OCS proposed description of its components improved as a draft program documentation.Проведён анализ состояния и проблем, которые возникают при предоставлении услуг в глобальных сетях, в частности в системах Cloud Computing и Grid, а также моделей, методов и алгоритмов предоставления сервисов и их тарификации показал, что наглядно ряд узких мест в системе предоставления услуг в глобальной среде как для Интернет-провайдеров, так и операторов связи, в частности систем обработки вызовов, обработки запросов в дата-центре и тарификации, поскольку при недостаточных их мощностях конечный пользователь не может получить заказанную услугу. Разработан метод распределения ресурсов сервера тарификации с учетом потребностей в ресурсах заявок на обслуживание различных типов услуг, который позволил учесть статистические данные о суточной нагрузки различных типов сервисов и повысить экономическую эффективность обслуживания. Усовершенствована система балансировки нагрузки между набором доступных серверов, которые могут осуществлять обслуживание, учитывая как показатели загруженности основного и дополнительного серверов, так и расходы на транспортировку потока заявок (временные и экономические), это позволит повысить гибкость и отказоустойчивость систем предоставления услуг в глобальных сетях. На основе усовершенствованной системы тарификации, которая предусматривает набор средств контроля использования ресурсов, а именно контроль распределения технических ресурсов, контроль за процессом управления входным потоком нагрузка на один сервер тарификации, контроль за процессом перераспределения потока заявок на тарификацию между набором серверов тарификации; разработаны рекомендации по изменению программных компонент системы тарификации OCS и предложено описание работы ее усовершенствованных компонент в виде проекта программной документации

Прогрессивный подход к формированию производственного рабочего процесса на инженерных порталах знаний

Проблематика. В середовищі інженерних порталів знань зосереджена велика кількість часткових робочих процесів, що поєднуються у загальний робочий процес, з метою виконання реальної комплексної виробничої розрахункової задачі. Характеристики таких часткових робочих процесів та структура загальних робочих процесів є недостатньо дослідженими, що впливає на неможливість динамічного формування загального виробничого робочого процесу. Мета досліджень. Створення підходу до динамічного формування загального виробничого робочого процесу на основі порівняння метаописів часткових робочих процесів інженерних порталів знань. Методика реалізації. Аналіз параметрів та характеристик часткових робочих процесів, а також структури загальних виробничих робочих процесів порталів знань дав змогу задати правила включення часткових робочих процесів у загальні виробничі робочі процеси (на базі порівняння значень метаописів робочих процесів), побудувати алгебраїчну модель загального виробничого робочого процесу, а також розробити метод формування дерева виробничого робочого процесу. Результати досліджень. Виконано експериментальне дослідження по застосуванню запропонованого підходу до динамічного формування загального виробничого робочого процесу для реального комплексного виробничого робочого процесу інженерного порталу знань «Розрахунок на міцність силових магнітних систем». Висновки. Запропоновано підхід до динамічного формування загального виробничого робочого процесу на порталах інженерних знань, що дозволяє на основі порівняння значень метаописів часткових робочих процесів обрати з їх множини тільки ті, що необхідні для виконання реального комплексного робочого процесу.Background. In the environment of engineering knowledge portals great amount of partial workflows is concentrated. Such workflows are composed into general workflow aiming to perform real complex production task. Characteristics of partial workflows and general workflow structure are not studied enough, that affects the impossibility of general production workflow dynamic composition. Objective. Creating an approach to the general production workflow dynamic composition based on the partial workflows meta-descriptions comparison on engineering knowledge portals. Methods. Analysis of the partial parameters workflow and characteristics and the structure of general production workflow of knowledge portals made it possible to specify rules for partial workflows inclusion into general production workflow (based on workflows meta-descriptions comparison), to design algebraic model of general production workflow and develop the production workflow tree forming method. Results. Experimental investigation was made on the application of suggested approach to general production workflow dynamic composition for real complex production workflow of engineering knowledge portal “Calculation of the strength for the power components of magnetic systems”. Conclusions. The approach to the general production workflow dynamic composition on engineering knowledge portals is suggested, that allows, based on comparison of the partial workflows meta-descriptions values, choosing from their set workflows that are required to perform real complex workflow.Проблематика. В среде инженерных порталов знаний сосредоточено большое количество частичных рабочих процессов, которые объединяются в общий рабочий процесс с целью выполнения реальной комплексной производственной расчетной задачи. Характеристики таких частичных рабочих процессов и структура общих процессов недостаточно исследованы, что влияет на невозможность динамического формирования общего производственного процесса. Цель исследований. Создание подхода к динамическому формированию общего производственного рабочего процесса на основании сравнения метаописаний частичных рабочих процессов инженерных порталов знаний. Методика реализации. Анализ параметров и характеристик частичных рабочих процессов, а также структуры общих производственных рабочих процессов порталов знаний дал возможность задать правила включения частичных рабочих процессов в общие производственные рабочие процессы (на базе сравнения значений метаописаний рабочих процессов), построить алгебраическую модель общего производственного процесса, а также разработать метод формирования дерева производственного рабочего процесса. Результаты исследований. Выполнено экспериментальное исследование по применению предложенного подхода к динамическому формированию общего производственного рабочего процесса для реального комплексного производственного рабочего процесса инженерного портала знаний «Расчет на прочность силовых магнитных систем». Выводы. Предложено подход к динамическому формированию общего производственного рабочего процесса на порталах инженерных знаний, который позволяет на основании сравнения значений метаописаний частичных рабочих процессов выбрать из их множества те, которые необходимы для выполнения реального комплексного рабочего процесса

Advanced approach to production workflow composition on engineering knowledge portals

Проблематика. В середовищі інженерних порталів знань зосереджена велика кількість часткових робочих процесів, що поєднуються у загальний робочий процес, з метою виконання реальної комплексної виробничої розрахункової задачі. Характеристики таких часткових робочих процесів та структура загальних робочих процесів є недостатньо дослідженими, що впливає на неможливість динамічного формування загального виробничого робочого процесу. Мета досліджень. Створення підходу до динамічного формування загального виробничого робочого процесу на основі порівняння метаописів часткових робочих процесів інженерних порталів знань. Методика реалізації. Аналіз параметрів та характеристик часткових робочих процесів, а також структури загальних виробничих робочих процесів порталів знань дав змогу задати правила включення часткових робочих процесів у загальні виробничі робочі процеси (на базі порівняння значень метаописів робочих процесів), побудувати алгебраїчну модель загального виробничого робочого процесу, а також розробити метод формування дерева виробничого робочого процесу. Результати досліджень. Виконано експериментальне дослідження по застосуванню запропонованого підходу до динамічного формування загального виробничого робочого процесу для реального комплексного виробничого робочого процесу інженерного порталу знань «Розрахунок на міцність силових магнітних систем». Висновки. Запропоновано підхід до динамічного формування загального виробничого робочого процесу на порталах інженерних знань, що дозволяє на основі порівняння значень метаописів часткових робочих процесів обрати з їх множини тільки ті, що необхідні для виконання реального комплексного робочого процесу.Background. In the environment of engineering knowledge portals great amount of partial workflows is concentrated. Such workflows are composed into general workflow aiming to perform real complex production task. Characteristics of partial workflows and general workflow structure are not studied enough, that affects the impossibility of general production workflow dynamic composition. Objective. Creating an approach to the general production workflow dynamic composition based on the partial workflows meta-descriptions comparison on engineering knowledge portals. Methods. Analysis of the partial parameters workflow and characteristics and the structure of general production workflow of knowledge portals made it possible to specify rules for partial workflows inclusion into general production workflow (based on workflows meta-descriptions comparison), to design algebraic model of general production workflow and develop the production workflow tree forming method. Results. Experimental investigation was made on the application of suggested approach to general production workflow dynamic composition for real complex production workflow of engineering knowledge portal “Calculation of the strength for the power components of magnetic systems”. Conclusions. The approach to the general production workflow dynamic composition on engineering knowledge portals is suggested, that allows, based on comparison of the partial workflows meta-descriptions values, choosing from their set workflows that are required to perform real complex workflow.Проблематика. В среде инженерных порталов знаний сосредоточено большое количество частичных рабочих процессов, которые объединяются в общий рабочий процесс с целью выполнения реальной комплексной производственной расчетной задачи. Характеристики таких частичных рабочих процессов и структура общих процессов недостаточно исследованы, что влияет на невозможность динамического формирования общего производственного процесса. Цель исследований. Создание подхода к динамическому формированию общего производственного рабочего процесса на основании сравнения метаописаний частичных рабочих процессов инженерных порталов знаний. Методика реализации. Анализ параметров и характеристик частичных рабочих процессов, а также структуры общих производственных рабочих процессов порталов знаний дал возможность задать правила включения частичных рабочих процессов в общие производственные рабочие процессы (на базе сравнения значений метаописаний рабочих процессов), построить алгебраическую модель общего производственного процесса, а также разработать метод формирования дерева производственного рабочего процесса. Результаты исследований. Выполнено экспериментальное исследование по применению предложенного подхода к динамическому формированию общего производственного рабочего процесса для реального комплексного производственного рабочего процесса инженерного портала знаний «Расчет на прочность силовых магнитных систем». Выводы. Предложено подход к динамическому формированию общего производственного рабочего процесса на порталах инженерных знаний, который позволяет на основании сравнения значений метаописаний частичных рабочих процессов выбрать из их множества те, которые необходимы для выполнения реального комплексного рабочего процесса

Emphasizing a Service Phase Perspective for Machine Manufacturers Seeking Digital Servitization - a Taxonomy for Industrial Service Phases

The ongoing shift to solution-oriented business models and growing digitalization lead to an increasing importance of services in manufacturing industry. Machine manufacturers in particular struggle to grasp the extent of transformational impact enabled or required by service developments. This is due to a narrow perspective on specific service characteristics, but not on the entire service process. Therefore, a service-dominant perspective is essential in the value creation of manufacturers, placing relevant service phases in the foreground. However, the process-related character of services is rarely considered in the literature. For this purpose, this study provides a taxonomy that classifies services based on phases. In addition to a systematic literature analysis, this study builds on practical insights by conducting eight expert interviews. The applicability and usefulness of the taxonomy is then demonstrated through exemplary application based on a case study, enabling practitioners to adopt a phase-oriented perspective on digital servitization

Rethink Digital Health Innovation: Understanding Socio-Technical Interoperability as Guiding Concept

Diese Dissertation sucht nach einem theoretischem Grundgerüst, um komplexe, digitale Gesundheitsinnovationen so zu entwickeln, dass sie bessere Erfolgsaussichten haben, auch in der alltäglichen Versorgungspraxis anzukommen. Denn obwohl es weder am Bedarf von noch an Ideen für digitale Gesundheitsinnovationen mangelt, bleibt die Flut an erfolgreich in der Praxis etablierten Lösungen leider aus. Dieser unzureichende Diffusionserfolg einer entwickelten Lösung - gern auch als Pilotitis pathologisiert - offenbart sich insbesondere dann, wenn die geplante Innovation mit größeren Ambitionen und Komplexität verbunden ist. Dem geübten Kritiker werden sofort ketzerische Gegenfragen in den Sinn kommen. Beispielsweise was denn unter komplexen, digitalen Gesundheitsinnovationen verstanden werden soll und ob es überhaupt möglich ist, eine universale Lösungsformel zu finden, die eine erfolgreiche Diffusion digitaler Gesundheitsinnovationen garantieren kann. Beide Fragen sind nicht nur berechtigt, sondern münden letztlich auch in zwei Forschungsstränge, welchen ich mich in dieser Dissertation explizit widme. In einem ersten Block erarbeite ich eine Abgrenzung jener digitalen Gesundheitsinnovationen, welche derzeit in Literatur und Praxis besondere Aufmerksamkeit aufgrund ihres hohen Potentials zur Versorgungsverbesserung und ihrer resultierenden Komplexität gewidmet ist. Genauer gesagt untersuche ich dominante Zielstellungen und welche Herausforderung mit ihnen einhergehen. Innerhalb der Arbeiten in diesem Forschungsstrang kristallisieren sich vier Zielstellungen heraus: 1. die Unterstützung kontinuierlicher, gemeinschaftlicher Versorgungsprozesse über diverse Leistungserbringer (auch als inter-organisationale Versorgungspfade bekannt); 2. die aktive Einbeziehung der Patient:innen in ihre Versorgungsprozesse (auch als Patient Empowerment oder Patient Engagement bekannt); 3. die Stärkung der sektoren-übergreifenden Zusammenarbeit zwischen Wissenschaft und Versorgungpraxis bis hin zu lernenden Gesundheitssystemen und 4. die Etablierung daten-zentrierter Wertschöpfung für das Gesundheitswesen aufgrund steigender bzgl. Verfügbarkeit valider Daten, neuen Verarbeitungsmethoden (Stichwort Künstliche Intelligenz) sowie den zahlreichen Nutzungsmöglichkeiten. Im Fokus dieser Dissertation stehen daher weniger die autarken, klar abgrenzbaren Innovationen (bspw. eine Symptomtagebuch-App zur Beschwerdedokumentation). Vielmehr adressiert diese Doktorarbeit jene Innovationsvorhaben, welche eine oder mehrere der o.g. Zielstellung verfolgen, ein weiteres technologisches Puzzleteil in komplexe Informationssystemlandschaften hinzufügen und somit im Zusammenspiel mit diversen weiteren IT-Systemen zur Verbesserung der Gesundheitsversorgung und/ oder ihrer Organisation beitragen. In der Auseinandersetzung mit diesen Zielstellungen und verbundenen Herausforderungen der Systementwicklung rückte das Problem fragmentierter IT-Systemlandschaften des Gesundheitswesens in den Mittelpunkt. Darunter wird der unerfreuliche Zustand verstanden, dass unterschiedliche Informations- und Anwendungssysteme nicht wie gewünscht miteinander interagieren können. So kommt es zu Unterbrechungen von Informationsflüssen und Versorgungsprozessen, welche anderweitig durch fehleranfällige Zusatzaufwände (bspw. Doppeldokumentation) aufgefangen werden müssen. Um diesen Einschränkungen der Effektivität und Effizienz zu begegnen, müssen eben jene IT-System-Silos abgebaut werden. Alle o.g. Zielstellungen ordnen sich dieser defragmentierenden Wirkung unter, in dem sie 1. verschiedene Leistungserbringer, 2. Versorgungsteams und Patient:innen, 3. Wissenschaft und Versorgung oder 4. diverse Datenquellen und moderne Auswertungstechnologien zusammenführen wollen. Doch nun kommt es zu einem komplexen Ringschluss. Einerseits suchen die in dieser Arbeit thematisierten digitalen Gesundheitsinnovationen Wege zur Defragmentierung der Informationssystemlandschaften. Andererseits ist ihre eingeschränkte Erfolgsquote u.a. in eben jener bestehenden Fragmentierung begründet, die sie aufzulösen suchen. Mit diesem Erkenntnisgewinn eröffnet sich der zweite Forschungsstrang dieser Arbeit, der sich mit der Eigenschaft der 'Interoperabilität' intensiv auseinandersetzt. Er untersucht, wie diese Eigenschaft eine zentrale Rolle für Innovationsvorhaben in der Digital Health Domäne einnehmen soll. Denn Interoperabilität beschreibt, vereinfacht ausgedrückt, die Fähigkeit von zwei oder mehreren Systemen miteinander gemeinsame Aufgaben zu erfüllen. Sie repräsentiert somit das Kernanliegen der identifizierten Zielstellungen und ist Dreh- und Angelpunkt, wenn eine entwickelte Lösung in eine konkrete Zielumgebung integriert werden soll. Von einem technisch-dominierten Blickwinkel aus betrachtet, geht es hierbei um die Gewährleistung von validen, performanten und sicheren Kommunikationsszenarien, sodass die o.g. Informationsflussbrüche zwischen technischen Teilsystemen abgebaut werden. Ein rein technisches Interoperabilitätsverständnis genügt jedoch nicht, um die Vielfalt an Diffusionsbarrieren von digitalen Gesundheitsinnovationen zu umfassen. Denn beispielsweise das Fehlen adäquater Vergütungsoptionen innerhalb der gesetzlichen Rahmenbedingungen oder eine mangelhafte Passfähigkeit für den bestimmten Versorgungsprozess sind keine rein technischen Probleme. Vielmehr kommt hier eine Grundhaltung der Wirtschaftsinformatik zum Tragen, die Informationssysteme - auch die des Gesundheitswesens - als sozio-technische Systeme begreift und dabei Technologie stets im Zusammenhang mit Menschen, die sie nutzen, von ihr beeinflusst werden oder sie organisieren, betrachtet. Soll eine digitale Gesundheitsinnovation, die einen Mehrwert gemäß der o.g. Zielstellungen verspricht, in eine existierende Informationssystemlandschaft der Gesundheitsversorgung integriert werden, so muss sie aus technischen sowie nicht-technischen Gesichtspunkten 'interoperabel' sein. Zwar ist die Notwendigkeit von Interoperabilität in der Wissenschaft, Politik und Praxis bekannt und auch positive Bewegungen der Domäne hin zu mehr Interoperabilität sind zu verspüren. Jedoch dominiert dabei einerseits ein technisches Verständnis und andererseits bleibt das Potential dieser Eigenschaft als Leitmotiv für das Innovationsmanagement bislang weitestgehend ungenutzt. An genau dieser Stelle knüpft nun der Hauptbeitrag dieser Doktorarbeit an, in dem sie eine sozio-technische Konzeptualisierung und Kontextualisierung von Interoperabilität für künftige digitale Gesundheitsinnovationen vorschlägt. Literatur- und expertenbasiert wird ein Rahmenwerk erarbeitet - das Digital Health Innovation Interoperability Framework - das insbesondere Innovatoren und Innovationsfördernde dabei unterstützen soll, die Diffusionswahrscheinlichkeit in die Praxis zu erhöhen. Nun sind mit diesem Framework viele Erkenntnisse und Botschaften verbunden, die ich für diesen Prolog wie folgt zusammenfassen möchte: 1. Um die Entwicklung digitaler Gesundheitsinnovationen bestmöglich auf eine erfolgreiche Integration in eine bestimmte Zielumgebung auszurichten, sind die Realisierung eines neuartigen Wertversprechens sowie die Gewährleistung sozio-technischer Interoperabilität die zwei zusammenhängenden Hauptaufgaben eines Innovationsprozesses. 2. Die Gewährleistung von Interoperabilität ist eine aktiv zu verantwortende Managementaufgabe und wird durch projektspezifische Bedingungen sowie von externen und internen Dynamiken beeinflusst. 3. Sozio-technische Interoperabilität im Kontext digitaler Gesundheitsinnovationen kann über sieben, interdependente Ebenen definiert werden: Politische und regulatorische Bedingungen; Vertragsbedingungen; Versorgungs- und Geschäftsprozesse; Nutzung; Information; Anwendungen; IT-Infrastruktur. 4. Um Interoperabilität auf jeder dieser Ebenen zu gewährleisten, sind Strategien differenziert zu definieren, welche auf einem Kontinuum zwischen Kompatibilitätsanforderungen aufseiten der Innovation und der Motivation von Anpassungen aufseiten der Zielumgebung verortet werden können. 5. Das Streben nach mehr Interoperabilität fördert sowohl den nachhaltigen Erfolg der einzelnen digitalen Gesundheitsinnovation als auch die Defragmentierung existierender Informationssystemlandschaften und trägt somit zur Verbesserung des Gesundheitswesens bei. Zugegeben: die letzte dieser fünf Botschaften trägt eher die Färbung einer Überzeugung, als dass sie ein Ergebnis wissenschaftlicher Beweisführung ist. Dennoch empfinde ich diese, wenn auch persönliche Erkenntnis als Maxim der Domäne, der ich mich zugehörig fühle - der IT-Systementwicklung des Gesundheitswesens

Educational hypermedia resources facilitator

Se analiza el impacto que la enseñanza en web ha tenido en la educación superior y las distintas herramientas que permiten la creación de documentos hipertexto como recursos de enseñanzaWithin the university the introduction of computers is creating a new criterion of differentiation between those who as a matter of course become integrated in the technocratic trend deriving from the daily use of these machines and those who become isolated by not using them. This difference increases when computer science and communications merge to introduce virtual educational areas, where the conjunction of teacher and pupil in the space-time dimension is no longer an essential requirement, andwhere the written text is replaced (or rather complemented) by the digital text. In this article a historical defence is made of the presence of this new standard in the creation of digital educational resources such as the hyperdocument, as well as the barriers and technological problems deriving from its use. Furthermore, HyCo, an authoring tool, is introduced which facilitates the composition of hypertexts, which arestored as semantic learning objects, looking for that through of a simple and extremely intuitive interface and interaction model, any teacher with a minimum knowledge of computer science has the possibility of transforming his or her experience and knowledge into useful and quality hypermedia educational resources

A Framework for Business Models in Business Value Networks

Business models are oftentimes considered as the most discussed and least understood aspect of the web (Rappa 2001). Despite a rough understanding that seems to be widespread namely an aggregation of essential, relevant aspects from economic branches providing a compressed overview on business activities dimensions, components, perspectives and core issues are depicted non-uniformly and confusing [PeKT01; Wirt01]. In particular, literature lacks contributions that particularly consider business model frameworks for networked economies, especially newly emerging loosely-coupled configurations as assumed in the business web theory. In order to address these shortcomings, we introduce a business model framework for business value networks as a result from an extensive literature review comprising two areas. Firstly, I conduct a state-of-the-art analysis of existent definitions of the term business model with emphasize on the elements that should be included, i.e. the relevant aspects of business activity. The study confirms the statements made by several authors: Some elements are broadly accepted a description of created and offered value, revenue models, and business actors was included in more than 75% of the literature contributions. However, there are substantial differences in other components, e.g. market consideration, cost structure, or technology. In this connection, I also present a segregation of the concept business model from related concepts. Secondly, I outline the characteristics of business value networks as a newly emerging organizational form of loosely-coupled business networks. As a result, the partner network and the roles of these actors, their core competencies, and the role of the customer are identified as crucial elements that are to be considered in business models of companies acting in business value networks. Resulting from the literature analysis and a brief outlook how the customers are likely to be integrated in value creation processes in future, I propose a business model framework for business value networks comprising the five basic pillars value creation model, partner model, value offering model, customer model, and profit model. These pillars are decomposed into eleven business model components value configuration, core competencies, position in value system, partners and their roles, service/product portfolio, target customer, distribution channel, customer integration, revenue, pricing, and cost structure. Thus, the contribution of this article is twofold. On the one hand an updated understanding of the concept of business models within business value networks shall be established. On the other hand, I provide a framework which shall serve as a basis for further research, be it for the creation of a business model taxonomy in networked economies, the analysis of existent networked business models, or the development of concrete business models in the business value network context

베트남의 혁신 과정 전후의 정책 설계에서 정부 매체의 비교

학위논문 (석사) -- 서울대학교 대학원 : 행정대학원 행정학과, 2020. 8. Eom, Seok-Jin.Innovation Process (Doimoi) launched in 1986 has successfully transformed Vietnam. Before the turning point, Vietnam, one of the poorest countries in the world, had a centrally planned economy. There are three key points of Doimoi. Firstly, the country shifts from a centrally planned economy system to a multi-sector market economy. Secondly, it is the democratizing process by building a state on the basis of the rule of law. Thirdly, the government establishes and strengthens external cooperation with other countries. Although obtaining achievements after more than 30 years of Doimoi, the low quality of public policy in Vietnam has not yet been significantly improved and become the countrys development congestion. The most typical reason is the lack of an efficient mechanism to attract the public into policy discussions, from the designing step. This research illustrates successful and unsuccessful cases of governmental media in policy design in order to take it as lessons and draw experience for other policy designs. Thereby, the study also confirms the changes and continuities of Governmental Media in Vietnams public policy design as a wider and general view.1986년에 출범한 혁신 과정(Doimoi)는 베트남을 성공적으로 변화 시 켰다. 혁신(Doimoi)전, 세계에서 가장 가난한 나라 중 하나인 베트남은 중 앙정부 주도 하의 계획경제 체제 였다. Doimoi의 핵심 요점은 세가지이다. 첫째, 베트남은 중앙정부 주도의 계획경제 시스템에서 다 부문 시장경 제로 전환하였다. 둘째, 법치주의에 입각하여 국가를 건설함으로써 민주화 를 하는 과정이다. 셋째, 정부는 다른 국가들과 외부 협력을 확립하고 강화 한다. Doimoi는 30여 년 만에 성과를 거두기는 했지만 베트남의 낮은 수준 의 공공정책은 아직 크게 개선되지 않았고 국가의 개발이 혼잡해졌다. 가장 대표적인 이유는 설계 단계에서부터 국민들을 정책 토론으로 끌어들이기 위 한 효율적인 메커니즘의 부족 때문이다. 본 연구는 정부 매체를 교훈으로 삼아 다른 정책 설계에 대한 경험을 끌 어내기 위해 정책설계에서 성공적이고 실패 적인 사례를 보여준다. 그리고, 본 연구에서는 또한 베트남의 공공 정책 설계에서 정부 매체의 변화와 지속 성을 보다 광범위하고 일반적인 견해를 확인하였다.CHAPTER 1: INTRODUCTION 11 1. Background of the study 11 1.1. Overview of the Vietnam context . 11 1.2. Problem statement . 14 2. Scope of the study and methods . 16 3. Significance of study 17 CHAPTER 2: THEORETICAL BACKGROUND AND LITERATURE REVIEW 19 1. Roles of Governmental Media . 19 1.1. Definitions. 19 1.2 Functions 23 2. Policy design 26 2.1. Definitions. 26 FIGURE 1: THE POLICY CYCLICAL PROCESS 28 2.2. Designing public policy in Vietnam 33 3. Literature Review . 36 CHAPTER 3: RESEARCH DESIGN 42 1. Analytical Framework 42 2. Doimoi in 1986 43 2.1. Significance and Characteristic . 43 2.2. Achievements 45 3.1 Land Reform Policy In North Vietnam in 1950s . 47 3.2 Money Exchange Policy in 1985 . 50 3.3 Investment Law 2014: Removing Unreasonable Conditions for Doing Business 53 4. Methods and database 56 4.1 Criterias of evaluation 56 4.2 Primary Data Collection 56 4.3. Secondary Data Use 57 CHAPTER 4: ANALYSIS, EVALUATTION, DISCUSSIONS AND RECOMMEN DATIONS . 58 4.1 Comparing the structure and quantity of Govermental media system before and Doimoi (1986) 58 4.1.1 Govermental media system before Doimoi. 59 4.1.2 Govermental media system after Doimoi . 63 4.2 Participation of governmental media in three cases . 72 4.2.1 Land reform policy 1950s. 72 4.2.2 Money exchange policy 1985 . 74 4.2.3 Removing and Reducing unreasonable conditional business lines, The Investm ent Law 2014 75 4.3 Comparing the involvement of governmental media in policy design before and after Doimoi . 77 4.3.1 Continuities . 77 4.3.2 Changes . 78 4.4 Discussions: Lessons learnt from cases . 83 4.4.1 Discussions . 83 4.5 Recommendations 86 4.5.1 Recommendations for legal frameworks fulfillment 87 4.5.2. Recommendations for useful methods and mechanisms . 88 CHAPTER 5: CONCLUSIONS 91 5.1 Conclusions 91 BIBLIOGRAPHY 94 BIBLIOGRAPHY 94Maste

Comparing reuse practices in two large software-producing companies

Context Reuse can improve productivity and maintainability in software development. Research has proposed a wide range of methods and techniques. Are these successfully adopted in practice? Objective We propose a preliminary answer by integrating two in-depth empirical studies on software reuse at two large software-producing companies. Method We compare and interpret the study results with a focus on reuse practices, effects, and context. Results Both companies perform pragmatic reuse of code produced within the company, not leveraging other available artefacts. Reusable entities are retrieved from a central repository, if present. Otherwise, direct communication with trusted colleagues is crucial for access. Reuse processes remain implicit and reflect the development style. In a homogeneous infrastructure-supported context, participants strongly agreed on higher development pace and less maintenance effort as reuse benefits. In a heterogeneous context with fragmented infrastructure, these benefits did not materialize. Neither case reports statistically significant evidence of negative side effects of reuse nor inhibitors. In both cases, a lack of reuse led to duplicate implementations. Conclusion Technological advances have improved the way reuse concepts can be applied in practice. Homogeneity in development process and tool support seem necessary preconditions. Developing and adopting adequate reuse strategies in heterogeneous contexts remains challenging