38 research outputs found

    Наименования персонажей в сказках В. Ф. Одоевского

    Get PDF
    В статье исследованы лексико-семантические и функциональные особенности наименований персонажей «Пестрых сказок с красным словцом» В. Ф. Одоевского

    Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или «The heartfelt music of Ludwig van Beethoven»-2

    Get PDF
    Стаття присвячена перевірці гіпотези дослідників S. Vaisrub, 1980; B. Lüderitz 1995; T.O. Cheng, 1997; Z.D. Goldberger та співавт., 2014, яким схожість ритмічної фігурації фрагмента фортепіанної сонати Людвіга ван Бетховена op. 81a «Les adieux» з аускультативною та електрокардіографічною картиною шлуночкової екстрасистолії дала підставу припустити, що композитор відтворив у музиці порушення ритму власного серця. Гіпотеза вельми актуальна, оскільки соніфікація (озвучування) біологічних сигналів має давню історію й активно розвивається як у музиці, так і в медицині. Аналіз численних музикознавчих досліджень показав, що різноманітні ритмічні фігурації, подібні до електрокардіографічних ознак усіх відомих порушень ритму серця, трапляються в багатьох творах Бетховена протягом 1799–1826 рр. Встановлено, що кожен із виявлених музичних еквівалентів серцевих аритмій є певним засобом музичної виразності (музичної мови), значення і походження якого відомо. Патографічний аналіз показав відсутність хронологічного зв’язку «аритмічної» музики з виникненням і прогресуванням захворювань композитора. Не знайдено будь-яких вказівок на наявність патології серця в Бетховена. Такі результати дозволяють пов’язувати музику Бетховена з його серцем тільки в переносному сенсі. Ключові слова: Бетховен, порушення серцевого ритму, музифікація.Researchers S. Vaisrub, B. Lüderitz, T.O. Cheng, Z.D. Goldberger et al. in different years (1980–2014) discovered the similarity of the rhythmic figure of the fragment of Ludwig van Beethoven’s piano sonata op. 81a «Les adieux» with an auscultative and electrocardiographic picture of ventricular premature beats. This allowed them to assume that the composer expressed in music his own irregular heartbeat. The hypothesis is very relevant, since sonification (the use of nonspeech audio to convey information) of biological signals has a long history and is actively developing both in music and in medicine. This article is devoted to testing the hypothesis of sonification of cardiac arrhythmias in Beethoven’s music. An analysis of numerous musicological studies has shown that a variety of rhythmic figures, similar to the electrocardiographic signs of all known disorders of the cardiac rhythm, are found in many Beethoven’s works throughout 1799–1826. It is established that each of the revealed musical equivalents of cardiac arrhythmias is a certain means of musical expressiveness (musical language), the meaning and origin of which is known. Pathographic analysis showed the absence of a chronological link between «arrhythmic» music and the diseases of the composer. Any indication of the cardiac disease in Beethoven has not been found. Such results allow us to connect the music of Beethoven with his heart only in a some romantic sense

    Учебно-методическое обеспечение музыкальных занятий с использованием современных компьютерных технологий

    Get PDF
    Работа посвящена разработке учебно-методического пособия для проведения занятий по музыке в общеобразовательной школе с использованием современных компьютерных технологий. Работа состоит из введения, двух глав, заключения, библиографического списка и приложения. К работе прилагается акт о принятии к внедрению результатов ВКР муниципальным автономным общеобразовательным учреждением "Аретинский лицей". В первой рассматриваются теоретические аспекты создания учебно-методического пособия для музыкальных занятий. Во второй главе автор рассматривает практические аспекты разработки учебно-методического пособия "Музыкальные жанры"

    Пушкин в кругу современников = Pushkin among his contemporaries

    Get PDF
    Acta Slavica Estonica is an international series of publications on current issues of Russian and other Slavic languages, literatures and cultures. This volume continues the long tradition of Tartu Pushkin studies, which began in the 19th century, but became truly influential in the era when Yu. M. Lotman headed the Department of Russian Literature. This tradition has continued over the past decades. The volume includes contributions by scholars from St. Petersburg, Moscow, Tartu, Oxford, Madison, Milwaukee. There are commentaries on specific texts of Pushkin, as well as general observations on the literary processes of the early 19th century

    Библиотека графа Г. А. Строганова в Томске: история формирования и изучения

    Get PDF
    В монографии исследуется родовая библиотека графа Г.А. Строганова (1770–1857), хранящаяся в Научной библиотеке Томского университета и насчитывающая к настоящему времени свыше 26 000 томов. В работе представлены материалы, связанные с историей формирования и изучения библиотеки Строгановых с момента ее поступления в Томск в 1879 г. и до настоящего времени. Предметом рассмотрения становятся книги Библии и Ветхого Завета, творчество зарубежных писателей: Шекспира, братьев Мюссе, живописное путешествие по Нормандии, итальянские травелоги, книги по истории и культуре Индии и Сибири. Отдельная глава посвящена изучению рукописных и печатных книг из библиотеки двоюродного брата Г.А. Строганова барона А.С. Строганова (1771–1815). В их числе дневник баронессы Н.М. Строгановой, отражающий ее впечатления от поездки по странам Западной Европы в 1780–1782 гг. Для преподавателей вузов, студентов и всех интересующихся историей книги, русской и западноевропейской культурой XVI–XIX вв

    Переписка 1826-1852 гг.

    Get PDF
    Книга впервые представляет в полном объеме сохранившуюся переписку П.А. Вяземского (1792−1878) и В.А. Жуковского (1783−1852). В нее вошло 437 писем (230 писем Вяземского и 207 писем Жуковского), из которых более половины (229) публикуется впервые или впервые полностью. Эпистолярный диалог двух ведущих литераторов первой половины XIX в. отразил историю их личных и творческих связей, вписанную в широкий контекст развития русской словесности, культуры, общественной мысли, бытовой и социально-исторической жизни. Второй том включает переписку 1826−1852 гг. (119 писем Вяземского и 97 писем Жуковского, из них 132 публикуются впервые или впервые полностью). Для филологов, а также для всех любителей и ценителей русской литературы и творчества великих русских поэтов
    corecore