Сучасне розповсюдження інвазійних видів – само розселенців родини Gobiidae у прісних водоймах на території України

За результатами критичного аналізу літературних джерел проаналізовано склад інвазійних видів риб родини Gobiidae у прісних водоймах на території України. У роботі висвітлені питання поширення цих видів на території України та їх чисельності

ДЕСИНХРОНОЗИ ЯК ДОДАТКОВІ ПАТОГЕНЕТИЧНІ ФАКТОРИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ФІТОФАРМАКОКОРЕКЦІЇ

Дослідження хронопатофізіологічних аспектів найбільш поширених захворювань та їх врахування в лікувально-профілактичному процесі – актуальна вимога нинішньої і майбутньої епох. Доцільна розробка нових технологій використання ліків рослинного та біологічного походження з метою підвищення ефективності лікування і вторинної профілактики захворювань внутрішніх органів.Кафедра пропедевтики внутрішніх хворо

ФІТОХОНДРОПРОТЕКТОРНІ ЗАСОБИ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ З ВИСОКИМ РІВНЕМ КОМОРБІДНОСТІ

У хворих на остеоартроз з віком прогресивно зростає спектр і вираженість коморбідних захворювань, серед яких домінує судинна патологія та клінічно менш виражені гастродуоденопатії. Застосування комбінованого фітохондропротекторного препарату Остеоартізі-актив та Остеоартізі-актив-плюс в комплексному лікуванні хворих на остеоартроз впродовж 2-х місяців має певні клінічні переваги щодо впливу на суглобовий синдром та коморбідний фон за рахунок опосередкованого впливу на ендотеліальну функцію, що зменшує загрозу васкулярного ризику.Кафедра пропедевтики внутрішніх хворо

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: ГОТЕЛЬНИЙ СЕРВІС

Мета дослідження – визначити ключові позиції удосконалення готельного сервісу в умовах інноваційного розвитку індустрії гостинності. Методологія дослідження. Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи наукового аналізу. Зокрема, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції – для узагальнення теоретичних концепцій, які використовуються для оцінки управлінських процесів у готельній справі. Також було застосовано такі підходи: системний і комплексний  – для характеристики інновацій у готельному сервісі та оцінки загального стану організаційно-економічного механізму управління підприємствами готельного господарства, тощо. Наукова новизна полягає в поглибленні науково-методологічних і практичних положень щодо інноваційних підходів, які використовуються в сучасній індустрії готельного господарства. Висновки. Інноваційна політика готельного підприємства – це сукупність принципів та заходів, спрямованих на вдосконалення основних процесів надання послуг із метою реалізації інноваційної стратегії. В епоху ринкових відносин, глобалізації, інтернету, інтернаціоналізації та розширення горизонтів чітко простежується безперервна боротьба за клієнтів.  Досягти вагомих результатів у конкурентній боротьбі можна лише  внаслідок впровадження ефективної політики готельного підприємства за умови його інноваційного розвитку, що передбачає розширення асортименту послуг, підвищення якості обслуговування, застосування провідних інноваційних технологій та використання новітніх методів управління готелем.Мета дослідження – визначити ключові позиції удосконалення готельного сервісу в умовах інноваційного розвитку індустрії гостинності. Методологія дослідження. Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи наукового аналізу. Зокрема, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції – для узагальнення теоретичних концепцій, які використовуються для оцінки управлінських процесів у готельній справі. Також було застосовано такі підходи: системний і комплексний  – для характеристики інновацій у готельному сервісі та оцінки загального стану організаційно-економічного механізму управління підприємствами готельного господарства, тощо. Наукова новизна полягає в поглибленні науково-методологічних і практичних положень щодо інноваційних підходів, які використовуються в сучасній індустрії готельного господарства. Висновки. Інноваційна політика готельного підприємства – це сукупність принципів та заходів, спрямованих на вдосконалення основних процесів надання послуг із метою реалізації інноваційної стратегії. В епоху ринкових відносин, глобалізації, інтернету, інтернаціоналізації та розширення горизонтів чітко простежується безперервна боротьба за клієнтів.  Досягти вагомих результатів у конкурентній боротьбі можна лише  внаслідок впровадження ефективної політики готельного підприємства за умови його інноваційного розвитку, що передбачає розширення асортименту послуг, підвищення якості обслуговування, застосування провідних інноваційних технологій та використання новітніх методів управління готелем

TRADEMARKS OF KYIV-MEZHIGIRSK FAIENCE FACTORY IN MODERN ART CRITICIZM EXAMINATION

The purpose – to examine the stamps of the Kiev-Mezhigirsk Faience Factory for the chronology for the use of refined data in contemporary art criticism. The research methodology is based on historical-chronological, historical-cultural, cognitive approaches and method of art criticism analysis, which allow us to outline the specifics of the production of products of the Kiev-Mezhigirsk Faience Factory and comprehend the meaning of applying labeling. The scientific novelty consists in the introduction of verified information on authentic stamps and fakes in scientific treatment, including museum, in expert art practice, and the identification of falsification in the antiques market. Conclusions. Trademarks of Kiev-Mezhigirsk Faience Factory with the attribution of products should be divided into three stages of its historical activity: 1801 (the beginning of production for sale) – 1822 (the time of submission to the Kyiv magistrate), 1822 – 1858 – the personal property of the monarch in St. Petersburg and the management of his Cabinet [ministers], 1858–1874 – the period of tenants and sub-tenants: О. О. Shishkov (1856 – 1866); N. O. and V. O. Barskikh (1858 – 1865); M. V. Govorov (1870/1871 – 1874/1876 – the last year, when the furnace was working and it was possible to produce forms of finished products).Мета – розглянути клейма Києво-Межигірської фаянсової фабрики за хронологією задля використання уточнених даних в сучасній мистецтвознавчій експертизі. Методологія дослідження базується на застосуванні історико-хронологічного підходу, історико-культурного, когнітивного та методу мистецтвознавчого аналізу, що дозволяють окреслити специфіку виготовлення продукції Києво-Межигірської фаянсової фабрики, та осягнути сенс нанесення того чи іншого маркування. Наукова новизна полягає у введенні верифікованої інформації щодо автентичних клейм і підробок до наукового обігу, у тому числі музейного, в експертно-мистецтвознавчій практиці, та виявленні фальсифікату на ринку антикваріату. Висновки. Торгові знаки Києво-Межигірської фаянсової фабрики при атрибуції виробів варто розподіляти на три етапи її історичної діяльності: 1801 (початок випуску продукції для продажу) – 1822 (доба підпорядкування Київського магістрату), 1822 – 1858 рр. – особиста власність монарха у Санкт-Петербурзі й управління його Кабінетом [міністрів], 1858 – 1874 – період орендарів і суборендарів: О. О. Шишкова (1856 – 1866); М. О. та В. О. Барських (1858 – 1865); М. В. Говорова (1870/1871 – 1874/1876 – останній рік, коли працювали печі і був можливий випуск форм готової продукції).Цель – рассмотреть клейма Киево-Межигорской фаянсовой фабрики за хронологией для использования уточнѐнных данных в современной искусствоведческой экспертизе. Методология исследования базируется на применении историкохронологического подхода, историко-культурного, когнитивного и метода искусствоведческого анализа, которые позволяют очертить специфику изготовления продукции Киево-Межигорской фаянсовой фабрики, и постигнуть смысл нанесения той или другой маркировки. Научная новизна состоит во введении верификованной информации относительно аутентичных клейм и подделок в научное обращение, в том числе музейное, в экспертно-искусствоведческую практику, и выявлении фальсификата на рынке антиквариата. Выводы. Торговые знаки Киево-Межигорской фаянсовой фабрики при атрибуции изделий следует распределять на три этапа еѐ исторической деятельности: 1801 (начало выпуска продукции для продажи) – 1822 (пора подчинения Киевскому магистрату), 1822 – 1858 гг. – личная собственность монарха в Санкт-Петербурге и управление его Кабинетом [министров], 1858 – 1874 – период арендаторов и субарендаторов: А. А. Шишкова (1856 – 1866); Н. А. и В. А. Барских (1858– © Shkolna O., 2019Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 3’2019 181 1865); М. В. Говорова (1870/1871 – 1874/1876 – последний год, когда работали печи и был возможен выпуск форм готовой продукции). Клю