Valmistuvan sairaanhoitajaopiskelijan lääkehoidon osaaminen

Tämä opinnäytetyö on osa Turun ammattikorkeakoulun Turvallinen lääkehoito – kehittämishanketta. Opinnäytetyön tarkoituksena oli tuottaa tietoa valmistuvan sairaanhoitajaopiskelijan lääkehoidon osaamisesta viimeisellä lukukaudella. Saatuja tietoja voidaan hyödyntää lääkehoidon opetuksen kehittämisessä. Opinnäytetyön tutkimus toteutettiin kvantitatiivisena. Tutkimuksessa käytettiin strukturoitua kysely-lomaketta, joka pohjautui aikaisempiin tutkimuksiin ja kirjallisuuteen. Tutkimuksessa testattiin opis-kelijoiden hoitotyön eri osa-alueiden osaamista. Näitä osa-alueita ovat: lääkelait ja säädökset, lääk-keiden käsittely ja käyttökuntoon saattaminen, lääkkeiden vaikutukset, lääkkeen antaminen potilaalle, kliininen farmakologia, lääkelaskenta, lääkkeen anto laskimoon, lääkehoidon vaikutusten seuranta ja dokumentointi sekä osassa myös potilaan lääkehoidon ohjaus. Aineistonkeruu toteutettiin keväällä 2008 ja 2009 sekä syksyllä 2009. Tutkimuksiin osallistui 67 sairaanhoitajaopiskelijaa. Saadut vastaukset analysoitiin SPSS Statistics 17.0- ohjelmalla. Valmistuvan sairaanhoitajan oletetaan olevan heti valmistuttuaan pätevä toteuttamaan turvallisesti ja laadukkaasti lääkehoitoa. Aikaisemmat tutkimukset kuitenkin osoittavat puutteita valmistuvien sairaanhoitajien lääkehoitoon liittyvässä osaamisessa. Lisähaastetta turvalliseen lääkehoidon toteu-tukseen sekä käytännössä että lääkehoidon koulutuksessa tuovat lääkehoidon mahdollisuuksien laajentuminen ja lääkkeiden käytön lisääntyminen. Lääkkeet ovat myös entistä tehokkaampia. Sekä lääkkeiden antotapoja, reittejä ja lääkemuotoja kehitellään tehokkaasti. Tutkimustuloksista ilmeni että kyselyyn vastanneiden sairaanhoitajaopiskelijoiden lääkehoidon ko-konaisosaaminen kolmen eri mittauskerran välillä oli tyydyttävää. Teoreettiset lääkehoidon osaami-sen taidot olivat keskimäärin puutteellisia, ainoastaan lääkelaskujen osaaminen oli hyvää. Käytän-nön lääkehoitotaidoista osaaminen oli parhainta seurannan ja dokumentoinnin osalta, puutteellisinta lääkkeiden antamisen osalta.This thesis is part of Safe medical care -project that is launched by Turku University of Applied Sciences. This thesis purpose is to yield information about undergraduate nurses´ knowledge in drug therapy during the final semester. The information provided from this thesis can be utilized in developing the curriculum in drug therapy education. This thesis was executed as quantitative survey. The survey was collected using as structured questionnaire that was based on previous researches and literature. The questionnaire tested stu-dents’ knowledge in different aspects of nursing and drug therapy. These aspects were legal code and regulations of drug therapy, processing and handling of pharmaceuticals, effects of pharma-ceuticals, administrating pharmaceuticals to patients, clinical pharmacology, medical calculation and administrating intravenous pharmaceuticals, interactions of pharmaceuticals and documentation and guidance of patients. The data were collected during spring 2008, spring 2009 and fall 2009. The data involved 67 undergraduate nurses. The gathered data were analyzed using statistical methods (SPSS Statistics 17.0- program). Graduate nurses are expected to be qualified to execute safe and good drug therapy. However previous researches implicate deficiencies in undergraduate nurses´ knowledge in different aspects of drug therapy. The broaden potential of drug therapy and the increased use of pharmaceuticals places more challenges to the practice and education of drug therapy. Pharmaceuticals are also more efficient and the ways of distributing pharmaceuticals are developed efficiently. Based on the results graduating nurses´ knowledge of drug therapy in all three realizations was mainly satisfactory. The theoretical knowledge in drug therapy was on average insufficient. Only the proficiency in medical calculation was good. The practical knowledge was best possessed in inte-ractions of pharmaceuticals and documentation. Knowledge was most insufficient in administrating pharmaceuticals to patients

Diagnosis and treatment of mental disorders – a review of the scientific literature

Introduction: Unambiguous definition of mental disorders is difficult, mainly because of          the heterogeneity of this group of diseases and the clarity of the line between pathology and normal. The definition proposed by the World Health Organization (WHO) is widely accepted.                   In practice, definitions from the legislation of a country are also important. Aim of the work: The purpose of this study is to discuss the basic issues of diagnosis                    and treatment of mental disorders. Material and method: A method of non-systematic literature review from databases such           as scientific Google Scholar, PubMed, CinalHl, Scopus, Arianta, Web of Science was used. Results and conclusions: In the treatment of mental disorders, I use pharmacological and        non-pharmacological methods. Psychopharmaceuticals are divided into several groups depending on their mechanism of action. Their selection depends mainly on the diagnosed disease entity and tolerance to treatment. The most widely used group of drugs is the group of non-selective serotonin reuptake inhibitors (SSRIs). Non-pharmacological methods include psychotherapy, electroconvulsive therapy, deep brain stimulation, and psychosurgery

Lääkehoidon oppimispelin kehittäminen sairaanhoitajaopiskelijoille

Opinnäytetyön tarkoituksena on lääkehoidon oppimispelin kehittäminen sairaanhoitajaopiskelijoiden lääkehoidon oppimisen tueksi. Tavoitteena on parantaa tulevien sairaan-hoitajien lääkehoitotaitoja ja siten vähentää lääkehoidon poikkeamien määrää. Lautapelin tavoitteena on lisäksi parantaa opiskelijoiden sosiaalisia taitoja, parantaa työelämävalmiuksia ja auttaa kurssin ryhmäytymisessä. Tutkimusmenetelmänä oli tuotekehitysprosessi. Ongelman tai kehittämistarpeen tunnistamisvaiheessa kartoitettiin lääkehoidon osa-alueet, joiden osaamisessa sairaanhoitajilla tai sairaanhoitajaopiskelijoilla on eniten puutteita. Lähdeaineiston perusteella kysymysai-healueiksi ideointivaiheessa valikoituivat farmakologia, aseptiikka, lääkelaskenta, sekä fysiologia ja anatomia. Tuotetta luonnosteltaessa tutustuimme jo olemassa oleviin lääkehoitopeleihin ja aloitimme kysymyskorttien sekä pelilaudan luonnostelun. Peli-idean ja pelilaudan suunnittelun jälkeen pelistä tehtiin fyysinen versio. Peliä testattiin sairaanhoitajaopiskelijoilla, jotka antoivat pelistä palautetta palautelomakkeen avulla. Tuotteen vii-meistelyvaiheessa muokkasimme opiskelijoilta ja terveydenhuollon ammattilaisilta saamamme palautteen perusteella joitakin kysymyksiä sekä pelin ohjeita ymmärrettävämpään muotoon. Alkuperäinen pistelaskumenetelmä yksinkertaistettiin ja peli-ideaa muutettiin, jotta pelin kulku saatiin joustavammaksi ja nopeammaksi. Opiskelijapalautteen perusteella peli koettiin hyväksi ja tehokkaaksi kertausmuodoksi opiskeltuihin asioihin. Pelin arveltiin toimivan hyvin myös kertaamisen apuvälineenä esi-merkiksi lääkehoidon tenttiin opiskeltaessa. Jatkossa pelin ulkonäön suunnitteluun voitaisiin paneutua syvällisemmin ja pelille olisi mahdollista kehittää myös säilytyslaatikko, joka olisi muotoilultaan yhtenevä pelin kanssa. Graafisen alan ammattitaitoa omaava henkilö saisi pelistä ulkonäöllisesti houkuttelevamman. Pelistä voitaisiin tulevaisuudessa laatia myös verkkoversio, jolloin mm. pelin tiedollisen sisällön päivittäminen olisi helpompaa. Mielenkiintoista olisi nähdä oppimispelin vai-kuttavuus oppimiseen kertausvälineenä. Pelin vaikuttavuutta voitaisiin mitata kokeen avulla.Research has shown that there are weaknesses in registered nurses and nursing students medical competence. Errors in medical treatment cause a tremendous risk to patient safety and can lead to severe consequences, causing even permanent disabilities and deaths. The objective of this thesis was to create a learning game for nursing students that can be used as an alternative teaching method in addition to more teacher centered methods. According to studies, the areas where registered nurses and nursing students have most difficulties with are pharmacology, anatomy and physiology, aseptic techniques and medical calculation. These areas were chosen as the main categories of the questions in the learning game. The rules and the course of the game were designed to keep the playing time short enough to play the game during a lecture, but also to force the players to answer many questions in order to win the game. The game board and question cards were first designed on a computer before making a prototype. The questions were sent to four registered nurses and two doctors and their feedback was used to improve the questions and answers. The game was tested by a group of nursing students during a medical treatment lecture. There were thirteen participants in total. They all filled in feedback forms. The game was played in teams of two to three students. Initially one part of the game idea was that it can be played in teams, which can improve the students' social skills. The overall feedback was good. The most important observation was that nearly every student considered the game a good tool for rehearsing once learned facts of medical treatment. Improvement suggestions included clarifying the game rules and some of the questions. These improvements were made along with a few changes to the rules in order to make playing of the game more fluent. According to the feedback, the game responded to the expectations of being a useful additional teaching method, and also fun to play

Дослідження впливу фітопрепаратів у м’яких лікарських формах на перебіг опікової рани в експерименті

The treatment of burns with topical preparations, namely ointments, which consist of herbal ingredients, becomes relevant among the population due to the fact that this dosage form is the most convenient to apply as self-medication; and biologically active substances that are part of these medicines are less toxic, and at the same time, they are not less effective than synthetic drugs against burn damages.Aim. To study the wound-healing effect of drugs containing biologically active herbal ingredients using the model of burn wound.Materials and methods. The study was conducted on 24 white female rats weighing 200-240 g. The experimental animals were divided into 4 groups: Group 1 – pathology (n = 6); Group 2 – animals treated with Wundahyl ointment (n = 6); Group 3 – animals treated with Spasatel Forte ointment (n = 6); Group 4 – animals treated with 2 % thiotriazoline ointment (n = 6).Results. When treating the burn wounds with Wundahyl ointment and 2 % thiotriazoline ointment the wound-healing progression was better. The burn wound area for the following two weeks of observation (Days 14-21) decreased faster compared to the application of Spasatel Forte ointment and much faster in compared to the group of pathology. On Day 28, the burn wound was epithelized completely.Conclusions. According to the results of the experiment, the effect of Wundahyl ointment was the most pronounced in relation to all the soft dosage forms under study.Актуальность лечения ожогов среди населения средствами для местного применения, а именно мазями, имеющими в своем составе растительные компоненты, приобретает определенное значение. Данная лекарственная форма является наиболее удобной для самостоятельного использования, а биологически активные вещества, входящие в состав этих препаратов, менее токсичны и не менее эффективны, чем синтетические противоожоговые средства.Цель исследования. Изучение ранозаживляющего эффекта препаратов, содержащих биологически активные растительные компоненты на модели ожоговой раны.Материалы и методы. Исследование проведено на 24 белых крысах-самках массой 200-240 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – патология (n = 6); 2 группа – животные, которых лечили мазью Вундехил (n = 6); 3 группа – животные, которых лечили мазью Спасатель форте (n = 6); 4 группа – животные, которых лечили мазью тиотриазолина 2% (n = 6).Результаты. При применении мази Вундехил и мази тиотриазолина 2 % течение раневого процесса происходило лучше. Площадь ожоговой раны в течение следующих двух недель наблюдения (14-21-е сутки) уменьшалась быстрее, чем при применении мази Спасатель-форте и значительно быстрее по сравнению с группой патологии. На 28 сутки ожоговая рана была полностью эпителизована.Выводы. Результаты эксперимента показали, что действие мази Вундехил наиболее выражено по отношению ко всем мягким лекарственным формам, которые изучались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби.Мета дослідження. Вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200-240 г. Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: 1 група – патологія (n = 6); 2 група – тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група – тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група – тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6).Результати. При лікуванні опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 %, перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у-21-у добу) зменшувалася швидше, ніж при застосуванні мазі Спасатель-форте і значно швидше в порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована.Висновки. За результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м’яких лікарських форм, що вивчались

Дослідження впливу фітопрепаратів у м’яких лікарських формах на перебіг опікової рани в експерименті

The treatment of burns with topical preparations, namely ointments, which consist of herbal ingredients, becomes relevant among the population due to the fact that this dosage form is the most convenient to apply as self-medication; and biologically active substances that are part of these medicines are less toxic, and at the same time, they are not less effective than synthetic drugs against burn damages.Aim. To study the wound-healing effect of drugs containing biologically active herbal ingredients using the model of burn wound.Materials and methods. The study was conducted on 24 white female rats weighing 200-240 g. The experimental animals were divided into 4 groups: Group 1 – pathology (n = 6); Group 2 – animals treated with Wundahyl ointment (n = 6); Group 3 – animals treated with Spasatel Forte ointment (n = 6); Group 4 – animals treated with 2 % thiotriazoline ointment (n = 6).Results. When treating the burn wounds with Wundahyl ointment and 2 % thiotriazoline ointment the wound-healing progression was better. The burn wound area for the following two weeks of observation (Days 14-21) decreased faster compared to the application of Spasatel Forte ointment and much faster in compared to the group of pathology. On Day 28, the burn wound was epithelized completely.Conclusions. According to the results of the experiment, the effect of Wundahyl ointment was the most pronounced in relation to all the soft dosage forms under study.Актуальность лечения ожогов среди населения средствами для местного применения, а именно мазями, имеющими в своем составе растительные компоненты, приобретает определенное значение. Данная лекарственная форма является наиболее удобной для самостоятельного использования, а биологически активные вещества, входящие в состав этих препаратов, менее токсичны и не менее эффективны, чем синтетические противоожоговые средства.Цель исследования. Изучение ранозаживляющего эффекта препаратов, содержащих биологически активные растительные компоненты на модели ожоговой раны.Материалы и методы. Исследование проведено на 24 белых крысах-самках массой 200-240 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – патология (n = 6); 2 группа – животные, которых лечили мазью Вундехил (n = 6); 3 группа – животные, которых лечили мазью Спасатель форте (n = 6); 4 группа – животные, которых лечили мазью тиотриазолина 2% (n = 6).Результаты. При применении мази Вундехил и мази тиотриазолина 2 % течение раневого процесса происходило лучше. Площадь ожоговой раны в течение следующих двух недель наблюдения (14-21-е сутки) уменьшалась быстрее, чем при применении мази Спасатель-форте и значительно быстрее по сравнению с группой патологии. На 28 сутки ожоговая рана была полностью эпителизована.Выводы. Результаты эксперимента показали, что действие мази Вундехил наиболее выражено по отношению ко всем мягким лекарственным формам, которые изучались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби.Мета дослідження. Вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200-240 г. Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: 1 група – патологія (n = 6); 2 група – тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група – тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група – тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6).Результати. При лікуванні опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 %, перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у-21-у добу) зменшувалася швидше, ніж при застосуванні мазі Спасатель-форте і значно швидше в порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована.Висновки. За результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м’яких лікарських форм, що вивчались

Дослідження впливу фітопрепаратів у м’яких лікарських формах на перебіг опікової рани в експерименті

The treatment of burns with topical preparations, namely ointments, which consist of herbal ingredients, becomes relevant among the population due to the fact that this dosage form is the most convenient to apply as self-medication; and biologically active substances that are part of these medicines are less toxic, and at the same time, they are not less effective than synthetic drugs against burn damages.Aim. To study the wound-healing effect of drugs containing biologically active herbal ingredients using the model of burn wound.Materials and methods. The study was conducted on 24 white female rats weighing 200-240 g. The experimental animals were divided into 4 groups: Group 1 – pathology (n = 6); Group 2 – animals treated with Wundahyl ointment (n = 6); Group 3 – animals treated with Spasatel Forte ointment (n = 6); Group 4 – animals treated with 2 % thiotriazoline ointment (n = 6).Results. When treating the burn wounds with Wundahyl ointment and 2 % thiotriazoline ointment the wound-healing progression was better. The burn wound area for the following two weeks of observation (Days 14-21) decreased faster compared to the application of Spasatel Forte ointment and much faster in compared to the group of pathology. On Day 28, the burn wound was epithelized completely.Conclusions. According to the results of the experiment, the effect of Wundahyl ointment was the most pronounced in relation to all the soft dosage forms under study.Актуальность лечения ожогов среди населения средствами для местного применения, а именно мазями, имеющими в своем составе растительные компоненты, приобретает определенное значение. Данная лекарственная форма является наиболее удобной для самостоятельного использования, а биологически активные вещества, входящие в состав этих препаратов, менее токсичны и не менее эффективны, чем синтетические противоожоговые средства.Цель исследования. Изучение ранозаживляющего эффекта препаратов, содержащих биологически активные растительные компоненты на модели ожоговой раны.Материалы и методы. Исследование проведено на 24 белых крысах-самках массой 200-240 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – патология (n = 6); 2 группа – животные, которых лечили мазью Вундехил (n = 6); 3 группа – животные, которых лечили мазью Спасатель форте (n = 6); 4 группа – животные, которых лечили мазью тиотриазолина 2% (n = 6).Результаты. При применении мази Вундехил и мази тиотриазолина 2 % течение раневого процесса происходило лучше. Площадь ожоговой раны в течение следующих двух недель наблюдения (14-21-е сутки) уменьшалась быстрее, чем при применении мази Спасатель-форте и значительно быстрее по сравнению с группой патологии. На 28 сутки ожоговая рана была полностью эпителизована.Выводы. Результаты эксперимента показали, что действие мази Вундехил наиболее выражено по отношению ко всем мягким лекарственным формам, которые изучались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби.Мета дослідження. Вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200-240 г. Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: 1 група – патологія (n = 6); 2 група – тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група – тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група – тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6).Результати. При лікуванні опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 %, перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у-21-у добу) зменшувалася швидше, ніж при застосуванні мазі Спасатель-форте і значно швидше в порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована.Висновки. За результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м’яких лікарських форм, що вивчались

Didactic aspects of cognition of human as a bio-psycho-socio-cultural personality

Modern education, according to leading Ukrainian scientists, requires the development of a new paradigm, which will consider the phenomenon of man holistically. The article describes didactic aspects of cognition of human as a bio-psycho-socio-cultural personality, as social fact, as a phenomenon. For the actualization of the didactic aspects of the problem, the authors used the methods of scientific literature analysis, systemic analysis and generalizations, analysis own practice of didactic and methodological character. Reforming the systems of education and medicine should occur in the context of providing active, creative, productive human life. Practice of system analysis proved that man as a subject of study should be considered as a biological entity, a social being, the bearer of consciousness and culture. A holistic approach to the study of man, viewing him as creatures of the natural (bodily) and social individual (society, culture) and the subject of mental and spiritual (creative and deliberate) activity can reveal its unique originality. The uniqueness of the phenomenon of man as the subject and object of research lies in its indivisibility, which is based on the unity of the laws of nature and society. Therefore, when studying the person should take into account the interests of social and natural Sciences. This once again confirms the idea of the necessity of human studies with the help of a systematic approach, which generates true and holistic view of the person, that involves the development of meta-perception of world and ourselves

Inhaloitavan budesonidin farmakokinetiikka terveellä koiralla

Kirjallisuuskatsauksessa käsitellään lyhyesti inhalaatiota hoitomuotona, ja sen haasteita eläinlääketieteessä, sekä siihen käytettävien glukokortikoidien farmakologisia ominaisuuksia, erityisesti budesonidin osalta. Glukokortikoideja käytetään yleisesti koirien pitkittyneen keuhkoputkentulehduksen ja kissan astman hoidossa. Ne toimivat oireenmukaisesti tulehdusta lievittäen. Perinteisiin injektio- ja tabletti -hoitomuotoihin liittyvät vakavatkin haittavaikutukset ovat herättäneet viime vuosina kiinnostusta kehittää inhalaatio-hoitomuotoa myös eläinlääketieteessä. Inhalaatiota sekä siinä käytettäviä uuden polven glukokortikoideja, kuten budesonidia, on tutkittu laajasti ihmislääketieteessä, mutta julkaistuja tutkimuksia niiden farmakokineettisistä ominaisuuksista koiralla on vain yksi, eikä kontrolloituja pitkäaikaistutkimuksia inhalaatio-hoidoista ole. Perustutkimusta tarvitaan, jotta hoitomuotoa voidaan kehittää edelleen. Tässä pilottitutkimuksessa määritettiin budesonidin farmakokineettisiä arvoja terveellä koiralla kahdella antotavalla, suonensisäisesti sekä inhalaationa. Tämän tutkimuksen olettamuksena oli, että inhaloitavalla budesonidilla voidaan saada mitattavia plasmapitoisuuksia, ja että ainakin osa tästä lääkeaineesta on imeytynyt keuhkojen kautta. Terveet beagle-rotuiset koekoirat jaettiin kahteen ryhmään, joista toinen (n = 7) sai budesonidia suonensisäisesti kerta-annoksena (20 μg kg-1), ja toinen (n = 8) inhalaationa (1000 μg per koira) yhdessä suun kautta annetun lääkehiilen (2,5 g kg-1 per os) kanssa kerta-annoksena. Plasmanäytteitä kerättiin kuuden tunnin ajan, ja budesonidipitoisuus määritettiin HPLC/massaspektrometrin avulla. Suonensisäisellä antotavalla budesonidin eliminaation puoliintumisaika (T1/2) oli 2,8 h, puhdistuma (CL) 1,5 l h-1 kg-1, jakautumistilavuus (Vd) 6,2 l kg-1 ja pitoisuus/aika-kuvaajan pinta-ala (AUC) 14 ng ml-1 h-1. Yhdessä lääkehiilen annon kanssa inhaloidun budesonidin huippupitoisuus plasmassa oli 0,6 ng ml-1 ja se saavutettiin nopeasti: Tmax oli 13 min. AUC tässä ryhmässä oli 0,55 ng ml-1 h-1. Hyötyosuus inhalaatioryhmässä jäi hyvin pieneksi ollen 1,1 %. Vastaavaa tutkimustietoa inhaloidun budesonidin farmakokinetiikasta koiralla ei ole julkaistu aikaisemmin. Tutkimus osoittaa, että inhalaatiolla on mahdollista saada lääkeainetta koiran keuhkoihin, ja että se näin ollen on mahdollinen hoitomuoto koiralla. Budesonidin myös havaittiin imeytyvän suhteellisen nopeasti keuhkoista verenkiertoon. Inhalaatio-annostelussa havaittiin merkittävää yksilöiden välistä vaihtelua budesonidin plasmapitoisuuksissa, joten tekniikkaan on syytä kiinnittää annostelussa huomiota. Saadut farmakokineettiset tulokset suonensisäisen annostelun osalta olivat linjassa aikaisemman julkaistun tutkimustiedon kanssa. Lisää tutkimusta tarvitaan vielä koskien muita budesonidin farmakokineettisiä ominaisuuksia sekä sen kliinistä käyttöä hengitystiesairauksien hoidossa

Дослідження впливу фітопрепаратів у м’яких лікарських формах на перебіг опікової рани в експерименті

The treatment of burns with topical preparations, namely ointments, which consist of herbal ingredients, becomes relevant among the population due to the fact that this dosage form is the most convenient to apply as self-medication; and biologically active substances that are part of these medicines are less toxic, and at the same time, they are not less effective than synthetic drugs against burn damages.Aim. To study the wound-healing effect of drugs containing biologically active herbal ingredients using the model of burn wound.Materials and methods. The study was conducted on 24 white female rats weighing 200-240 g. The experimental animals were divided into 4 groups: Group 1 – pathology (n = 6); Group 2 – animals treated with Wundahyl ointment (n = 6); Group 3 – animals treated with Spasatel Forte ointment (n = 6); Group 4 – animals treated with 2 % thiotriazoline ointment (n = 6).Results. When treating the burn wounds with Wundahyl ointment and 2 % thiotriazoline ointment the wound-healing progression was better. The burn wound area for the following two weeks of observation (Days 14-21) decreased faster compared to the application of Spasatel Forte ointment and much faster in compared to the group of pathology. On Day 28, the burn wound was epithelized completely.Conclusions. According to the results of the experiment, the effect of Wundahyl ointment was the most pronounced in relation to all the soft dosage forms under study.Актуальность лечения ожогов среди населения средствами для местного применения, а именно мазями, имеющими в своем составе растительные компоненты, приобретает определенное значение. Данная лекарственная форма является наиболее удобной для самостоятельного использования, а биологически активные вещества, входящие в состав этих препаратов, менее токсичны и не менее эффективны, чем синтетические противоожоговые средства.Цель исследования. Изучение ранозаживляющего эффекта препаратов, содержащих биологически активные растительные компоненты на модели ожоговой раны.Материалы и методы. Исследование проведено на 24 белых крысах-самках массой 200-240 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – патология (n = 6); 2 группа – животные, которых лечили мазью Вундехил (n = 6); 3 группа – животные, которых лечили мазью Спасатель форте (n = 6); 4 группа – животные, которых лечили мазью тиотриазолина 2% (n = 6).Результаты. При применении мази Вундехил и мази тиотриазолина 2 % течение раневого процесса происходило лучше. Площадь ожоговой раны в течение следующих двух недель наблюдения (14-21-е сутки) уменьшалась быстрее, чем при применении мази Спасатель-форте и значительно быстрее по сравнению с группой патологии. На 28 сутки ожоговая рана была полностью эпителизована.Выводы. Результаты эксперимента показали, что действие мази Вундехил наиболее выражено по отношению ко всем мягким лекарственным формам, которые изучались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби.Мета дослідження. Вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200-240 г. Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: 1 група – патологія (n = 6); 2 група – тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група – тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група – тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6).Результати. При лікуванні опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 %, перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у-21-у добу) зменшувалася швидше, ніж при застосуванні мазі Спасатель-форте і значно швидше в порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована.Висновки. За результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м’яких лікарських форм, що вивчались