User interfaces for anyone anywhere

In a global context of multimodal man-machine interaction, we approach a wide spectrum of fields, such as software engineering, intelligent communication and speech dialogues. This paper presents technological aspects of the shifting from the traditional desktop interfaces to more expressive, natural, flexible and portable ones, where more persons, in a greater number of situations, will be able to interact with computers. Speech appears to be one of the best forms of interaction, especially in order to support non-skilled users. Modalities such as speech, among others, tend to be very relevant to accessing information in our future society, in which mobile devices will play a preponderant role. Therefore, we are placing an emphasis on verbal communication in open environments (Java/XML) using software agent technology.Fundação para a Ciência e a Tecnologia – PRAXIS XXI /BD/20095/99 ; Germany. Ministry of Science and Education – EMBASSI – 01IL90

To Develop and Implement Text-To-Speech Wireless Communication System Using Raspberry-Pi

This project is based on the text to speech conversion using the concept of IOT (internet of things) in which we can transmit the message or text in efficient manner. We will achieve an efficient and distortion free communication using internet as a medium, so that there is no restriction on the distance. The system will convert the text data into speech from anywhere. We are using the Raspberry Pi module to decode the data as well as convert it into the speech signal. The Raspberry Pi 2b module is a latest Embedded module, which having ARM 64 bit processor. This will make the operation faster. This text to speech conversions system makes the information/data transmission easier. The system will have the transmitter which can be any electronic device like Computer or laptop. We can also use an Android phone also. The message / text will be transmitted via E-mail ID to the raspberry pi module at the receiver side. This project can be applicable for the various organization as well as highly restricted areas. We can implement this project using IOT with GSM module

Psycholinguistic Aspects of Formation of Culture of Dialogical Communication

Вступ. У статті подаються результати дослідження зразків англомовної літературної спадщини, на яких розкриваються психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування і особливості сприймання комунікантами смислів інтеракцій у діалогічному мовленні. Описана методика виявлення частотності вживання різних діалогів, що відрізняються за кількістю реплік. Мета. Схарактеризувати психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування, дослідити одиниці діалогу як засобу формування культури спілкування здобувачів освіти. Методи. У статті використано методи аналізу вітчизняних і зарубіжних художніх творів, аналіз словникових дефініцій, методи контекстуального та логіко-семантичного аналізів, елементи статистичного аналізу. Результати. Обґрунтовано, що діалог як форма комунікативного акту є найбільш вживаною формою словесної діяльності, в якій реалізуються текстові категорії комунікантів, відображаються їх міжособистісні відносини, проявляються мовленнєві стратегії спілкування та ін. Діалогічне мовлення схарактеризовано як ситуативно-тематичну спільність комунікативних мотивів в усних висловлюваннях, послідовно породжених двома або більше співрозмовниками в безпосередньому акті спілкування. З’ясовано частотність вживання діалогів, що складаються з різної кількості діалогічних єдностей. Визначено середню кількість діалогів, що складаються з діалогічних єдностей; частоту вживання діалогів з різною кількістю діалогічних єдностей. Розглянуто поняття діалогізація, діалогічність, діалогове навчання, діалогічне мовлення, діалогічне спілкування; схарактеризовано розроблену систему вправ і завдань щодо формування культури діалогічного спілкування. Висновки. Доведено, що для формування культури діалогічного спілкування здобувачів освіти велике значення має звернення до високохудожніх зразків літератури з метою емоційного їх сприйняття; створення ситуацій співпереживання з героями твору шляхом «вживання» в ці образи; робота над діалогічними ситуаціями; використання діалогів як засобів соціалізації.Введение. В статье приводятся результаты исследования образцов англоязычной литературного наследия, на которых раскрываются психолингвистические особенности диалогического общения и особенности восприятия коммуникантами смыслов интеракций в диалогической речи. Описанная методика выявления частотности употребления различных диалогов, отличающиеся по количеству реплик. Цель. Охарактеризовать психолингвистических особенности диалогического общения, исследовать единицы диалога как средства формирования культуры общения соискателей образования. Методы. В статье использованы методы анализа отечественных и зарубежных художественных произведений, анализ словарных дефиниций, методы контекстуального и логико-семантического анализа, элементы статистического анализа. Результаты. Обосновано, что диалог как форма коммуникативного акта является наиболее применяемой формой словесной деятельности, в которой реализуются текстовые категории коммуникантов, отражаются их межличностные отношения, проявляются речевые стратегии общения и др. Диалогическая речь охарактеризован как ситуативно-тематическую общность коммуникативных мотивов в устных высказываниях, последовательно порожденных двумя или более собеседниками в непосредственном акте общения. Выяснено частотность употребления диалогов, состоящих из разного количества диалогических единств. Определены среднее количество диалогов, состоящих из диалогических единств; частоту употребления диалогов с разным количеством диалогических единств. Рассмотрены понятия диалогизация, диалогичность, диалоговое обучение, диалогическая речь, диалогическое общения; охарактеризован разработанную систему упражнений и заданий по формированию культуры диалогического общения. Выводы. Доказано, что для формирования культуры диалогического общения соискателей образования большое значение имеет обращение к высокохудожественных образцов литературы с целью эмоционального их восприятия; создание ситуаций сопереживания с героями произведения путем «вживания» в эти образы; работа над диалогическими ситуациями; использование диалогов как средств социализации.ntroduction. The article presents the results of the study of samples of English-speaking literary heritage, which reveal the psycholinguistic features of dialogical communication and the peculiarities of communicants' perception of the meanings of interactions in dialogic speech. The technique of detecting the frequency of use of different dialogues differing in the number of replicas is described. Goal. To characterize the psycholinguistic features of dialogical communication, to explore the units of dialogue as a means of forming the culture of communication of the educational recipients. Methods. The methods of analysis of domestic and foreign works of art, analysis of dictionary definitions, methods of contextual and logical-semantic analyzes, elements of statistical analysis are used in the article. Results. It is substantiated that dialogue as a form of communicative act is the most used form of verbal activity, in which the text categories of communicators are realized, their interpersonal relations are reflected, speech strategies of communication are manifested, etc. Conversational speech is characterized as a situational-thematic community of communicative motives in oral utterances sequentially generated by two or more interlocutors in a direct act of communication. Frequency of use of dialogues consisting of different quantity of dialogic unities is found out. The average number of dialogues consisting of dialogical unities is determined; frequency of use of dialogues with different number of dialogic unities. The concepts of dialogue, dialogism, dialogical learning, dialogical speech, dialogical communication are considered; the developed system of exercises and tasks for forming the culture of dialogical communication is characterized. Conclusions. It is proved that for the formation of a culture of dialogical communication of the educational recipients it is of great importance to resort to highly artistic samples of literature for the purpose of emotional perception of them; creating situations of empathy with the characters of the work by "using" in these images; work on dialogical situations; the use of dialogues as a means of socialization

Casa de la Lhéngua: A set of language resources and natural language processing tools for Mirandese

This paper describes the efforts for the construction of Language Resources and NLP tools for Mirandese, a minority language spoken in North-eastern Portugal, now available on a community-led portal, Casa de la Lhéngua. The resources were developed in the context of a collaborative citizenship project led by Microsoft, in the context of the creation of the first TTS system for Mirandese. Development efforts encompassed the compilation of a corpus with over 1M tokens, the construction of a GTP system, syllable-division, inflection and a Part-of-Speech (POS) tagger modules, leading to the creation of an inflected lexicon of about 200.000 entries with phonetic transcription, detailed POS tagging, syllable division, and stress mark-up. Alongside these tasks, which were made easier through the adaptation and reuse of existing tools for closely related languages, a casting for voice talents among the speaking community was conducted and the first speech database for speech synthesis was recorded for Mirandese. These resources were combined to fulfil the requirements of a well-tested statistical parameter synthesis model, leading to an intelligible voice font. These language resources are available freely at Casa de la Lhéngua, aiming at promoting the development of real-life applications and fostering linguistic research on Mirandese.info:eu-repo/semantics/publishedVersio

Development of the Slovak HMM-Based TTS System and Evaluation of Voices in Respect to the Used Vocoding Techniques

This paper describes the development of a Slovak text-to-speech system which applies a technique wherein speech is directly synthesized from hidden Markov models. Statistical models for Slovak speech units are trained by using the newly created female and male phonetically balanced speech corpora. In addition, contextual informations about phonemes, syllables, words, phrases, and utterances were determined, as well as questions for decision tree-based context clustering algorithms. In this paper, recent statistical parametric speech synthesis methods including the conventional, STRAIGHT and AHOcoder speech synthesis systems are implemented and evaluated. Objective evaluation methods (mel-cepstral distortion and fundamental frequency comparison) and subjective ones (mean opinion score and semantically unpredictable sentences test) are carried out to compare these systems with each other and evaluation of their overall quality. The result of this work is a set of text to speech systems for Slovak language which are characterized by very good intelligibility and quite good naturalness of utterances at the output of these systems. In the subjective tests of intelligibility the STRAIGHT based female voice and AHOcoder based male voice reached the highest scores

Low-cost natural interface based on head movements

Sometimes people look for freedom in the virtual world. However, not all have the possibility to interact with a computer in the same way. Nowadays, almost every job requires interaction with computerized systems, so people with physical impairments do not have the same freedom to control a mouse, a keyboard or a touchscreen. In the last years, some of the government programs to help people with reduced mobility suffered a lot with the global economic crisis and some of those programs were even cut down to reduce costs. This paper focuses on the development of a touchless human-computer interface, which allows anyone to control a computer without using a keyboard, mouse or touchscreen. By reusing Microsoft Kinect sensors from old videogames consoles, a cost-reduced, easy to use, and open-source interface was developed, allowing control of a computer using only the head, eyes or mouth movements, with the possibility of complementary sound commands. There are already available similar commercial solutions, but they are so expensive that their price tends to be a real obstacle in their purchase; on the other hand, free solutions usually do not offer the freedom that people with reduced mobility need. The present solution tries to address these drawbacks. (C) 2015 Published by Elsevier B.V

Using High Dimensional Computing on Arabic Language Speech to Text Classification

High-Dimensional Processing is the idea that mind register illustrations of neural activities which are not immediately related with numbers. The objective of the article is hyper- dimensional computation of data for categorization of text from two distinct speech datasets, namely the Arabic Corpus dataset and the MediaSpeech dataset with four languages (Arabic, Spanish, French, and Turkish). Through the use of an n-gram encoding scheme, hyper dimensional computing is used to conduct the analysis from the prior set of data. Using hyper dimensional computing, the MediaSpeech dataset accomplishes 100% accuracy for all 4-gram to 14-gram encoding schemes, while the Arabic Corpus dataset accomplishes 100% accuracy for 4-gram to 7-gram encoding schemes