Collaborative intelligent email ranking system

Email has become one of the most powerful communication tools today. It is has widely proliferated in both business and personal use. It allows for fast communication between multiple parties that can be easily understood by even the most novice user, and allows for advanced transfer of data for power users. Even with that, it is one of the most abused systems on the Internet. Email systems have allowed for widespread distribution of the worst viruses on the Internet, causing billions of dollars in damage. Most of the technologies that have been deployed to prevent these types of attacks have been thwarted; A new email protocol is required to implement accreditation, authentication and reputation to overcome these issues. This new system is a combination of currently accepted systems, along with additions to make them more effective as a whole. This new system is called Collaborative Intelligent Email Ranking System (CIERS)

Спосіб побудови інформаційної інфраструктури для забезпечення діяльності факультету на базі навчально-методичного комплексу KPI-Connect

Дисертація складається із вступу та 3 розділів. Сумарний обсяг роботи – 115 аркушів, містить 37 ілюстрацій та 2 таблиці. В ході роботи було використано 42 джерела. Актуальність. Розробка компоненту факультету в рамках навчально-методичного комплексу є перспективною, адже нині навчальні процеси у ВНЗ досі залишаються неавтоматизованими. У контексті створення розподіленої системи за засадами мікросервісної архітектури невирішеним є питання забезпечення необхідною інформаційною інфраструктурою. В рамках усе більшої автоматизації процесу розробки програмного забезпечення на різних етапах постає питання динамічного надання необхідної інфраструктури з можливістю масштабування з розширенням функціоналу системи чи бази користувачів, що також задовольняє загальну розподілену архітектуру системи. Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи розробка такого способу автоматичного створення та підтримування інформаційної інфраструктури, за результатами якого буде отримано масштабований компонент забезпечення діяльності факультету в рамках інформаційної системи з мікросервісною архітектурою. Для досягнення поставленої мети в магістерські дисертації вирішено такі задачі: 1. Аналіз принципів роботи та створення інформаційної інфраструктури. 2. Формування списку програмного забезпечення для забезпечення діяльності факультету в рамках навчально-методичного комплексу університету та аналіз отриманого результату для визначення вимог щодо забезпечення інформаційною інфраструктурою. 3. Обґрунтування обраної архітектури інформаційної інфраструктури та стеку технологій для створення окремих її компонентів. 4. Створення конфігурацій в рамках обраного інструментарію для розгортання розподіленої інфраструктури з можливістю масштабування. 5. Візуалізація й аналіз отриманих результатів у контексті використання ресурсів та швидкодії сервісів. Об’єкт дослідження – інфраструктурне забезпечення інформаційних систем, що реалізовані за мікросервісною архітектурою. Предмет дослідження – спосіб забезпечення масштабованою інфраструктурою інформаційної системи з мікросервісною архітектурою. Методи досліджень. В рамках вирішення поставлених задач було використано теоретичні методи досліджень: аналіз та класифікація інформаційної інфраструктури, абстрагування від апаратної та програмної частини задля формування списку вимог до інфраструктури, пояснення обраного стеку технологій та конкретних програмних продуктів, синтез загального способу побудови інфраструктури на різних її рівнях та узагальнення отриманих результатів задля їх візуалізації – а також емпіричний метод експерименту для визначення кількісних і якісних вимог до апаратного забезпечення. Наукова новизна одержаних результатів. Розроблений спосіб дозволяє створити інформаційну інфраструктуру для забезпечення роботи компоненту факультету в рамках розподіленого навчально-методичного комплексу незалежно від апаратного та програмного забезпечення фізичного обладнання, що має властивості масштабування, відмовостійкості і надає спосіб автоматизації тестування, доставки та розгортання нових версій програмних продуктів в рамках системи. Практична значимість результатів дослідження. Отримана за результатами роботи інформаційна інфраструктура використовується для забезпечення діяльності факультету в рамках науково-методичного комплексу KPI-Connect, що впроваджена у використання на кафедрі Обчислювальної Техніки факультету Інформатики та обчислювальної техніки Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, а її підтримування відбувається більшою мірою в автоматичному режимі. Публікації. Результати дисертації було апробовано такими публікаціями: 1. Hryshchenko K. Building Kubernetes-powered applications on CI/CD pipelines / Hryshchenko K. // Science and Technology of the XXI Century: Proceedings of the XXI International Students R&D Online Conference (Kyiv, Ukraine, December 17, 2020). – Kyiv, 2020. Part IІI. P. 47-48. 2. Hryshchenko K. Development prospects of universities’ educational and methodological systems on the example of the “KPI-Connect” platform / Butskyi Y., Hryshchenko K. // I International Scientific and Theoretical Conference «Formation of innovative potential of world science» (Tel-Aviv, State of Israel, May 07, 2021). – Tel-Aviv, 2021. Volume 1. P. 163-170. DOI: 10.36074/scientia-07.05.2021

Derivation of the required elements for a definition of the term middleware

Thirteen contemporary definitions of Middleware were analyzed. The definitions agree that any software that can do the following should be classified as Middleware (1) provide service that provides transparent application-to-application interaction across the network, (2) act as a service provider for distributed applications, and (3) provide services that are primarily used by distributed applications (e.g., RPCs, ORBs, Directories, name-resolution services, etc.) Most definitions agree that Middleware is that level of software required to achieve platform, location, and network transparency. There is some discrepancy about the OSI levels at which middleware operates. The majority of definitions limit it to levels 5, 6, and 7. Additionally, almost half of the definitions do not include database transparency as something achieved by Middleware, perhaps due to the ambiguous classification of ODBC and JDBC as software. Assuming that the number of times a service is mentioned, the majority of the definitions rank services associated with legal access to an application as core to Middleware, along with valid, standardized APIs for application development as core to the definition of middleware

Scalable Storage for Digital Libraries

I propose a storage system optimised for digital libraries. Its key features are its heterogeneous scalability; its integration and exploitation of rich semantic metadata associated with digital objects; its use of a name space; and its aggressive performance optimisation in the digital library domain