Physical therapy program for people with chronic obstructive pulmonary disease

The article considers the problem of the respiratory system pathologies, in particular chronic obstructive pulmonary disease. The purpose of the study is to substantiate the effectiveness of a set of means of physical rehabilitation in chronic obstructive pulmonary disease. Material and methods: the study involved 23 patients aged 40 to 60 years. The duration of treatment and rehabilitation was, on average, 15-20 days. The following research methods were used to assess the effectiveness of rehabilitation in the control and main groups: pedagogical research, anthropometry (age, weight, height, chest excursion), heart rate, respiratory rate, Spirograph examination, Stange and Genche tests. Results: a physical therapy program is based on paradoxical breathing techniques. The pro-is based on paradoxical breathing techniques. The pro-based on paradoxical breathing techniques. The pro-posed hypothesis is tested and substantiated. The result of the research was a significant increase in the main group performance. Conclusions: the use of physical therapy programs based on breathing techniques of paradoxical breathing (methods of O.M. Strelnikova and K.P. Buteyko) is one of the most effective means of restoring the functions of the respiratory system

Хромато-мас-спектрометричне дослідження низькомолекулярних аліфатичних, жирних та ароматичних кислот кореневища Veronica teucrium L.

The aim of our research was to identify and quantify of aliphatic, aromatic and fatty acids of Veronica teucrium L. rhizomes by the gas chromatography/mass spectrometric method.Methods. The object of study was V. teucrium L. rhizomes, collected in 2015 in Kharkiv region. The analysis of acid’s methyl esters was performed using chromatography-mass spectrometer 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies.The injection of sample in chromatographic capillary column INNOWAX (0.25 mm х 30 m) was performed by a splitless mode. The identification of acid’s methyl esters were performed by calculating of the equivalent length of the aliphatic chain (ECL); using data from the mass spectra libraries NIST 05 and Willey 2007 in conjunction with programs for identifying – AMDIS and NIST; also retention time of esters was compared with the retention time of standard compounds (Sigma). Internal standard method was used for quantitative calculations.Results of the Research. By means of gas chromatography/mass spectrometric method the reseach of carboxylic acids of V. teucrium L. rhizomes have been studied for first time, and in the result of the study 10 aliphatic, 16 fatty and 9 aromatic acids had been identified and quantified. The total content of identified carboxylic acids of V. teucrium L. rhizomes was 3068.06 mg/% (3.07%). Among low molecular aliphatic acids malic, citric and levulinic; among fatty acids – saturated: myristic, palmitic and tetracosanoic, and unsaturated: oleic, linoleic and linolenic are dominant. The particular importance have identified aromatic acids – benzoic; phenolcarbonic: vanillic, veratrylic, р-hydroxybenzoic, gentisic, syringic and hydroxycinnamic: р-coumaric.Conclusions. In the first time in V. teucrium L. rhizomes 10 low molecular aliphatic acids, 16 fatty acids and 9 aromatic acids had been identified and quantified by using gas chromatography/mass spectrometric methodМета. Хромато-мас-спектрометричне визначення якісного складу та кількісного вмісту аліфатичних, ароматичних та жирних кислот у кореневищах Veronica teucrium L.Методи. Об’єктом дослідження були кореневища V. teucrium L., заготовлені в Харківській області у 2015 році. Аналіз метилових естерів кислот проводили з використанням хромато-мас-спектрометру 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies. Введення проби до хроматографічної капілярної колонки INNOWAX (0,25 мм×30 м) проводили у режимі splitless. Ідентифікацію метилових естерів кислот проводили на основі розрахунку еквівалентної довжини аліфатичного ланцюга (ECL) з використанням даних бібліотеки мас-спектрів NIST 05 і Willey 2007 у поєднанні з програмами для ідентифікації AMDIS і NIST; також порівнювали час утримання естерів з часом утримання стандартних сполук (Sigma). Для кількісних розрахунків використовували метод внутрішнього стандарту.Результати дослідження. Вперше проведено дослідження карбонових кислот кореневищ Veronica teucrium L. з використанням хромато-мас-спектрометричного методу, в результаті якого виявлено та встановлено вміст 10 аліфатичних, 16 жирних та 9 ароматичних кислот. Загальний вміст ідентифікованих карбонових кислот у кореневищах вероніки широколистої складає 3068,06 мг/% (3,07 %). Серед низькомолекулярних аліфатичних кислот домінують яблучна, лимонна та левулінова; серед жирних кислот – насичені: міристинова, пальмітинова та лігноцеринова і ненасичені: олеїнова, лінолева та ліноленова. Особливе значення мають визначені ароматичні кислоти: бензойна, фенолкарбонові: ванілінова, вератрова, р-гідроксибензойна, гентизинова, бузкова та гідроксикорична: р-кумарова.Висновки. Вперше в кореневищі V. teucrium L. виявлено та встановлено вміст 10 низькомолекулярних аліфатичних, 16 жирних та 9 ароматичних кислот з використанням методу хромато-мас-спектрометрі

Хромато-масс-спектрометричне дослідження надземних органів Salvia grandiflora L., Salvia pratensis L. та Salvia verticillata L.

The genus Salvia L. has more than 900 species distributed throughout the globe. 21 species are growing in Ukraine. All species of this genus have essential oils. Salvia officinalis and Salvia sclarea have been used in the culture and are widely used in medical practice. The chemical composition of other species of sage and the possibility of their use in pharmaceutical and medical practice are almost not studied. Taking into account the results of chemotaxonomic studies of species of the flora genus of Ukraine, their prevalence and prospects for introduction into the culture, for further studies were selected raw materials of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata. The aim. The aim of the study was to conduct a chromato-mass spectrometric study of the aboveground organs of S. grandiflora L., S. pratensis L. and S. verticillata L. to establish the prospects for the use of raw materials of these species in medical and pharmaceutical practice. Materials and methods. The objects of the study were leaves of S. officinalis, leaves, stems and flowers of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata, which were harvested on the basis of the botanical garden of Ivan Franko National University of Lviv. The research of volatile substances in the objects of the research was carried out by the method of GC-MS on the basis of the Department of Natural Sciences for Foreign Students and Toxicological Chemistry of Zaporizhia State Medical University. Results. As a result of the study, 243 substances were found in the objects of the study, of which 149 were identified. 77 substances were found in the leaves of S. officinalis, 80, 26 and 63 substances in the leaves, stems and flowers of S. grandiflora, respectively, in the leaves , stems and flowers of S. pratensis – 28, 30 and 48 substances, respectively, in leaves, stems and flowers of S. verticillata – 39, 22 and 39 substances, respectively. Dominant compounds among substances of terpenoid nature are: cyclofenchene, camphene, 1,8-cineole, α-thujone, β-thujone, camphor borneol, caryophyllene, humulene, viridiflorol, sabinene, pyranone, β-pinene, phytol, kolavenol, β-copaen, loliolide, pseudolimonene and spatulenol. Among the dominant substances, 8 were detected for the first time in these species: cyclofenchene, viridiflorol, sabinene, pyranone, phytol, kolavenol, loliolide and pseudolimonene. Conclusions. The leaves of S. officinalis, leaves, stems and flowers of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata of the flora of Ukraine were studied by chromato-mass spectrometric method. As a result of the study, 243 substances were identified, of which 149 were identified. Promising raw materials containing terpene compounds for S. grandiflora there are leaves, and for S. pratensis and S. verticillata – flowers, so they are promising agents for introduction into pharmaceutical practiceРод Salvia L. насчитывает более 900 видов, распространенных по всему земному шару. В Украине растет 21 вид. Все виды этого рода являются эфирномасличными. Шалфей лекарственный и шалфей мускатный вошли в культуру и широко используются в медицинской практике. Химический состав других видов шалфея и возможность их использования в фармацевтической и медицинской практике почти не изучены. Учитывая результаты хемотаксономических исследований видов рода флоры Украины, их распространенность и перспективы введения в культуру для дальнейших исследований были выбраны сырье S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata. Цель. Целью исследования было провести хромато-масс-спектрометрическое исследование надземных органов S. grandiflora L., S. pratensis L. и S. verticillata L. для установления перспективы использования сырья этих видов в медицинской и фармацевтической практике. Материалы и методы. Объектами исследования были листья S. officinalis, листья, стебли и цветы S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata, которые были заготовлены на базе ботанического сада Львовского национального университета имени Ивана Франко. Исследование летучих веществ в объектах исследования проводили методом ГХ-МС на базе кафедры естественных дисциплин для иностранных студентов и токсикологической химии Запорожского государственного медицинского университета. Результаты. В результате проведенного исследования было выявлено 243 вещества в объектах исследования, из них идентифицировано - 149. В листьях S. officinalis было выявлено 77 веществ, в листьях, стеблях и цветках S. grandiflora - 80, 26 и 63 вещества соответственно, в листьях, стеблях и цветках S. pratensis – 28, 30 и 48 веществ соответственно, в листьях, стеблях и цветках S. verticillata – 39, 22 и 39 веществ соответственно. Доминирующими соединениями среди веществ терпеноидной природы являются: циклофенхен, камфен, 1,8-цинеол, α-туйон, β-туйон, камфора борнеол, кариофилен, гумулен, виридифлорол, сабинен, пиранон, β-пинен, фитол, колавенол, β-копаен, лолиолид, псевдолимонен и спатуленол. Среди доминирующим веществ 8 были обнаружены впервые в этих видах: циклофенхен, виридифлорол, сабинен, пиранон, фитол, колавенол, лолиолид и псевдолимонен. Выводы. Хромато-масс-спектрометрическим методом исследовано листья S. officinalis, листья, стебли и цветки S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata флоры Украины. В результате проведенного исследования было выявлено 243 вещества, из них идентифицировано - 149. Перспективным сырьем, содержащим терпеновые соединения, для S. grandiflora являются листья, а для S. pratensis и S. verticillata - цветки, поэтому именно они являются перспективными агентами для ввода в фармацевтическую практикуРід Salvia L. нараховує понад 900 видів, розповсюджених по всій земній кулі. В Україні зростає 21 вид. Усі види цього роду є ефіроолійними. Шавлія лікарська і шавлія мускатна ввійшли у культуру та широко використовуються у медичній практиці. Хімічний склад інших видів шавлії і можливість їх використання у фармацевтичній та медичній практиці майже не вивчені. Враховуючи результати хемотаксономічних досліджень видів роду флори України, їх поширеність та перспективи введення у культуру, для подальших досліджень було обрано сировину S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata. Мета. Метою дослідження було провести хромато-масс-спектрометричне дослідження надземних органів S. grandiflora L., S. pratensis L. та S. verticillata L. для встановлення перспективи використання сировини цих видів у медичній та фармацевтичній практиці. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження було листя S. officinalis, листя, стебла та квітки S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata, які було заготовлено на базі ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Дослідження летких речовин у об’єктах дослідження проводили методом ГХ-МС на базі кафедри природничих дисциплін для іноземних студентів та токсикологічної хімії Запорізького державного медичного університет. Результати. В результаті проведеного дослідження було виявлено 243 речовини в об’єктах дослідження, з них ідентифіковано – 149. У листі S. officinalis було виявлено 77 речовин, у листі, стеблі та квітках S. grandiflora – 80, 26 та 63 речовини відповідно, у листі, стеблі та квітках S. pratensis – 28, 30 та 48 речовин відповідно, у листі, стеблі та квітках S. verticillata – 39, 22 та 39 речовин відповідно. Домінувальними сполуками серед речовин терпеноїдної природи є: циклофенхен, камфен, 1,8-цинеол, α-туйон, β-туйон, камфора борнеол, каріофілен, гумулен, вірідіфлорол, сабінен, піранон, β-пінен, фітол, колавенол, β-копаєн, лоліолід, псевдолімонен та спатуленол. Серед домінувальних речовин 8 були виявлені вперше у цих видах: циклофенхен, вірідіфлорол, сабінен, піранон, фітол, колавенол, лоліолід та псевдолімонен. Висновки. Хромато-масс-спектрометричним методом досліджено листя S. officinalis, листя, стебла та квітки S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata флори України. В результаті проведеного дослідження було виявлено 243 речовини, з них ідентифіковано – 149. Перспективною сировиною, яка містить терпенові сполуки, для S. grandiflora є листя, а для S. pratensis та S.verticillata – квітки, тому саме вони є перспективними агентами для введення у фармацевтичну практик

Safety of media space: legal regulation and the right of access to information

The introduction of digital technologies into the daily life of citizens and their communication with government agencies changes the quality of the media space. The system of relations for the production and consumption of information is regulated by the regulatory framework of a particular state. However, the high speed of development of Internet sites, new media, and the expanding circle of communication subjects do not allow timely improvement of the mechanisms of legal regulation of the information space without infringing on the constitutional human right of freedom of access information. The issue is also actualized with the activation of protest movements in the post-Soviet republics since information and communication technologies can significantly influence public opinion, protest sentiments, and destabilize public order. The events in Belarus and Kyrgyzstan in 2020 are already almost examples of classical cases of the use of ICT in the social mobilization of the public masses. The offered ways of solving the problem of improving the legal regulation of the media space are to focus on international ratings of freedom of access to information. It is to understand in which positions the work is not carried out at the proper level; close cooperation with public professional communities that respond more quickly to changes in the information space; in social ordering to stimulate the software development for tracking information of subversive and extremist content in social networks and online communities

Пошук перспективних видів підродин Amygdaloideae та Pyroideae з використанням хемотаксономії

World flora has more than 1000 species of the genus Сrataegus L., more than 30 species belong to the subgenus Prunus L., genus Malus Mill. has 100 species, subgenus Cerasus Juss. includes more than 150 species. Despite the diversity of species and a sufficient resource base, only a few representatives of the genus sufficiently researched and found their use as sources of biologically active substances (BAS).Aim of research. To conduct a chemotaxonomic study of representatives of the genus Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss.; to establish a promising sources of biologically active substances for the drugs production.Materials and methods. Chemotaxonomic study was carried out using the method of the graph analysis. The chemomarkers were phenolic compounds and terpenoids, identified in the generative and vegetative organs of the representatives of the genus Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss. The terpenoids and organic acids were identified by a chromatography-mass-spectrometric method on an Agilent Technology 6890N chromatograph with a 5973N mass-spectrometric detector. Flavonoids and hydroxycinnamic acids were detected by chromatography.Results. The chemical profiles of vegetative and generative organs of 34 species of the genus Сrataegus L. are established, 5 species of the genus Prunus L., 7 species of the genus Malus Mill., 4 species of the genus Cerasus Juss. The promising species of hawthorn, wich accumulated a general group BAS of genus was detected.Conclusion. According to the results of a chemotaxonomic study of representatives of subgenus Amygdaloideae and Pyroideae was detected a promising sources of biologically active substances (BAS) among species of  the genus Crataegus L., Prunus L., Malus Mill. and Cerasus Juss. The chemical profiles are forming flavonoids, terpenoids and aromatic acids. The promising species of hawthorn was added to the complex «Kratophyt»Мировая флора насчитывает более 1000 видов рода Сrataegus L., к подроду Prunus L. относится более 30 видов, род Malus Mill. насчитывает 100 видов, подрод Cerasus Juss. включает более 150 видов. Несмотря на разнообразие видов и достаточную сырьевую базу, только отдельные представители данных родов достаточно исследованы и нашли свое использование как источники биологически активных веществ (БАВ).Цель. Провести хемотаксономическое исследование представителей родов Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss.; установить перспективные источники БАВ для получения лекарственных средств.Методы исследования. Хемотаксономическое исследование проводили с использованием метода граф-анализа. Хемомаркерами выступали фенольные соединения и терпеноиды, идентифицированные в генеративных и вегетативных органах представителей родов Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss. Идентификацию терпеноидов и органических кислот проводили хромато-масс-спектрометричним методом на хроматографе Agilent Technology 6890N с масс-спектрометрическим детектором 5973N. Флавоноиды и гидроксикоричные  кислоты выявляли хроматографически.Результаты исследования. Установлены химические профили вегетативных и генеративных органов 34 видов рода Сrataegus L., 5 видов рода Prunus L., 7 видов рода Malus Mill., 4 видов рода Cerasus Juss. Установлены перспективные виды боярышников, которые содержат основную группу БАВ рода.Выводы. По результатам хемотаксономического исследования представителей подродов Amygdaloideae и Pyroideae установлены перспективные источники биологически активних веществ (БАВ) видов родов Crataegus L., Prunus L., Malus Mill. и Cerasus Juss. Химический профиль исследуемых родов формируют флавоноиды, терпеноиды и ароматические кислоты. Перспективные виды боярышника были включены в состав фитокомплекса «Кратофит»Світова флора нараховує понад 1000 видів роду Сrataegus L., до підроду Prunus L. належать понад 30 видів, рід Malus Mill. містить 100 видів, до підріду Cerasus Juss. відноситься понад 150 видів. Незважаючи на різноманіття видів та достатню сировинну базу, лише деяки представники цих родів достатньо досліджені та знайшли своє використання як джерела біологічно активних речовин (БАР).Мета. Провести хемотаксономічне дослідження представників родів Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss.; встановити перспективні джерела БАР для одержання лікарських засобів.Методи дослідження. Хемотаксономічне дослідження проводили з використанням методу граф-аналізу. Хемомаркерами служили фенольні сполуки та терпеноїди, ідентифіковані у генеративних та вегетативних органах представників родів Сrataegus L., Prunus L., Malus Mill., Cerasus Juss. Ідентифікацію терпеноїдів та органічних кислот проводили хромато-мас-спектрометричним методом на хроматографі Agilent Technology 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N. Флавоноїди та гідроксикоричні кислоти визначали хроматографічно.Результати дослідження. Встановлені хімічні профілі вегетативних та генеративних органів 34 видів роду Сrataegus L., 5 видів роду Prunus L., 7 видів роду Malus Mill., 4 видів роду Cerasus Juss. Встановлені перспективні види глоду, які містять основну групу БАР роду.Висновки. За результатами хемотаксономічного дослідженя представників підродів Amygdaloideae та Pyroideae встановлені перспективні джерела біологічно активних речовин (БАР) видів родів Crataegus L., Prunus L., Malus Mill. та Cerasus Juss. Встановлено, що хімічний профіль досліджених родів формують флавоноїди, терпеноїди та ароматичні кислоти. Перспективні види глоду були введені до складу фітокомплексу «Кратофіт

Технологія одержання та дослідження хімічного складу густих екстрактів плодів глоду

In the pharmaceutical market of Ukraine, liquid dosage forms of hawthorn are present and used in complex treatment of cardiovascular diseases. Ukrainian flora has more than 30 species of hawthorns, among which there are unofficial species of wild and cultural species with sufficient raw material base.Aim. To develop a technology for obtaining of dense fruit extracts of unofficial hawthorn species and to determine the chemical composition of the obtained extracts.Methods. For determination of BAS dense of hawthorn fruit extracts was used spectrophotometric method and the method of high performance liquid chromatography (HPLC).Results. The technological scheme of obtaining dense extracts of hawthorn fruit was developed. The content of amino acids, flavonoids and hydroxycinnamic acids was established in густих extracts of fruits C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok.. The content of flavonoids ranged from 4.27 % ±0.01 to 10.94 % ± 0.10; hydroxycinnamic acids - from 1.45 % ± 0.02 to 2.56 % ± 0.10. By used the HPLC method in all extracts was detected rutin, chlorogenic and ferulic acids. In dense extract of C. prunifolia Sarg. fruits apigenin-7-O-rhamnoside was identified; С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok. - apigenin-7-O-glycoside, apigenin, luteolin; С. leiomonogyna Klok.- luteolin-7-O-diglycoside and quercetin.Conclusions. Dense fruit extracts of C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok. were obtained. For the first time, the HPLC method in extracts has determined the content of flavonoids and hydroxycinnamic acids. A comparative study of the amino acid composition of the extracts was carried outНа фармацевтическом рынке Украины представлены жидкие лекарственные формы боярышника, которые используются в комплексной терапии сердечно-сосудистых заболеваний. Украинская флора насчитывает более 30 видов боярышников, среди которых достаточную сырьевую базу имеют неофицинальные дикорастущие и культурные виды.Цель. Разработать технологию получения густых экстрактов плодов неофицинальных видов боярышника и установить химический состав полученных экстрактов.Методы исследования. Для определения состава БАВ густых экстрактов плодов боярышника использовали спектрофотометрический метод и метод высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЕЖХ).Результаты исследования Разработана технологическая схема получения густых экстрактов плодов боярышника. Установлено содержание аминокислот, флавоноидов и гидроксикоричных кислот густых экстрактов плодов C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok.. Содержание флавоноидов составило от 4,27 %±0,01 до 10,94 %±0,10; гидроксикоричных кислот - от 1,45 %±0,02 до 2,56 %±0,10. Методом ВЕЖХ во всех экстрактах идентифицированы рутин, хлорогеновая и феруловая кислоты. В густом экстракте плодов C. prunifolia Sarg. идентифицирован апигенин-7-О-рамнозид; С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok. - апигенин-7-О-гликозид, апигенин, лютеолин; С. leiomonogyna Klok. - лютеолин -7-О-дигликозид и кверцетин.Выводы. Получены густые экстракты плодов C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok.. Впервые методом ВЕЖХ в экстрактах установлено содержание флавоноидов и гидроксикоричных кислот. Проведено сравнительное изучение аминокислотного состава полученных экстрактовНа фармацевтичному ринку України представлені рідкі лікарські форми глоду, які використовуються при комплексному лікуванні серцево-судинних захворювань. Українська флора нараховує понад 30 видів глодів, серед яких достатню сировинну базу мають неофіційні дикорослі та культурні види.Мета. Розробити технологію одержання густих екстрактів плодів неофіційних видів глоду та встановити хімічний склад одержаних екстрактів.Методи дослідження. Для визначення складу БАР густих екстрактів плодів глоду використовували спектрофотометричний метод та метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати дослідження. Розроблена технологічна схема одержання густих екстрактів плодів глоду. Встановлено вміст амінокислот, флавоноїдів та гідроксикоричних кислот густих екстрактів плодів C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok.. Вміст флавоноїдів склав від 4,27 %±0,01 до 10,94 %±0,10; гідроксикоричних кислот - від 1,45 %±0,02 до 2,56 %±0,10. Методом ВЕРХ в усіх екстрактах ідентифіковано рутин, хлорогенову і ферулову кислоти. У густому екстракті плодів C. prunifolia Sarg. ідентифіковано апігенін-7-О-рамнозид; С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok. - апігенин-7-О-глікозид, апігенін, лютеолін; С. leiomonogyna Klok. - лютеолін -7-О-диглікозид та кверцетин.Висновки. Одержано густі екстракти плодів C. prunifolia, С. pseudokyrtostilla та С. leiomonogyna. Вперше методом ВЕРХ в екстрактах встановлено вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Проведено порівняльне дослідження амінокислотного складу одержаних екстракті

Технологія одержання та дослідження хімічного складу густих екстрактів плодів глоду

In the pharmaceutical market of Ukraine, liquid dosage forms of hawthorn are present and used in complex treatment of cardiovascular diseases. Ukrainian flora has more than 30 species of hawthorns, among which there are unofficial species of wild and cultural species with sufficient raw material base.Aim. To develop a technology for obtaining of dense fruit extracts of unofficial hawthorn species and to determine the chemical composition of the obtained extracts.Methods. For determination of BAS dense of hawthorn fruit extracts was used spectrophotometric method and the method of high performance liquid chromatography (HPLC).Results. The technological scheme of obtaining dense extracts of hawthorn fruit was developed. The content of amino acids, flavonoids and hydroxycinnamic acids was established in густих extracts of fruits C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok.. The content of flavonoids ranged from 4.27 % ±0.01 to 10.94 % ± 0.10; hydroxycinnamic acids - from 1.45 % ± 0.02 to 2.56 % ± 0.10. By used the HPLC method in all extracts was detected rutin, chlorogenic and ferulic acids. In dense extract of C. prunifolia Sarg. fruits apigenin-7-O-rhamnoside was identified; С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok. - apigenin-7-O-glycoside, apigenin, luteolin; С. leiomonogyna Klok.- luteolin-7-O-diglycoside and quercetin.Conclusions. Dense fruit extracts of C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. and С. leiomonogyna Klok. were obtained. For the first time, the HPLC method in extracts has determined the content of flavonoids and hydroxycinnamic acids. A comparative study of the amino acid composition of the extracts was carried outНа фармацевтическом рынке Украины представлены жидкие лекарственные формы боярышника, которые используются в комплексной терапии сердечно-сосудистых заболеваний. Украинская флора насчитывает более 30 видов боярышников, среди которых достаточную сырьевую базу имеют неофицинальные дикорастущие и культурные виды.Цель. Разработать технологию получения густых экстрактов плодов неофицинальных видов боярышника и установить химический состав полученных экстрактов.Методы исследования. Для определения состава БАВ густых экстрактов плодов боярышника использовали спектрофотометрический метод и метод высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЕЖХ).Результаты исследования Разработана технологическая схема получения густых экстрактов плодов боярышника. Установлено содержание аминокислот, флавоноидов и гидроксикоричных кислот густых экстрактов плодов C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok.. Содержание флавоноидов составило от 4,27 %±0,01 до 10,94 %±0,10; гидроксикоричных кислот - от 1,45 %±0,02 до 2,56 %±0,10. Методом ВЕЖХ во всех экстрактах идентифицированы рутин, хлорогеновая и феруловая кислоты. В густом экстракте плодов C. prunifolia Sarg. идентифицирован апигенин-7-О-рамнозид; С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok. - апигенин-7-О-гликозид, апигенин, лютеолин; С. leiomonogyna Klok. - лютеолин -7-О-дигликозид и кверцетин.Выводы. Получены густые экстракты плодов C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. и С. leiomonogyna Klok.. Впервые методом ВЕЖХ в экстрактах установлено содержание флавоноидов и гидроксикоричных кислот. Проведено сравнительное изучение аминокислотного состава полученных экстрактовНа фармацевтичному ринку України представлені рідкі лікарські форми глоду, які використовуються при комплексному лікуванні серцево-судинних захворювань. Українська флора нараховує понад 30 видів глодів, серед яких достатню сировинну базу мають неофіційні дикорослі та культурні види.Мета. Розробити технологію одержання густих екстрактів плодів неофіційних видів глоду та встановити хімічний склад одержаних екстрактів.Методи дослідження. Для визначення складу БАР густих екстрактів плодів глоду використовували спектрофотометричний метод та метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати дослідження. Розроблена технологічна схема одержання густих екстрактів плодів глоду. Встановлено вміст амінокислот, флавоноїдів та гідроксикоричних кислот густих екстрактів плодів C. prunifolia Sarg., С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok.. Вміст флавоноїдів склав від 4,27 %±0,01 до 10,94 %±0,10; гідроксикоричних кислот - від 1,45 %±0,02 до 2,56 %±0,10. Методом ВЕРХ в усіх екстрактах ідентифіковано рутин, хлорогенову і ферулову кислоти. У густому екстракті плодів C. prunifolia Sarg. ідентифіковано апігенін-7-О-рамнозид; С. pseudokyrtostilla Klok. та С. leiomonogyna Klok. - апігенин-7-О-глікозид, апігенін, лютеолін; С. leiomonogyna Klok. - лютеолін -7-О-диглікозид та кверцетин.Висновки. Одержано густі екстракти плодів C. prunifolia, С. pseudokyrtostilla та С. leiomonogyna. Вперше методом ВЕРХ в екстрактах встановлено вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Проведено порівняльне дослідження амінокислотного складу одержаних екстракті

Дослідження складу ефірної олії вегетативних і генеративних органів ballota nigra l.

The article presents the data of the pharmacognostic study of the aerial part of black horehound (Ballota nigra L.). The aim of the work is to determine the qualitative composition and the quantitative content of the volatile components from vegetative and generative organs of black horehound. Leaves, flowers and stems of black horehound were harvested at the flowering phase in the Kharkiv region. For the first time volatile compounds of black horehound aerial parts have been investigated by GC/MS. The component composition of volatile substances in horehound herb has been studied using an Agilent Technologies 6890N chromatograph with a mass spectrometry detector 5973N. The components have been identified according to mass spectra NIST 05 and WILEY 2007 libraries together with the programmes for identifying AMDIS and NIST. In vegetative and generative organs of horehound 48 components have been identified. Germaсrenе D (40.2 mg/kg), hexahydrofarnesylacetone (167.42 mg/kg), 2,6-trimethyl- 4-methylene-2H-pyran (172.3 mg/kg), myristic (271 3 mg/kg), pentadecanoic (182.1 mg/kg), palmitoleic (306.4 mg/kg) and palmitic (1620.6 mg/kg) acids prevail in vegetative organs. Farnesylacetone (68.8 mg/kg), verbenone (35.7 mg/kg), myristic (187.5 mg/kg), palmitic acid (656.5 mg/kg) and palmitoleic (196.9 mg/kg) acids are the major components in generative organs. Therefore, hexahydrofarnesylacetone, palmitic and palmitoleic acids, and 2,6-trimethyl-4-methylene-2H-pyran are predominant components in the raw material studied.Приведены данные фармакогностического изучения надземной части белокудренника черного (Ballota nigra L.). Целью работы было определение качественного состава и количественного содержания летучих компонентов вегетативных и генеративных органов белокудренника черного. В качестве сырья использовали листья, цветки и стебли, заготовленные в фазу цветения в Харьковской области. Впервые методом xромато-масс-спектрометрии проведено исследование летучих веществ надземной части белокудренника черного. Компонентный состав летучих веществ травы белокудренника исследовали на хроматографе Agilent Technologies 6890N с масс-спектрометрическим детектором 5973N. Компоненты идентифицировали с помощью библиотеки масс-спектров NIST 05 и WILEY 2007 совместно с программами для идентификации AMDIS и NIST. В вегетативных и генеративных органах белокудренника идентифицировано 48 компонентов. В вегетативных органах преобладают гермакрен D (40,2 мг/кг), гексагидрофарнезилацетон (167,42 мг/кг), 2,6-триметил-4-метилен-2H-пиран (172,3 мг/кг), миристиновая (271,3 мг/кг), пентадекановая (182,1 мг/кг), пальмитолеиновая (306,4 мг/кг) и пальмитиновая кислоты (1620,6 мг/кг). В генеративных органах растения преобладают фарнезилацетон (68,8 мг/кг), вербенон (35,7 мг/кг), миристиновая (187,5 мг/кг), пальмитиновая (656,5 мг/кг) и пальмитолеиновая (196,9 мг/кг) кислоты. Доминирующими компонентами в исследуемом сырье являются гексагидрофарнезилацетон, пальмитиновая и пальмитолеиновая кислоты, а также 2,6-триметил-4-метилен-2H-пиран.Наведені дані фармакогностичного вивчення надземної частини м’яточника чорного (Ballota nigra L.). Метою роботи є визначення якісного складу та кількісного вмісту летких компонентів вегетативних та генеративних органів м’яточника чорного. В якості сировини використовували листя, квітки і стебла, заготовлені в фазу цвітіння в Харківській області. Вперше методом xромато-мас-спектрометрії проведено дослідження летких речовин надземної частини м’яточника чорного. У вегетативних та генеративних органах м’яточника ідентифіковано 48 компонентів. У вегетативних органах переважають гермакрен D (40,2 мг/кг), гексагідрофарнезилацетон (167,42 мг/кг), 2,6-триметил-4-метилен-2Н-піран (172,3 мг/кг), міристинова (271,3 мг/кг), пентадеканова (182,1 мг/кг), пальмітолеїнова (306,4 мг/кг) і пальмітинова кислоти (1620,6 мг/кг). У генеративних органах рослини переважають фарнезилацетон (68,8 мг/кг), вербенон (35,7 мг/кг), міристинова (187,5 мг/кг), пальмітинова (656,5 мг/кг) і пальмітолеїнова (196,9 мг/кг) кислоти. Домінуючими компонентами у досліджуваній сировині є гексагідрофарнезилацетон, пальмітинова та пальмітолеїнова кислоти, а також 2,6-триметил-4-метилен-2H-піран

Дослідження складу ефірної олії вегетативних і генеративних органів ballota nigra l.

The article presents the data of the pharmacognostic study of the aerial part of black horehound (Ballota nigra L.). The aim of the work is to determine the qualitative composition and the quantitative content of the volatile components from vegetative and generative organs of black horehound. Leaves, flowers and stems of black horehound were harvested at the flowering phase in the Kharkiv region. For the first time volatile compounds of black horehound aerial parts have been investigated by GC/MS. The component composition of volatile substances in horehound herb has been studied using an Agilent Technologies 6890N chromatograph with a mass spectrometry detector 5973N. The components have been identified according to mass spectra NIST 05 and WILEY 2007 libraries together with the programmes for identifying AMDIS and NIST. In vegetative and generative organs of horehound 48 components have been identified. Germaсrenе D (40.2 mg/kg), hexahydrofarnesylacetone (167.42 mg/kg), 2,6-trimethyl- 4-methylene-2H-pyran (172.3 mg/kg), myristic (271 3 mg/kg), pentadecanoic (182.1 mg/kg), palmitoleic (306.4 mg/kg) and palmitic (1620.6 mg/kg) acids prevail in vegetative organs. Farnesylacetone (68.8 mg/kg), verbenone (35.7 mg/kg), myristic (187.5 mg/kg), palmitic acid (656.5 mg/kg) and palmitoleic (196.9 mg/kg) acids are the major components in generative organs. Therefore, hexahydrofarnesylacetone, palmitic and palmitoleic acids, and 2,6-trimethyl-4-methylene-2H-pyran are predominant components in the raw material studied.Приведены данные фармакогностического изучения надземной части белокудренника черного (Ballota nigra L.). Целью работы было определение качественного состава и количественного содержания летучих компонентов вегетативных и генеративных органов белокудренника черного. В качестве сырья использовали листья, цветки и стебли, заготовленные в фазу цветения в Харьковской области. Впервые методом xромато-масс-спектрометрии проведено исследование летучих веществ надземной части белокудренника черного. Компонентный состав летучих веществ травы белокудренника исследовали на хроматографе Agilent Technologies 6890N с масс-спектрометрическим детектором 5973N. Компоненты идентифицировали с помощью библиотеки масс-спектров NIST 05 и WILEY 2007 совместно с программами для идентификации AMDIS и NIST. В вегетативных и генеративных органах белокудренника идентифицировано 48 компонентов. В вегетативных органах преобладают гермакрен D (40,2 мг/кг), гексагидрофарнезилацетон (167,42 мг/кг), 2,6-триметил-4-метилен-2H-пиран (172,3 мг/кг), миристиновая (271,3 мг/кг), пентадекановая (182,1 мг/кг), пальмитолеиновая (306,4 мг/кг) и пальмитиновая кислоты (1620,6 мг/кг). В генеративных органах растения преобладают фарнезилацетон (68,8 мг/кг), вербенон (35,7 мг/кг), миристиновая (187,5 мг/кг), пальмитиновая (656,5 мг/кг) и пальмитолеиновая (196,9 мг/кг) кислоты. Доминирующими компонентами в исследуемом сырье являются гексагидрофарнезилацетон, пальмитиновая и пальмитолеиновая кислоты, а также 2,6-триметил-4-метилен-2H-пиран.Наведені дані фармакогностичного вивчення надземної частини м’яточника чорного (Ballota nigra L.). Метою роботи є визначення якісного складу та кількісного вмісту летких компонентів вегетативних та генеративних органів м’яточника чорного. В якості сировини використовували листя, квітки і стебла, заготовлені в фазу цвітіння в Харківській області. Вперше методом xромато-мас-спектрометрії проведено дослідження летких речовин надземної частини м’яточника чорного. У вегетативних та генеративних органах м’яточника ідентифіковано 48 компонентів. У вегетативних органах переважають гермакрен D (40,2 мг/кг), гексагідрофарнезилацетон (167,42 мг/кг), 2,6-триметил-4-метилен-2Н-піран (172,3 мг/кг), міристинова (271,3 мг/кг), пентадеканова (182,1 мг/кг), пальмітолеїнова (306,4 мг/кг) і пальмітинова кислоти (1620,6 мг/кг). У генеративних органах рослини переважають фарнезилацетон (68,8 мг/кг), вербенон (35,7 мг/кг), міристинова (187,5 мг/кг), пальмітинова (656,5 мг/кг) і пальмітолеїнова (196,9 мг/кг) кислоти. Домінуючими компонентами у досліджуваній сировині є гексагідрофарнезилацетон, пальмітинова та пальмітолеїнова кислоти, а також 2,6-триметил-4-метилен-2H-піран