Україна – Канада: сучасні наукові студії

The materials of the international collective monograph show the latest Ukrainian-Canadian socio-political, historical, philological, cultural, educational and pedagogical research in the field of modern Canadian Studies. The monograph includes the investigations by several scientists from Ukraine and Canada (from Edmonton, Lutsk, Kyiv, Lviv, and Sumy). Such publication comes out in Ukraine for the first time. For scholars, postgraduates and doctoral students, undergraduates and lecturers of the faculties of international relations, foreign philology, history, political science, philology and journalism, education and social work, Canadian centres in Ukraine and centres of Ukrainian Studies in Canada, as well as for anyone interested in research of Ukrainian-Canadian relations

The Archival Ucrainica: institutionalization of research

The article shows the development and nature of the concept “Archival Ucrainicaˮ, the process of its introduction into scholarly and public circulation, and maps the process of institutionalization of archival Ukrainian studies as a field of archival and source studies. The history of the development of the concept is related to the period of state formation during the Ukrainian Revolution of 1917–1921. The presence of the term “Ucrainicaˮ in the library sphere, as opposed to the archival sphere, is pointed out, as well as the beginning of practical activities of archivists in the return of documents of Ukrainian origin forcibly removed from Russia. The article also presents the formation of the legal basis for the identification, registration and return of archival Ukrainian literature after the restoration of Ukraine's state independence. The text outlines the factors that led to the emergence of Ukrainian archival research: connected with worldview, which guided Ukrainian society toward a non-binding understanding of history and created the need to expand the source base of Ukrainian studies; connected with research, which, against the backdrop of overcoming the artificial limitations of certain fields of archaeology, archival science, sources, historical research and the active formation of the information society, stimulated the development of the concept of creating an information system that would collect information on Ukrainian archival documents; cultural, which realized the need for the spiritual revival of Ukrainians, who had long remained inthe shadow of ideological restrictions, and the establishment of effective scientific and creative contacts with Ukrainians abroad. Attention was paid to the activities of the Main Archival Board of Ukraine, the Central State Archives of Foreign Ucrainica, the Ukrainian Research Institute of Archival and Documentary Studies, and the role of Hennadiy Boriak in the development of Ukrainian archival science was shown. The article also highlights the problems of practical implementation of the tasks of identifying, registering and returning to Ukraine documents of Ukrainian origin.  W artykule przedstawiono rozwój i istotę pojęcia „archiwalne ucrainicaˮ, proces jego wprowadzania do obiegu naukowego i publicznego oraz nakreślono proces instytucjonalizacji badań ukrainiki archiwalnej jako dziedziny archiwistyki i źródłoznawstwa. Historia rozwoju koncepcji związana jest z okresem formowania się państwa podczas Rewolucji ukraińskiej 1917–1921. Wskazuje się na obecność terminu „ucrainicaˮ w sferze bibliotecznej, w przeciwieństwie do sfery archiwalnej, a także na początek praktycznej działalności archiwistów w zakresie zwrotu przymusowo wywiezionych z Rosji dokumentów pochodzenia ukraińskiego. Przedstawiono kształtowanie podstaw prawnych identyfikacji, rejestracji i zwrotu archiwalnej literatury ukraińskiej po przywróceniu niepodległości państwowej Ukrainy. Zarysowano czynniki, które doprowadziły do powstania ukraińskich badań archiwalnych: światopoglądowy, który ukierunkował społeczeństwo ukraińskie na niezobowiązujące rozumienie historii i spowodował potrzebę poszerzenia bazy źródłowej studiów ukraińskich; naukowy, który na tle przełamywania sztucznych ograniczeń niektórych dziedzin archeologii, archiwistyki, źródłoznawstwa, badań historycznych i aktywnego kształtowania społeczeństwa informacyjnego, stymulował rozwój koncepcji stworzenia systemu informacyjnego, który gromadziłby informacje o archiwalnych dokumentach ukraińskich; kulturowy, co urzeczywistniało potrzebę duchowego odrodzenia pozostającej przez długi czas w cieniu ideologicznych ograniczeń Ukraińców oraz nawiązania skutecznych naukowych i twórczych kontaktów z Ukraińcami za granicą. Zwrócono uwagę na działalność Głównego Zarządu Archiwalnego Ukrainy, Centralnego Państwowego Archiwum Spraw Zagranicznych, Ukraińskiego Instytutu Badawczego Archiwistyki i Studiów Dokumentalnych oraz ukazano rolę Hennadija Boriaka w rozwoju archiwistyki ukraińskiej. Podkreślono problemy praktycznej realizacji zadań identyfikacji, rejestracji i zwrotu na Ukrainę dokumentów pochodzenia ukraińskiego

Cossacks and wallflowers : Ukrainian stage dance, identity and politics in Saskatchewan from the 1920s to the present

Ukrainian dance is a popular means of expressing Ukrainian cultural affiliation, for the dancers as well as for the audience. It also performs a didactic function by sanctioning specific identities through the instruction and presentation of dances. This thesis examines the interaction of politics and the arts in shaping these identities in Saskatchewan.By tracing the establishment and development of staged dance, this thesis explores the formation of the Ukrainian Canadian identity in the twentieth century. Through analysis of primary documents, archival footage, and interviews with leaders in the dance community, a record of the development of Ukrainian dance in Saskatchewan has been created. As the reasons for the dances changed over time due to internal and external pressures, so did the dances and identities that were expressed and encouraged.This study also reveals that dance and politics are inextricably intertwined in the province. An internal nationalist / progressive political division shaped Ukrainian Canadian identity and the expression of that identity, including dance. Politics were imposed through control over the locations of dance training and performance. The legitimacy of the political divide, however, was challenged in the postwar period as artistry and aesthetics were emphasized. Political influence upon Ukrainian dance also extended beyond the Ukrainian Canadian community, and included consequences of general Canadian developments, such as the multicultural policy. By tracing the intersection between politics, identity and the arts in this ethnocultural community, how various influences shaped Ukrainian cultural identity is explored and critically examined

Діяльність українського Історично-Філологічного Товариства в Празі в умовах початкового етапу Другої Світової війни (1939 – 1941)

The purpose of the research – to reveal the activities of the Ukrainian Historical and Philological Society in Prague under the difficult conditions of the outbreak of World War II, especially its activity, publishing of scientific works and maintaining relations with scientific centers of Czechoslovakia. The research methodology is based on the general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical typological, historical comparative) methods, the principles of historicism, systematic, scientific, verification of the author’s objectivity. By applying the historical typological method, the author was more likely to disclose the goals and objectives of the study. The scientific novelty is that for the first time in the Ukrainian and foreign historiography the activity of the Ukrainian Historical and Philological Society in Prague has been elucidated under conditions of the beginning of World War II, in particular, the publishing activity of the Society in difficult political and financial conditions. The Conclusions. Despite the difficult political and economic conditions in Czechoslovakia at the beginning of World War II, the Ukrainian Historical and Philological Society in Prague continued its activity. At the meetings of the Society there was discussed a variety of issues concerning history and literary studies. Scientists included the archival materials from the Polish, German, Swedish and Czech archives into their researches. Historical studies have been devoted to the ancient history of the Ukrainian lands during the Middle Ages, the history of the Cossacks, the Hetmanate, and the period of the Ukrainian Revolution. A number of scientific works were published, that nowadays are an important legacy of the Ukrainian historiography.Мета дослідження – розкрити діяльність Українського історично-філологічного товариства в Празі в складних умовах початку Другої світової війни, особливості його функціонування, видання наукових праць та підтримання взаємовідносин з науковими осередками Чехословаччини. Методологія дослідження спирається на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико- типологічний, історико-порівняльний) методів, принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності. Завдяки застосуванню історико-типологічного методу автору вдалося з більшою вірогідністю розкрити поставлені мету і завдання дослідження. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській та зарубіжній історіографії розкрито діяльність Українського історично-філологічного товариства у Празі в умовах початку Другої світової війни, зокрема, показано видавничу діяльність Товариства в складних політичних та фінансових умовах Висновки. Незважаючи на складні політичні та економічні умови, що склалися у Чехословаччині на початку Другої світової війни, Українське історично-філологічне товариство у Празі продовжувало свою діяльність. На його засіданнях розглядалися найрізноманітніші питання історії та літературознавства. До своїх досліджень вчені залучали архівні матеріали польських, німецьких, швецьких та чеських архівів. Історичні дослідження були присвячені питанням давньої історії українських земель, княжої доби, історії козацтва, гетьманщини та періоду Української революції. Було видано цілу низку наукових праць, які й сьогодні є важливою спадщиною української історіографії

«My Ukraine is here». Journeys of belonging: a Cultural and Political history of the Ukrainian diaspora in Canada (1945-1991)

The dissertation examines the third wave of Ukrainian migration from displaced persons camps in Europe to the «multicultural mosaic» of Canada as their members negotiated their belonging within the evolving multicultural framework of the North American country between 1945 and 1991. The overarching research questions center on how the long-distance nationalism of this group expressed itself and how it interacted with Canada's nation-building process in the postwar period. For doing so, this study investigates the journey of belonging undertaken by this community, drawing on an analytical framework bridging diaspora and memory studies. Through archival research, oral history interviews, and analysis of community publications, the methodology seeks to understand how this group constructs a sense of identity and place over time and across borders. The analysis is structured around three thematic strands—displacement, translation, and return—with two chapters devoted to each theme to trace the evolution and negotiation of identity-building processes over time. The first part provides historical context about Ukrainians in the DP camps after World War II. It investigates how this group developed a sense of exiled nationalism and a diasporic mission in the absence of an independent Ukrainian state. The second part examines how most of this community had to navigate interactions with the pre-existing Ukrainian Canadian community as well as mainstream Canadian society and other ethnic groups upon migration. Finally, the year 1991 emerged as an interesting turning point, witnessing both Ukrainian independence and centennial celebrations of Ukrainians in Canada. The question of returning or not returning to one's homeland, object of the third and final part, illuminated the journey that had unfolded over previous decades. At times, expressions of Ukrainian culture and the use of the Ukrainian language served as a tool for both navigating exclusion from the mainstream, while also fostering inclusion as an ethnic constituent within the multicultural mosaic. Ultimately, the work illuminates not only the migration experience of a specific wave but also examines the consequences of the multicultural debate within this historic context. It warns of the risk of creating a universe where minority groups exist as «solitudes» in the Canadian landscape, separated and isolated rather than integrated into the broader fabric of society

Science and culture on the Soviet screen : Russian and member republic biographical films during the early Cold War, 1946-1953

Between 1947 and 1953, the Soviet Union produced fourteen biographical films about writers, composers, and scientists. These films supported the cultural policies of the zhdanovshchina, a period characterized by Andrei Zhdanov’s policies asserting Russia’s leading role in world science and culture while downplaying Western influence. These biographical films involved some of the top cinematic talent in the Soviet Union, including Nikolai Cherkasov, Aleksandr Dovzhenko, Vsevolod Pudovkin, and Grigorii Kozintsev. Although national pride was central to all the biographical films, this dissertation argues that once their historical context is restored, the cultural and scientific biographical films comment on the demonization of the enemy and the struggle for peace during the Cold War by metaphorically projecting Cold War conflicts onto the historical past. By shifting the focus of the biographical films away from war and toward pursuits of peace, the Soviet Union hoped to portray the Russians as a peace-loving people who were not interested in provoking war. Instead, conflict in these films arises from either malevolent influence from the west (usually England) or those within Russian/Soviet society who seek to derail the Russians from their “progressive destiny” by making them “subservient to the west.” Although these films are notorious for their lack of character development and other deficiencies, the lessons learned from these films laid the foundation for Soviet cinema’s reemergence on the international scene during the Thaw

In which ways is the Ukrainian community in Scotland a diaspora?

Seventy-five years after the arrival of its significant number of post-WW2 displaced persons and refugees, Scotland’s Ukrainian community remains much understudied. The paucity of information concerning this community prompts deeper inquiry. Interdisciplinary research here focuses on this third wave of Ukrainian migration from homeland territories (1940-1954) and draws from a quadratic nexus of diasporic typologies, theories of identity maintenance, nationalist ideologies, and modes of assimilation. I briefly chart the community’s historiographical and geo-political pathways where Ukrainians entered Scotland as officially designated stateless persons or ‘aliens.’ My interpretivist, ethnographic fieldwork conducted between 2014 and 2020 is focused on the salient, socio-cultural, and political dynamics of the first two generational cohorts. The interplay of social, cultural, and political complexities studied here is linked to élite actor attempts to identify and unify the settling community by the creation of formal organisations. A historiography of Ukrainian post war dispersion, homeland orientation and diasporic boundary creation is assisted by narrative extracted from semi-structured interviews, conversations, photo elicitation and embedded research. Concluding scrutiny of the founding generational cohorts is assisted by employing Robin Cohen’s four tools of social science-the emic/etic relationship of embedded research, the time dimension, common diasporic features, and analysis of Weberian ideal types. The first generation is identified as a ‘victim diaspora’ while analysis of the second generation, the ‘bridging cohort’ opens discussion concerning the synergies and impact of collective memory. Qualitative research, quantitative evidence and analysis of hitherto unavailable primary source materials bring new synthesis and knowledge to the discourse

Вшанування пам’яті Тараса Шевченка на Придніпров’ї в 1885–1914 роках

The relevance of the topic lies in the fact that its study deepens the understanding of the insufficiently developed problem of commemorating the historical memory of Taras Shevchenko – a symbolic figure of the national progress of Ukraine in the struggle for social and national freedom. Revealing the theme of honoring the memory of an extraordinary poet, artist and thinker in the Dnieper region is important for understanding the support in the last decades of the 19th and early 20th centuries in this region of Steppe Ukraine the freedom-loving traditions of the Ukrainian people. The purpose of the study is to reconstruct the process of honoring the historical memory of Taras Shevchenko in the Dnieper region in 1885–1914 in the context of Ukrainian nation-building. The results of the article are that based on the study of archival and published documents, press materials, epistolaries and memories, the main stages of the mentioned process are traced, various forms and methods are shown in the matter of preserving the historical memory of Taras Shevchenko among different layers of townspeople and peasants in particular, folk readings, literary and vocal evenings, concerts, lectures, reports, essays, memorial services, collection of documentary materials about Kobzar, their museification, popularization of his name in the press, collection of funds for the construction of a monument to the great Ukrainian poet in Kyiv, perpetuation of the name in the toponymy of settlements. It was found that such events as the 50th anniversary of Kobzar's death in 1911 and the 100th anniversary of his birth in 1914 were especially widely celebrated. It was found that the Russian imperial regime resorted to administrative, police and censorship bans in an attempt to counteract public events in honor of T. G. Shevchenko but could not stop the progress of Ukrainian nation-building. The originality and scientific novelty of the article in the production and development of an insufficiently researched plot from historical Shevchenko studies, updating of various primary source material. Conclusions have been made regarding the stages, different forms and methods of activity in the commemoration of T.G. Shevchenko, which contributed to the establishment of national consciousness and national consolidation among different strata of Ukrainians.Актуальність теми полягає в тому, що її вивчення поглиблює уявлення про недостатньо розроблену проблему вшанування історичної пам’яті Тараса Шевченка – знакової постаті національного поступу українства в боротьбі за соціальну та національну свободу. Розкриття теми вшанування на Придніпров’ї пам’яті непересічного поета, художника та мислителя важливе для усвідомлення підтримки в останні десятиліття ХІХ – на початку ХХ ст. в цьому регіоні Степової України волелюбних традицій українського народу. Метою дослідження є реконструкція процесу вшанування історичної пам’яті Тараса Шевченка на Придніпров’ї в 1885–1914 рр. у контексті українського націотворення. Результати статті полягають в тому, що на основі вивчення архівних та опублікованих документів, матеріалів преси, епістоляріїв та спогадів, простежено основні етапи зазначеного процесу, показано різноманітні форми та методи у справі збереження історичної пам’яті про Тараса Шевченка серед різних верств містян та селян, зокрема народні читання, літературно-вокальні вечори, концерти, лекції, доповіді, реферати, меморіальні панахиди, збір документальних матеріалів про Кобзаря, їх музеєфікація, популяризація його імені в преси, збір коштів на будівництво пам’ятника великому українському поету в Києві, увічнення імені в топоніміці населених пунктів. Встановлено, що особливо широко відзначалися такі події, як 50-річчя смерті Кобзаря в 1911 р. та 100-річчя від дня його народження в 1914 р. З’ясовано, що російський імперський режим вдавався до адміністративних, поліцейських та цензурних заборон, намагаючись протидіяти заходам громадськості на пошану Т. Г. Шевченка, але не зміг зупинити процес поступу українського націотворення. Оригінальність і наукова новизна статті в постановці й розробці недостатньо дослідженого сюжету з історичного шевченкознавства, актуалізації різноманітного першоджерельного матеріалу. Зроблено висновки стосовно етапів, різних форм і методів діяльності у справі вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка, які сприяли утвердженню серед різних верств українців національної свідомості та національній консолідації

Національна безпека та інформація в ранньомодерній державі: приклад України

The system of information support of the authorities of the Ukrainian early modern state, as well as implementing internal and external policies, contributed to protecting Ukrainian lands from external aggression and the expansion of Ukrainian interests in the world. The main purpose of the study is to analyze this statement. The methodological basis of the research is a comprehensive analysis of archival sources and historiography, which is based on the main principles of historicism and scientific objectivity. The scientific novelty of this publication is to prove the hypothesis that thoughtful information activity in its various segments was an important component of the policy of the Ukrainian early-modern state and contributed to protecting its lands and interests from foreign encroachments. Conclusions. Information activity was an important component of the security activities of the Ukrainian Cossacks and a means of implementing power policy. The principles and approaches developed in working with information will help reveal the secrets of the Cossacks' information skills and will contribute to the deepening of interest in the study and revival of Cossack traditions, which is necessary both for filling research gaps and for training specialists in the field.Система інформаційного забезпечення органів влади Української ранньомодерної держави, а також здійснення внутрішньої та зовнішньої політики сприяли захисту українських земель від зовнішньої агресії та поширенню українських інтересів у світі. Методологічною основою дослідження є комплексний аналіз архівних джерел та історіографії, що спирається на головні принципи історизму та наукової об’єктивності. Науковою новизною публікації є доведення гіпотези, що продумана інформаційна діяльність у різних її сегментах була важливим складником політики Української ранньомодерньої держави, сприяла убезпеченню її земель та інтересів від чужинських посягань. Висновки. Інформаційна діяльність була важливим складником безпекової діяльності українського козацтва, засобом здійснення владної політики. Напрацьовані у той час принципи і підходи у роботі з інформацією допоможуть розкрити секрети інформаційної майстерності козаків, сприятимуть поглибленню інтересу до вивчення та відродження козацьких традицій, що є потрібним як для заповнення дослідницьких лакун, так і для підготовки фахівців галузі