У статті обґрунтовується нова архітектоніка полікультурної освіти, центром якої є життєдайна парадигма особистості, пронизана принципами толерантності. У зв’язку з цим виокремлюються п’ять найважливіших методологічних стратегій полікультурної освіти, які виступають її орієнтирами й живильним джерелом гармонії людського й культурного багатоманіття. Окреслені нагальні проблеми реалізації проекту полікультурної освіти в Україні, які заважають гармонізації суспільного життя та процесам міжкультурного діалогу і взаєморозуміння
To submit an update or takedown request for this paper, please submit an Update/Correction/Removal Request.