Морфолого-таксономічне дослідження секції oxyacanthae Zbl. роду crataegus L. за вегетативними ознаками

On the territory of Ukraine in the wild the most widespread the representatives of the Oxyacanthae Zbl section of the Crataegus L. genus (hawthorn), which has 31 species in the world's flora, 13 species in the Ukrainian flora, 17 species of the flora of the CIS countries. Three species of this section (C. oxyacantha L., C. monogyna Jacq., C. curvisepala Lindm.) are included into the State Pharmacopoeia of Ukraine, and two species (C. oxyacantha L. and C. monogyna Jacq.) - to the European Pharmacopoeia.Aim. Carry out a morphological and taxonomic study of the Oxyacanthae Zbl section by vegetative characteristics.Methods. The mathematical approach (graph analysis method) was used. The system was subjected to 140 morphological vegetative features of the hawthorn sections of the Oxyacanthae Zbl., which grow on the territory of Ukraine and adjacent countries. 2380 positive and negative states of taxonomic signs were analyzed.Results. On the basis of the calculated coefficients of pair affinity were established taxonomic relationships between species of the Oxyacanthae Zbl section. The main group of hawthorns was found which generalizes the morphological characteristics of the section Oxyacanthae Zbl. by vegetative characteristics.Conclusions. For the first time, the morphological and taxonomic study of the Oxyacanthae Zbl section was conducted by vegetative characteristics. It was established that the section was divided into 5 branches, which, in general, correlate with the range of species growth. The basic morphological vegetative features of the section were establishedНа території України у дикому вигляді найбільш розповсюдженими є представники секції Oxyacanthae Zbl. роду Crataegus L. (глід), яка у світовій флорі нараховує 31 вид, в українській флорі - 13 видів, флорі країн СНД -17 видів. 3 види цієї секції (г. колючий C. oxyacantha L., г. одноматочковий С. monogyna Jacq., г. кривостовпчиковий C. curvisepala Lindm.) внесені до Державної фармакопеї України, а 2 види (C. oxyacantha L. та С. monogyna Jacq.) - до Європейської фармакопеї.Мета. Провести морфолого-таксономічне дослідження секції Oxyacanthae Zbl за вегетативними ознаками.Методи дослідження. Використовували математичний підхід (метод граф-аналізу). Системній обробці було піддано 140 морфологічних вегетативних ознак глодів секції Oxyacanthae Zbl., які зростають на території України та суміжних країн. Проаналізовано 2380 позитивних та негативних станів таксономічних ознак.Результати дослідження. Встановлені таксономічні зв’язки між видами секції Oxyacanthae Zbl. на основі розрахованих коефіцієнтів парної спорідненості. Виявлено основну групу глодів, яка узагальнює морфологічну характеристику секції Oxyacanthae Zbl. за вегетативними ознаками.Висновки. Вперше проведено морфолого-таксономічне дослідження секції Oxyacanthae Zbl. за вегетативними ознаками. Встановлено, що секція поділилася на 5 гілок, які, переважно, корелюють з ареалами зростання видів. Встановлені основні морфологічні вегетативні ознаки секці

Morphological and Taxonomic Study of Oxyacanthae Zbl. Section of Crataegus L. Genus by Vegetative Characteristics

On the territory of Ukraine in the wild the most widespread the representatives of the Oxyacanthae Zbl section of the Crataegus L. genus (hawthorn), which has 31 species in the world's flora, 13 species in the Ukrainian flora, 17 species of the flora of the CIS countries. Three species of this section (C. oxyacantha L., C. monogyna Jacq., C. curvisepala Lindm.) are included into the State Pharmacopoeia of Ukraine, and two species (C. oxyacantha L. and C. monogyna Jacq.) - to the European Pharmacopoeia.Aim. Carry out a morphological and taxonomic study of the Oxyacanthae Zbl section by vegetative characteristics.Methods. The mathematical approach (graph analysis method) was used. The system was subjected to 140 morphological vegetative features of the hawthorn sections of the Oxyacanthae Zbl., which grow on the territory of Ukraine and adjacent countries. 2380 positive and negative states of taxonomic signs were analyzed.Results. On the basis of the calculated coefficients of pair affinity were established taxonomic relationships between species of the Oxyacanthae Zbl section. The main group of hawthorns was found which generalizes the morphological characteristics of the section Oxyacanthae Zbl. by vegetative characteristics.Conclusions. For the first time, the morphological and taxonomic study of the Oxyacanthae Zbl section was conducted by vegetative characteristics. It was established that the section was divided into 5 branches, which, in general, correlate with the range of species growth. The basic morphological vegetative features of the section were establishe

Morphological and Taxonomic Study of Oxyacanthae Zbl. Section of Crataegus L. Genus by Vegetative Characteristics

On the territory of Ukraine in the wild the most widespread the representatives of the Oxyacanthae Zbl section of the Crataegus L. genus (hawthorn), which has 31 species in the world's flora, 13 species in the Ukrainian flora, 17 species of the flora of the CIS countries. Three species of this section (C. oxyacantha L., C. monogyna Jacq., C. curvisepala Lindm.) are included into the State Pharmacopoeia of Ukraine, and two species (C. oxyacantha L. and C. monogyna Jacq.) - to the European Pharmacopoeia.Aim. Carry out a morphological and taxonomic study of the Oxyacanthae Zbl section by vegetative characteristics.Methods. The mathematical approach (graph analysis method) was used. The system was subjected to 140 morphological vegetative features of the hawthorn sections of the Oxyacanthae Zbl., which grow on the territory of Ukraine and adjacent countries. 2380 positive and negative states of taxonomic signs were analyzed.Results. On the basis of the calculated coefficients of pair affinity were established taxonomic relationships between species of the Oxyacanthae Zbl section. The main group of hawthorns was found which generalizes the morphological characteristics of the section Oxyacanthae Zbl. by vegetative characteristics.Conclusions. For the first time, the morphological and taxonomic study of the Oxyacanthae Zbl section was conducted by vegetative characteristics. It was established that the section was divided into 5 branches, which, in general, correlate with the range of species growth. The basic morphological vegetative features of the section were establishe

Пошук перспективних видів підродин Amygdaloideae та Pyroideae з використанням хемотаксономії

World flora has more than 1000 species of the genus Сrataegus L., more than 30 species belong to the subgenus Prunus L., genus Malus Mill. has 100 species, subgenus Cerasus Juss. includes more than 150 species. Despite the diversity of species and a sufficient resource base, only a few representatives of the genus sufficiently researched and found their use as sources of biologically active substances (BAS).Aim of research. To conduct a chemotaxonomic study of representatives of the genus Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss.; to establish a promising sources of biologically active substances for the drugs production.Materials and methods. Chemotaxonomic study was carried out using the method of the graph analysis. The chemomarkers were phenolic compounds and terpenoids, identified in the generative and vegetative organs of the representatives of the genus Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss. The terpenoids and organic acids were identified by a chromatography-mass-spectrometric method on an Agilent Technology 6890N chromatograph with a 5973N mass-spectrometric detector. Flavonoids and hydroxycinnamic acids were detected by chromatography.Results. The chemical profiles of vegetative and generative organs of 34 species of the genus Сrataegus L. are established, 5 species of the genus Prunus L., 7 species of the genus Malus Mill., 4 species of the genus Cerasus Juss. The promising species of hawthorn, wich accumulated a general group BAS of genus was detected.Conclusion. According to the results of a chemotaxonomic study of representatives of subgenus Amygdaloideae and Pyroideae was detected a promising sources of biologically active substances (BAS) among species of  the genus Crataegus L., Prunus L., Malus Mill. and Cerasus Juss. The chemical profiles are forming flavonoids, terpenoids and aromatic acids. The promising species of hawthorn was added to the complex «Kratophyt»Мировая флора насчитывает более 1000 видов рода Сrataegus L., к подроду Prunus L. относится более 30 видов, род Malus Mill. насчитывает 100 видов, подрод Cerasus Juss. включает более 150 видов. Несмотря на разнообразие видов и достаточную сырьевую базу, только отдельные представители данных родов достаточно исследованы и нашли свое использование как источники биологически активных веществ (БАВ).Цель. Провести хемотаксономическое исследование представителей родов Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss.; установить перспективные источники БАВ для получения лекарственных средств.Методы исследования. Хемотаксономическое исследование проводили с использованием метода граф-анализа. Хемомаркерами выступали фенольные соединения и терпеноиды, идентифицированные в генеративных и вегетативных органах представителей родов Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss. Идентификацию терпеноидов и органических кислот проводили хромато-масс-спектрометричним методом на хроматографе Agilent Technology 6890N с масс-спектрометрическим детектором 5973N. Флавоноиды и гидроксикоричные  кислоты выявляли хроматографически.Результаты исследования. Установлены химические профили вегетативных и генеративных органов 34 видов рода Сrataegus L., 5 видов рода Prunus L., 7 видов рода Malus Mill., 4 видов рода Cerasus Juss. Установлены перспективные виды боярышников, которые содержат основную группу БАВ рода.Выводы. По результатам хемотаксономического исследования представителей подродов Amygdaloideae и Pyroideae установлены перспективные источники биологически активних веществ (БАВ) видов родов Crataegus L., Prunus L., Malus Mill. и Cerasus Juss. Химический профиль исследуемых родов формируют флавоноиды, терпеноиды и ароматические кислоты. Перспективные виды боярышника были включены в состав фитокомплекса «Кратофит»Світова флора нараховує понад 1000 видів роду Сrataegus L., до підроду Prunus L. належать понад 30 видів, рід Malus Mill. містить 100 видів, до підріду Cerasus Juss. відноситься понад 150 видів. Незважаючи на різноманіття видів та достатню сировинну базу, лише деяки представники цих родів достатньо досліджені та знайшли своє використання як джерела біологічно активних речовин (БАР).Мета. Провести хемотаксономічне дослідження представників родів Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss.; встановити перспективні джерела БАР для одержання лікарських засобів.Методи дослідження. Хемотаксономічне дослідження проводили з використанням методу граф-аналізу. Хемомаркерами служили фенольні сполуки та терпеноїди, ідентифіковані у генеративних та вегетативних органах представників родів Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss. Ідентифікацію терпеноїдів та органічних кислот проводили хромато-мас-спектрометричним методом на хроматографі Agilent Technology 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N. Флавоноїди та гідроксикоричні кислоти визначали хроматографічно.Результати дослідження. Встановлені хімічні профілі вегетативних та генеративних органів 34 видів роду Сrataegus L., 5 видів роду Prunus L., 7 видів роду Malus Mill., 4 видів роду Cerasus Juss. Встановлені перспективні види глоду, які містять основну групу БАР роду.Висновки. За результатами хемотаксономічного дослідженя представників підродів Amygdaloideae та Pyroideae встановлені перспективні джерела біологічно активних речовин (БАР) видів родів Crataegus L., Prunus L., Malus Mill. та Cerasus Juss. Встановлено, що хімічний профіль досліджених родів формують флавоноїди, терпеноїди та ароматичні кислоти. Перспективні види глоду були введені до складу фітокомплексу «Кратофіт

Технологія одержання та дослідження хімічного складу густих екстрактів плодів глоду

In the pharmaceutical market of Ukraine, liquid dosage forms of hawthorn are present and used in complex treatment of cardiovascular diseases. Ukrainian flora has more than 30 species of hawthorns, among which there are unofficial species of wild and cultural species with sufficient raw material base.Aim. To develop a technology for obtaining of dense fruit extracts of unofficial hawthorn species and to determine the chemical composition of the obtained extracts.Methods. For determination of BAS dense of hawthorn fruit extracts was used spectrophotometric method and the method of high performance liquid chromatography (HPLC).Results. The technological scheme of obtaining dense extracts of hawthorn fruit was developed. The content of amino acids, flavonoids and hydroxycinnamic acids was established in густих extracts of fruits C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok.. The content of flavonoids ranged from 4.27 % ±0.01 to 10.94 % ± 0.10; hydroxycinnamic acids - from 1.45 % ± 0.02 to 2.56 % ± 0.10. By used the HPLC method in all extracts was detected rutin, chlorogenic and ferulic acids. In dense extract of C. prunifolia Sarg. fruits apigenin-7-O-rhamnoside was identified; С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok. - apigenin-7-O-glycoside, apigenin, luteolin; С. leiomonogyna Klok.- luteolin-7-O-diglycoside and quercetin.Conclusions. Dense fruit extracts of C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok. were obtained. For the first time, the HPLC method in extracts has determined the content of flavonoids and hydroxycinnamic acids. A comparative study of the amino acid composition of the extracts was carried outНа фармацевтическом рынке Украины представлены жидкие лекарственные формы боярышника, которые используются в комплексной терапии сердечно-сосудистых заболеваний. Украинская флора насчитывает более 30 видов боярышников, среди которых достаточную сырьевую базу имеют неофицинальные дикорастущие и культурные виды.Цель. Разработать технологию получения густых экстрактов плодов неофицинальных видов боярышника и установить химический состав полученных экстрактов.Методы исследования. Для определения состава БАВ густых экстрактов плодов боярышника использовали спектрофотометрический метод и метод высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЕЖХ).Результаты исследования Разработана технологическая схема получения густых экстрактов плодов боярышника. Установлено содержание аминокислот, флавоноидов и гидроксикоричных кислот густых экстрактов плодов C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok.. Содержание флавоноидов составило от 4,27 %±0,01 до 10,94 %±0,10; гидроксикоричных кислот - от 1,45 %±0,02 до 2,56 %±0,10. Методом ВЕЖХ во всех экстрактах идентифицированы рутин, хлорогеновая и феруловая кислоты. В густом экстракте плодов C. prunifolia Sarg. идентифицирован апигенин-7-О-рамнозид; С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok. - апигенин-7-О-гликозид, апигенин, лютеолин; С. leiomonogyna Klok. - лютеолин -7-О-дигликозид и кверцетин.Выводы. Получены густые экстракты плодов C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok.. Впервые методом ВЕЖХ в экстрактах установлено содержание флавоноидов и гидроксикоричных кислот. Проведено сравнительное изучение аминокислотного состава полученных экстрактовНа фармацевтичному ринку України представлені рідкі лікарські форми глоду, які використовуються при комплексному лікуванні серцево-судинних захворювань. Українська флора нараховує понад 30 видів глодів, серед яких достатню сировинну базу мають неофіційні дикорослі та культурні види.Мета. Розробити технологію одержання густих екстрактів плодів неофіційних видів глоду та встановити хімічний склад одержаних екстрактів.Методи дослідження. Для визначення складу БАР густих екстрактів плодів глоду використовували спектрофотометричний метод та метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати дослідження. Розроблена технологічна схема одержання густих екстрактів плодів глоду. Встановлено вміст амінокислот, флавоноїдів та гідроксикоричних кислот густих екстрактів плодів C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok.. Вміст флавоноїдів склав від 4,27 %±0,01 до 10,94 %±0,10; гідроксикоричних кислот - від 1,45 %±0,02 до 2,56 %±0,10. Методом ВЕРХ в усіх екстрактах ідентифіковано рутин, хлорогенову і ферулову кислоти. У густому екстракті плодів C. prunifolia Sarg. ідентифіковано апігенін-7-О-рамнозид; С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok. - апігенин-7-О-глікозид, апігенін, лютеолін; С. leiomonogyna Klok. - лютеолін -7-О-диглікозид та кверцетин.Висновки. Одержано густі екстракти плодів C. prunifolia, С. pseudokyrtostilla та С. leiomonogyna. Вперше методом ВЕРХ в екстрактах встановлено вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Проведено порівняльне дослідження амінокислотного складу одержаних екстракті

Технологія одержання та дослідження хімічного складу густих екстрактів плодів глоду

In the pharmaceutical market of Ukraine, liquid dosage forms of hawthorn are present and used in complex treatment of cardiovascular diseases. Ukrainian flora has more than 30 species of hawthorns, among which there are unofficial species of wild and cultural species with sufficient raw material base.Aim. To develop a technology for obtaining of dense fruit extracts of unofficial hawthorn species and to determine the chemical composition of the obtained extracts.Methods. For determination of BAS dense of hawthorn fruit extracts was used spectrophotometric method and the method of high performance liquid chromatography (HPLC).Results. The technological scheme of obtaining dense extracts of hawthorn fruit was developed. The content of amino acids, flavonoids and hydroxycinnamic acids was established in густих extracts of fruits C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok.. The content of flavonoids ranged from 4.27 % ±0.01 to 10.94 % ± 0.10; hydroxycinnamic acids - from 1.45 % ± 0.02 to 2.56 % ± 0.10. By used the HPLC method in all extracts was detected rutin, chlorogenic and ferulic acids. In dense extract of C. prunifolia Sarg. fruits apigenin-7-O-rhamnoside was identified; С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok. - apigenin-7-O-glycoside, apigenin, luteolin; С. leiomonogyna Klok.- luteolin-7-O-diglycoside and quercetin.Conclusions. Dense fruit extracts of C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok. were obtained. For the first time, the HPLC method in extracts has determined the content of flavonoids and hydroxycinnamic acids. A comparative study of the amino acid composition of the extracts was carried outНа фармацевтическом рынке Украины представлены жидкие лекарственные формы боярышника, которые используются в комплексной терапии сердечно-сосудистых заболеваний. Украинская флора насчитывает более 30 видов боярышников, среди которых достаточную сырьевую базу имеют неофицинальные дикорастущие и культурные виды.Цель. Разработать технологию получения густых экстрактов плодов неофицинальных видов боярышника и установить химический состав полученных экстрактов.Методы исследования. Для определения состава БАВ густых экстрактов плодов боярышника использовали спектрофотометрический метод и метод высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЕЖХ).Результаты исследования Разработана технологическая схема получения густых экстрактов плодов боярышника. Установлено содержание аминокислот, флавоноидов и гидроксикоричных кислот густых экстрактов плодов C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok.. Содержание флавоноидов составило от 4,27 %±0,01 до 10,94 %±0,10; гидроксикоричных кислот - от 1,45 %±0,02 до 2,56 %±0,10. Методом ВЕЖХ во всех экстрактах идентифицированы рутин, хлорогеновая и феруловая кислоты. В густом экстракте плодов C. prunifolia Sarg. идентифицирован апигенин-7-О-рамнозид; С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok. - апигенин-7-О-гликозид, апигенин, лютеолин; С. leiomonogyna Klok. - лютеолин -7-О-дигликозид и кверцетин.Выводы. Получены густые экстракты плодов C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok.. Впервые методом ВЕЖХ в экстрактах установлено содержание флавоноидов и гидроксикоричных кислот. Проведено сравнительное изучение аминокислотного состава полученных экстрактовНа фармацевтичному ринку України представлені рідкі лікарські форми глоду, які використовуються при комплексному лікуванні серцево-судинних захворювань. Українська флора нараховує понад 30 видів глодів, серед яких достатню сировинну базу мають неофіційні дикорослі та культурні види.Мета. Розробити технологію одержання густих екстрактів плодів неофіційних видів глоду та встановити хімічний склад одержаних екстрактів.Методи дослідження. Для визначення складу БАР густих екстрактів плодів глоду використовували спектрофотометричний метод та метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати дослідження. Розроблена технологічна схема одержання густих екстрактів плодів глоду. Встановлено вміст амінокислот, флавоноїдів та гідроксикоричних кислот густих екстрактів плодів C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok.. Вміст флавоноїдів склав від 4,27 %±0,01 до 10,94 %±0,10; гідроксикоричних кислот - від 1,45 %±0,02 до 2,56 %±0,10. Методом ВЕРХ в усіх екстрактах ідентифіковано рутин, хлорогенову і ферулову кислоти. У густому екстракті плодів C. prunifolia Sarg. ідентифіковано апігенін-7-О-рамнозид; С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok. - апігенин-7-О-глікозид, апігенін, лютеолін; С. leiomonogyna Klok. - лютеолін -7-О-диглікозид та кверцетин.Висновки. Одержано густі екстракти плодів C. prunifolia, С. pseudokyrtostilla та С. leiomonogyna. Вперше методом ВЕРХ в екстрактах встановлено вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Проведено порівняльне дослідження амінокислотного складу одержаних екстракті

Дослідження вмісту флавоноїдів та антиоксидантної активності сировини Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.

The aim of this work was to determine the component composition and quantitative content of flavonoids, including catechins, in the leaves, shoots and fruits of Virginia creeper (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.) for further standardization of raw materials and establishing antioxidant activity of their water-ethanol extracts. Materials and methods. The leaves, shoots of Parthenocissus quinquefolia were collected during the phase of mass flowering in July 2020 and fruits were collected during full ripeness (September – October 2020) in Lisnyky village of Obukhiv district of Kyiv Oblast (Ukraine). Determination of the component composition and quantitative content of flavonoids, including catechins, was carried out by the method of high-performance liquid chromatography (HPLC) on an Agilent Technologies 1200 liquid chromatograph. Identification and quantitative analysis were carried out using standard solutions of flavonoids (rutin, quercetin-3-b-glycoside, naringin, neohesperidin, quercetin, naringenin, kaempferol, luteolin, apigenin) and catechins (pyrocatechin, catechin, epicatechin, epicatechin gallate and halocatechin). Antioxidant activity was determined by the spectrophotometric method at 347 nm by the ability to inhibit the autooxidation of adrenaline in vitro.Results. As a result of the study, 9 phenolic compounds were identified: rutin, quercetin, quercetin-3-b-glycoside, naringin, epicatechin, catechin, gallocatechin, epicatechin gallate. It was determined that rutin, quercetin, epicatechin, and catechin predominate in the leaves, shoots, and fruits of Virginia creeper.It was established that the extracts of leaves with shoots and fruits of Virginia creeper show a pronounced antioxidant activity due to their ability to inhibit autooxidation of adrenaline in vitro.Conclusions. The high content of rutin, quercetin, epicatechin and catechin in the leaves, shoots and fruits of Virginia creeper has scientific interest, due to discovered compounds have a valuable pharmacological effect. The obtained results can be used for the standardization of raw materials of Virginia creeper, and differences in the quantitative content of halocatechin in different types of raw materials, as well as the presence of naringin in leaves and shoots and luteolin in the fruits of Virginia creeper as diagnostic features of this species raw material.The results of the study of antioxidant activity confirm the prospects of using this raw material for the creation of new drugs with antioxidant activityМетою дослідження було визначити компонентний склад та кількісний вміст флавоноїдів, в тому числі катехінів, у листі, пагонах та плодах дівочого винограду п’ятилистого (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.) для подальшої стандартизації сировини та встановити антиоксидантну активність водно-спиртових екстрактів досліджених видів сировини. Матеріали і методи. Листя та пагони P. quinquefolia було заготовлено у фазу квітування (липень), плоди – під час повної стиглості (вересень-жовтень) у 2020 р. у с. Лісники Обухівського району Київської області (Україна). Визначення компонентного складу та кількісного вмісту флавоноїдів, в тому числі катехінів, проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на рідинному хроматографi Agilent Technologies 1200. Ідентифікацію та кількісний аналіз проводили з використанням стандартних розчинів флавоноїдів (рутину, кверцетин-3-b-глікозиду, нарингіну, неогесперидину, кверцетину, нарингеніну, кемпферолу, лютеоліну, апігеніну) та катехінів (пірокатехіну, катехіну, епікатехіну, епікатехінгалату та галокатехіну). Антиоксидантну активність визначали спектрофотометричним методом при 347 нм за здатністю пригнічувати процес аутоокиснення адреналіну in vitro. Результати. В результаті дослідження було ідентифіковано 9 сполук фенольної природи: рутин, кверцетин, кверцетин-3-b-глікозид, нарингін, епікатехін, катехін, галокатехін, епікатехінгалат. Встановлено, що за кількісним вмістом у листі, пагонах та плодах винограду дівочого п’ятилистого переважають рутин, кверцетин, епікатехін, катехін. Встановлено, що за здатністю пригнічувати аутоокиснення адреналіну in vitro екстракти листя з пагонами та плодів P. quinquefolia проявляють виражену антиоксидантну активність. Висновки. Досить високий вміст у листі, пагонах і плодах винограду дівочого п’ятилистого рутину, кверцетину, епікатехіну і катехіну представляє науковий інтерес, адже виявлені сполуки проявляють виражену фармакологічну дію. Отримані результати можуть бути використані для стандартизації сировини винограду дівочого п’ятилистого, а відмінності у кількісному вмісті галокатехіну у різних видах сировини, а також наявність нарингіну у листі та пагонах і лютеоліну – у плодах винограду дівочого п’ятилистого – у якості діагностичних ознак даних видів сировини. Результати дослідження антиоксидантної активності підтверджують перспективи використання даної сировини для створення нових препаратів з антиоксидантною діє

Дослідження поліфенольного складу сировини дуба червоного (Quercus rubra L.)

The aim of the work was to determine the main groups of polyphenolic compounds in Quercus rubra L. raw materials. Materials and methods. The leaves and annual shoots of Northern Red Oak used for research were collected in August in Lisnyky village of Obuhiv district of Kyiv Oblast (Ukraine). Determination of the component composition and quantitative content of flavonoids (including separately catechins), hydroxycinnamic acids, and phenolic acids were carried out in the samples of air-shade-dried crushed raw material to a particle size of 3 mm by the method of high-performance liquid chromatography (HPLC). Agilent Technologies 1200 liquid chromatograph was used for liquid chromatography.Results. Using the HPLC method, 18 polyphenolic compounds were identified in leaves and annual shoots of Northern Red Oak, in particular, flavonoids: rutin, quercetin-3-β-glucoside, luteolin, neohesperidin; catechins: catechin, epicatechin, epicatechin gallate, gallocatechin; hydroxycinnamic acids: chlorogenic, caffeic, trans-ferulic, trans-cinnamic, p-coumaric, hydroxyphenylacetic, benzoic, syringic, sinapic acids; phenolic acid is gallic acid. The dominant component among flavonoids is rutin (323.43 mg/100 g) (in the composition of catechins, epicatechin gallate (25.45 mg/100 g) prevails); among hydroxycinnamic acids in Northern Red Oak raw materials, chlorogenic acid (139.62 mg/100 g) and sinapic acid (74.64 mg/100 g) prevail.Conclusions. The obtained results point to the prospects of further phytochemical and pharmacological studies of Quercus rubra raw materials, with the aim of creating new plant substances based on it with antioxidant, anti-inflammatory, and antiviral activityМета досліджень полягала у визначенні основних груп поліфенольних сполук у сировині Quercus rubra L. Матеріали і методи. Листя та однорічні пагони дуба червоного, що використовувались для досліджень, були зібрані у серпні 2020 р. у с. Лісники Обухівського району, Київської області (Україна). Визначення компонентного складу та кількісного вмісту флавоноїдів (у тому числі окремо – катехінів), гідроксикоричних кислот, фенольних кислот проводили у зразках висушеної повітряно-тіньовим шляхом та подрібненої до розміру часток 3 мм сировини методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Рiдинну хроматографiю проведено на рiдинному хроматографi Agilent Technologies 1200. Результати. Методом ВЕРХ у листі та однорічних пагонах дуба червоного було ідентифіковано 18 сполук поліфенольної природи, зокрема, флавоноїди: рутин, кверцетин-3-β-глюкозиду, лютеолін, неогесперидин; катехіни: катехін, епікатехін, епікатехінгалат, галокатехін; гідроксикоричні кислоти: хлорогенова, кофейна, транс-ферулова, транс-цинамова, п-кумарова, гідроксифенілоцтова, бензойна, сирінгова, синапова кислоти; фенольна кислота – галова кислота. Домінуючим компонентом серед флавоноїдів є рутин (323,43 мг/100 г) (в складі катехінів переважає епікатехінгалат (25,45 мг/100г)), серед гідроксикоричних кислот у сировині дуба червоного переважають хлорогенова (139,62 мг/100г) та синапова (74,64 мг/100 г) кислоти. Висновки. Отримані результати вказують на перспективність подальших фітохімічних та фармакологічних досліджень сировини Quercus rubra L., з метою створення на її основі нових рослинних субстанцій з антиоксидантною, протизапальною, противірусною активніст

Порівняльне дослідження складу ефірної олії квіток та листя Crataegus monogyna L.

The aim of the work was to obtain essential oil from the leaves and flowers of the genus Hawthorn Crataegus monogyna L. and study its component composition to justify the possibility of expanding the use of this herbal drugs in medicine. Materials and methods. The leaves and flowers of Сrataegus monogyna L., which were used to obtain essential oil, were harvested in the western region of Ukraine in 2019. The quantitative content of essential oil in the herbal drugs was determined by hydrodistillation. By used chromato-mass spectrometry method determined the component composition of essential oil of leaves and flowers of Сrataegus monogyna L. The obtained spectra were compared with the library of mass spectra NIST05 and WILEY 2007 with a total number of spectra over 470000 in combination with programs for identification AMDIS and NIST.Results. The essential oil of leaves and flowers of Сrataegus monogyna L. was obtained and its quantitative content was determined, which was 0.15±0.02 % for flowers and 0.11±0.03 % for leaves. By used chromato-mass spectrometric method in the essential oil of flowers of Сrataegus monogyna L. revealed 37 compounds, leaves – 33. In the essential oil of flowers found monoterpenoids, the content of which was 0.44 % of the total, triterpenoids 7.17 %, aromatic compounds 12.61 %. In the essential oil of leaves were found monoterpenoids 37.8 %, aromatic compounds 10.25 %, norterpenoids 3.62 %, sesquiterpenoids 4.02 %, diterpenoids 2.17 %, triterpenoids 5.08 %.Conclusions. Due to the defined component composition of the essential oil of flowers and leaves of Сrataegus monogyna L., we consider its use to create drugs of external action for the treatment of skin diseases of various etiologies caused by staphylococcal and fungal microflora.Целью работы стало получение эфирного масла листьев и цветков представителя рода Боярышник Сrataegus mоnogyna L. и исследование его компонентного состава для обоснования возможности расширения спектра применения этого сырья в медицине. Материалы и методы. Листья и цветки Сrataegus mоnogyna L., которые использовали для получения эфирного масла, заготавливали в западном регионе Украины в 2019 г. Количественное содержание эфирного масла в сырье определяли методом гидродистиляции. Хромато-масс-спектрометрическим методом установлен компонентный состав эфирного масла листьев и цветков Сrataegus mоnogyna L. Полученные спектры сравнивали с библиотекой масс-спектров NIST05 и WILEY 2007 с общим количеством спектров более 470000 в комплексе с программами для идентификации AMDIS и NIST. Результаты. Получено эфирное масло листьев и цветков Сrataegus mоnogyna L. и установлено его количественное содержание, которое для цветков составило 0.15±0.02 %, листьев – 0.11±0.03 %. Хромато-масс-спектрометрическим методом в эфирном масле цветков Сrataegus mоnogyna L. установлено 37 веществ, листьев – 33. В составе эфирного масла цветков выявлены монотерпеноиды, содержание которых составило 0.44 % от общей суммы, тритерпеноиды 7.17 %, ароматические вещества12.61 %. В эфирном масле листьев установлены монотерпеноиды 37.8 %, ароматические вещества 10.25 %, нортерпеноиды 3.62 %, сесквитерпеноиды 4.02 %, дитерпеноиды 2.17 %, тритерпеноиды 5.08 %. Выводы. Учитывая установленный компонентный состав эфирного масла цветков и листьев Сrataegus mоnogyna L. считаем перспективным ее применение для создания лекарственных средств наружного применения для лечения заболеваний кожи различной этиологии, в частности, вызванных стафилококковой и грибковой микрофлоройМетою роботи стало порівняльне дослідження вмісту та хімічного складу ефірної олії листя та квіток представника роду Глід Сrataegus mоnogyna L. Матеріали і методи. Листя та квітки Сrataegus mоnogyna L., які використовували для одержання ефірної олії, заготовляли у західному регіоні України у 2019 р. Кількісний вміст ефірної олії в сировині визначали методом гідродистиляції. Хромато-мас-спектрометричним методом визначено компонентний склад ефірної олії листя та квіток Сrataegus mоnogyna L. Одержані спектри порівнювали з бібліотекою мас-спектрів NIST05 та WILEY 2007 з загальною кількістю спектрів більше 470000 у поєднанні з програмами для ідентифікації AMDIS та NIST. Результати. Одержано ефірну олію листя та квіток Сrataegus mоnogyna L. та визначено її кількісний вміст, який для квіток склав 0.15±0.02 %, листя – 0.11±0.03 % в перерахунку на суху сировину. Хромато-мас-спектрометричним методом у ефірній олії квіток Сrataegus mоnogyna L. встановлено 37 сполук, листя – 33. У складі ефірної олії квіток виявлено монотерпеноїди, вміст яких від загальної суми ідентифікованих сполук склав 0.44 %, тритерпеноїди 7.17 %, ароматичні сполуки 12.61 %. У ефірній олії листя встановлено монотерпеноїди 37.8 %, ароматичні сполуки 10.25 %, нортерпеноїди 3.62 %, сесквітерпеноїди 4.02 %, дитерпеноїди 2.17 %, тритерпеноїди 5.08. Висновки. Зважаючи на визначений компонентний склад ефірної олії квіток та листя Сrataegus mоnogyna L. та враховуючи відому фармакологічну активність її складових вважаємо перспективним її подальше дослідження, зокрема встановлення антимікробної активності, для прогнозування можливості створення лікарських засобів для лікування захворювань шкіри різної етіологі

Технологія одержання та хімічні профілі cухих екстрактів листя перспективних видів роду глід

The aim of the work was to develop a technology for obtaining dry extracts from leaves of non-pharmacopoeia species of hawthorn and establishing their chemical profiles. Materials and methods. Leaves of Crataegus mollis Sarg., Crataegus submollis Sarg. and Crataegus arnoldiana Sarg., used to obtain the dry extracts, were harvested in the Botanical Garden of the National University named after M. N. Karazina in August 2021. To determine the chemical profiles of the obtained dry extracts, the spectrophotometric method and the high-performance liquid chromatography (HPLC) method were used. Results. A technological scheme for obtaining dry extracts of hawthorn leaves has been developed. The content of flavonoids and hydroxycinnamic acids in dry extracts of the leaves of C. mollis Sarg., C. submollis Sarg. and C. arnoldiana Sarg. was determined. The content of free amino acids in extracts ranges from 0.70 % to 0.99 %. The content of flavonoids ranged from 7.25 %±0.04 to 8.43 %±0.01, of hydroxycinnamic acids - from 2.35 %±0.02 to 2.85 %±0.03. Rutin, kaempferol-3-O-glycoside, epicatechin and chlorogenic acid were identified in all extracts by the HPLC method. In dry leaf extracts of C. arnoldiana Sarg. and C. mollis identified p-coumaric acid; C. arnoldiana Sarg. – quercetin; C. arnoldiana Sarg. and C. submollis Sarg. – ferulic acid; C. submollis Sarg. and C. mollis Sarg. – quercetin-3-O-rhamnoside. Conclusions. Dry leaf extracts of C. mollis Sarg., C. submollis Sarg. and C. arnoldiana Sarg. were obtained. For the first time, the content of flavonoids and hydroxycinnamic acids in the extracts was determined by HPLC. It was established that the chemical profile of the obtained extracts is formed by rutin, chlorogenic acid and kaempferol-3-O-glycoside, which can be used in further standardization of these substances. In addition, a comparative study of the amino acid composition of the obtained extracts was carried out for the first timeМетою роботи cтала розробка технології одержання сухих екстрактів листя не фармакопейних видів глоду та встановлення їх хімічних профілів. Матеріали і методи. Листя Crataegus mollis Sarg., Сrataegus submollis Sarg. and Crataegus arnoldiana Sarg., які використовували для одержання сухих екстрактів, заготовляли у Ботанічному саду Національного університету ім. М. Н. Каразіна у серпні 2021 р. Для визначення хімічних профілів одержаних сухих екстрактів використовували спектрофотометричний метод та метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Результати. Розроблено технологічну схему одержання глоду листя екстрактів сухих. Встановлено вміст амінокислот, флавоноїдів та гідроксикоричних кислот сухих екстрактів листя C. mollis Sarg., С. submollis Sarg. та C. arnoldiana Sarg. Вміст вільних амінокислот у екстрактах знаходиться у межах від 0,70 % до 0,99 %. Вміст флавоноїдів склав від 7,25 %±0,04 до 8,43 %±0,01; гідроксикоричних кислот - від 2,35 %±0,02 до 2,85 %±0,03. Методом ВЕРХ в усіх екстрактах ідентифіковано рутин, кемпферол-3-О-глікозид, епікатехін, та хлорогенову кислоту. У сухих екстрактах листя C. arnoldiana Sarg. та С. mollis ідентифіковано п-кумарову кислоту; С. arnoldiana Sarg. – кверцетин; С. arnoldiana Sarg. та C. submollis Sarg. – ферулову кислоту; С.submollis Sarg. та С. mollis Sarg. – кверцетин-3-О-рамнозид. Висновки. Одержано сухі екстракти листя C. mollis Sarg., С. submollis Sarg. та C. arnoldiana Sarg. Вперше методом ВЕРХ в екстрактах визначено вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Встановлено, що хімічний профіль одержаних екстрактів формують рутин, хлорогенова кислота та кемпферол-3-О-глікозид, що може бути використано при подальшій стандартизації цих субстанцій. Вперше проведено порівняльне дослідження амінокислотного складу одержаних екстракті